З історії питання нагадаю, що в 2017 році в місті була розроблена і затверджена Комплексна програма наркополітики м. Чернівців «Спільними зусиллями за здоров’я і безпеку» на 2018-2020 роки.
Щоб розібратися, як зараз ідуть справи в Чернівцях, мого досвіду та занурення у проблему виявилося недостатньо. Тож звернулася до людини, експертній думці якої довіряю. Мій співрозмовник – Володимир Антонюк, начальник відділу промоції здоров’я ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

-Мої спроби розібратися з наркополітикою тривають. З’ясувала, що у жовтні 2020 р рішенням міськради затверджено Комплексну програму протидії розповсюдженню наркотиків  в місті Чернівцях на  2021-2023 роки «Місто соціальної рівності, можливостей та безпеки». Як бачимо, слово «наркополітика» з назви документа зникло. Яким чином це вплинуло на зміст Програми?
В.А: Програма розроблялася на науково-обґрунтованих засадах, із залученням українських та міжнародних експертів та експерток. Вона враховує всі необхідні складові – від первинної профілактики до ресоціалізації людей, що живуть з наркозалежність. Та, на жаль, через певні незрозумілі політичні причини, реалізацію програми не розпочато. Точніше, Благодійний фонд «Нова сім’я» чесно виконує всі взяті на себе зобов’язання власними ресурсами, а управління освіти і департамент соцзахисту навіть не подали заявку на фінансування цієї програми. Така сумна реальність
-А можна про ці проблеми детальніше, з подробицями?
В.А: По-перше, організаційні: відповідальним виконавцем було визначено відділ у справах сім’ї та молоді Чернівецької міської ради. Зараз цей підрозділ ліквідовано, а правонаступник у реалізації програми не усвідомлює потреби її реалізації.

По-друге, фінансові. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, всього 2 048 500 грн. З них 1 448 500 грн – кошти бюджету Чернівецької міської територіальної громади і 600 000 грн планувалося залучити з «інших джерел, не заборонених законодавством», а саме з бюджету Благодійного фонду «Нова сім’я». На жаль  жодної гривні на фінансування Програми ще не виділено. Хоча перших рік її реалізації добігає кінці і минають дати звітування.
–Можливо, є ще якісь причини? Відсутність необхідних фахівців? Небажання окремих виконавців? Маю на увазі поліцію, освіту, медзаклади.
В.А: В першу чергу, не усвідомлення владниками і ключовими виконавцями масштабу проблеми. Звідси і відсутність фінансування, і безвідповідальність «відповідальних» виконавців програми. Чомусь досі сподіваються, що проблема вирішиться сама собою, в крайньому випадку ресурсами громадських організацій.  Замовчування проблеми досі вважається в Чернівцях ефективним методом протидії, хоча 11 % школярів у віці 14-15  заявили в анонімному опитуванні (близько 2 тисяч опитаних) про досвід вживання  психо-активних речовин (ПАР) і повідомили про можливість придбати наркотики на території навчального закладу. Та й звичайно відсутність фахівців дається взнаки.  Без політичної і фінансової підтримки місцевих влад такі проблеми не вирішуються ніде і ніколи.

-А що з наркополітикою на рівні області?

В.А.: Подібної обласної програми немає і ніколи не було. Депутати посилаються на те, що спочатку подивляться, як спрацює в місті, щоб скористатися досвідом і не повторювати помилок. Колись, потім, можливо.
–Який з двох шляхів підтримки людей, що живуть з наркозалежністю, є пріоритетним для Чернівців та області – реабілітаційні центри чи замісна підтримуюча терапія (ЗПТ)?

В.А.: Звісно, розвиток ЗПТ! Це державна цільова програма, яка повністю фінансують коштом державного бюджету і реалізують за підтримки міжнародних донорів – тому її реалізація не потребує коштів з місцевих бюджетів. Та і кількість клієнтів сайту ЗПТ, власне, незначна – лише 140 клієнтів. Та й «перевага» дуже голосно звучить – в Чернівецькій області є лише 1 (один) сайт ЗПТ в обласному центрі. Тому потреби людей з області аж ніяк не задовольняються. Для прикладу в Івано-Франківській області – 50 сайтів. Така ж ганебна ситуація з пунктами обміну використаних шприців (ПОШ) – лише один сайт в місті і 4 мобільні ПОШі. І всі вони працюють завдяки одному благодійному фонду «Нова сім’я».

