Волонтер Віталій Дейнега заявив, що війна – це спосіб для багатьох людей заробити. Через це, багато людей бояться завершення війни в Україні, «як страшного сну». Таку думку він висловив на чаті в “Главреді”.

Він додав, що на війні можна дуже багато вкрасти. “На екзотичних проектах завжди дуже легко і зручно красти гроші. Ми це бачили на “Євро-2012”. А війна, з точки зору можливості красти, це навіть крутіше, ніж “Євро”. Тільки триває вона більше місяця. Дуже хочеться вірити, що кількість зацікавлених у війні людей в різних шарах суспільства ще не дуже велика. Але точно оцінити її складно. Особливо – серед політиків”, – розповів волонтер.

На його думку, після завершення війни велика кількість людей опиниться на вулиці і не зможе себе реалізувати. “Дуже хотілося б вірити, що влада зацікавлена ​​в перемозі (не плутати з “закінчити війну”). Але я сам боюся величезної кількості людей, які опиняться на вулиці і не зможуть себе реалізувати, коли війна закінчиться. Спочатку війна тебе дуже лякає, потім ти з нею змиряєшся, а потім ти без неї вже не можеш. Це шлях, який вже пройшли багато військових, політики і навіть деякі волонтери, які починали з бажання повернути мир, а тепер бояться завершення війни, як страшного сну”, – заявив Дейнега.

Запис Волонтер Віталій ДЕЙНЕГА: Багато людей бояться завершення війни в Україні, «як страшного сну» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Завдяки таким людям, як Лариса Ключевська, багато простих людей вирішують невирішувані проблеми.  Під час Революції Гідності це була допомога Майдану, а сьогодні це допомога бійцям на фронті, пораненим бійцям, дітям та вдовам загиблих бійців.

Пані Лариса – освітянка, має за плечима майже 35 років роботи з дітками з особливими потребами. У спецшколі №2 вона навчає таких діток правильної вимови. Члени шкільної профспілки довгі роки довіряють їй очолювати свою організацію.

Притаманна Ларисі Володимирівні людяність – надбання родинного виховання, адже народилася вона на спецпоселенні в Забайкаллі – в родині репресованої вчительки з Галичини. Та навіть після реабілітації 1960-го року родині не дозволили повернутися до Галичини, рідними для них стали Чернівці.

Учителька Ключевська все життя вчиться й сама:  Чернівецька школа № 9, Чернівецький університет. У Київському педінституті ім. Драгоманова спеціалізувалася на кафедрі дефектології у справі, якій віддала ціле життя, деталями якого поділилася у розмові з кореспондентом «Версій».
– Пані Ларисо, чернівчани знають Вас, як активну учасницю громадських акцій, доброчинницю. Вас можна зустріти на концертах, виставках, театральних прем’єрах… Де берете час на всі свої уподобання?
– Брала участь у громадській організації «Союз Українок» від початку 90-х, приєдналася до релігійної спільноти «Матері в молитві». Свого часу закінчила музичну школу №2 по класу скрипки, тож радо відвідую концерти, особливо органної та симфонічної музики.
Дуже мені цікаве наше місто. Люблю його по-особливому… Здається, не вивчу його до кінця ніколи… Можу годинами блукати вуличками і милуватися архітектурою… Намагаюся не пропускати дослідження і художні твори з історії Чернівців.
У дитинстві любила малювати, мабуть, через те небайдужа до мистецьких заходів у нашому місті. Люблю читати. Обожнюю Ліну Костенко. Віддаю перевагу «розумним» книгам. Цікавлюся історіями успіху відомих людей, корпорацій, навіть… урядів ))).
– Ви маєте надзвичайне ставлення до релігіі…
– У храмі знаходжу відповіді на багато запитань. Проте, більше заношу Всевишньому подяку за життя, за родину. Разом зі спільнотою «Матері в молитві» при УГКЦ часто їздимо на прощі. Черпаю у святих місцях особливу енергетику, очищую душу.
– Ви – скромна, незалежна, самодостатня людина. Піару уникаєте, Ваша благочинність – непоказна. Але Ви завжди приходите на допомогу…
– Про патріотизм розмови вести не люблю… Просто, наскільки можу, намагаюся допомогти, вшанувати, коли треба, й до влади звернутися…
– Що вважаєте головним у житті?
– Особливо трепетно ставлюся до родини. Дякую Всевишньому за неї. Живемо дружно і підтримуємо одне одного. Допомагаю виховувати внуків сестрі. Беру їх із собою на різні заходи… А ще… люблю писати їм казки…
Зараз ми з братом (Тадеєм Сулятицьким, довгі роки директором обласного муздрамтеатру ім. О.Кобилянської – ред.) створюємо книгу нашого родоводу. Для себе відкрила дуже багато нового в історії одного нашого роду на тлі історії України. Може, колись наша спільна робота вийде друком.
На жаль, чоловік мій відійшов у кращі світи… Та залишається мій син, моя особлива гордість. Працює із всесвітньо відомими комп’ютерними компаніями, має багато патентів. І вважає, що прославляє цим Україну!
Завдячуючи соцмережі, маю багато друзів. Всі такі різні – в кожного можна чогось навчитися. Де з ким віртуальне спілкування переросло в реальне. Зустрічаємось за кавою, ходимо разом на різні заходи.
От так і живу: дивлюся вперед із надією, назад – із вдячністю, вгору – із вірою, навколо – із любов’ю!
– То й ми з Вами, пані Ларисо, із друзів на ФБ перетворилися на справжніх друзів. Бажаю Вам успішного здійснення усього задуманого, захоплююся Вашою незалежністю, твердістю духу, вірою в Правду та Перемогу.

