Новий закон забороняє встановлювати тарифи нижчі за економічно обгрунтовані. Тарифи перевірятимуться в судовому порядку, суперечки також вирішуватимуться в суді. До липня 2017 року різниця в тарифах буде відшкодовуватися з бюджету. Далі будуть скорочені витрати на компенсацію постачальникам послуг, а компанії ЖКХ не повинні працювати у збиток. У програші однозначно опиняться споживачі: у законі не прописана формула розрахунку «економічно обгрунтованого тарифу».

Запис Як зміняться тарифи із початком опалювального сезону спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У суботу, повертаючись із запису програми на студії ТВА в Чернівцях, Арсеній Петрович помітив два автомобілі, з яких за ним велося спостереження. Разом із групою народних депутатів одне авто вдалося зупинити, друге втекло. Депутати викликали наряд міліції та зробили заяву про вчинення кримінального правопорушення, – повідомила прес-служба «Батьківщини».

фото з сайту “Молодого Буковинця”

Проте – який несподіваний сюжетний поворот! – кримінальне провадження міліція почала… за фактом втручання нардепів від «Батьківщини» Арсенія Яценюка та Геннадія Москаля в діяльність правоохоронних органів!

Про це йдеться в коментарі прес-служби чернівецького облуправління МВС, опублікованому в неділю:

«На місце події одразу прибула слідчо-оперативна група Шевченківського РВ, якою було встановлено, що дійсно в м. Чернівці проводилися заходи працівниками УМВС в Чернівецькій області на службовому транспортному засобі.

Ці заходи не були пов’язані з діяльністю народних депутатів.

Крім цього, встановлено, що працівників міліції в службовому автотранспорті заблокували невідомі особи на двох легкових автомобілях марок «Шкода» та «Тойота». Після чого ці особи викликали народних депутатів України А. Яценюка та Г. Москаля. Депутатами було оглянуто службовий автомобіль, в тому числі і багажне відділення, в якому знаходилися предмети та речі. Також народними депутатами був проведений особистий обшук працівників міліції…»

– Нас уже лякають з переляку – самі правоохоронці перелякались, – прокоментував ситуацію в ефірі телеканалу ТВі народний депутат Геннадій Москаль. – І проти Яценюка, і проти мене відкрили кримінальне провадження. Ну, ще би написали, що ЖЕК відкрив або товариський суд при ЖЕКу. Є ж параметри, встановлені новим Кримінальним процесуальним кодексом: це може зробити тільки Генеральний прокурор України.

…Я їх питав, питав їх Арсен Петрович: «Хлопці, хто ви?» – «Ми працівники Чернівецького дріжджзаводу». Добре. Яценюк дзвонить 102 – прибуває слідча оперативна група. Слідчий їм представляється, дає, щоб вони написали письмову згоду на огляд автомашини. Ці дурні – як назвати їх інакше? – слідчому підписують, що «так, нате, дивіться». Якщо там уся техніка, все є, і зібралася маса людей, близько ста осіб, приїхали всі регіональні засоби масової інформації – Чернівців і області. Їх питають: «Хто ви?» Вони те саме слідчій оперативній групі розказують. Приїжджає керівництво УМВС у Чернівецькій області. Я підходжу до заступника начальника УМВС, який був у цей час куратором цієї служби, тому що інший заступник просто десь у відпустці. Кажу: «Хлопці, це ваша машина?» – «Клянемось, Геннадію Геннадійовичу. Та ви що, та ми би собі в голову такого ніколи… Ні, ми не маємо абсолютно до цього ніякого стосунку!» Ну, все. Значить, Яценюк написав заяву, ми передали слідчому – про скоєння кримінального правопорушення, і поїхали.

Геннадій Москаль про «печерність» підготовки: «От того, кого показують з мікрофоном – він стоїть біля Яценюка, і голос з руки, бо в нього мікрофон був вмонтований у рукаві сорочки: «Где объект? Доложите, где объект!» Усі дивляться, хто ж це шукає? Об’єкт стоїть поряд.

Прес-служба повідомляє через певний час, що «це не наші, ми до цього нічого не маємо, ніякого стосунку, ми вперше про це чуємо». І в неділю, як грім серед ясного неба – що «це наші працівники, що це робились якісь оперативні заходи», а народні депутати їм зірвали, тому відкрите кримінальне провадження проти народних депутатів Яценюка і Москаля, – сказав Геннадій Москаль.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, “Версії”

Запис Яценюк затримав працівників міліції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

фото Георгія Боднараша

Група молодиків, одягнутих у костюми кроликів, із метровою бутафорною морквою, прапорами та шабелюками влаштували невеличкий політичний перформенс.

