Та ще більший скандал вибухнув наступного дня. Чиновники, вочевидь, усвідомивши, що припустилися не лише помилки, а й порушення чинного законодавства своїм перешкоджанням журналістській діяльності, скликали термінову прес-конференцію для тих, кого напередодні виставили. Та замість вибачень, які все-таки спробував висловити представник комісії від АП, перший заступник голови ОДА Георгій Галиць у присутності перевіряючого почав відверто паплюжити запрошених, не шкодуючи «епітетів». Цього разу журналісти самі покинули чиновників.

Чому журналістам було важливо бути присутніми на зустрічі з підприємцями, а не просто отримати коментарі пізніше? Тому що читач і глядач має право дізнаватися інформацію з першоджерел, а не прикрашену чи просто інтерпретовану на свій лад владою чи бізнесом. Нарада з підприємцями не була закритою, жодних рішень про це не приймалося, зустріч проходила у приміщенні суб’єкту владних повноважень, які згідно з п.2 ст. 25 Закону України «Про інформацію» журналіст має право безперешкодно відвідувати, як і відкриті заходи, що ними проводяться. Тож коли влада хотіла провести зустріч без свідків – значить, їй було що приховувати. З’явилися чутки, що на зустрічі йшлося не лише про бізнес. Але це тільки чутки, яких журналісти не можуть уже перевірити, оскільки їх не допустили на засідання.

Чому журналісти прийняли запрошення на прес-конференцію від влади наступного дня? Лише тому, що завдання журналіста – добути інформацію. Навіть не зважаючи на амбіції.

Прикро, що на присутності журналістів не наполягли учасники події – підприємці.  Дехто навіть навпаки – жестами підганяв до виходу. Вони по-різному пояснювали потім свою позицію. Одні вчили представників ЗМІ, як їм треба було поводитися в цій ситуації, інші вдавали, начебто не зрозуміли, що відбувається, треті у приватних розмовах зізнавалися, що їм соромно, але відмовлялися давати офіційні коментарі. За будь-яких пояснень, їм усім варто нагадати слова  Мартіна Нимюллера, сказані 1943 року: «Коли нацисти прийшли за комуністами, я мовчав, оскільки не був комуністом. Коли вони прийшли за євреями, я мовчав, оскільки не був євреєм. Коли вони стали знищувати профспілки, я мовчав, оскільки не був членом профспілок. Коли вони прийнялися за католиків, я мовчав, оскільки був протестантом. Коли вони прийшли за мною, вже не було кому сказати слово на мій захист».

Журналісти жорстко відреагували на хамство влади. Незаконно виставлені з наради кореспонденти написали скарги на дії чиновників до обласної та Генеральної прокуратури. Один з буковинських народних депутатів написав звернення до глави уряду Миколи Азарова з вимогою провести службове розслідування та вжити заходів до держслужбовця. Хоча сенсу скаржитися на владу – владі не так уже й багато, адже й сам Азаров не так давно дозволив собі вигнати журналістів із засідання уряду. Щоправда, пізніше вибачився. Та й якщо буковинський посадовець саме в присутності перевіряльників дозволяв собі випади на адресу журналістів на кшталт «ваш рівень нижче плінтуса» і «ви провокатори», то значить відчував підтримку.

Тож більше надій журналісти покладають на власну активність. Ситуацію оцінив голова обласної організації Національної спілки журналістів Юрій Терон. «Нас, журналістів, оцінює читач, слухач, глядач, – сказав керівник творчої спілки в інтерв’ю сайтові molbuk.ua. – Професійне оцінювання журналістиці повинні давати фахові компетентні люди. А влада мірками «плінтуса» нехай оцінить свою роботу: що у нас з дорогами, що з зарплатами, з робочими місцями. Наш обов’язок говорити людям правду, а не прислуговуватися владі. Такі висловлювання чиновника свідчать лише про рівень його культури».

Цього ж тижня в Чернівцях утворена міжредакційна первинна організація Незалежної медіа-профспілки України, яку очолив відомий в краї журналіст Вадим Пелех. ЗМІ мають намір покласти край хамству влади, як це вже було 2002 року, коли саме журналісти домоглися звільнення тодішнього голови ОДА Теофіла Бауера.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Свобода слова по-чернівецьки – це хамство влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.