Тетяна СПОРИНІНА, «Версії», член СЖУ, Чернівці,
фото з архіву Лариси Ключевської, автор фото – Наталія Фещук

Запис Лариса КЛЮЧЕВСЬКА, небайдужа чернівчанка: «Дивлюся вперед із надією, назад – із вдячністю, вгору – з вірою, навколо – з любов’ю!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2016-го на волонтерську премію номіновано понад 100 осіб. Отримали її Антон ДУБІШИН, Людмила ГЛОНДАР, Ірина ГУК і 80-річний волонтер  Аскольд НАУМЕЦЬ (приз глядацьких симпатій).

Наш постійний автор і позаштатний кореспондент, чернівецька учителька інформатики Тетяна СПОРИНІНА стала номінантом на волонтерську преміїю «Євромайдан SOS – 2016».
31 січня вона отримала бандероль з Києва, в якій були відзнака та календар з портретами волонтерів.

У кожного з волонтерів своя історія, але всі їхні історії про одне – як можна допомогти іншим та країні.

Вл. інф.
p.s.

11 листопада 2016 Тетяну Спориніну Всеукраїнське об’єднання громадян «Країна» нагородило Знаком народної пошани «За гідність та патріотизм» за подання ГО «Наша земля».
У самій назві цієї непересічної нагороди – її суть: пошанівок не від держави – від народу – за самовіддану та активну діяльність, спрямовану на захист українському народу, свідому громадянську позицію і патріотизм.
Цю нагороду вручили Тетяні Спориніній 3 грудня 2016 у Києві.
Відгук на цю подію від Ольги Серебріян, заступника директора ЧОУНБ ім. М. Івасюка  –  Гордість Буковини: Тетяна Стрільчик

Запис Серед номінантів на волонтерську премію «Євромайдан SOS – 2016» і чернівчанка Тетяна Спориніна спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учні спілкувалися із заступником командира Окремого Добровольчого Батальйону на Буковині «Карпатська Січ» Дмитром Чернишовим і бойовим волонтером, членом громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Сотня Буковини» Андрієм Рудько.
Також у той день до школи мав прийти і Віталій Кадук, голова громадської організації волонтерського центру «Буковинське об’єднання волонтерів». Але у той день Віталій Кадук і його бойові товариші поїхали на схід за загиблим воїном, побратимом.
Вічна пам’ять Герою Василю (Івану) Миханюку!

14.05.2015

Під час зустрічі  8 травня учні запропонували і свою допомогу бійцям, які на фронті. І вже сьогодні, 14 травня, на нульовий урок школярі прийшли до волонтерів, на базу волонтерського центру «Буковинське об’єднання волонтерів» на Шевченка, 41.

Учні принесли варення, печиво, цукерки, зубну пасту, каву, крупи, тушонку, сигарети.
І все це здали на склад Андрію Рудько, члену громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Сотня Буковини». Також нам показали приміщення, де зберігаються продукти, що везуть на схід, одяг, побутові речі для бійців, приміщення, де плетуть маскувальні сітки.

На нульовий урок всі прийшли вчасно.

