<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы виставка «Скотома» - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/vystavka-skotoma/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/vystavka-skotoma</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Wed, 11 Jun 2025 13:49:09 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы виставка «Скотома» - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/vystavka-skotoma</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>«Моя культура там, де сецесія&#8230;», &#8211; Тарас Полатайко</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/moya-kultura-tam-de-setsesiya-taras-polatajko/67294.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/moya-kultura-tam-de-setsesiya-taras-polatajko/67294.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[sporynina]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2025 12:38:27 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[історія]]></category>
		<category><![CDATA[мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[митці]]></category>
		<category><![CDATA[музеї]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[образотворче мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[художники]]></category>
		<category><![CDATA[«Колиска»]]></category>
		<category><![CDATA[Taras Polataiko]]></category>
		<category><![CDATA[виставка «Скотома»]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[галерея Бункер]]></category>
		<category><![CDATA[живопис]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[критична теорія]]></category>
		<category><![CDATA[Саскатун]]></category>
		<category><![CDATA[Серія Glare]]></category>
		<category><![CDATA[Тарас Полатайко]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[художник]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецький обласний краєзнавчий музей]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://versii.cv.ua/?p=67294</guid>

					<description><![CDATA[<p>6 червня 2025-го у дворику Чернівецького краєзнавчого музею відбулася презентація першої частини проєкту, присвяченого творчості художника, живописця, перформансиста Тараса Полатайка. Під відкритим небом, серед старовинних, але й майже занепалих мурів, художник поділився своїми думками про мистецтво, свій шлях у мистецтво, війну, правду й особисту відповідальність митця у складні часи. Афіша запрошення у краєзнавчий музей досить [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/moya-kultura-tam-de-setsesiya-taras-polatajko/67294.html">«Моя культура там, де сецесія&#8230;», &#8211; Тарас Полатайко</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>6 червня 2025-го у дворику Чернівецького краєзнавчого музею відбулася презентація першої частини проєкту, присвяченого творчості художника, живописця, перформансиста Тараса Полатайка. Під відкритим небом, серед старовинних, але й майже занепалих мурів, художник поділився своїми думками про мистецтво, свій шлях у мистецтво, війну, правду й особисту відповідальність митця у складні часи.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_11.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-67298" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_11.jpg" alt="" width="800" height="475" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_11.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_11-396x235.jpg 396w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>
<p>Афіша запрошення у краєзнавчий музей досить красномовна. Маю на увазі світлину на афіші.</p>

<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_04m.jpg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-67296 alignleft" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_04m.jpg" alt="" width="317" height="448" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_04m.jpg 317w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_04m-279x395.jpg 279w" sizes="(max-width: 317px) 100vw, 317px" /></a>«<em>Працюючи в різних формах, включаючи живопис, фотографію, інсталяції, відео та перформанс, концептуальні роботи Полатайка поєднують політичні та культурні теми та часто спираються на його досвід як українського канадця. В одній з найяскравіших робіт Полатайка, «Колиска» 1995 року, художник піддавався впливу радіоактивності в забрудненому регіоні поблизу Чорнобиля, повернувся до Канади та протягом 14 місяців брав у себе кров, а потім створив інсталяцію в Художній галереї Менделя (Саскатун), яка включала нікельовану ванну з кров’ю</em>» /інформація з Саскачеванської мережі колекціонування творів мистецтва/.</p>
<p>У дворику Чернівецького краєзнавчого музею зібралися представники мистецької спільноти, журналісти, студенти, мешканці міста — щоб слухати, бачити, згадувати, сперечатися і просто бути поруч. Це була частина перша зустрічі з Тарасом Полатайком — митцем, що несе в собі досвід глобального, але не зрікається локального. Він наголосив: завжди відчував себе чернівчанином, хоч і працював у різних країнах. Та все ж усе зафіксовано: запис події вже оприлюднений Краєзнавчим музеєм, і його можна переглянути.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_09m.jpg"><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-67297" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_09m.jpg" alt="" width="800" height="600" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_09m.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_09m-396x297.jpg 396w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a></p>



<p></p>
<p><strong>Хто такий Тарас Полатайко?</strong></p>
<p>

</p>
<p>Українсько-канадський художник. Тарас Полатайко народився 1966 року в місті Чернівці. «<em>Потім вирішив стати художником і вступив спочатку у Косівське художнє училище, а потім — у московський Строгановський художній інститут</em>». 1989 – емігрував з України до Канади. Навчався у Канаді. Магістр образотворчих мистецтв (живопис, перформанс, критична теорія), Університет Саскачевану, Саскатун, Саскачеван. У середині 1990-х здобув визнання як концептуальний художник у Північній Америці. У Канаді став відомим перформансами, інсталяціями та відеоартом. У 2014 році через події Революції Гідності повернувся в Україну, де активно включився в культурні процеси країни.</p>
<p>

