У вересні народні депутати продемонстрували рекордно низькі показники участі в голосуваннях Верховної Ради. Про це повідомив “Комітет виборців України”, чиї експерти все ретельно порахували.

– Найнижчий показник за 2017 рік! Протягом минулого місяця один депутат у середньому взяв участь лише у чверті голосувань. Для порівняння: у липні один парламентар голосував у середньому в 48% випадків, у червні – 55%, у травні – 49%, у квітні – 45%, у березні – 54%, в лютому – 51%, в січні – 50%. Тобто досі депутати ігнорували вдвічі менше голосувань, — розповідає Денис Рибачок, аналітик “Комітету виборців України”.

Загалом у вересні регулярно, тобто більш ніж у половині випадків, виконали свою оплачувану функцію з осмисленого натискання кнопки “за”, “проти” або “утримався” лише 60 – 80 депутатів. Так, 22 вересня активно голосували 52 нардепи, 21 вересня – 85, 20 вересня – 80, 19 вересня – 87, 8 вересня – 62, 7 вересня – 99, 5 вересня – 134 із 422, пише газета Експрес.

Загалом минулого місяця аж 353 народні депутати пропустили половину й більше голосувань (тобто не натискали “за”, “проти” чи “утримався”). Із них 46 осіб проігнорували понад 90% голосувань. Вони або були відсутні на робочому місці, або свідомо не голосували.

Найгірше себе зарекомендували депутати фракції Радикальної партії Ляшка та груп “Відродження” і “Воля народу”. Їхні представники пропустили понад 90% голосувань у вересні! Так, в середньому один депутат РПЛ за місяць взяв участь у 8% голосувань, “Волі Народу” – 7%, “Відродження” – 6%. По інших фракціях показники такі: депутати “Самопомочі” голосували у 58% випадків, “Батьківщини” – 35%, “БПП” – 29%, “НФ” – 21%, “Опоблоку” – 14%.

Якщо ж глянути на річну тенденцію, то можна помітити: “Воля народу” і “Відродження” постійно опиняються серед тих, хто ігнорує голосування. Також зазвичай їм компанію складають представники “Опоблоку”. Члени фракції, яка складається значною мірою з колишніх “регіоналів”, не раз заявляли, мовляв, не голосуватимуть за важливі рішення у парламенті, доки у порядок денний не включать їхні законопроекти. Це саботаж. І це неправильно. Опозиція має займати конструктивну позицію, а не самоусуватися від роботи в парламенті.

Для того, щоб депутати в сесійній залі проводили час продуктивніше, ми пропонуємо штрафувати тих, хто не бере участі в голосуваннях. Потрібно вираховувати певну суму від їхньої заробітної плати щомісячно. Адже наразі така практика є тільки щодо відвідування народними депутатами засідань Верховної Ради. Адже якщо він прийшов і не долучився до ухвалення законів, то за неробство має бути покараний. Згідно з чинним законодавством, участь народного депутата в голосуваннях – такий же його обов’язок, як і участь у пленарних засіданнях Верховної Ради. Звичайно, є депутати, для яких зарплата 17 тисяч гривень на місяць – це значна сума, а є мільйонери, для яких вирахування будуть зовсім невідчутні. Але на багатіїв можна знайти додаткові важелі впливу. Парламентарів, які не голосують, доцільно позбавляти права участі в міжнародних делегаціях парламенту, чого вони всі прагнуть, обмежувати повноваження у частині роботи в комітетах. Схожим чином, до речі, дисциплінують своїх народних обранців Молдова, держави Балтії та Польща. Крім того, потрібно апелювати до політичної культури та відповідальності нардепів. Ми можемо максимально поширювати інформацію про ті політичні сили та групи, які не долучаються до голосувань, а виборці хай думають, чи варто давати “зелене світло” їм на наступний термін повноважень.

Запис “Важке” життя нардепів: приходять на роботу і … не голосують спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Та й громадяни вже втомилися мовчки зносити знущання і починають потрохи захищатися.    