Віталій Кадук, голова громадської організації волонтерського центру «Буковинське об’єднання волонтерів», розповів: “Наша волонтерська діяльність здійснюється з липня місяця 2014 року. Саме завдяки можливості зосередження на території Шевченка, 41 волонтерської бази для збору волонтерської допомоги з міста Чернівці та районів області за цей час волонтерським групам з м. Чернівці, Глибоцького, Путильського, Новоселицького, Кіцманського, Заставнівського, Сторожинецького, Хотинського та Вижницького районів вдалося здійснити більше 30 виїздів з волонтерською допомогою на блок-пости, військові підрозділи та в добровольчі батальйони на фронтах Донбасу та до захисників на південно-східних кордонах України. Крім того значна частина зібраної волонтерської допомоги надана військовослужбовцям, які повертались по ротації з фронтів, їх сім’ям та сім’ям загиблих та поранених бійців.”

У приміщенні, де зберігають побутові речі.

Підвали, де зберігають продукти харчування.

А тут плетуть сітки і кікімори. Андрій Чахлеу, волонтер, учасник Майдану,
розповів про особливості і будні волонтерської роботи.

Учні розказали, що взимку, на другому поверсі гімназії, учні також плели маскувальні сітки. Але взимку – білі. 

За той час, як ми ходили на склад, прийшов ще один однокласник і додав до смаколиків банки варення, тушонку, печиво.

Віталій Кадук ще зазначив:
“І зараз і в подальшому (поїздки з волонтерською допомогою не призупиняються, а здійснюватимуться іншими автомашинами) з прихильністю та вдячністю готові будемо передати бійцям на фронтах Донбасу та захисникам південно-східних кордонів України те, що благодійно маєте можливість передати на базу волонтерського центру на Шевченка, 41.
Для потреби узгодження та вияснення потреб щодо волонтерської підтримки бійців на фронтах АТО можна контактувати на конт. тел.
0661936675 – Віталій, 0969934111 – Ілля, 0999774555 – Віталій
При можливості кошти можна передати зателефонувавши за наданими телефонами, або перерахувати на благодійний волонтерський фонд ГО«Буковинське об’єднання волонтерів» №26009300438070 в ТВБВ 10025/057 філії Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк» України МФО банку 356334, код ЄДРПОУ – 39654295

На останок ми побажали усім нам миру і скорішого закінчення війни! 

Саме так і  стають волонтерами…
Дуже вдячні  учням  7 – Б класу, Ірині Могилі, класному керівнику, всім, хто долучився до допомоги бійцям на фронті!
Бережи Вас Бог!

Тетяна Спориніна, 
фото автора

Запис Допомога бійцям. Учні 7-Б – у волонтерів. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний наступником Гітлера, президентом Німеччини Карлом Деніцом.
Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам’яті жертв цієї війни Дні пам’яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня.

8 травня перший урок у 7-Б класі Чернівецької гімназії №2 пройшов на тему «Мужність і відвага крізь покоління»…

70 років, як завершилася Друга світова війна. Ми перемогли ворога, який напав на нашу землю. Ця Велика Перемога – Перемога наших батьків, дідів, наших героїчних мам і бабусь, наших предків – наша Перемога, адже в кожній родині є ті, хто пішов на фронт боротися за незалежність своєї країни. За даними Інституту історії української національної академії наук, жертви України в тій війні склали від восьми до десяти мільйонів людей.

Сьогодні ми вклоняємося воїнам – переможцям над нацизмом, нинішнім захисникам Вітчизни, які своїми мужніми вчинками утверджують спадкоємність українських традицій у прагненні до волі.

Учні спілкувалися із заступником командира Окремого Добровольчого Батальйону на Буковині «Карпатська Січ» Дмитром Чернишовим і бойовим волонтером, членом громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону “Сотня Буковини” Андрієм Рудько.

Дмитро Чернишо під час Революції Гідності очолював службу безпеки та охорону чернівецького Майдану (Центральна площа, біля памятника Тарасу Шевченку).
Зараз Дмитро Чернишов – заступник командира Окремого Добровольчого Батальйону «Карпатська Січ», відповідає за напрямок матеріально-технічного забезпечення бійців.
Батальйон дислокований у м. Курахово Донецької області, а частина бійців воює у Пісках.
Займається забезпеченням усім необхідним бійців на передовій – військова екіпіровка, продукти харчування, маскувальні халати та сітки, медикаменти, боєприпаси.
Керівництво країни з метою уникнення непередбачених ситуацій запропонувало «добровольцям» визначитися і пройти процедуру легалізації, щоб продовжити воювати в зоні АТО в складі Збройних сил. Батальйон «Карпатська Січ» буде входити до складу ЗСУ у складі 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади шостого армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.
У складі цього батальйону усього воює понад 500 бійців, з них вихідців з Буковини – більше 30. Регулярно виїжджають групи наших бійців до місця дислокації в м. Курахово на Донеччині. Вони входять до складу Буковинської чоти.

