Про враження від Чернівців

Територія Заходу України – це тил. Приїжджаєш сюди і бачиш, що люди живуть мирно. Відправляють дітей в школу, ходять на роботу, до кіно… Ми давно вже так не живемо…

Про професію

Я не журналіст. Журналіст має бути НАД подіями. А я – В подіях. Колись у 2010-му, в ніч, коли переміг Янукович, я сказала собі: журналістики не буде в цій країні. Тому що нема журналістики, коли нема свободи слова. Мені закидають, що я політично заангажована. Я відповідаю: ні, я державно заангажована. Кожен приймає рішення для себе. Але воно має бути спрямоване на державу.

Про політику

Я розслідувала опозицію тоді, коли вона була владою. Я ніколи не працювала «на позитиві». Я робила розслідування, а це однозначно негатив. Практично кожен політик був «антигероєм» моїх розслідувань. Тому я маю досвід і чітко знаю: до 2010-го мої розслідування були про мільйони. Після 2010-го – про мільярди. А останнього року – вже про крадіжки мільярдів доларів… Різниця є, вона величезна, і вона навіть не в сумах. Буває різне зло. Є таке зло, коли побили мене, Тетяну Чорновол, – а є таке, як в 33-му, коли померло 10 мільйонів від голоду. І я можу погодитися на перше, але ніколи не погоджуся на друге.

У нашій країні ніколи не було демократії у повному розумінні цього слова. В нас існувала «сестра демократії» – негарна, невродлива, непозитивна, – яка називалася «конкуренція». І то слава Богу! Так ось, я готова жити при конкуренції. Але жити при диктатурі я не готова. Я готова померти – але не жити при диктатурі.

Про помилки

Ми мусимо зараз бути єдиним кулаком. Мусимо знати, що свої – це свої. Підтримувати їх. Всі речі, які нас роз’єднують, зараз не повинні звучати. Це не політична боротьба, це війна.

Я бачу дві великих проблеми, які виникли останнім часом. Моя особиста критика опозиції – її певної нерішучості у пору, коли народ був «на гребені», на піднесенні, і треба були йти на Межигір’я. Так, була небезпека для людей, міг початися силовий варіант – але він почався все одно, на Грушевського. А якби ми стояли під Межигір’ям, якби стояли сотнею тисяч – можливо, ситуація б переломилася. Можливо, біда б уже закінчилася.

Але! Висловлю критику і громадянському суспільству. Коли був «гребінь» підйому на Майдані, суспільство повинно було вимагати звільнення Тимошенко! Саме суспільство, а не політичні партії. І справа не в самій Тимошенко. Але тоді б інші лідери, політичні, були би більш рішучими. Тому що вони зрозуміли би, що у випадку, коли стає для них зовсім зле, хтось стане за них.

Про Майдан

Як до Героїв, справжніх Героїв, про яких я читала в книжках, ставлюся до тих, хто вийшли на Майдан. Майдан стає з кожним днем сильнішим, «вони» його більше бояться. Це справжня війна. Так, є велике, неймовірне розграбування країни… Але коли «вони» переступають через останнє, через життя людей – просто розумієш, що немає іншого виходу. Треба перемагати…. На знищенні «майданівців» репресивна машина не зупиниться. Коли вони переступили через перше життя, немає жодних гарантій, що цього не буде далі. Під це може потрапити кожен. «Вони» вже переступили. Це наша війна, вона спільна, всього українського народу – проти ворога. І ми маємо в ній перемогти. Радикалізація – це вимога часу. Ворог сильний, але ми мусимо стояти, бо Майдан – це зона безпеки для Києва, а Київ – це зараз вся Україна.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Тетяна Чорновол: «Це не політична боротьба. Це війна» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не всі суди забезпечені належними приміщеннями, бракує  коштів на діловодство, існує проблема з кадрами. До того ж не кількісно (вакансії суддів та працівників апаратів судів заповнені), а якісно. Крайові суди оновлені майже на чверть, а молодь, яка прийшла на зміну старшому поколінню, поки що не має ні досвіду, ні юридичної жилки «від Бога». Можливо, саме тому трапляються такі майже детективні історії, з якою звернувся до редакції наш читач із Кельменеччини.