Тяганина: Хто кого – депутат антимонопольників чи вони депутата

– До мене звернувся мешканець Великого Кучурова, що на Сторожинеччині, Микола Шкробанець. Було це ще в травні. У нього закінчилася абонентська книжка і він поїхав до Сторожинецького РЕМу, щоби отримати нову. Та чоловікові поставили умову: треба підписати договір та акт звірки розрахунків. Коли ж Микола Назарович ознайомився з актом, то побачив, що там позначена заборгованість. Це його не просто здивувало, а й обурило, бо зберігає всі книжки і квитанції від 2005 року. І знав, що в нього немає жодних заборгованостей! А ще споживача змусили підписати договір з максимальною потужністю на 3 кВт/год. Хоча Шкробанець і сперечався, бо розумів: 3 кВт/год. не вистачить на електрочайник, пральну машину й бойлер. Та ніхто його не слухав. Більше того, у додатку №1 до договору було прописано, що в разі недотримання вчасного щомісячного звіту (тобто якщо абонент не сплатить за світло, а контролер не зніме показник з лічильника), абоненту Шкробанцю доведеться сплачувати за 100 кВТ/год. електроенергії. Хоча для клієнтів – фізичних осіб за регульованим тарифом таке не передбачене законодавством. Отож це неприховане і доволі нахабне зловживання монопольним становищем.

Як депутат обласної ради, що має досвід боротьби з монополістом, я надіслав 30 травня 2013 року депутатське звернення до Чернівецького територіального відділення (ЧТВ) АМКУ разом з копіями книжок, квитанцій та актом звірки: все це разом мало підтвердити, що Обленерго обрахувало Шкробанця. Додав туди також і копію договору. Через 5 днів отримав відповідь від місцевого антимонопольного комітету, що воно розпочало вивчення матеріалів.

Наступна їхня відповідь надійшла до мене вже 27.06.13. У ній говорилося, що адміністративна колегія Чернівецького територіального відділення антимонопольного комітету надало ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» обов’язкові для розгляду рекомендації за №131 «Про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції і можуть призвести до ущемлення прав п. Шкробанця».

Зрозуміло, я захотів ознайомитися з цими рекомендаціями. Та для цього мені довелося кілька разів навідуватися до місцевого антимонопольного комітету, хоча я не безробітний і з вільним часом у мене сутужно. І саме відтоді і до завершення розслідування на Миколу Назаровича Шкробанця чинився шалений тиск з боку працівників Обленерего – вони постійно вимагали від нього підписати якісь акти та заяви про відсутність претензій. Про це я усно повідомляв антимоноппольників. І навіть мені, людині з повноваженнями депутата, тричі довелося спілкуватися з цими людьми, доки вони не залишили його у спокої.

Коли ж у черговий раз я завітав до Чернівецького територіального відділення Антимонопольного комітету й нарешті ознайомився з рекомендаціями його адміністративної колегії, то зі здивуванням з’ясував: штраф за зловживання монопольним становищем вона на Обленерго не наклала. У розмові працівники ЧТВ АМКУ пояснили, що від 2011 року діють нові правила, згідно яких сплата за електроенергію за регульованим тарифом різна: себто до 150 кВт/год. – одна, а після 250 кВт/год. – інша. А Шкробанець, мовляв, сплатив двічі за один місяць і тому в нього виникла заборгованість. (?!). Хоча, відстежуючи всі квитанції, можна бачити – сплата відбувалася чітко щомісяця! Тож я став уважно переглядати всі матеріали перевірки за моїм зверненням і знайшов між документами незрозумілий, а точніше – фальшивий договір за 2005 рік, оформлений на Миколи Назаровича сина, який ніколи не був власником обійстя й ніколи не мав інших будинків.

Побачивши у справі такий відвертий «лівак», я попросив копії документів, які надало Обленерго. Та мені відмовили, посилаючись на захист персональних даних. Але ж Шкробанець до мене звернувся по заяві про допомогу!