Цікаво, що вже у вівторок тепер вулицями Києва опозиціонери носили чучело голови КМДА Олександра Попова…

Отака вона, політична маланка…

Запис Кролики-провокатори спершу з'явиться на Медіа-Версії.

фото Сергія Зарайського, “БукІнфо”

– Такої кількості людей цей майдан не бачив від часів Помаранчевої революції, – просто на сцені похвалився Арсеній Яценюк лідеру ВО «Свобода» Олегу Тягнибоку. Центральна площа так барвисто майоріла опозиційними прапорами й плакатами на кшталт «Роботу для кожного» та «Чернівцям потрібен мер», що Арсенію Яценюку довелося просити людей їх приспустити – «аби ми одне одного виділи».

фото Сергія Зарайського, “БукІнфо”

Після акції організатори мітингу бадьоро відзвітували про майже 10 тисяч мітингувальників. Міліція скупо «відміряла» 1,5-2,5 тисячі. Журналісти ж схилялися до «середньостатистичніших» цифр – від 4 до 7 тисяч учасників суботнього мітингу.

– Мета нашої акції – це відставка президента Януковича, це зміни в країні, – пояснював зі сцени людям Арсеній Петрович. – Мета нашої акції – захистити право чернівчан мати свого мера. Ми впевнені, що, якщо в Чернівцях буде висунутий єдиний опозиційний кандидат у мери, як і по місту Києву, то перемога буде за опозицією!

Згодом в ефірі телеканалу ТВА Яценюк заявив, що такою кандидатурою може стати Олексій Каспрук,.

– Те, що Арсеній Петрович озвучив мою кандидатуру, є певною мірою логічним. Тому що я очолюю найбільшу опозиційну фракцію в місті. Я містом живу і намагаюся його захищати. Але рішення нашої політичної сили буде безперечно обговорюватися з партнерами, – прокоментував заяву лідера Олексій Каспрук, голова обласної організації «Фронт змін».

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Без Кличка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перша Калинівська

Якщо до 2007-го року метушня навколо Калинівського ринку була переважно закритою, кулуарною, то саме цього року вперше прихований глибинний конфлікт нарешті дійшов поверхні. Саме тоді з ініціативи тодішнього директора Калинівського постало питання передачі ринку в оренду товариству «Мегамаркет».

Таке повільне виповзання з комунального статусу мало б насторожити виборців, але їм цікаві, переважно, патріотичні назви вулиць і питання ямкового ремонту. Однак, мляві міські депутати відреагували несподівано жваво. І не захотіли подарувати такого щастя випадковому вчителю історії та правознавства (з цієї посади стартувала кар’єра Івана Ринжука). Так почалася перша Калинівська війна.

Цікава вона тим, що про те, хто насправді брав у ній участь, достеменно відомо тільки обраним. Але звіт депутатської комісії щодо роботи підприємства цікаво читати й нині. Знайти ж його достатньо просто на старій версії офіційного сайту міськради. Із свободою слова тоді було непогано. Погано було, що ніхто не хотів нею скористатися. Втім, як і зараз. Очевидно, бабло українській громадськості куди потрібніше за свободу.

А звіт депутатів був лютий. У ньому було і про непроведення акціонів з продажу контейнерів, і про непобудовану дамбу, про відсутність пожежних щитів, і навіть про туалети, які, цитую: «Протягом 2003-2004 рр. ринок орендував біотуалети у близьких родичів генерального директора КП МТК Ринжука І.І. – у фірми «Світанок» на суму 48 тис.грн. Оренда біотуалетів у різних приватних структур триває досі, що призводить до значних витрат коштів підприємства».

Історія з туалетами, мене, наприклад, приголомшила. Тобто, поки крутилися мільйони, керівництво ринку не забуло і про таку ласу і прибуткову дрібничку, як туалети. В цьому безліч повчальних моментів. По-перше, справжні багатії виходять з тих людей, хто доїдає до останньої крихти. А по-друге, ця риса багатьох і губить (див. рік 2011-й).

Той раунд змагань за ринок закінчився внічию. Комісія рекомендувала «зміцнити», «оптимізувати», «удосконалити», «одягти контролерів в уніформу». А головний пункт йшов передостаннім: «Вважати недоцільним передачу цілісного майнового комплексу КП МТК «Калинівський ринок» в оренду ВАТ «Мегамаркет». Треба сказати, що майже усі головні пункти йдуть передостанніми чи останніми. Це традиція чиновництва загалом, але чернівецького – особливо. Не знаю, як кого, але мене це іноді навіть милує. Зрештою, тема першої Калинівської війни гідна окремої статті. Але якось пізніше.

