Прийняття медичної реформи без чітких механізмів її практичного застосування призведе до того, що медреформа перетвориться на ще одну декларацію про наміри.

 Про це йдеться в повідомленні на офіційному сайті голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля.

«Кабмін боргує  Закарпаттю величезні суми грошей у медичній галузі, то звідки братимуться кошти на оснащення, наприклад, автоматизованих робочих місць  чи проведення Інтернету, якщо в нас у деяких гірських районах дуже  слабкий мобільний зв’язок (а якісного Інтернету взагалі нема)? Нижче наведені основні ризики щодо механізму впровадження медреформи. Вони  стосуються Закарпатської області, однак більшість пунктів актуальні й для інших регіонів України.

1. Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року, крім частини 8 статті 10 (набирає чинності з 01.08.2018 року), що створює проблеми щодо  забезпечення закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД)  автоматизованим робочим місцем, зокрема, Інтернетом та програмним  продуктом. Окрім того, законодавчо не відображено, з яких рівнів бюджету буде забезпечено 100% матеріально-технічне оснащення закладів ПМСД, у  тому числі транспорт, Інтернет програмний продукт, мобільний зв’язок, телемедицина тощо.

2. Відсутність чіткого розмежування функцій та компетенцій закладів  первинної медико-санітарної допомоги та закладів вищих рівнів її  надання.

3. Виокремлення закладів первинної медико-санітарної допомоги з-під юрисдикції територіальних підрозділів охорони здоров’я (фінансово,  юридично-правово та кадрово) не сприятиме реалізації на місцях  політики у сфері охорони здоров’я, що формується Міністерством охорони  здоров’я України.

4. Не визначені юридично та фінансово обсяги первинної медико-санітарної  допомоги, в тому числі, невідкладної медичної допомоги, що надаватиметься  медичним працівниками ПМСД.

5. Ненормовані та юридично не закріплені фінансові та правові відносини  між закладами первинної медико-санітарної допомоги та вищих рівнів її  надання.

6. Вкрай обмежений перелік станів, що підпадають під механізм  реімбурсації вартості лікарських засобів при амбулаторному лікуванні  хворих.

7. З прийняттям цього Закону поглибляться проблеми з аптечними закладами  різних форм власності щодо їх добровільної участі в урядових програмах   з реімбурсації лікарських засобів, зокрема, програма «Доступні ліки» та  відшкодування вартості препаратів інсуліна.

8. Кадровий дефіцит, що сформований уже на первинному рівні, без  урегулювання вище наведених проблем тільки посилиться.

9. Збільшення кількості звільнених медичних працівників у зв’язку з  необхідністю проведення подальшої оптимізації та реорганізації медичних  закладів вищого рівня теж спричинить напругу в суспільстві.

10. Відсутність законодавчих та нормативно-правової бази щодо подальшого  реформування галузі, зокрема, перетворення державних та комунальних  закладів охорони здоров’я в неприбуткові підприємства.

11. Оскільки Національна служба здоров’я не підпорядковуватиметься МОЗ України (не буде брати участь у формуванні політики у сфері охорони  здоров’я, а тільки здійснюватиме реалізацію її політики), законодавчо та  юридично не визначено, як функціонуватиме Національна служба здоров’я на  адміністративно-територіальних регіонах України, і чи її функції покладатимуться на департаменти охорони здоров’я.

12. Не визначено, яка доля закладів охорони здоров’я, які не виконують  функції третього рівня надання допомоги і перебувають у підпорядкуванні  департаменту охорони здоров’я (будинки дитини, місцеві санаторії)», – йдеться у повідомленні. 

Запис Про ризики медичної реформи від Геннадія Москаля спершу з'явиться на Медіа-Версії.