Архивы їдальня - Медіа-Версії

Від зразів до сьомги: що їдять депутати у Раді

Сергій Паламар — Tue, 09 Jul 2019 19:49:23 +0000

За обід у їдальні Верховної Ради депутату у середньому доведеться заплатити 100-150 грн.

Салати коштують від 10 грн за порцію. Наприклад, салат із морської капусти з горошком обійдеться у 12,8 грн, оселедець під шубою – 20,9 грн, салат “царський” із сьомгою – 74,5 грн, пише “Українська правда“.

Шашлик з сьомги і судака коштує 106,7 грн, качина грудка – 129,5 грн, запечений лосось – 160,2 грн.

На другу страву можна взяти картопляні зрази з капустою і грибами за 27 грн. Смажена курка коштує 25,8 грн, відбивні з індички – 41,6 грн.

Шашлик із сьомги та судака коштує 106,7 грн, качина грудка – 129,5 грн, запечений лосось – 160,2 грн.

Алкоголь і цигарки в їдальні Верховної Ради не продають.

У меню їдальні Верховної Ради близько 300 страв. Вони щодня змінюються. Їдальня має 70 посадочних місць і щодня обслуговує близько 300 осіб, а в пленарні тижні – удвічі більше.

Запис Від зразів до сьомги: що їдять депутати у Раді спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Харкові студентів-льотчиків годували хробаками і тарганами

Сергій Паламар — Sun, 19 Nov 2017 10:59:44 +0000

Військові прокурори оглянули курсантську їдальню Харківського національного інституту Повітряних сил ім. Кожедуба і знайшли у їжі тараканів і хробаків. Про це у Facebook повідомив головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

Він також написав, що військові прокурори Харківського гарнізону, у зв’язку із розслідуванням розкрадань в Харківському Національному інституті Повітряних сил, йшли не на склади боєприпасів, а в курсантську їдальню!

“Виявляється, що так харчуються майбутні військові льотчики…”, – написав він і оприлюднив відповідні фото.

Матіос додав, що керівник та заступник керівника ХНІПС відповідно вчора перший (генерал-майор) та сьогодні другий (полковник) – затримані військовою прокуратурою. Завтра суд обиратиме запобіжний захід обом.

Запис У Харкові студентів-льотчиків годували хробаками і тарганами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Осетрина й тигрові креветки: нардепів харчують аж дві різні кухні

Сергій Паламар — Thu, 16 Nov 2017 07:22:21 +0000

В Інтернеті оприлюднили свіжі фото з їдальні Верховної Ради. Широкий асортимент страв за двома меню й за цілком прийнятними цінами пропонують і дві різні кухні.

Зокрема, брускета із сьомгою вартує 40,60 грн, бутерброд із сьомгою – 37,03 грн, смажені креветки із помідорами черрі – 146,23 грн, осетер заливний – 111,10 грн, філе слабосоленої сьомги – 133 грн, качина грудка з журавлинним соусом – 128,56 грн.

Меню в їдальні Ради містить перші й други страви, закуски, гарніри, напої та десерти. Для Києва ціни в даному закладі порівняно невисокі.

А депутати ВР, як стало відомо, мають намір обмежити кількість журналістів, що працюють у парламенті, ввести для них дрес-код та (мабуть, особливо дратує!) обмежити час їхнього перебування у парламентській їдальні.

Довідка для тих, хто не харчується в їдальні ВР:

Брускета – традиційна центрально-італійська простонародна їжа, нині популярна як закуска перед головними стравами для «підняття апетиту»: зрештою, це підсушена скибка хліба, головне – що на неї покласти. Англійсько-американське «тост» уже занадто поширене…

А тигрові креветки отримали назву за поперечні смужки на панцирі. Вважаються одними з найбільших: їхня довжина може сягати 20-30 сантиметрів. Ціни на них в інтернеті – у межах 600-700 грн за кг. За великим рахунком, мало не кожний рядок у цих меню потребує пояснень…

Депутатське меню за фото від «Апострофа» вивчав Іван ДУПА

Запис Осетрина й тигрові креветки: нардепів харчують аж дві різні кухні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Споживача захистить… совість підприємця

Lida — Thu, 12 Sep 2013 15:11:38 +0000

На цьому наголошують спеціалісти контрольних структур, яких позбавили практично всіх повноважень.