Андрій Рудько після  9-го класу вчився у залізнодорожному коледжі.

Андрій за фахом електрик, працював оператором на “Новій пошті”, помічником різчика на фірмі.  . Учасник Майдану, бойовий волонтер.

Андрій є членом громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону “Сотня Буковини”, відповідає за збір продуктів харчування для бійців на фронт.

7 разів Андрій Рудько іздив з волонтерською місією на передову у зону АТО.

Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українського народу була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, – завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

“На мене покладено обов’язки командира підрозділу. Я буду йти на передову зі своїми бійцями і добре усвідомлюю, яка велика відповідальність покладена на мене за життя кожного бійця не лише перед законом, але перед його батьками, дружиною і дітьми”, –  розповідає Дмитро Чернишов.

Школярів цікавило все:
яка техніка в нашій армії, чи нові танки, чи ще за часів ІІ світової війни, що були законсервовані,
чому здали Донецький аеропорт,
яке відчуття, коли їдеш у волонтерській машині, яку обстрілюють, чи є відчуття страху,
про зарплату учасників АТО, про затримки в зарплаті,
про місцевих жителів, кого вони підтримують,
як вдягнені наші солдати,
чи справді гине 2-3 солдати у день, здається, що набагато більше,
чому у штабі не форсують наступ на перемогу
коли закінчиться війна…

Питання були настільки відверті і недитячі, що вимагали теж відвертості і чесності. Неправду діти відчувають зразу, їх не обманеш. І для чого?…

Нехай у Ваших родинах панує злагода і спокій.
І усім нам – миру та злагоди!
Фотографія на пам’ять…

Нехай Бог  оберігає та благословляє кожного нашого солдата!
Повертайтеся живими, здоровими та з перемогою. 
Віримо в перемогу разом!
Слава Україні!

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Урок на тему «Мужність і відвага крізь покоління»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Головне – справжня мета відвідин Папієвим Буковини.

Папієв приїхав до області, щоб об’єднати усіх колишніх активістів і фінансистів Партії регіонів та утворити в області осередок «Опозиційного блоку». При цьому візит є результатом  розробленого плану, дуже чіткого і простого, втіливши який восени ще цього року, Партія регіонів повністю пануватиме в Чернівецькій області. Аналітики Фірташа все прорахували, намалювали сценарій, знайшли фінансування. План реалізують, скільки б це не коштувало.  І він доволі простий. Шляхом різноманітних маніпуляцій і технологій протягнути до Чернівецької обласної та міської рад якнайбільше своїх прихильників. На перший погляд, ситуація абсолютно неможлива. Та у Фірташа задурно гроші не дають, і аби-хто у нього не працює. Отож вони прорахували, що завдяки чварам серед лідерів Народного Фронту, Блоку Петра Порошенка та УДАРу, внаслідок очікуваного падіння рейтингу «фронтовиків», а також завдяки просуванню своїх людей до прохідних частин партійних списків інших партій їм вдасться отримати більшість у радах. Серед їхніх  союзників – нинішні «тушки» з обласної та міської рад, які згодом опиняться як в Опозиційному блоці, так і, прогнозую, в УДАРі, в БПП, не виключаю – і в більш екзотичних партіях, наприклад Радикальній партії О.Ляшка, чи у «Самопомочі». Самі регіонали в області традиційно мали підтримку 16-20% населення, тож сподіваються на повернення свого виборця, серед яких левова частка – етнічні меншини та вірні УПЦ.

А згодом, шляхом маніпуляцій, тиску, підкупу та підкилимних ігор обрати головою облради підконтрольну людину. Їм вистачить хитрості подати таку кандидатуру, яка дійсно виглядатиме компромісною настільки, що й чимало щирих патріотів проголосують за неї і не зрозуміють, що їх, за партійною термінологією «опозиціонерів», «розвели, як кошенят».

З міським головою все ще простіше – схема відпрацьована на Федоруку. Якщо за їхнього представника на міського голову чернівчани таки не проголосують, то за секретаря міськради голосів за тим же сценарієм вистачить.

