За інформацією Українського цeнтру оцінювання якості освіти, змін не передбачено хіба що в ЗНО з української мови та літератури, історії України, математики.

З географії, хімії, біології та фізики змінилася кількість завдань та максимально можлива кількість балів.   До прикладу, у роботі з біології буде не 50, а 48 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 80, а не 76.

Текст із географії складатиметься не з 58, а з 56 завдань. При цьому максимально можлива кількість балів становитиме не 92, а 94.

У роботах з хімії буде не 50, а 52 завдання трьох, а не чотирьох форм (уже не буде завдання на встановлення правильної послідовності). Максимально можлива кількість балів незмінна – 80.

Більше завдань буде і в тестовому зошиті з фізики – не 34, а 38. Якщо все написати правильно, то нарахують не 56, а 60 балів.  

У тестах з англійської, німецької, французької та іспанської мов – значно більше змін.

  – У роботах із іноземних мов передбачено частину, якої раніше не було, – розповідає Ольга Стрелюк, заступник директора Українського цeнтру оцінювання якості освіти. – Йдеться про аудіювання – “Розуміння мови на слух”.  

Тож робота вже складатиметься не з трьох, а з чотирьох частин: “Розуміння мови на слух (аудіювання)”, яка міститиме 16 завдань різних форм; “Читання” (22 завдання); “Використання мови” (20 завдань); “Письмо” (одне завдання відкритої форми).   Самих же завдань з іноземної мови буде вже не 43, як раніше, а 59.  

Першою частиною роботи буде саме аудіювання, на яке виділено півгодини. Тобто якщо раніше на виконання роботи відводили 120 хвилин, то наступного року тестування з іноземних мов триватиме 150 хвилин. Учасники ЗНО слухатимуть аудіозаписи і відповідатимуть на запитання, що стосуватимуться почутого. Буде декілька аудіозаписів тривалістю від 10 секунд до 3 хвилин. Зокрема, це може бути розмова у формі діалогу. До кожного прослуханого елементу розмови, який звучатиме двічі, будуть запитання. Й учасники тестування відповідатимуть на них.  

Максимально можлива кількість балів за тест з іноземної мови збільшиться. Раніше можна було набрати 56 балів, правильно виконавши всі завдання роботи. А вже наступного року – 72 бали.

Випускникам, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або на академічному рівні, не зараховуватимуть результатів виконання завдань від 33 до 48 включно (загалом 16 завдань) із частин “Читання” та “Використання мови”. А от випускникам, які вивчали іноземну мову на профільному рівні (мали більше годин на тиждень, відведених на іноземну мову), зараховуватимуть результат виконання всіх завдань. І саме результати виконання всіх завдань роботи будуть необхідними під час прийому до вищих навчальних закладів.

Результат виконання всіх завдань робіт з інших предметів, які обере абітурієнт, використовуватимуть під час вступу. А от як результат ДПА із деяких предметів зараховуватимуть лише частину роботи. Якщо йдеться про результати роботи з української мови та літератури, то результати виконання завдань із літератури як результат державної підсумкової атестації не зараховуватимуть. Для математики результат виконання завдань 1 – 28, 31, 32 буде зараховано як результат ДПА, для історії України – лише завдання, які стосуються ХХ століття.

Запис Стали відомі зміни у завданнях для ЗНО-2018 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

19 липня цивілізований світ відзначає День програміста. А точка відліку в історії програмування і сучасних комп’ютерних наук розташована за 230 років до нашого сьогодення. І починається ця, без перебільшення, новітня цивілізація з конкретного списку операцій (алгоритму) для  обчислювальної машини, викладеному в листі Ади Августи Байрон Кінг видатному англійському винахідникові Чарльзу Беббіджу.

Якщо хтось побачить за цим повідомленням похмуру стару панну, яка, окрім сухих чисел, нічим не цікавилася, той глибоко  помиляється. Світ програмістів устиг обгородитися забобонами та міфами. Скажімо, вважають, що справа ця – виключно для чоловіків. На окремих програмісток, що потрапили до лав «просунутих» молодих людей, дивляться, як на дивачок. Та навіть найупертіші творці «софту» повинні пам’ятати, що біля джерел їхнього ремесла стояла… жінка.

Ада Августа Байрон Кінг, графиня Лавлейс народилася 10 грудня 1915 року в родині великого англійського поета Джорджа Гордона Байрона. Щоправда татусь покинув родину, коли Аді було 4 місяці. Дівчинка рано захопилася магією чисел, але окрім математичних знань, отримала цілком світське виховання, виросла красунею, вийшла заміж з любові, проводила разом з чоловіком світське життя, народила 4-х дітей – та у віці 37 років згоріла від раку…

І 20 років з цих 37 Ада Лавлейс співпрацювала із Чарльзом Беббіджем. Ідея машинного обчислення складних математичних операцій, що називається, витала в повітрі. Адже прогрес рухався, інженерні винаходи ставали все складнішими, і для обчислень наймали групи математиків, кожному з яких ставилося певне завдання. До речі, англійською ці математики-помічники називалися «комп’ютерами»!

Чарльз Беббідж першим вирішив об’єднати усі ці операції в роботі одного обчислювального агрегату і навіть збудував його, неодноразово вдосконалюючи згодом. Не повірите, але обчислювальна машина Беббіджа працювала на паровій тязі.