На початку літа «Версії» розповіли про… «нову» страву їдальні «Нектар» – «волохату солянку». Її скуштував молодий чоловік, постійний відвідувач закладу, який затишно розташувався у підвалі Шевченківської райради (див. №25 за 20-26 червня). Обличчя, з яким він прибіг до редакції, важко навіть описати.

Разом з потерпілим, Владиславом ГНАТЮКОМ, газета вирішила з’ясувати, хто ж винен у тому, що відвідувачу довелося блювати, коли він розгледів те, що побувало у нього в роті. І журналістське розслідування вивело газету на інший рівень проблеми…

Потерпілий: Крок перший і… незроблений

Наступного дня після неприємної пригоди, а було це 19 червня, п. Владислав подав заяву до Інспекції з питань захисту прав споживачів. Через півмісяця отримав звідти відповідь такого змісту: «Станом на 5 липня Інспекцією ще не отримано згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки їдальні. За результатом розгляду Вас буде повідомлено».

Річ у тім, що з нового року і місцевий Держспоживзахист, і місцеву Держсанепідслужбу (колишня Держсанепідстанція) позбавили контрольних функцій. Щоби когось перевірити, вони повинні отримати дозвіл від своїх вищих інстанцій з Києва. Тож у споживача, який вміє логічно мислити, одразу виникає закономірне питання: а навіщо нам такі «беззубі» органи захисту? Тим паче, що на їхнє утримання йде чимало коштів з державного бюджету, який ми, українці, наповнюємо своїми податками. Бо, як наслідок, утримувати їх ми повинні, а захисти нас вони практично не здатні. Перевірку їдалень та ресторанів раз на 5 років до уваги не беремо. Бо, наразі ці заклади ще й попередити треба за 10 днів про свій прихід.

Забігаючи наперед, для навчання клієнтів, зауважимо, чого потерпілий не зробив: він не відніс до лабораторії санепідслужби те, що, вибачайте, виплюнув у раковину… Таким чином докази були змиті водою, тому довести щось тепер дуже важко. Хоча санітарній службі все одно довелося б чекати на дозвіл з Києва… Але, за словами, спеціалістів, така розмова була б предметнішою.

Відповідач: Крок перший і… останній?

Щоби захистити себе, наступного ж дня після неприємності з відвідувачем у їдальні, Оксана БРУС, керівник закладу «Нектар», здала на аналізи до лабораторії санепідемслужби хліб, у якому, як вона твердить, і ховалася те, що опинилося в роті клієнта. Лабораторія того ж таки дня зробила його дослідження і видала протокол такого змісту:

«Доставлений зразок хліба пшеничного формового має м’якуш пропечений, еластичний. Має множинні грудочки й розводи чорного кольору невідомого походження». Дослідження провела лікар-лаборант Тетяна Доманіна. Висновок же санітарного лікаря Валерія Вострікова звучав так: «Доставлений зразок з органолептичних показників не відповідає вимогам ДСТУ 28808»

Виходить на те, що на цьому в нашій історії можна ставити крапку? Нас годуватимуть бозна чим, а ми все це безмовно будемо ковтати? Та все ж вирішили послухати керівництво контрольних органів, бо дуже хотілося почути їхні коментарі щодо «беззубості» служб, покликаних захищати громадян.

«Підприємець повинен усвідомлювати ступінь своєї відповідальності».

Так має бути. Але чи так є?

Головний санітарний лікар краю Наталія Гопко, глянувши на протокол, зауважила, що з документа бачить: проведений фізико-хімічний аналіз зразка хліба, який доставив сам підприємець. Тобто повного спектру досліджень немає. Ніхто не робив бактеріології, а недоліки зразка визначили за зовнішнім виглядом. Лаборант побачив чорні розводи на продукті, що не відповідає ДСТУ, те й написав…

– А як все мало би відбуватися? – поцікавилася у спеціаліста.