До слова, у цих документах було ще чимало «цікавого», що підтверджувало значні зловживання з боку Обленерго монопольним становищем. Так, зокрема антимонопольний комітет зобов’язував монополіста повідомити територіальне відділення про результати розгляду цих рекомендацій. І, цитую, «За умови виконання положень рекомендацій у разі, якщо вжито відповідних заходів для усунення порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинають». Дуже закручено, та коли вчитатися – все, зрештою, зрозуміло: достатньо Обленерго повідомити антимонопольників про те, що вони, мовляв, прислухалися до рекомендацій адміністративної колегії, як їм за порушення законодавства нічого не буде. Та попри це додаток №1 до договору за регульованим тарифом, який мали відмінити, дають людям підписувати досі. А це вказує на те, що Обленерго не усунуло порушень.

І тут я зрозумів, чому працівники нашого територіального відділення не дають мені копії документів, отриманих від Обленерго. Бо тоді я відстежу зловживання монопольним становищем, тим паче, що енергетики посилалися та надали «липовий» договір!    

Фальшивий договір сховали ті, хто мав би з цим боротися  

Отож, нікому нічого не кажучи, бо можуть знищити документи, я направив 12 вересня через обласну раду депутатське звернення керівнику антимонопоплного відділення п. Мотуляку з проханням надати копії всіх документів, отриманих ними від ПАТ«ЕК «Чернівціобленерго» та висновки ЧТВ АМКУ щодо мого звернення від 30.05 2013 року. Крім того, у депутатському зверненні я наголосив, що ЧТВ АМКУ не надіслало мені вчасно, тобто у встановлений законодавством термін, відповіді, а тому я просив відділення у майбутньому не допускати таких дій.

Відповідь керівництва наших антимонопольників була зухвалою, тож подумалося, а як же тоді вони спілкуються з рядовими громадянами, коли депутату обласної ради просто в очі кажуть неправду. Пан Мотуляк наголошував, що відповіді мені було надано повністю та у встановлений законодавством термін! І це тоді, коли навіть термін відповіді на дане депутатське звернення було порушене. За Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», дається десятиденний термін на відповідь. А мій запит був датований 12 вересня, а відповідь п.Мотуляка надійшла 4 жовтня. Нехай навіть лист з облради пішов не 12, а 18 вересня! Та все одно – затримка є значна. Головне ж, що копій документів від Обленерго мені так і не надали. Однак така ж, не побоюся цього слова, брехлива відповідь надійшла і на ім’я заступника голови обласної ради п. Маніліча!

Тоді я взяв із собою Миколу Шкробанця і разом з ним пішов до Чернівецького територіального відділення антимонопольного комітету, щоби отримати там копії документів, які свідчать, що Обленерго підробляє документи та порушує законодавство. Потерпілий Шкробанець написав заяву на видачу копій документів перевірки, у нього перевірили паспорт – та все ж таки копію липового договору не дали.

Про любов: безкорисливу і корисливу

Виникає закономірне питання: на чиєму боці Чернівецьке відділення Антимонопольного комітету України? Кого воно захищає і кому служить – громадянам чи монополісту?

Зайшовши на сайт Чернівецького територіального відділення Антимонопольного комітету України, я переконався, що борець з монополістами, який утримується на наші з вами податки, насправді більше любить того, чию діяльність покликаний, згідно з службовими обов’язками, суворо відстежувати й утримувати в рамках закону. Жодної згадки про порушення з боку ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та накладені на нього штрафні санкції на сайті я не знайшов. Хоча інформації про інших дрібніших порушників було там достатньо. І це попри те, що на свої попередні звернення до антимонопольників отримував відповіді про накладені цього року на Обленерго штрафні санкції в сумі близько 25 тисяч гривень. А торік їх оштрафували на 56 тис. грн.

Чи безкорислива така любов буковинських антимонополістів до Обленерго – питання, з яким варто розібратися. Та переконаний, що на нього звернуть увагу в Антимонопольному комітеті України, як це сталося в Одесі. Тим паче, що наш антимонопольний приховує інформацію не тільки про Обленерго, а ще й про «Чернівцігаз».