А потім, за планом, влада сама дасть їм всю повноту влади у руки: очікуються зміни до Конституції, згідно з якими в межах адміністративної реформи та децентралізації облдержадміністрації будуть ліквідовані, і їх замінять виконкоми рад, чи як там вони називатимуться.

Не буду подавати назви і прізвища, підставляйте самі відповідно до вашої інформації. Як то кажуть, усі збіги випадкові. Проте в кожній із політичних сил, включно із БПП та НФ, будуть і вже є люди Папієва. Вже нині окремі із структур т.зв. «люстраторів» очолюють люди сумнівної зовнішності та біографії, які до Майдану мають надто віддалене відношення. Так само колишні друзі Папієва-Михайлішина з’являються то в якійсь «сотні», то в «самообороні», то серед «радикалів» чи «студентських парламентів». Ще побачимо, де опиниться системний опозиціонер В.Бешлей з компанією – можливо, у тій же «Самопомочі». Усі займають відведені їм місця і чекають команди. До того ж, у них є телеканал, «зірка Василь», радіо і кілька Інтернет-сайтів. Так що до осені ситуація в області аж кипітиме.

Згідно плану, «фронтовики», БПП та «ударівці» пересваряться і без втручання Папієва, тому нині всі зусилля кинуто на критику і дискредитацію «Народного фронту», Папієв та Фірташ не шкодують грошей. Майже усі люди Фірташа-Папієва залучені до системної і жорсткої критики усіх, від Яценюка до Бурбака і Каспрука включно. Де це тільки можливо. Працює спеціально найнята команда, яку ви всі добре знаєте. Я сама до «фронтовиків» ставлюся з певними застереженнями, хоча разом стояли на Майдані. Постійно їх критикую, прямо в очі. Хто мене знає, може підтвердити. Можуть і самі «фронтовики» визнати. Проте переконана, що в Чернівецькій області системну опозицію Партії регіонів створили саме «фронтовики», хоча, можливо, в її основі і був конфлікт бізнес-інтересів, не знаю. Проте зараз усі, хто їх критикує не за діло, а просто вживаючи без розбору тези про «кулявлобів» для красного слівця, повинен знати, що перебуває на гачку Папієва і виконує його роботу. Наразі без тез про «кулявлобів» не минає жодного коментаря у нібито поважних Інтернет-виданнях краю…

Важлива складова успіху Папієва – місцева православна церква. Таки не дурно того ж дня, як Папієв мав організовувати збори осередку опозиційного блоку, в Чернівці прибув відомий олігарх Новинський у супроводі Онуфрія, і вони разом відвідали отця Жара у Банченах, домовлялись про співпрацю і фінансування. Співпадіння? Не думаю….

При цьому, головна проблема не в тому, яке прізвище буде у голови облради, міського голови чи котрогось із депутатів. Наразі «Опозиційний блок» не стільки політична партія, яка пропонує свій варіант розвитку країни і виходу з кризи, як знаряддя Путіна у дестабілізації ситуації в області. А його союз з православною церквою та Банченами говорить, що вони затіяли щось дуже масштабне.

Тому, щоби реально не допустити повернення регіоналів до влади на Буковині та, відповідно, різноманітних провокацій від них, необхідно вже зараз усім здоровим силам щось робити.

Політикам бракує допомоги Правого сектора?

Хочеться звернутися до місцевих політичних партій. Події на Майдані показали тотальну недовіру населення до політиків, як до Януковича, так і до на той час строкатої опозиції. До усіх. І згодом президентські і парламентські вибори засвідчили, що немає нині довіри до старих політиків. Ні реформ в країні, ні змін на краще. Проте політичні партії, які нині при владі, вдають, що це саме за них стояв майдан. І нібито Майдан переміг.

Партії могли б такими стати, якби самі також пішли на значні кадрові оновлення та очищення, але ж ні. Мені, зокрема, не подобається, що О.Каспрук, ставши міським головою, не сформував нову молоду команду реформаторів, а зробив ставку на старі кадри Федорука, значною мірою зрадників та пристосуванців. Не бачу бажання робити ставку на молодих і у О.Фищука.

Давайте прикинемо, хто опиниться в радах, обласній та міській, восени цього року. Ви бачите там якісь нові прізвища? Ви чули, що хтось із місцевих активістів майдану став членом якоїсь партії, чи його висуватимуть на виборах у списку чи по мажоритарному округу? А серед них є багато активної молоді, яка прагне змін і реформ. Чи може, хтось із воїнів АТО з Буковини, серед яких є героїчні особистості? Я не чула. Здається, лідери партій на Буковині сподіваються просунути своїх старих і перевірених кадрів і цього разу. То ж чи будуть у такому випадку зміни і реформи в краї?