– Щоби встановити причинно-наслідковий зв’язок на підставі результату дослідження або трактувати результати досліджень і потім вживати певних кроків, ми повинні самостійно відбирати зразки на місці виробництва чи споживання. – каже Наталія Василівна. – Бо тільки спеціаліст служби гарантує правильність відбору, транспортування та доставки зразка до лабораторії. Адже тривалість цих дій іноді має значення. Бувають випадки, коли для результативності і достовірності треба вкластися у двогодинний термін. А це є найголовнішим у нашій справі. У цьому ж випадку, наскільки я розумію, зразок до лабораторії доставили самостійно. Тому стверджувати, що його відібрали у закладі чи придбали і доставили, ми не можемо. Нас просили провести аналіз і ми його зробили. Адже лабораторія акредитована на такі дослідження, а керівник їдальні отримала результат того, що вона давала на дослідження. Та, підкреслю, побудувати на підставі цього дослідження будь-який причинно-наслідковий зв’язок даної події нереально. У нас є зразок хліба, який не «пришиєш» до справи. От і усе.

– А що говорить законодавство?

– Із законодавством усе просто. На сьогодні підприємець чи то власник закладу, незважаючи на такий нечастий контроль як з боку інспекції з питань захисту прав споживачів, так і санепідемустанов, повинен усвідомлювати свою цілковиту відповідальність щодо дотримання всіх вимог. Не тільки санітарного законодавства, а й іншого, оскільки він декларує свою спроможність провадити підприємницьку діяльність у тій чи іншій галузі. Якщо це громадське харчування, то керівник повинен усвідомлювати відповідальність, яку він несе за кожну людину, що в нього харчується.

Після того, що сталося в «Нектарі», власниця їдальні уклала договір з Чернівецьким обласним лабораторним центром Держсанепідслужби України, який щомісяця проводитиме лабораторні дослідження. За таку послугу керівник закладу за квартал сплачуватиме понад 800 грн, а за рік – 3200 грн.

Хліб не відповідає ДСТУ, а зробити ніхто нічого не може

Валентина МАРЧУК, завідувачка санітарно-гігієнічної лабораторії відділу дослідження фізичних і хімічних факторів Державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» також пояснила, що принесений зразок не є для них офіційним джерелом. «Інша справа, – якщо би до нас звернувся цей чоловік зі скаргою, тоді би наш спеціаліст пішов до їдальні та відібрав зразок. Скарга йшла би через управління, офіційно, – каже вона – Натомість ми лише зробили аналіз шматка хліба за органолептичними показниками, тобто за тим, що можемо побачити, відчути на смак та описати. Людина (власниця їдальні – ред.) звернулася до нас із зразком, який вона сама принесла. Її припущення підтвердилися: у хлібові, який вона принесла, були сторонні включення.

Інспекція у справах захисту прав споживачів роботою теж не обтяжена

Нарешті в серпні Владислав Гнатюк отримав відповідь з Інспекції у справах захисту споживачів у Чернівецькій області, датовану 26 липня:

«За вашою заявою Інспекцією проведено позапланову перевірку їдальні «Нектар» фізичної особи-підпрнємця Брус В. П. Факти викладені в заяві частково підтвердились.

Перевіркою встановлено наявність продовольчих товарів, призначених для приготування страв власного виробництва без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про назву продукту, найменування та місцезнаходження виробника, дати виготовлення та терміну придатності. Прейскурант цін не затверджений керівником закладу.

При перевірці солянки відхилень від норм закладки згідно калькуляційної картки та невідповідності вимогам нормативних документів за органолептичними показниками не виявлено (Нагадаємо, інцидент з Гнатюком стався 18 червня, а солянку Інспекція перевіряла в кінці липня – ред.).

Згідно письмового пояснення фізичної особи-підприємця Брус В.П., буде посилено контроль за роботою керуючої закладом та обслуговуючого персоналу щодо належної якості обслуговування відвідувачів та приготування їжі.

За виявлені порушення інспекцією до підприємця застосований адміністративний штраф.

Крім того, за захистом своїх прав Ви можете звернутися з позовом до суду. Згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» – при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Щодо оскарження прийнятого рішення Ви маєте право звернутися до Держспоживінспекції України з питань захисту прав споживачів за адресою вул. Горького, 174, м. Київ.

