Загалом Юрій Григорович – людина непосидюча, неспокійна сповнена повна різних ідей і новацій. А починалося все ще замолоду, коли юних біологів, хіміків, географів, математиків об’єднала любов до ПІЗНАННЯ – природи, мандрів, екстриму. Тож займалися туризмом, альпінізмом, гірськими лижами… І, до речі, сім’ями.

Оскільки ж практично всі були молодими науковцями, то й ходили гірськими стежками Карпат і Кавказу, не просто насолоджуючись красою, а спостерігаючи, обмірковуючи, роблячи висновки. До слова, нині всі вони – доценти, професори… Такі, приміром, як Петро Фочук, доктор хімічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних відносин ЧНУ, покійний, на жаль, кандидат хімічних наук Віктор Горбунов. До речі, у пам’ять про нього, від 2008-го щороку проводяться «Горбуновські читання» екологічної тематики, які нині набули статусу міжнародних. Їхнім ідейним натхненником і реалізатором, зазвичай, теж буває Масікевич.

А заклавши у Карпатах тисовий Гай пам’яті Начального пластуна України Юрія Старосольського, а відтак «Парк славетних людей України», Юрій Масікевич ініціював  формування «Зеленого поясу Карпат». Саме він ще 2000-го року домігся й розробки Концепції екологічного розвитку міста Чернівці. З його ж таки подачі протягом 2002-2007-го у Чернівцях провели 6 міжнародних конференцій «Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки», а 2004-го Чернівці стали місцем проведення V Всеукраїнської конференції екологічної громадськості. «Пілотний проект з формування регіональної екомережі» (IUSN, 2004 – 2006 рр.) – теж його ідея та реалізація. Як і обґрунтування необхідності створення на Буковині національних природних парків «Черемоський» і «Хотинський». Для буковинців це дуже важливо, адже хочеться зберегти нинішню красу для дітей та онуків. Нині ж щодо Нацпарків уже є відповідні Укази Президента України.

Та особливо хочу наголосити, що Юрій Масікевич одним із перших, разом із газетою «Версії», виступив проти будь-яких розширень Дністровської ГЕС і ГАЕС та проти будівництва каскаду 6-ти ГЕС на Верхньому Дністрі. 

Скільки пам‘ятаю Масікевича – а це вже десятиліття! – він завжди в дорозі й довкола нього студенти. Завжди дивувалася, коли тільки він встигає писати наукові роботи, випускати підручники та збірки екологічних документів! А особливо пишається Юрій Григорович тим, що син обрав батьків шлях – теж став екологом.

Довідка «Версій»: 

Юрій Григорович Масікевич народився 5 липня 1957 р. у селі Веренчанка на Заставнівщині в сім’ї робітників. Після закінчення 1979-го Чернівецького державного університету за спеціальністю «біологія» навчався в аспірантурі при кафедрі біохімії. У 1983 році захистив дисертацію. Почавши з молодшого наукового співробітника, дійшов до завкафедри фізіології рослин біологічного факультету ЧДУ. 1984-1986 рр. – голова профкому студентів ЧДУ. Від 1997 року – завідувач кафедри екології і права Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». 2008-го присвоєне почесне звання «Заслужений працівник освіти України». 2012-го став доктором біологічних наук, 2013-го – професором. Від  2014-го – професор кафедри гігієни та екології Буковинського державного медичного університету,

Запис Той, хто завжди в дорозі, ніколи не старіє спершу з'явиться на Медіа-Версії.