Монополісти бояться розголосу. Тому й домовляються з «антимонопольниками»  

Історія ж з ПАТ «Чернівцігаз» ще сумніша. Від весни 2013 року помешкання С.Д. Буги з села Тисівці Сторожинецького району залишається без газу. Їх відключили за вигадану газовиками заборгованість, яка становить близько 24-х тисяч гривень.  А в тій хаті з батьками проживають її двоє неповнолітніх онуків. Невдовзі зима, опалення ж у хаті забезпечує газовий котел. Справа Буги нині перебуває в суді, а його засідання постійно відкладаються. Натомість до мене надійшла відповідь з ЧТВ АМКУ про те, що його «адміністративна колегія наклала на  ПАТ «Чернівцігаз» штраф і зобов’язала привести свою діяльність у відповідність до чинного законодавства». Цитата у лапках, бо вона з відповіді територіального відділення. Але мені та заявниці потрібні переліки конкретних порушень з боку Чернівцігазу та сума штрафу, щоби їх надати суду та оприлюднити. Натомість з незрозумілих причин Чернівецьке територіальне відділення Антимонопольного комітету України ці матеріали засекречує. Втім, я помилився: діє так зі зрозумілих причин. Адже тоді жінка може виграти суд – і це стане прецедентом для інших громадян не боятися монополістів і з’ясовувати з ними стосунки через судові органи. Зрештою, так і повинно бути. Але поки що в монополістів більше коштів, а отже – й важелів впливу, ніж у пересічних громадян. Та, повірте, так буде не завжди. Люди вчаться захищати свої права. І депутати від народу допомагають їм у цьому.

Руслан МЕЛЬНИК,  депутат обласної ради

Від редакції:

Більше року газета допомагає буковинцям боротися з монополістами. Вже є відчутні зрушення та позитивні результати. Ми ж і надалі допомагатимемо громадянам захищати свої права.  

 Шановні жителі Чернівецької області!

Тимчасова контрольна комісія обласної ради з вивчення ситуації, що пов’язана з електропостачанням та здійсненням розрахунків за спожиту електроенергію на території Чернівецької області, повідомляє:

Свої пропозиції та зауваження із означених питань просимо надсилати на поштову адресу: 58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1 Чернівецька обласна рада, кабінет 343, голові комісії – Воробчуку Василю Дмитровичу. 

Контактні телефони (0372) 52-19-80, 55-29-83.

Електронна адреса для звернень: mpviktorov2005@ukr.net

Запис Антимонопольний – «дах» монополіста?!. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Влада вже вкотре відвернулася від перестарілого ветерана Великої Вітчизняної війни Олександра Коліснека та його сина, інваліда-візочника Олексія. «Версії» неодноразово писали про їхнє нидіння на далекому хуторі Горайця, що на Сторожинеччині. Та, схоже, все марно. Як казав класик, «а віз і нині там».

Уже чотири місяці сім’я Коліснеків живе під страхом, що на них будь-якої миті упаде стеля. Комісія з управління праці та соціального захисту населення на чолі з Оксаною Юрчак приходила, оглянула, пообіцяла «провести безоплатний капітальний ремонт житлового будинку». Ця обіцянка навіть була зафіксована в листі №К-329 від 25.07.2013р., підписаному заступником голови райдержадміністрації Іваном Петращуком. Минуло три місяці, а роботи так і не розпочалися. А вже зима зазирає у вікна…

Коли нещодавно навідався до цих самотніх чоловіків,  просто жахнувся. Тріщини буквально пронизують стелю, стіни сипляться, а фундаменту в будинку… взагалі немає.

У чоловіків немає навіть стаціонарного телефону, щоби звернутися по допомогу.

До того ж напруга в електромережі настільки слабка, що не працюють ні холодильник, ні електроплитка. Місяць тому електрики замінили старі стовпи електромереж, та схоже, що не довершили  свою роботу.

Тож до кого й скільки ще треба стукати, щоби влада нарешті звернула увагу на цих людей? А може, для цього їм треба померти? Або живцем спалити себе?

– Житлові питання завжди були непростими у вирішенні, – каже директор департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА Людмила Мар’янчук, – Варто зазначити, що є відповідна нормативно-правова база і відповідна черга. У кожному районі та селі має бути облік черговиків, які стоять на забезпечення житлом. В Україні працює кілька житлових програм і на них з бюджету виділяються значні кошти. Так, минулого року на область  виділено 1 млн. 600 тис. грн. – і ми змогли забезпечили житлом лише 6 сімей інвалідів війни. Загалом же по області зареєстровано 2200 інвалідів війни, з них потребують допомоги десь біля 200 осіб. Але, якщо говорити мовою закону, переступити чергу ми не можемо, бо в нас є контрольні органи і кожне рішення приймається тільки в межах правового поля.