</p>
<p><strong>Полатайко є яскравим представником сучасного мистецтва, але його роботи завжди мають живу нервову енергію — болю, спротиву, надії.</strong></p>
<p>

</p>
<p>Серед публічних виставок Полатайко в Канаді – Музей сучасного канадського мистецтва в Торонто, Музей сучасного мистецтва Монреаля, Художня галерея Вінніпега, Музей Лондона, Художня галерея Великої Вікторії, Художня галерея Маккензі, Художня галерея Данлопа та Художня галерея Менделя.</p>
<p>

</p>
<p>На міжнародному рівні роботи художника виставлялися в таких місцях, як Національний художній музей України (Київ), Український інститут Америки (Нью-Йорк), Künstlerhaus Schloß Balmoral (Франкфурт), Фонд Антоні Тапіеса (Барселона), Замок Уяздовський (Варшава), Artspace (Сідней), Національний музей сучасного мистецтва (Белград) та 25-та Бієнале в Сан-Паулу.</p>
<p><strong>Тарас Полатайко: мистецькі акції та проєкти в Чернівцях /подій і акцій було набагато більше, але це те, що я знайшла в інтернеті і на деяких була сама/.</strong></p>
<p>2015<br />Повернення з Канади після Майдану. У Чернівцях засновує Центр сучасного мистецтва «Bunker», платформу для сучасної культури Чернівців, де відбуваються виставки, концерти, лекції, кінопокази та дискусії що стосуються сучасної культури, а також соціально важливих акцій.<br />2016<br />15 серпня — закликає мешканців та ЗМІ допомогти відродити забутий парк GÖBELSHÖHE у Чернівцях.<br />Початок проєкту «Австро-Грецький стиль» на локації залізничного вокзалу.<br />8 вересня. Перформанс «Перестаньте вивозити ліс!» на вокзалі Чернівців із критикою вирубки Карпат.<br />2017<br />Українсько-польска виставка «Гібридна Виставка» у Bunker, Національному художньому музеї України та галереї Лабіринт.<br />11 серпня — у єзуїтському костелі презентує проєкт «Хода Довіри» Роберта Саллера як куратор від Bunker за підтримки Zenko Foundation.<br />2019<br />Організатор першого у Чернівцях Джазового фестивалю «MuzaHyst».<br />2020<br />29 серпня — мистецький перформанс «1923–2020» на Центральній площі, присвячений поверненню та пам’яті пам’ятника «П’єта». Художник: Віолетта Олійник. Куратор: Тарас Полатайко.<br />Інтерактивна звукова інсталяція «Пам&#8217;яті полеглих» на руїнах пам&#8217;ятника «Чорний орел» . Художник: Віолетта Олійник. Куратор: Тарас Полатайко.<br />2021<br />Організатор міжнародної мистецької резиденції «Frontera Frustrata». <br />Акція «Паспортизація Австро-Греції» на Центральній площі.<br />7 травня — в Bunker (за запитом) відбувається акція «Паспортизація Австро-Греції».<br />18 січня — «Діамантовий пес» — мультимедійна акція у громадському просторі Чернівців.<br />Видання артбуку «Дух та Історія Австро-Греції».<br />2022<br />Із початком повномасштабного вторгнення запускає онлайн-платформу Someone Prays for You — спершу фотопроєкт, потім платформа для міжнародних митців. Кошти від мистецтва спрямовуються на підтримку трьох підрозділів ЗСУ.</p>
<p>2023</p>
<p>«Народний арт-об&#8217;єкт» &#8211; інтерактивна інсталяція на Соборній площі перед пам&#8217;ятником радянській армії.</p>
<p>2024<br />19 грудня — офіційне відкриття виставки «Someone Prays for You» у Bunker. Представлені твори 20 українських і західних митців, кошти від продажу яких спрямовується на термінові потреби фронту. </p>
<p>&#8230;Вперше побачила і почула Тараса Полатайка у листопаді 2014-го, коли у Чернівецькому художньому музеї відкрилася виставка <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/oblichchya-vijni-vrazili-chernivchan/31820.html">«<em>Війна. 11 портретів</em>»</a>&#8230; Його слова про роботу над проєктом звучали про те, як мистецтво, що не прикрашає реальність, а говорить про неї прямо. Тепер, через майже 11 років, я знову слухаю Тараса Полатайка — але вже в іншому просторі, в іншому часі, коли війна дужче нависла над нашою державою.</p>
<p><iframe loading="lazy" title="Творча зустріч із Тарасом Полатайком у дворику Чернівецького краєзнавчого музею. Фрагмент" width="1140" height="641" src="https://www.youtube.com/embed/MA_rRaWhXCU?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<p>Тарас Полатайко справедливо й проникливо пояснює, що дитинство в Чернівцях (місті з декількох культурних шарів, насиченому архітектурою сецесії) формувало його внутрішній культурний код — природно західний, а «рускій мір» був чужим і окупаційним&#8230; Дві точки — листопад 2014 і червень 2025 — обрамлюють величезний пласт мистецької і людської роботи. Пройдено довгий шлях, у якому художник залишався вірним собі: не мовчати. Він висловлює свою правду — можливо, незручну, провокативну, таку, з якою не всі погодяться. Але саме це і є сутність справжнього мистецтва: бути простором для діалогу, сумнівів, заперечень. Адже правда — не те, що подобається всім, а те, що змушує думати. Його перформанси, живопис і тексти — це завжди сміливе висловлення позиції, небажання бути «декорацією» режимів чи політики.</p>
<figure id="attachment_67299" aria-describedby="caption-attachment-67299" style="width: 197px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/vistavka05m.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-67299" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/vistavka05m.jpg" alt="" width="197" height="314" /></a><figcaption id="caption-attachment-67299" class="wp-caption-text">Тарас Полатайко, «Художник як політик: У тіні пам’ятника». Постійна колекція Ради мистецтв Саскачевану.</figcaption></figure>
<p>Одним із ранніх і показових прикладів політичного перформансу Тараса Полатайка стала його робота 1992 року «Художник як політик: у тіні пам’ятника». Про це автор розповідав у дворику музею, але роздивитися слайди презентації на екрані у ще світлу годину доби було майже нереально. Але знайти інформацію про цей перформанс у просторах інтернету є можливим. У цій роботі митець поставив під сумнів рішення увічнити постать генерал-губернатора Рея Гнатишина як символу всіх українців Канади до 100-річчя української імміграції. Стоячи нерухомо біля пам’ятника, повністю вкритий бронзовою фарбою, Полатайко сам став «живим пам’ятником» тим, хто залишився невидимим для історії.</p>

