Авто поїде на передову до хлопців з Чернівецького ТРО Їм воно необхідне для евакуації хворих та поранених.

Машини, як і дрони, – розхідний матеріал війни. Війна триває, тому така реальність. А нашим хлопцям треба далі й далі знищувати ворога і берегти наше мирне небо. Допомагаємо хто скільки може.

Навіть репост – велика допомога!. Дякуємо всім. Все буде Україна!

Ціль: 200 000 ₴

Посилання на Банку https://send.monobank.ua/jar/829iAbcLSK

Номер картки Банки 5375 4112 0032 3058

Наш телеграм https://t.me/activ4ik

За перший тиждень після оголошення збору на картці громадської організації вже 43 тисячі грн!

Запис Триває оголошений Активним Бульваром збір коштів на пікап для захисників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Давно відомо, що фантастичні романи – це твори письменницького провидіння. Колись в одному з таких ми читали, що людство насправді живе в колбі в якоїсь надістоти, що уважно нас вивчає. Здається, настав час упевнитися в цьому. Щоправда, ми й самі, себто окремі з нас, уміють добре користатися тим, що дає їм до рук прогрес.  

Хто та навіщо збирає персональні дані в інтернеті, як ці відомості використовуються, та що каже закон з цього приводу?

Щодня ми користуємося соціальними мережами, завантажуємо мобільні додатки, читаємо новини й дивимось відео онлайн. Майже ніколи ми за це не платимо, натомість розплачуємося інформацією про себе. В сучасному світі персональні дані стали цінним інструментом.

Проте ми не завжди усвідомлюємо, як вони збираються та для чого використовуються, а часто взагалі не контролюємо цей процес. Отже, які головні моменти потрібно знати про персональні дані онлайн.

Хто та що про нас збирає?

Якщо коротко, то багато хто і все, що завгодно. Інтернет-сайти, які ми відвідуємо, завдяки файлам cookies можуть дізнатися про те, де ми знаходимося, якою мовою ми користуємося, які сторінки відвідуємо, вік, стать і багато чого іншого. Мабуть, всі звертали увагу, що варто один раз спробувати пошукати в інтернеті нову модель пилососа, і наступні декілька тижнів контекстна реклама люб’язно пропонуватиме багато варіантів купівлі пилососів. Соціальні мережі теж не залишаються осторонь.  Вони не лише обробляють інформацію, яку ми зазначили в профілі під час реєстрації, а й споглядають за нашою поведінкою: вподобаннями, репостами, переходами за зовнішніми посиланнями, подіями, якими ми зацікавилися. 

Перелік інформації, яку ми довіряємо мобільним додаткам, ще ширший: це можуть бути маршрути нашого пересування, адресна книга, інформація про дзвінки, дані банківських карток і навіть інтимні подробиці. При цьому дуже часто додатки під час встановлення вимагають значно більше інформації, аніж це насправді необхідно.   

Навіщо?

Тут теж можна дати коротку відповідь – гроші та вплив, щоби спонукати до покупок та впливати на нашу думку. Велика кількість інформації про нас дозволяє скласти наш психологічний портрет, зрозуміти наші вподобання та звички і вчасно запропонувати якийсь товар чи послугу. Наприклад, одна з американських торгівельних мереж, аналізуючи масив інформації про покупців-жінок, навчилась визначати з великою ймовірністю, що та чи інша жінка є вагітною. Відповідно, використовувати це в комерційних цілях. 

Ще однією метою використання персональних даних є політичний інтерес. Відомим прикладом такого є історія з компанією Cambridge Analytica. Вона використовувала персональні дані користувачів для розміщення політичної реклами під час президентської кампанії в США, а також референдуму про вихід Британії з Євросоюзу 2016 року. В обох випадках кінцевою метою було вплинути на процес волевиявлення виборців, а отже – і результат голосування. 

А це взагалі законно?