В.о. начальника Н.Г. Кутиніна»

Коли юрист познайомився з цією відповіддю, то звернув увагу, що в ній немає пропозиції стосовно супроводу потерпілого у суді. Та вже відповідаючи на запитання журналіста, Надія КУТИНІНА, в. о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області, зауважила, що коли «споживач захоче, щоби ми його супроводжували в суді, нехай звертається. І навіть відвідуватимемо з ним судові слухання. Ми також можемо надати йому допомогу при складанні позовної заяви».

Але ж хіба про це не треба було написати й у відповіді п. Гнатюку?!.

Споживачу на замітку: це треба знати Якщо Ви звернулися зі скаргою до Інспекції у справах захисту прав споживачів, то можете вимагати від цієї служби написання судового позову та супроводу у суді. Нагадаємо, що споживач на захист своїх справ звертається до суду без сплати судового мита.

Якщо Ви отруїлися в їдальні, ресторані чи кафе або ж просто почали себе після їх відвідин почувати зле, то Вам необхідно взяти про це довідку від лікаря і прикласти її до скарги, написаної до санепідслужби. Тоді санітарні лікарі матимуть змогу перевірити цей заклад харчування без попередження та погодження з Києвом.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області (Держспоживінспекція у Чернівецькій області) – вул. Ватугіна, 6, м.Чернівці, 58002. тел/факс (0372) 52-52-68, 55-31-89 тел. 52-72-02 E–mail: chuzps@ukr.net

Державна установа «Чернівецький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» – вул. Гакмана, 7, тел. (0372)52-43-26

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Споживача захистить… совість підприємця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кого санітарна служба перевіряє щодня?

Lida — Thu, 04 Jul 2013 13:33:47 +0000

або Про білих і чорних громадян України

Від нинішнього, 2013-го, року санепідслужба регіонів позбавлена своїх контрольних повноважень. Тепер дитячі відпочинкові табори, шкільні їдальні та дошкільні навчальні заклади перевіряють лише раз на рік, а об’єкти громадського харчування, тобто їдальні, кафе, бари та ресторани – раз на 5 років. Коли ж громадянин поскаржився, приміром, на те, що отруївся, буковинська Держсанепідслужба має отримати з Києва дозвіл на перевірку. Але й цього недостатньо, бо інколи на такий дозвіл треба чекати від 30 до 45 днів!

– Після реорганізації державних санепідстанцій, тобто від нинішнього року, область має лише головного державного санітарного лікаря та двох його заступників. Усі решта працівників СЕС, перейменованої на Держсанепідслужбу, вважаються простими державними службовцями, – повідомив Юрій Падурару, начальник управління організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби в Чернівецькій області, коли редакція звернулася до нього із проханням узяти кореспондента в рейдову перевірку стану дитячих літніх закладів відпочинку. Та, як з’ясувалося, до цієї процедури санепідслужба тепер не має жодної дотичної. Бо віднині цим керує Департамент освіти та молоді облдержадміністрації, який може лише запрошувати представників санітарного та епідеміологічного нагляду до власних перевірок. А може й не запрошувати. Тож працівникам харчоблоків дитячих таборів нема чого боятися: ніхто їх раптово не заскочить на недовкладанні продуктів у порції, неякісному приготуванні страв чи на санітарних порушеннях, скажімо, неправильному зберіганні м’яса, молочних продуктів тощо або ж неправильному використанні дошок для нарізання. Бо ж заборонено, приміром, користуватися одним столом для приготування салатів і розрізання сирого м’яса. Одне слово, тонкощів у цій справі багато і їх треба ще спромогтися помітити.

Щоправда, за словами головного державного санітарного лікаря області Наталії Гопко, відповідальність за прийняття продуктів харчування, за перегляд супровідної документації, що посвідчує якість, за дотримання всіх можливих правил на харчоблоці від миття посуду до проведення дезінфекції перекладається, чи то пак покладена на медичного працівника дитячого закладу відпочинку. «Тобто всі ці речі контролюються людиною, яка працює щодня в закладі», – підкреслила Наталія Василівна.