Бали

В українців поволі складається комплекс, що нібито наші «нові українці» – це бидло, а ось у Європі… Хоча недолік нашої буржуазії лише в тому, що це її перше покоління. І, повірте, перші покоління, скажімо, англійської буржуазії, були куди бидловатіші. Отже, формування нового стилю – по-справжньому серйозне завдання.

Одним з великих «починів» нової буржуазії стали… бали. Благодійний бал 2007-го запам’ятався щедрістю, яку, на жаль, так і не перевершили. Якщо вірити символічним збігам, це був найдобріший рік. Адже на потреби хворих дітей назбирали майже 400 тисяч гривень.

Я був на тому балу. Як і всі журналісти, не у ролі благодійника, а швидше у ролі хворої дитини. Стіл ломився від наїдків, жінки настільки самовіддано вжилися в роль, що бал виглядав по-справжньому. Все було, як і двісті років тому: жирні потилиці олігархів, амбітні кобіти на високих підборах, голодні музиканти і тендітні танцівниці.

У коридорі на виході зустрів суворого чоловіка, який тягнув жінку. Вона явно не хотіла покидати тепле товариство.  «Пойдєм дорогая. Тут не випіть, нє закусіть нормально не получітся», – говорив чоловік. Хоча від випивки ломилися столи. Очевидно, що перспектива після випитого тримати себе в руках його неабияк пригнічувала.

Інший бал запам’ятався своєю таємничістю… У мармуровому залі університету його проводив Лицарський орден Христа Спасителя. Чи не главою цього таємничого ордену виявився молодий чоловік, фірма якого у Чернівцях займалася виготовленням помпезних фотопортретів. Тоді його прізвище було Гак, а нині, судячи з Інтернет-джерел, він став Архо.

Організація ордену настільки дивна, що пропоную зайти читачам на його сайт www.rycar.org., щоби дізнатися, в що грають дорослі. Тим, хто не хоче заходити, скажу, що це щось монархічно-дворянське, орденоносне і мундирне. І ще пишніше за портрети, які виготовляв Гак для буковинської номенклатури (теж, до речі, цікава деталь). Наскільки ця пишнота важлива для ордену Христа(?), який дбав про простоту (Христос), можна дізнатися з вимог до кандидатів:

«кандидат повинен придбати необхідні атрибути та обладунки Рицаря Христа;
поручителі кандидата повинні внести до скарбниці Ордену відповідні внески та пожертви тощо.

До нобілітації, возведення не допускаються:

кандидати та особи які не відповідають вимогам допуску до посвяти; особи, що мають будь-які обов’язки або/та зобов’язання чи вади, які унеможливлюють перебування в Ордені; особи, що не пройшли таїнство хрещення або відлучені від церкви, або ж на них накладена анафема; кандидати, що мають заборгованість перед скарбницею Ордену;»… Тощо.

Ось такі цікаві організації квітли на буковинських і українських теренах. Програму того балу вів Василь Ілащук, який, щоправда, після заходу чомусь образився на організаторів.

Клани

Велика стаття про буковинські клани, що з’явилася 2007-го року спочатку в центральній, а потім у буковинській пресі, і яка мала б нажахати пересічного читача, чомусь викликала в нього якусь патріотичну гордість за «наших».

Пригоди Плужнікова, Зінченка, Москаля, Дмітрієва та інших читалися, як роман Дюма або просто авантюрний роман про таємні товариства. Без зайвих особистих рефлексій. Автор статті, очевидно, спробував донести думку, що все це одна мафія, розщеплена на три клани. Однак, сприймалося це, як заклик вболівати за «наших» проти «донецьких», «дніпропетровських» тощо.

Для гурманів невеличка цитата:

«Третя галузь «буковинського клану» розвивалася окремо від перших двох. Вона тісно пов’язана з ім’ям колишнього першого секретаря Чернівецького обкому партії Євгена Дмитрієва. Після того, як в 1991 році компартія опинилася під забороною, з’ясувалося, що Дмитрієв заангажований у бізнес-середовище.

Зокрема, Дмитрієву вдалося вийти на впливові бізнес-кола в Російській Федерації – кажуть, не без допомоги Олександра Зінченка й Ігоря Плужнікова. В Україні Дмитрієв активізувався в 1998 – 1999 рр.

В 1999 році Євген Дмитрієв – тоді ґенеральний директор заводу «Титан» у Криму – запросив на посаду заступника ґенерального директора колишнього першого секретаря Ленінського райкому комсомолу міста Чернівці Володимира Куліша.