У більшості випадків – так, але є певні нюанси. Відповідно до закону «Про захист персональних даних» у багатьох випадках для того, щоби щось робити з інформацією про нас, потрібна наша згода. Згода має бути добровільною, поінформованою, та стосуватись конкретної мети використання персональних даних. Це означає, що нас повинні попередити, яку саме інформацію про нас планують збирати та для чого її будуть використовувати. У випадку з соціальними мережами ця інформація є зараз зрозумілою та легкодоступною.  Проте раніше вона містилася лише у довгих користувацьких угодах, які майже ніхто ніколи не читав, а просто ставив галочку. З веб-сайтами трохи складніше, далеко не всі вони попереджають про кількість та мету збирання інформації. І це вже можна розцінювати як порушення. Щодо мобільних додатків: якщо якийсь з них під час установлення запитає дозвіл на доступ до відеокамери, мікрофона, фотографій, геолокації та адресної книги, а ви в один клік з цим погодитеся, то формально ви згоду надали. 

Що з усім цим робити?

Варто не втрачати пильність. Бажано не завантажувати сумнівні додатки й уважно читати, на що ви погоджуєтеся, користуючись онлайн-сервісами. За можливості, надавати мінімум інформації про себе. На жаль, державний контроль у сфері обігу персональних даних в Україні є дуже слабким, тож сподіватися варто лише на себе. 

Аліна Правдиченко, юрист, керівник напряму «Незалежні медіа» ГО «Центр демократії та верховенства права»

Запис Як нас вивчають через Інтернет, або Що потрібно знати про персональні дані онлайн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Євросоюз вводить нову систему контролю на своїх кордонах: за безвізовий в’їзд в ЄС доведеться заплатити 7 євро, а також заповнити спеціальну анкету. 

7 євро – це приблизно 220 гривень, і саме стільки коштує анкета, яку необхідно буде заповнити перед поїздкою до країн Шенгенської зони. В анкеті, крім паспортних даних, потрібно вказати мету поїздки, а також – те, чи бувала людина, яка в’їжджає в зону Шенгену, в країнах, де вирують епідемії або недавно траплялися терористичні атаки.

Але, навіть якщо на якесь із цих запитань відповідь буде позитивною, – у в’їзді не відмовлять, запевняють в Єврокомісії. А ось якщо після попередніх подорожей залишився хоча б один неоплачений штраф за парковку або перевищення швидкості, мандрівника можуть не пустити в ЄС, поки борг не буде погашений.

“Євросоюз ретельно перевіряє тих, хто звертається за візою. Але контролю за тими, хто в’їжджає за безвізовим режимом, немає. А це громадяни 60 країн. Тому ми і впроваджуємо систему авторизації. Перевірка буде дуже простою і займе всього кілька хвилин. Якщо людина отримала відмову, наприклад, за станом здоров’я, то, як тільки вона одужає, може повторно звертатися за дозволом на в’їзд “, – пояснив прес-секретар Європейської Комісії з питань міграції та внутрішньої політики Тове Ернст.

У Єврокомісії запевняють, що перевірка даних на кордоні займе лише кілька хвилин. Якщо знайдуть неточності в написанні прізвища в анкеті і паспорті, або якщо в документах не співпаде дата народження, прикордонники можуть вимагати від туриста додаткову інформацію.

З запуском нової системи відмов у в’їзді українським туристам не побільшає, впевнений посол України при ЄС Микола Точицький – навпаки, система повинна вберегти мандрівників від зайвих витрат.

“Коли ти вже купив квиток, прилетів у будь-яку столицю членів держав Шенгену, а у тебе те чи інше не збігається з інформацією, яка була надана в документі, ви – небажане особа. У нас кирилиця, тут латиниця, і бувають похибки. Тому це навіть більше для зручності тих, хто подорожує. Тому на три роки, якщо йдеться, ти будеш в спокої, що у тебе все гаразд і ти можеш спокійно подорожувати “, – розповів Микола Точицький.

Заповнювати анкету потрібно буде раз на три роки, тому сума збору за анкету виходить незначною. Та й сама система, якщо і запрацює, то не раніше, ніж у 2021 році.

Нагадаємо, Україна почала переговори з 61 країною “білого шенгену” з метою встановити з ними безвізовий режим. Відзначимо, на сьогодні громадяни України можуть відвідувати без віз 85 країн світу.

За матеріалами segodnya.ua

Запис Плата за в’їзд та спецанкета: Євросоюз вводить нову систему контролю на своїх кордонах спершу з'явиться на Медіа-Версії.