Минулими ж роками санітарні лікарі протягом усього літа об’їжджали відпочинкові дитячі заклади – це входило до їхніх обов’язків. Нині ж, як нам повідомили батьки, в одному із таборів у кімнатах, де мешкають, юні відпочивальники, вогко й сиро та пахне цвіллю. Однак табір працює. Та оскільки працівники редакції самі цього не бачили, тому й виявили журналісти бажання поїздити таборами разом із санітарними лікарями. Однак не вийшло. Будемо їздити з представниками Департаменту освіти та молоді. Бо Держсанепідслужбу позбавили цієї функції. З огляду на європейські стандарти, воно може й правильно. Та як бути зі стандартами нашого менталітету й нинішнього періоду становлення нашої держави, який називається первинним накопиченням капіталу?! Вітчизняні бізнесмени, не побоюся цього слова, у більшості своїй – страшні люди. Бо задля «навару» чи зменшення витрат підуть на будь-які порушення. І те, що вже сталося на теренах дитячого відпочинку в Україні тільки у червні, – тому підтвердження. Найбільш резонансна подія – падіння дітей з балкона в кримському санаторії «Юність» і загибель дівчинки. Торік цей санаторій потрапив до рейтингу Міністерства курортів і туризму Криму як об’єкт, що не рекомендується для відпочинку. Але нинішнього року його викреслили з «чорного списку». До слова, у пресі, зокрема, в «АіФ Україна», з’явилися повідомлення, що за останні роки в цьому санаторії загинуло 4 дитини. Місцева ж влада відхрестилася від санаторію. За словами очільника Мінкурортів Криму, юрисдикція влади автономії на подібні держструктури не поширюється.

Офіційно: Хто контролює, як і скільки?

Та повернімося, так би мовити, до наших баранів. Гадаємо, батьки й не здогадуються про те, що, згідно з Постановою Кабміну №869 від 14 вересня 2012 року, шкільні їдальні перевіряються один раз на рік, як і оздоровчі дитячі заклади.

А щодо колишньої санітарно-епідеміологічної станції, яка все ж таки стояла на сторожі нашого здоров’я, то після неї залишилося 18 спеціалістів, які працюють за такими напрямками: санітарний та епідеміологічний нагляди разом із санітарною охороною територій та відділ соціально-гігієнічного моніторингу й державних реєстрів. Крім того, є ще сектори, які практично виконують технічну роботу з обслуговування відділів. Там теж трудяться 18 осіб.

Якщо чесно, то нині нам було би лячно відправляти своїх дітей на відпочинок. Та й до їдальні чи ресторану тепер ходити, як висловлюється молодь, «стрьомно». Бо про те, що можна знайти в таріліці супу, «Версії» вже писали.

Щоби не бути голослівними, пропонуємо інтерв’ю з Наталією ГОПКО, начальником Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області, головним державним санітарним лікарем області:

– На сьогодні державний санітарний епідеміологічний нагляд здійснюють Головне Управління Держсанепідемслужби у Чернівецькій області та його відокремлені структурні підрозділи. Зокрема, в місті Чернівці – це Чернівецьке міське управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернівецькій області.

Про періодичність державного санітарного контролю

Всі без винятку заклади громадського харчування віднесені сьогодні до низького ступеня ризику, тому перевіряються один раз на п’ять років. У випадку, якщо остання планова перевірка відбулася незалежно від терміну до введення нового порядку і не було виявлено порушень санітарного законодавства, то термін 5 років множиться на 1,5 і таким чином пролонгується до 7,5 років. Це стосовно частоти і стосовно планового контролю. Тобто йдеться про перевірки, які плануються і вносяться до плану роботи на рік. Про планові перевірки ми попереджаємо власника закладу за 10 днів.

Утім, коли люди чекають перевірки, то мають можливість підготуватися до неї. І хоча іноді ситуація є не надто об’єктивною і реальною, але я вбачаю і в цьому користь. Бо навіть якщо власник, готуючись до перевірки, приведе свій заклад – його приміщення, інвентар, обладнання до кращого стану, ніж було перед тим, це вже тежпозитив, бо виграє від такої ситуації тільки споживач.

Позапланові перевірки

Законом України передбачені і позапланові перевірки. Їх ми здійснюємо за зверненнями громадян – це скарги, заяви. До речі, може бути й заява самого підприємця або власника закладу. Зазвичай такі заяви надходять через необхідність отримати документ дозвільного характеру, висновок санепідекспертизи тощо.

Підстав для позапланових перевірок не так і багато. Але, якщо надходить скарга на заклад харчування, що вимагає його перевірки, то нам необхідно ще отримати згоду центрального органу виконавчої влади. У нашому випадку – це Держсанепідслужба України. І тільки за умови отриманого погодження ми проводимо позапланову перевірку.