Перед «майданівцями» стоїть завдання виявляти в лавах політичних партій перефарбованих політиків, які є представниками Папієва. Необхідно забезпечити вивчення усіх кандидатів, яких висуватиме та чи інша партія до обласної/міської ради. Зважаючи, що це сотні людей, роботи чимало.

Проте головне завдання – самим іти в ради, в політику та в управління. Диктувати умови політичним партіям та вимагати.

Окремі питання до правоохоронців. Вони розводять руками і розповідають, що, мовляв, Папієв ніякий не злочинець, у розшуку не перебуває, тому чіпати його не можна. А що вони зробили, щоб викрити зловживання Папієва та його команди на Буковині за часів перебування при владі? Бо в золотих батонах Януковича у Межигір’ї є і частка з Буковини. Але її ніхто не шукає. Може, керівництво міліції хоче сказати, що за часів Януковича в області ніяких зловживань не відбувалося, і все було згідно чинного законодавства? Навіть та справа, що порушена під тиском громадськості прокуратурою про порушення Папієвим виборчого законодавства, ініційована не міліцією, а «Опорою» та п. Надією Бабинською. Парламент готується розглядати питання про зняття з Папієва недоторканності, а для місцевої міліції він є чесною людиною. Займіться нарешті роботою, бо громада все бачить. З «антимайданом» справа затихла, колишні керівники УМВС далі на своїх посадах і процеси люстрації дуже і дуже вибіркові, як при попередньому керівникові УМВС, так і при новому. Можете і далі вдавати, що нічого не відбувається, і сподіватися, що всі все забули.

Все ще вважаєте, що на Буковині нічого поганого не триває і вороги нічого не планують, а місцеві правоохоронці готові відстояти стабільність ситуації на Буковині?

Думаю, що вкрай доречно, особливо напередодні Дня перемоги та початку виборчої кампанії до місцевих рад, таки запросити до області роту чи взвод бійців Правого сектору, поки на фронті сяке-таке перемир’я, поквартирувати в Чернівцях, аби вони відпочили, а заодно і посприяли охороні правопорядку. Здається, то буде не зайве. Береженого і Бог береже.

Алла Мустеца, голова Волонтерської організації «Буковина – українському війську»

Від редакції. «Опозиційний блок» у Чернівцях таки зареєстровано. Ще 5 березня 2015 року до обл’юсту були подані документи для зміни назви Чернівецької обласної організації політичної партії «Закон і порядок» на… Чернівецьку обласну організацію політичної партії «Опозиційний блок». Тепер «Опо-блок» на Буковині має «політичну історію» тривалістю в понад рік і може брати участь у виборах?

Запис Партія регіонів готує реванш, або Ще раз про візит Папієва до Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 9.02.2015 до 20.02.2015 триває акція збору книжок дітям сходу України.
Долучитися до акції може кожний.
Волонтери звернулися до школярів чернівецьких шкіл з проханням підтримати акцію. Приносьте книжки українською мовою у свою школу.

Волонтери заберуть зібрані книги 20 лютого і відвезуть на схід України.
Телефон для довідок: 098-341- 3467.

Читаюча дитина – розвинута країна!

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Запис Читаймо українською від заходу до сходу! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Звернення Галини Леонтій до буковинців:

«Вже через місяць потрібен буде транспорт, щоб забрати волонтерську допомогу: для шпиталю, для дітей-сиріт, для вдів, для українських військових.
Допомога  з міста Ессен в Німеччині для Чернівців. 
Зміст: 
1) Для шпиталю  учасників бойових дій (Фастівська 22) 1 УЗІ-апарат (розміри 110-90-50), матраци, ліжка (кількість поки не точна, мінімум три (буде більше)), велика кількість памперсів, постільної білизни, одіял, подушок, 10 колясок та візочків і інше. 
2) приблизно  40 коробок з одягом  для дітей, вдів та бійців. 
Та багато іншого, що на той час ще додасться.
3) речі для армії (одяг, одіяла тощо), 
4) медичні засоби першої допомоги для фронту; теплий одяг для бійців.
Прохання знайти транспорт! На солярку гроші ми вже зберемо.»