<p>У 1995 році  Полатайко представив серію Glare, створену за мотивами репродукцій картин Казимира Малевича. Він навмисно включав у живопис «засвітки» — відблиски, що символізували інформаційні спотворення. Серія Glare – це діалог між ілюзіонізмом та абстракціонізмом, фотографією та живописом як жанрами мистецтва.</p>
<p>Продовженням цієї теми стала виставка «Скотома» (1998), де художник через автопортрети досліджував явище «сліпої плями» — метафору чогось, що є настільки очевидним, що стає непомітним, невидимим, зникає з поля зору.</p>
<figure id="attachment_67300" aria-describedby="caption-attachment-67300" style="width: 800px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_12.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-67300" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_12.jpg" alt="" width="800" height="607" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_12.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_06_25_12-396x300.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></a><figcaption id="caption-attachment-67300" class="wp-caption-text">Taras Polataiko: DEFIANCE – Founders’ Gallery. Cвітлина з сайту Founders’ Gallery</figcaption></figure>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_13_01m.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-67301 alignleft" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_13_01m.jpg" alt="" width="317" height="448" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_13_01m.jpg 317w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/06/TP6_13_01m-279x395.jpg 279w" sizes="auto, (max-width: 317px) 100vw, 317px" /></a>Отож. 6 червня у дворику Чернівецького краєзнавчого музею відбулася перша частина презентації творчості художника та перформансиста Тараса Полатайка.</p>
<p>Це була подія, в якій поєдналися спогади, діалог, мистецтво і присутність. Чернівці слухали — хтось уперше, хтось давно знайомий із його виставками, перформансами, кураторською роботою. Митець говорив щиро й просто. Про війну, про відповідальність, про шлях у мистецтві — від навчання в художній школі до сьогоднішніх нових форм висловлення. Про Чернівці, які завжди були частиною його внутрішнього дому, і про те, чому важливо бути тут зараз.</p>
<p>Попереду — друга частина, вже цієї п’ятниці. Це ще одна можливість побачити, почути, осмислити. І, можливо, не лише мистецтво, а й себе.</p>
<p>Окрема вдячність Тарасу Полатайку — не лише за його творчість, а й за волонтерську діяльність. Упродовж цих років війни він активно підтримує українських військових, організовуючи допомогу і з-за кордону, шукаючи обладнання, амуніцію… </p>
<p><strong>Наступна презентація і зустріч із Тарасом Полатайком відбудеться 13.06.2025 о 20:00 у контексті міжнародного дня «Ніч в Музеї». Вхід вільний.</strong></p>
<p>Більше інформації про зустріч 6 червня за покликанням &#8211; <a href="https://tts23.wordpress.com/2025/06/10/%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d1%8c-%d1%82%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%b0-%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%b0%d1%82%d0%b0%d0%b9%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d1%81%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d1%82/">Розповідь Тараса Полатайка про творчість у дворику Чернівецького краєзнавчого музею… </a></p>
<p>©Тетяна Спориніна,<br />фото автора</p><p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/moya-kultura-tam-de-setsesiya-taras-polatajko/67294.html">«Моя культура там, де сецесія&#8230;», &#8211; Тарас Полатайко</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/moya-kultura-tam-de-setsesiya-taras-polatajko/67294.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