–Як на рівні області забезпечується доступ до державної програми з профілактики ВІЛ/СНІДу та вірусних гепатитів для людей, які вживають психоактивні речовини?

В.А.: Річ у тім, що насправді є державна програма, але медичні установи, м’яко кажучи, не мають ресурсів її реалізовувати. Ще якось можна говорити про тестування і послуги ВІЛ+ споживачам у Центрі СНІДу, а про послуги іншим наразі доводиться лише мріяти.

Висновки без ілюзій

Я не прошу вірити мені на слово. Я закликаю кожного і кожну самостійно пройти цей шлях: знайти програмні документи, рішення міськрад різного скликання про їх затвердження, ознайомитися з висвітленням цього питання в медіях, розшукати звіти з виконання програмних заходів. До речі, щодо останнього – може, вам пощастить більше, тому що я жодного звіту не знайшла. Попереджаю: легко не буде! На новому офіційному міському сайті зараз можна побачити документ «Комплексна програма наркополітики м. Чернівців «Спільними зусиллями за здоров’я і безпеку» на 2018-2020 роки.» І може виникнути ілюзія, що з наркополітикою в Чернівцях все ок, робота триває. Та, якщо повернутись до реальності – просто подивитись на календар, ілюзія розвіється. І виникне дивне враження, що містяни, взявшись за руки і заплющивши очі, танцюють який дивний танок, де після кроку вперед, іде три кроки вбік, а потім ще два кроки назад – і плавно посуваються у прірву. Наостанок цитата з матеріалу “Версій”, оприлюдненого 20 жовтня 2019 року, яка, на жаль, не втратила актуальності: «Єдине, що насторожує: чи не уподібнюємося ми, городяни, разом з владою, тим самим наркозалежним, які довго і помилково вважають, що у них «все під контролем»? Дуже не хотілось би в один похмурий день усвідомити, що проблема вийшла з-під нашого контролю і місто вже не зможе саме з нею впоратися. Може, схаменутися зараз?»
Ірина Гамбарян
фото Ірина Гамбарян та Влади Мелентій
заглавне фото Олександра Козловського

Запис Наркополітика в Чернівцях: досвід сьогодення  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До Всесвітнього дня людей з синдромом Дауна Чернівецький обласний центр громадського здоров’я організував фотовиставку робіт Сергія  Ахременка, Василя Салиги та Аліни Гаргалі.

Виставка портретів дітей з синдромом Дауна вперше розміщена у віртуальному просторі.

У наш час суспільство чутливіше реагує на терміни, що визначають відмінності між людьми. Змінюється і мова, якою користуються для опису людей з синдромом Дауна, причому ці зміни продиктовані прагненням визнати право людей з синдромом Дауна на участь в житті суспільства.

Насправді люди з синдромом Дауна не є хворими. Вони не «страждають», не «вражені» цим синдромом і не «є його жертвами». Найчастіше особливих малюків називають «сонячними дітьми».

 «Ми хочемо  змінити не лише мову, але й формат і технологію відзначення цього дня. За підтримки  Андрія Тужикова нам вдалося створити велику галерею портретів дітей.  Насправді відмінностей між людьми з синдромом Дауна набагато більше ніж подібностей.  Якщо ми маємо намір визнати права людей з синдромом Дауна повністю, ми зобов’язані визнати і їх індивідуальні особливості.  І ми спробували показати ці особливості сучасними засобами» ,  –  розповів Володимир Антонюк, в.о. гендиректора Чернівецького обласного Центру Громадського Здоров’я.

Довідково. Всесвітній день синдрому Дауна (WDSD), 21 березня, – це глобальний день інформування про людей з синдромом, який офіційно відзначається Організацією Об’єднаних Націй з 2012 року.

Виставку можна відвідати ось тут –  https://cutt.ly/kxfAA0F

Запис Першу в світі віртуальну Фотовиставку до Всесвітнього дня людей з синдромом Дауна відкрили в Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.