Не вистачало одного: як організувати роботу цієї машини, щоби вона працювала швидко й без помилок.

В історії не буває випадковостей. Так само невипадково шістнадцятирічна Ада Байрон

серед інших гостей завітала до оселі Беббіджа, аби подивитися на створену ним машину для обчислень… І поки цікаві гості роглядали це «диво», Ада розібралася в принципі роботи машини і відтоді почалася її співпраця з Беббіджем. Саме в листі вчителю від 19 липня 1843 року 28-річна аристократка написала першу в історії програму для аналітичної машини. Попутно вона ввела терміни «робочі ячейки», «цикл» тощо.

Вона бачила майбутнє сучасних комп’ютерів як багатофункціональних машин не тільки для обчислень, але для роботи з зображеннями та звуком. Її ім’ям названа одна з перших мов програмування – Ада.

Але й це не все. Скупа доля не дала Аді часу далі розвивати свій математичний талант. А сучасники (серед них Фарадей, Брюстер, Вітстон) характеризували її як Великого математика і дуже наполегливу людину. Її талант і праця вже змінили світ (важко уявити тепер його без комп’ютерів), але хто зна, якою дорогою пішла б математика, коли б Ада Лавлейс попрацювала б ще хоч років 10…

Підготував Дмитро ЦАРЕНКО, «Версії»

Марія Іванова, програмістка, Чернівці: 

8 Березня по-карпатськи

– Програмування – професія дуже цікава і обширна. Бо тут кожен знайде собі заняття до вподоби – від абстрактних моделей даних і до гламурних інтерфейсів для користувачів.

За статистикою, дівчата частіше займаються розробкою більш високорівневих додатків, часто роботою з UI (юзер інтерфейс). Та насправді жінки-програмістки є, напевно, в кожній сфері, просто в незначній кількості.

Я вчилась у фізико-математичному ліцеї. Програмування там було досить потужне, але для мене на той момент воно було швидше прикладним для розв’язання різних математичних задач. Потім, навчаючись в університеті (прикладна математика), здобула більше досвіду і зрозуміла, що це – моє. Тим паче, що студенткою вже пішла працювати на одну із IT-фірм Чернівців.

Програмую я на C#, Net, Web… Отримую завдання, які треба зробити (вони описуються в специфікації), сідаю, розбираюся, і реалізую. Трішки розводить цей «компот» спілкування із замовником (переважно англійською мовою) і робота в команді.

У чоловічих колективах почуваюся добре. Навіть дуже. Коли прийшла працювати в попередню команду, то на першому ж корпоративі хлопці підняли тост за те, що в їхній команді з’явився перший працівник-дівчина. Це актуальний приклад, бо найчастіше буває, що в команді 1-2 дівчини-програмістки серед десятка чоловіків.

Те, що програмісти – замкнені, самотні люди, – хибний стереотип. Насправді вони всі дуже різні. І багато серед них веселих і «шебутних».

Найулюбленіше  моє хоббі – походи в гори. Півтора місяці тому я повернулася з Гімалаїв. Їздила до Непалу. До речі, в нашій компанії половину складали програмісти з різних міст України. А ще займаюся танцями, трохи часу витрачаю на історичну реконструкцію тощо.

Минулих вихідних їздила на «Артполе», там теж весело, я полюбляю фестивалі й подібні заходи…

Запис Ада ЛАВЛЕЙС: донька Поезії – мати Програмування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Чернівецька міська рада вольовим рішенням припинила істерію, розпочату окремими політичними силами, навколо кінотеатру «Чернівці» щодо передачі цієї споруди одному з бізнесменів міста», – повідомляє прес-служба міськради. Розпорядженням секретаря міськради Віталія Михайлішина директором комунального підприємства призначено Інгу Маковецьку.

– Я завжди був проти політичних інсинуацій навколо комунальної власності міста. Насправді, жодного конфлікту навколо кінотеатру немає. Потрібний лише ефективний професійний менеджмент, який виконуватиме свої безпосередні обов’язки, а не використовуватиме посаду для отримання політичних дивідендів, – заявив Віталій Михайлішин.

Першочерговим завданням І.Маковецької на посаді директора стане проведення внутрішнього аудиту комунального підприємства та розробка комплексної стратегії розвитку кінотеатру. Таким чином, ГШКВР «Чернівці» залишається під повним контролем міської громади, осторонь від політики та працюватиме на благо міста.

– Я не хочу коментувати чутки, які останнім часом активно тиражували ЗМІ. Протягом місяця ми отримаємо власний аналіз фінансового стану кінотеатру, та презентуємо керівництву міста і громаді власне бачення шляхів його подальшого розвитку як профільного комунального підприємства, – наголосила Інга Маковецька.

Довідково
Інга Маковецька народилася в 1974 році. В 2000 році закінчила Чернівецький національний університет ім.. Федьковича за спеціальностями «фінанси і кредит» та «економіка». Працювала в Садгірській районній раді та органах Державної податкової інспекції. Державний службовець 11 рангу.

Сектор інформації та зв’язків з громадськістю

Ігор БУРКУТ

Запис У кінотеатра «Чернівці» новий директор спершу з'явиться на Медіа-Версії.