Галина Леонтій родом з Чернівців. Зараз працює в інституті культурології в місті Ессен, Німеччина. Пані Галина проводить і керує власним дослідницьким проектом на тему міграції і інтеграції турків і “російських німців” в Німеччині, дозвіл на який вона отримала в фонді німецької академії наук.

– Пані Галино, розкажіть про Ваш науковий проект, його важливість і перспективи.
– Це дуже відповідальна робота, яка до тих пір, як почалася в Україні війна, займала весь час. І на вихідних, навіть і поза проектом. Є  необхідність проводити семінари, читати доповіді і їздити на конференції. Робота дуже відповідальна, вона дає великий шанс в подальшій науковій діяльності. Перевага для координації власного розробленого наукового проекту у Німеччині надається в основному професорам. Кандидати наук, а тим більше іноземці, яким так поталанило, становлять напевне 10% . Та все для мене змінилося під час Майдану у Києві, а особливо зараз: хвилювання за долю України та її мужніх борців. Неможливо залишатися осторонь. Після численної участі в демонстраціях на підтримку України в Німеччині та Швейцарії, ця активність переросла в конкретну допомогу.

Відомо, що у Німеччині є досить велика волонтерська спільнота. Це в основному вихідці з України, а також корінні німці. Найбільш потужна – у Гамбурзі та інших містах Північної Німеччини. Також в Мюнхені, Кельні, а особливо у Франкфурті на Майні. Але від місця проживання пані Галини дуже віддалено.

До того, як пані Галина отримала склад, вся допомога зберігалася вдома…

Волонтерство – не просто потреба людини долучитися до благодійної справи, а й дуже! (в розмові додала пані Галина – ДУЖЕ) відповідальна робота. Якщо в Гамбурзі є багато вихідців з України, то в Ессені, місті на заході Німеччини, Галині Леонтій приходиться бути і сортувальником, вантажником, менеджером, бухгалтером… Адже для волонтера не достатньо бути просто доброю людиною. Треба бути і сміливою людиною, відчайдушною, наполегливою і свято вірити у необхідність своєї роботи.

– Як Ви почали свою волонтерську роботу?
– У травні 2014-го декількa активістів, які познайомились на демонстраціях і піклувалися про поранених майданівців у військовому госпіталі міста Кобленц, зареєстрували організацію “Євромайдан НРВ”, ініціатива “Німеччина для України”. Але, по-перше, реєстрація пройшла перший етап лише в жовтні, а другий етап (реєстрація благодійності) ще не пройшла. Німецькі чиновники дуже принципово перевіряють всі заяви на реєстрації, щоб не допустити зловживання.
І по-друге, всі активісти (їх число зросло до десятка) проживають в різних містах землі Північний Рейн-Вестфалія.

Ось тому так склалося, що пані Галині роботодавець надав тимчасово приміщення для збору гуманітарної допомоги, але й відповідальність та вся робота на її плечах. Активісти в інших містах (наприклад Кельн) розділяють таку саму долю: кожна людина працює окремо, відповідає за якусь конкретну ланку благодійної роботи. Пані Галина організовує допомогу в Україну з власної ініціативи. І маленькі акції стосовно збору аптечок переросли в такі основні напрямки: допомога армії, дітям, вдовам, медицина на фронт, госпіталі в місті.

“Я почала займатися виключно Чернівцями, тому що там мої батьки і я всерівно туди час від часу їду. У Чернівцях налагодила контакти з волонтерими, госпіталями, сім’ями вдів. Таким чином можна спілкуватися з людьми на пряму і мати конкретну інформацію”, – пояснює  пані Галина.

Галина Леонтій організувала серед українців Німеччини в Ессені і околицях збір допомоги для українського війська та потерпілим внаслідок війни: бійцям, які йдуть на фронт, для матерів та дружин військовослужбовців-буковинців, які загинули у зоні проведення АТО, для шпиталю та для потребуючих допомоги сімей бійців та багатодітних сімей. Допомога у вигляді перев’язульного матеріалу, памперсів для дорослих, милиці, ліки, знеболювальні, систем переливання крові, одяг, спеціальні простирадла для гасіння вогню тощо. Це все це активісти Ессена, Кельна, Дюссельдорфа, Менхенгладбаха передавали на фронт через київських та чернівецьких волонтерів ще починаючи з липня минулого року. В листопаді пані Галина привезла (дякуючи водіям пана Миколи Яцка) офіційну медичну допомогу для військового госпіталя. Цю допомогу надала медична гуманітарна організація “Медеор” , контакти з якою надав німець-пенсіонер Курт фом Дорп (про це місцеві ЗМІ повідомляли).