Хочеш надбати ворога – позич людині грошей

Пенсіонер, дитина війни й ветеран праці Зіа Шакарішвілі позичив гроші своєму землякові. Коли той не зміг вчасно повернути борг, ветеран звернувся до суду. Кельменецький районний суд визнав його позов і постановив, аби боржник розрахувався з кредитором. Боржник начебто розрахувався, але, за словами позичальника, не повністю. Через деякий час боржник вирішив зробити «хід конем» і подав позов на позичальника.  Тоді вже Хотинський районний суд кваліфікував дії позичальника як «замах на заволодіння чужим майном шляхом обману»! Попри розбіжності навіть у показах свідків обвинувачення, які не могли визначитися – чи бачили вони передачу боргу, чи лише чули про неї від третіх осіб. Зрештою, суд приймав рішення, вочевидь, не лише «попри» щось, а й «завдяки» чомусь. Наприклад, «завдяки» тому, що деякі свідки перебували в родинних стосунках із родинами суддів, про що заявив прокурор. Апеляційний суд області залишив  вирок щодо позичальника Шакарішвілі без зміни. Та з цим не погодився Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Колегія суддів цього суду, детально вивчивши матеріали справи, частково задовольнила касаційну скаргу громадянина Шакарішвілі і ухвалила скасувати і вирок Хотинського райсуду, і Апеляційного суду Чернівецької області, а справу направити на новий судовий розгляд.

Через власне здоров’я – до справедливості!

Читач не повірить, але на новий розгляд справа за автоматичним розподілом потрапила до… того ж судді Хотинського райсуду, який визнав Шакарішвілі винним! Недосконала система автоматичного розподілу, на жаль… А вона мала би автоматично виключити цього суддю зі списку претендентів на розгляд справи. Йому вистачило розуму взяти самовідвід.

Зрештою, інший суддя в Хотині розглянув справу ретельніше, дослідив усі факти і не побоявся прийняти рішення, відмінне від попереднього рішення колеги.

Справа тривала понад три роки. Разом зі справедливістю у боях з правосуддям Зіа Шакарішвілі здобув цукровий діабет.  Але не шкодує про це, навпаки, хоче, аби якнайбільше людей дізналися, що справедливості в судах таки можна добитися. Було би здоров’я.

«Основне призначення Апеляційного суду – розгляд матеріалів та кримінальних справ за апеляційними скаргами засуджених чи їхніх адвокатів, чи за поданнями прокуратури, – зазначає голова Чернівецького обласного суду Олексій Черновський. – Найбільшою частка скасованих і змінених рішень та ухвал була в: Садгірському, Першотравневому, Шевченківському та Хотинському (6,4%) районних судах».

Повістка – смс-кою

Задля якісної роботи судів осучаснюються, спрощуються і здешевлюються організаційні процеси в них. Вводиться судове провадження у режимі так званої відеоконференції – коли учасник провадження може бути допитаний судом не безпосередньо в залі судового засідання, а під час трансляції  з іншого приміщення. Наразі облаштовуються відповідні кімнати в судах. Завдяки цьому скоротяться витрати на доставку підсудних до суду, на відшкодування свідкам витрати, пов’язаних із явкою до суду.

Організація роботи судів також здешевиться за рахунок інформування учасників судового провадження засобами мобільного зв’язку – СМС, що достатньою мірою узгоджується з вимогами нового КПК України. Адже на кожну повістку поштою необхідно отримати повідомлення про те, що повістка вручена адресатові. Тепер СМС-ка буде вважатися повноцінною повісткою про явку до суду!

 «Dura lex, sed lex»

Під пильною увагою суддів краю перебувають резонансні справи – і про вбивство у «Графській садибі» на околиці Чернівців, і про вбивство сином його 75-річної матері сокирою на Сокирянщині, і про згвалтування та вбивство 17-річним мешканцем Путильщини його родички. Разом з тим, служителі Феміди скаржаться на різні види тиску на суддю. «Якщо раніше, в радянські часи, часто говорили про «телефонне право» – нагадує Олексій Черновський, – то зараз можна говорити про «мітингове право». Вулиця тисне на об’єктивність, вулиця вимагає правильних, на своє бачення, вироків, то навіщо тоді суди, справедливо цікавляться судді. Адже сучасні судді, за словами п.Черновського, ставлять закон понад усе, як і древні римляни, які заявили на тисячоліття: «Суворий закон, але закон».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Блиск і злидні українського правосуддя спершу з'явиться на Медіа-Версії.