Згідно з порядком, установленим законодавством, скарга розглядається, а заявник інформується про результати терміном до 30 календарних днів. Зрозуміло, ми є заручниками ситуації в даному випадку. Тому, коли ця процедура тільки почала працювати після реорганізації служби, траплялося, що згоду ми ще не отримали, а 30-тиденний термін уже вичерпаний. Тоді ми інформували заявника про те, що перевірка буде проведена за фактом отримання такої згоди. І вже через 45-тиденний термін, як це й передбачається законодавством, інформували про результати перевірки.

Перед позаплановими перевірками ми не попереджаємо про їхнє проведення. Тому, звичайно, їхні результати більш дієві та реальні.

Шкільні їдальні та дошкільні навчальні заклади

Ми перевіряємо не окремо харчоблок, а загалом навчальний чи дошкільний заклад планово один раз на рік. Бо вони належать до об’єктів високого ступеня ризику. Але процедури планового й позапланового контролю дотримуємося. Тобто, якщо перевірка планова, то попереджаємо за 10 днів до неї. Якщо позапланова, то діємо згідно з чинним законодавством. Але позапланові перевірки здійснюються зараз і на розпорядження голови облдержадміністрації. Це робиться тоді, коли є ризики для здоров’я дітей, як от, скажімо, остання ситуація, коли виникла епідколізія у дошкільному навчальному закладі міста Києва. Ми отримали доручення від Держсанепідемслужби України і від Міністра охорони здоров’я на проведення позапланових перевірок, щоби виявити ризики для здоров’я дітей, відповідно вжити заходів, щоби їх мінімізувати й ліквідувати.

Дитячі відпочинкові заклади

Ми проявили ініціативу, тож нині перевірки мають на меті не шукати-відшукувати порушення та карати винних, а частково надавати й консультативну допомогу там, де вона потрібна. І, головне, допомагати у вирішенні проблем. Водночас ніхто не пройде повз порушення, якщо вони є.

Іншими словами, наші перевірки мають більш моніторинговий і консультативний характер, оскільки насправді оздоровчі заклади теж є такими об’єктами, що перевіряються один раз на рік. Для порівняння: ще два роки тому такі перевірки були щодекадні.

У складі комісії освітян ми перевіряли табори на етапі організації та підготовки до роботи. Адже оформлення акту прийняття – обов’язкова умов для старту роботи такого закладу. Тож перевірки відбулися скрізь. І всі зауваження, виявлені нами, були враховані. Коли, приміром, знайшли відхилення у зразках води, то порекомендували заходи, спрямовані на поліпшення її якості. Потім відібрали зразки повторно. І тільки при отриманні результатів без відхилень заклад отримав дозвіл на відкриття.

Цьогоріч ми у складі комісії з освіти вже відвідали 11 таборів, тобто перевірили їх одноразово вже під час роботи. Ще два стаціонарні позаміські оздоровчі заклади буквально зараз починають працювати. Протягом червня діяли ще й наметові та пришкільні табори. Їхня готовність до прийому дітей також перевірялася.

А тим часом, їдальня Верховної Ради щоранку починає роботу з прийому… санепідслужби. Лікарі беруть на аналіз проби усієї їжі народних обранців, а страви затверджуються на кулінарній раді. Невже здоров’я нардепів цінніше за дитяче?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Кого санітарна служба перевіряє щодня? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Я щойно з’їв мишу! Або щура…»

Lida — Thu, 20 Jun 2013 14:36:57 +0000

Волохата солянка: рецепт від «Бджілки»

…До редакції буквально забіг молодий чоловік, очі якого від здивування і жаху здавалися скляними: «Я щойно з’їв мишу! Або щура…», – розпачливо повідомив він. Коли ж трохи заспокоївся, розповів свою… обідню історію, яка могла, до речі, бути й вашою.

Усю редакцію нудило до кінця дня: у вівторок ми навіть відмовилися від обіду. Бо знімок з виплюнутим із рота шматком мишачої чи щурячої повіки – не для слабких нервів.