Підтверджує усе це й історія допомоги Коліснекам від райдержадміністрації. Як наголосила п. Юрчак, соціальні служби мають кошти на ремонт тільки половини даху. Решту грошей взяти ніде.

– Нехай влада розпочне ремонт, а підприємці району підтягнуться з матеріальною допомогою, – зауважує депутат Чернівецької обласної ради Руслан Мельник, – А крім того, влада мусить виконувати свої обіцянки. Або вже краще нічого не казали б.

Укотре переконався, що самотньому ветерану війни та інваліду-візочнику дуже важко жити в краї, де варто жити. У нашій країні закони пишуться чиновниками й для самих чиновників, а не для простих людей. На відміну від, скажімо, Німеччини, де ветерани війни отримують соціальну допомогу в розмірі від 200 до 1 тис. євро. Крім того, їм надається житло, повністю оплачуються комунальні послуги, медичне обслуговування, включаючи перебування в санаторіях та ліки, двічі на рік виділяють кошти на одяг і, за потреби, кошти на непередбачені витрати.

Тож за що тоді воювали наші ветерани? Хіба за таке майбутнє?

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис В Україні чиновники створюють закони для самих чиновників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Угода з Евросоюзом про спрощену видачу віз громадянам України. Право на багаторазову візу строком дії 1 рік отримали: водії, машиністи потягів і члени поїздних бригад, які здійснюють міжнародні перевезення; діячі мистецтв, спортсмени та особи, що їх супроводжують (тренери, лікарі, масажисти); представники громадських (в тому числі релігійних) організацій, які беруть участь у семінарах, конференціях, міжнародних виставках, учасники офіцийних програм обміну, організованних муніципалітетами; близькі родичі (один із подружжя, діти, батьки, бабусі, дідусі, онуки), які їдуть в гості до громадян України чи ЄС, які проживають у ЄС; ті, хто їдуть до ЄС на лікування.
Візу на 5 років (а не до 5-ти, як раніше) посольства і консульства зобов’язані видати: членам органів державної влади (депутатам, чиновникам, суддям Конституційного та Верховного суду, прокурорам), постійним членам офіційних делегацій; одному із подружжів і дітям до 21 року, якщо другий із подружжя має дозвіл на проживання на території країн ЄС; бізнесменам, які регулярно в’їжджають до країн ЄС; журналістам (за умови, що в закордонному паспорті вже стоїть мінімум одна шенгенська віза, отримана протягом року).

Право реєструвати новий бізнес забрали у місцевих органів влади (починаючи від райцентрів) і передали центральному органу — «Укрдержреєстру». Як пояснили у прес-службі відомства, до його структури перейшли всі держреєстратори та ще додали нових. У більшості випадків вони залишаться у своїх попередніх приміщеннях, просто реєструвати буде вже інша структура. З урахуванням щойно відкритих, буде 581 офіс (а було біля 380) реєстраційних служб (по одній на район), зі штатом працівників 1364 человек (було близько 900). Це має прискорити та спростити відкриття своєї справи грамадянами.

Зміни в пенсійному законодавстві. До страхового стажу, з якого розраховується пенсія, від 1 липня включено час перебування у відпустці по вагітності і пологах (Тут не все таке райдужне. Тож про те, хто за це буде платити, – у наступних числах «Версій»);
Діти, які досягли 18-літнього віку, якщо вони вчаться на стаціонарі, зможуть отримувати пенсію за втратою годувальника у періоди перерви в навчанні, якщо ця перерва не більше за 4 місяці.
При розрахунках пенсії зі страхового стажу вилучають періоди отримання допомог з безробіття (в цей період доходи людини мінімальні, а це зменшує пенсію). При щорічному перерахунку пенсії (від 1 березня кожного року) зарплата робітника, з якої розраховується пенсія, буде індексуватися на рівень інфляції. Все це збільшить розмір нарахованих пенсій (в середньому до пенсії додадуть біля 1%).