У лютому 2003 року Володимир Куліш замінив свого земляка Арсенія Яценюка на посаді міністра економіки Автономної республіки Крим. Незабаром Віктор Ющенко призначає Куліша Постійним представником Президента в АРК»… Тощо.

Габсбург

У 2007-му на Буковині були не тільки бали, але й цісар. Онук імператора Отто, прямий нащадок і голова династії відвідав Чернівці саме 2007-го року. Старому було тоді 95 років.

Зустріч була настільки пафосною, що, гадаю, на Буковині так не зустрічали Президента. Якщо б цісар наполягав, то, можливо, закінчилося б співом гімну Габсбургів і відновленням імперії у межах Чернівецької області. Це бажання, схоже, випливало із підсвідомості буковинців.

На щастя, старий в основному говорив якісь банальні речі про євроінтеграцію України, чим нагадавував суто чернівецькі теревені. Коли в гості кличуть, але не чекають.

У «Черемоші» в ліфті цісарю затиснуло руку: організатори не на жарт перелякалися, адже 95 років – теж не жарт.Фон Габсбург, посміхаючись і масуючи руку, спитав: «Хто зробив цей готель. Угорці? Вони завжди були ненадійним елементом в імперії».

Втім, для всіх любителів старих «Czernowitz» і для мене особисто – це було свято. Однак, вдивляючись в аристократичні риси нащадка старовинного роду і в чернівчан, які з натхненними обличчями сиділи того дня в прекрасній університетській залі, мені раптом здалося, що у нас даремно не бояться аристократії. І той же фашизм, певною мірою, виник через ностальгуючих аристократів. Я не маю на увазі Отто фон Габсбурга. Це про аристократію та її прихильників загалом.

У сорокові роки ХХ століття це була звичайна думка: фашизм – це постаристократизм. Але сьогодні це доводиться пояснювати. Сьогодні ми любимо аристократів, тому що розчарувалися в пролетаріаті. І ця наша любов, і наше розчарування, за великим рахунком не мають жодного підґрунтя. Як і будь-які інші політичні прихильності.

…2007-й – спроба заснувати новий буржуазний стиль, інший стиль України.

Ющенко подорожує Україною з відомим французьким актором Депардьє і слухає нетрадиційного Елтона Джона, ми зустрічаємо у Чернівцях Габсбурга і американського посла як представника вашингтонського обкому. Буковинські історики роз’яснюють, чому НАТО – це клас. У книжковому супермаркеті на Соборній вперше одночасно з книгарнями Лондона відбувається презентація нового Гаррі Поттера. І в місті навіть знайшлося двадцятеро сміливців, які купили книгу англійською. І одночасно плани, економічні війни, політичні інтриги.

Але на що схоже це все? На «Ярмарку марнославства», « Корабель дурнів»? Вічний сон? Чи це те саме щастя, для якого народилися люди, за вченням Максима Горького та гламурних журналів?

P.S.: Ми не вклалися елегантно в ювілейну дату і не встигли пройти усіма 20-ма роками української незалежності саме до 24 серпня. Та навіть історикам не варто надто опікуватися датами. Радість у тому, щоби щось усвідомити на рівень глибше. Затриматися поглядом.

Не знаю, чи приніс я читачам дещицю задоволення, але робота над циклом цих статей мій світогляд змінила ґрунтовно. Еклезіаст, який писав про суєту і про те, що «нема нічого нового під місяцем», став близький до шкіри, як сорочка. Не біблійний пророк, а знайомий.

Наразі зустріч з наступними 4-ма роками ще попереду.

Запис 2007-Й: Бали, цісар, клани і перша Калинівська спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цей мітинг був спонтанним. Моментальною реакцією

– Чому «Фронт змін» узяв участь у солідарному мітингу опозиції? Що вам до проблем Тимошенко?

– Це не питання Тимошенко, Луценка. Гадаю, не треба бути геніальним шахістом, щоби вирахувати – хто наступний.Це буде знов хтось із опозиції. Точніше сказати – наступними будемо ми. У широкому сенсі. Бо ці арешти мають відчутне політичне забарвлення. У них є політична логіка. І цей бульдозер їде з 2010 року і він потрохи… навіть не потрохи, а конкретно руйнує усі слабкі демократичні засади нашого молодого суспільства. Ми хочемо, щоби все повернулося у правове поле. Розглядайте справу по суті, а не займайтеся політичними інтригами.

До речі, Яценюк подавав законопроект, в якому була пропозиція, щоби справи, де передбачається покарання більше ніж на 5 років, розглядалися колегіально трьома суддями. Трьома фахівцями, а не хлопцем Родіоном Кірєєвим, якого невідомо звідки вийняли і невідомо куди, чесно кажучи, потім засунуть. Я йому, до речі, щиро співчуваю по-людськи, він в ситуації, з якої майже неможливо вистрибнути.