Протягом 4-х останніх місяців він харчувався у їдальні «Нектар». Між собою відвідувачі називають її «Бджілкою», бо на вивісці намальоване це сонячне створіннячко. Їдальня розташована у підвалі Шевченківської райради.

Отже, вмикаємо диктофон:

Владислав ГНАТЮК, дизайнер:

– За весь період, що я харчувався у цій їдальні, нічого подібного не було. Мене тут все влаштовувало – і ціна, і асортимент. Лише раз харчі були кислуваті. А сьогодні (це було у вівторок 18 червня – ред.), стоячи в черзі, я побачив, як чоловік підійшов до касира і сказав: «Замість того, щоби продавати прокислі продукти, вже краще продавайте гнилі!». І, матюкаючись, вийшов з їдальні. Тоді я ще й подумав: і треба так кричати й кидатися на людей, вони ж не винні…

Я взяв солянку, овочеве рагу, картоплю із сосисками, салат і хліб. Почав їсти солянку і коли вже майже її доїдав побачив щось схоже на повіку з віями. Я не надав тому значення, бо подумав, що це опеньок і від нього відслоївся шматочок. Тому й кинув його до рота. Коли ж почав жувати, зрозумів: у мене в роті… шмат волосся і я не можу його проковтнути. М’якоть я з’їв, зумів прожувати, бо м’ясо миші чи, може, й щура відійшло від шкіри, а решту – не зміг. Я виплюнув усе те на теку, вибіг до туалету, бо у мене почалася блювота.

Люди в залі перестали їсти, вся увага зосередилася на мені. Відвідувачі чекали, вагаючись, чи їсти далі, ніби сподіваючись на мою команду. Я ж підійшов до касира і тихо попросив повернути мої 30 грн. Вона запитала: «На якій підставі?». І побігла, певно, до адміністратора чи господаря. Повернулися за 2 хвилини. Я сказав, що з’їв мишу. Жінка відповідно відреагувала: «Та що ви мені розповідаєте?!.». Я підійшов до теці та показав їй залишки того, що виплюнув. Гроші мені повернули й вибачилися…

Щоби не травмувати психіку читача, ми не поставили знімок шерсті зі шкірою, яку чоловік прожував, до газети.

На глибоке переконання відвідувача їдальні, щуряча шкірка було у солянці, куди потрапила поміж ковбас, язиків і шлуночків.

Оксана БРУС, керівник закладу «Нектар» заперечує цю версію:

– Споживач підозрює, що це могло бути або в ковбасі, або чомусь, що нарізали кухарі. Але ж хіба може таке статися, щоби кухар знайшов цілу мишу і вирішив її пошматувати?!

Власниця закладу запевняє, що цю шкірку знайшли у хлібі. Мабуть, дівчата-практикантки нарізали його і не звернули уваги. Коли ж клієнт звернувся, то почали шукати, де це могло бути. І тоді побачили, що це у хлібові, який доставляє їм ПП Мочарний М. В.

При кореспонденті п. Оксана зателефонувала до цього підприємця і повідомила йому про неприємну історію. Сказала, що віднесе хліб до санепідемслужби. На це чоловік сказав, що такого не може бути. Жінка відповіла, що припинятиме їхню співпрацю.

– Цей хліб я й додому брала, а у мене трирічна дитина. Чим же я її годувала? – бідкалася вона. До слова, Оксана Брус виглядала не краще за переляканого відвідувача їдальні. Навіть поділилася, що колись давно у них був такий випадок: у солянці знайшли камінець. Як з’ясувалося, туди він потрапив випадково, затримавшись у шлуночку. А якби нез’ясований шматок неїстівного предмету був у ковбасі, то він був би, мовляв, перерізаним, а не довгим…

Жінка твердила, що протягом року їх двічі планово перевіряють, а ще безліч разів – непланово.

Владислав Гнатюк не вірить, що «те» було у хлібові і стверджує: у хлібі була пліснява, а не шкірка щура. А те, що він їв, а потім виплюнув, стовідсотково було в солянці!

Потерпілий клієнт написав скаргу до Держінспекції з захисту прав споживачів, а власниця «Нектару» здала хліб на аналізи до лабораторії санепідслужби.

Редакція відстежуватиме перебіг подій та повідомлятиме про них читачів.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис «Я щойно з’їв мишу! Або щура…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.