Контрольні органи не зможуть штрафувати бізнес-структури та призупиняти їхню роботу без рішення суду. Це передбачає новий закон «Про усунення обмежень у господарській діяльності», покликаний захищати бізнесменів від свавілля органів контролю (податківців, СЕС, пожежників тощо). Щоправда, юристи кажуть, що на практиці мало що зміниться, бо суди будуть перевантажені, тож і штампуватимуть рішення про штрафи під копірку.

Набрав чинності Кодекс цивільного захисту України. Він замінив 7 законів, які раніше регулювали питання, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій, а також з функціонуванням єдиної держсистеми цивільного захисту. Два важливі моменти: віднині заборонена приватизація захисних споруд (дамб і гребель), чого раніше не було. А бізнесу тепер не треба отримувати дозвіл пожежників на проведення робіт перед початком будівництва і при відкритті нової фірми. В останньому випадку достатньо подати декларацію, що всі проектні умови з пожежної безпеки на підприємстві виконані, тобто є гідранти, пожежні куточки, вогнегасники.

Власники кіосків і торговці на базарах таких декларацій не подають.

Запис Найбільш резонансні українські закони, що набули чинності в липні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Минулими вихідними сторожинчани відзначали два свята в одному: 565 років від першої згадки про Сторожинець і 109 років від дня, коли населений пункт отримав статус міста.

Центральний майдан ущерть заповнили люди. Діточок розважали різноманітні атракціони, дорослих зваблювали численні гурманські принади.

Сцена зібрала найповажніших сторожинчан і гостей міста. Потім на зміну урочистостям і нагородам прийшли запальна художня самодіяльність і показові спортивні виступи вихованців тренера з карате Павла Шестакова, які щойно привезли медалі з міжнародного турніру. Вабила до себе і виставка творчих робіт Центру дитячої та юнацької творчості і місцевої Художньої школи. Солідно виглядав стелаж із продукцією Сторожинецької друкарні, 80% якої, за словами директора Віктора Белінського, складають книги, в тому числі місцевих авторів. До Дня міста друкарі випустили гарне подарункове видання «Сторожинець: мандрівка крізь віки». Її автор, Олександр Гадинка, провідний спеціаліст відділу опіки та піклування міської ради, зізнався, що видав книгу для того, щоби кожний сторожинчанин, який прочитає її, зміг «ще раз закохатися в рідне місто».

Одне слово, свято вдалося: люди гуляли, відпочивали, спілкувалися й раділи. Та його, себто свята, могло й не бути. Бо новопризначений начальник Сторожинецького РЕМу п. Штогринець, який до цього обіймав посаду начальника Чернівецького міського РЕМу, відмовився підключати світло на потребу місту та його імпрезі. А без цього жоден атракціон, мікрофон тощо не працюватимуть.

Головного електрика району, як повідомило джерело зі Сторожинця, довелося вмовляти, переконувати, сварити мало не годину. Він вимагав, аби міська рада виготовила технічні умови!

Напевне, за законом так воно й мало би бути. Та раніше, коли Обленерго було державним, про це ніколи не йшлося. Влада й державне підприємство ставили собі за мету єдине: як зробити людям краще. Нині ж цілі Обленерго та міськради, на жаль, стали кардинально протилежними. У міської ради – такі вже її функції – основою діяльності є добробут громади. У монополіста ж приватника, ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», головне завдання – набити кишені, чи то пак – отримати прибуток. І це теж зрозуміло: інакше просто не може бути.

Утім, влада на те й влада, щоби тримати в своїх руках державницькі віжки. Тим паче, що у даному випадку їй було чим апелювати. Адже, якби Сторожинецький РЕМ сплачував справно за землю, на якій стоять стовпи і трансформатори, підтримував потрібну споживачам напругу в електромережах, вчасно ремонтував трансформатори або ж хоча б поміняв аварійний стовп у центрі Сторожинця біля будинку культури, про який і газети вже писали, і телебачення показувало. Тоді міг би і «права качати». Та коли всього цього нема, то РЕМ аж ніяк не може змушувати когось жити за законом, а сам – порушувати його.

Вл. інф.      

Запис Чужим закон – собі все можна спершу з'явиться на Медіа-Версії.