– Ваші відчуття від мітингу?

– Цей мітинг був спонтанним. Моментальною реакцією. Звісно, його варто було б краще організувати. Абсолютно очевидно, що влада ретельно підбирала момент для арешту. Це зайвий аргумент на користь того, що справа-таки має політичне забарвлення. Серпень, всі у відпустці, настрої у людей абсолютно відпочинкові. Тим не менше, ми зібралися висловити наше ставлення. У цій частині мітинг виправдав себе.

Схід – Захід: де жорсткіше?

– Ви самі відчуваєте тиск тут на місцях, у нашій області?

– (Замислився). Я б сказав так: у нас все це робиться толерантно… Коли зустрічаюся з однопартійцями зі Сходу, вони кажуть, там жорсткіше щодо опозиції. Там, як за армійським анекдотом, якщо сказали «люміній», то буде «люміній». Взагалі ж то, у нас щось постійно перевіряють. Але, зауважте, у «Фронті» немає «тушок». Ну, крім Гаєвської. Хоча, раз на рік і незаряджена рушниця стріляє. Загалом же, «Фронт змін» – це однодумці. Ми не продаємо місця у списках. Це і забезпечує єдність команди.

Подивіться на списки інших партій: там випадкові люди, яких нічого, за великим рахунком, не об’єднує. Окрім, звісно, вкладених у розкручений політичний бренд коштів. Ті партії сипляться як карткова хатка.
Тому вважаю, що ми, фактично, єдина опозиційна партія на Буковині. Не тому, що хочу опозиційної корони. Просто ми – політична сила нової формації. Ми – інші. В чому інші?

Ось приклад: прем’єр Азаров досі є прихильником планової економіки. Ви розумієте, він несе те, що вже відпрацювало та не може бути актуальним. Це стосується і багатьох інших партій. Це методи минулого, які в нинішній ситуації, коли відбулися такі зміни у суспільстві, науці, просто не можуть спрацювати. Я розумію, що конкретно Азаров не може змінитися. І розумію, що він не може принести чогось іншого. Наша ж партія орієнтована на новий світогляд, і ми хотіли б навіть відігравати роль «соціального» ліфту саме для молодих. Для тих, хто вихований вже в іншу епоху. Це світогляд нового суспільства: більш відкритого, багатого, толерантного.

Депутати не потрібні владі

– Скажіть, що в політичних рішеннях рад вас приголомшило, з чим ви не погоджуєтеся не тільки як представник політичної сили, а просто внутрішньо?

– Мене обурили рішення щодо закриття або реорганізації освітніх закладів. Це – Чудейський спецінтернат та Будинок учителя.

Щодо знаменитої обласної сесії, яка не відбулася. Коли заступник голови ОДА пан Галиць вклав стільки зусиль, щоби «попіарити» «Фронт змін». Я відчуваю навіть певну вдячність.

Швидше, не ми зірвали сесію, а влада не спромоглася її провести. Вони мають більшість. Але чомусь всі на морях. А ви, хлопці з опозиції, працюйте замість нас. На цій сесії стрижневою мала бути пропозиція, що голова ОДА і голова облради за погодженням з головою бюджетної комісії можуть вносити зміни до бюджету. Ось це приголомшило! Так навіщо тоді депутати? Вони не потрібні владі. Збирайте нас раз на рік. І все. І це після того, як стільки теревенили про міське самоврядування. Такі рішення фактично його знищують. Я не кажу про зловживання, але чомусь гроші спрямовують в ті райони, де влада має хоч якусь виборчу перспективу.

– А щодо перспектив влади й опозиції? Ви проводите якісь соціологічні опитування, вивчаєте настрої людей?

– Моніторимо. Відомо, що рейтинги влади падають. У нас нещодавно був проект «Мобільна група». Зустрічі з виборцями. Я проїхав усіма районами. Це варто зробити очільникам області. Люди просто… хаять. Не стільки вже про проблеми розповідають, як вихлюпують накопичений негатив. Мені здається, було б цікаво і повчально послухати невдоволених.

Розмовляв Андрій ПАВЛІВ

Запис Максим БУРБАК: «Не треба бути геніальним шахістом, щоби вирахувати – хто наступний» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Джерело статті: www.pravda.com.ua/news/2011/07/19/6401941/

Запис У Тігіпка розповіли, що Ахметов купив проект Яценюка спершу з'явиться на Медіа-Версії.