В кінці грудня 2014-го пані Галина приїхала на свята і привезла крім речей для солдатів, також подарунки для дітей вдів та невеличку фінансову допомогу, яку громада “Євромайдану”, яку збирала практично по цілому світі.

Тепер в приміщеннях складу в Ессені Галина збирає в основному медичну допомогу та допомогу для армії, в чому їй дуже допомагають також вихідці з України. Наприклад, пані Уляна Куглер отримала від знайомого лікаря апарат УЗі, в знайомих аптеках – медикаменти, а також велику кількість памперсів для лежачих поранених. Друга кімната парктично закладена вже посортованими речами для малих діток, які так потрібні сім’ям наших мужніх воїнів. Багато що на армію і медикаменти пані Галина купує за власні гроші, але багато людей долучається, привозять або пересилають закуплені речі.

– Вся допомога – це добровільна допомога від людей. І це все потребує звіту, особливої довіри і прозорості.
– Кожна зібрана сумка з допомогою – вартістю в багато сотень єврo. A якщо то закуплена медицина – то і до тисячі євро. A це означає, що про все ведеться звіт, робляться фотографії про збір, упаковку, пересилку, доставку. Це теж дуже і дуже клопітка, але необхідна, праця.

Mедикаменти, медичні засоби, необхідні речі для солдат, пані Галина і люди, які її підтримають (через Фейсбук з різних міст Німеччини), замовляють по інтернету і відсилають на пошту.

– Як відбувається доставка допомоги в межах Німеччини?
– Практично щодня треба бігати на пошту, забирати посилки, часто брати таксі (якщо коробки важкі). Ось недавно прийшла велика коробка з комплектами теплої білизни для армії вагою в 30 кілограм. Тепер одна німкеня з півночі відправила 3 великі коробки з речами для немовлят, що дуже потрібно. Адже багато бійців мають маленьких діток, не кажучи вже про вдів, які залишаються з малими дітками на межі бідності. Необхідно це все везти на склад, складати, пакувати, описувати і оформляти передачу.

Пані Галина дуже вдячна панові Яцко, водії якого хоча б 2-3 сумки чи коробки беруть і везуть в Чернівці, але маленькі пасажирські бусики просто не в змозі перевезти таку кількість гуманітарної допомоги, а тим більше на мають місця для медичних ліжок, апаратів чи інвалідних візочків.
– Повертаюся тепер до Вашого, пані Галино, звернення до чернівчан. Як це все, що зібрали,  передати в Чернівці?
– Нелегко зібрати допомогу і ще й дуже важко передати в Україну. Адже немає перевізника, хто б систематично міг здійснити таку поїздку із дорогоцінним  вантажем.

А тепер (взнала з розмови з пани Галиною 31 січня 2015-го) поступила нова умова: беруть перевізники у транспорт груз виключно на армію.
“Так це як виходить: бійця убили і його сім’я з дітками більше нікого не цікавить?” – з болем, розпачем і з сльозьми питає пані Галина. Нерви у волонтерів також вже закінчуються.

Тому дуже просимо і представників влади більш тісно співпрацювати з волонтерами і самим пропонувати допомогу хоча б в наданні транспорту для перевезення. Адже це все: ліки, одяг, харчі – безкоштовні і так необхідні бійцям на фронті. А для активістів-волонтерів в Ессені було б набагато зручніше відправляти гуманітарну допомогу(у великому обсязі) один або 2 рази в місяць, а не кожного тижня маленькими партіями. Адже всі активісти мають професію і роботу. І знаємо, що працюють  вони без вихідних, присвячуючи весь свій вільний час – допомозі.

Після узгодження світлин для статті і вже суботнього (31 січня) ранішнього,  короткого спілкування з пані Галиною, вона знову мусить бігти на склад. Сюди зараз привезуть цілий спрінтер зібраної допомоги на госпіталь, яку привезуть активісти з міста Дуісбург. Потрібно робити вільне місце на складі…

Звіт від 31.01.2015

Тепер ще є на складі і кисневий апарат.

Ми завдячуємо  Галині Леонтій, всім нашим друзям з  Німеччини, які допомагають Україні у ці важкі, складні для українців дні війни.

Спасибі вам!

Тетяна Спориніна,
фото з архіву Галини Леонтій

Запис Волонтерська допомога з міста Ессен, Німеччина. Хто доставить її в Чернівці? спершу з'явиться на Медіа-Версії.