Шановна редакціє газети «Версії»!

До вас звертаються мешканці вулиці Чигиринської, 3, із проханням допомогти, бо в нас уже понад місяць немає води.

Наприкінці липня, коли були великі зливи, на вул. Бережанській, неподалік від нашої оселі, сталася аварія у водомережі. Після цього в нас не стало води. Два тижні ми не зверталися, бо текла брудна й смердюча вода, і ми думали, що вона протече, після аварії,  і буде все нормально. Та минуло два тижні – і вода зовсім перестала текти.  Тоді 21 серпня ми викликали аварійку Водоканалу. Вона приїхала 22 серпня та відкрила колодязь водогону, в якому було повно води. Робітники закрили колодязь, нам пояснили, що в них немає насосу, щоби відкачати воду – і з тим поїхали.

Наступного дня, 23 серпня, приїхала інша бригада, відкачала воду й побачила, що там відсутній кран, а труба загнута й перев’язана дротом. І тоді нам сказали, аби ми ремонтували це за свої кошти. Хоча, як відомо, за розподілом відповідальності до входу труби в будинок за водогони відповідає Водоканал. Ми цієї аварії не влаштовували, до водогону взагалі не торкалися, чому маємо платити за цей ремонт?

Коли я запитала, скільки це коштуватиме, мені відповіли, що за запчастини треба заплатити 400 грн, а за роботу – ще 500 грн. На це я відповіла, що я пенсіонерка і не маю таких грошей. А ще у будинку мешкає багатодітна мати, яка теж не має зайвих коштів. Та й сума, погодьтесь, якась довільна, без жодних розрахунків…

Після того ми телефонували до міськради, диспетчера Водоканалу, головного інженера, начальника мережі, начальника «Регіонцентру» – та ніхто нічого досі не зробив. Відповідають лише: «Ми розберемося». Незрозуміло тільки, в чому розбираються. Причину ніби встановили, а тепер мабуть чекають, що ми не витримаємо без води й погодимося платити…

Ми вчасно сплачуємо за воду, заборгованостей в нас немає. Просимо вас допомогти нам у цій справі.

Лідія БУХАНЕЦЬ, мешканка вул. Чигиринської 3 кв.1 у Чернівцях

Запис Мешканці вулиці Чигиринської у Чернівцях вже місяць живуть без води в оселях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У січні лабораторія провела 31 обстеження. Першочергово фахівці досліджували старі та спальні райони міста – центральні вулиці, Рошу, район вул. Кармелюка, Садгору, Гравітон, Бульвар. Досліджені водогони високого тиску, магістральні трубопроводи, каналізаційні та локальні мережі. На об’єктах КП «Чернівціводоканал» знайдені 4 великі витоки. Та ще й 5 разів допомогли колегам з «Чернівцітеплокомуненерго» знайти витоки з тепломережі. Наразі бригада відпрацьовує технологію роботи, яка сприятиме не тільки припиненню витоків, а й виявлятиме самовільні та несанкціоновані врізки. 

Запис Мобільна лабораторія водоканалу знайшла великі витоки води спершу з'явиться на Медіа-Версії.

КП «Чернівціводоканал» просить мешканців поставитись з розумінням до тимчасових незручностей.

Повідомляє прес-служба міської ради

Запис Відключення води спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Завтра буде відключено воду на 10-х вулицях міста спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Підвіз води мешканцям житлових будинків буде здійснюватись автоцистернами КП  «Чернівціводоканал» у разі необхідності .

Запис Води не буде з вівторка по четвер! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«На мою думку, громада має знати про все, що діється у місті, в тому числі, про його проблеми. Однак нинішня міська влада намагається приховати недоліки, зокрема, в роботі підприємств житлово-комунальної сфери.

Найперше це стосується проблеми водопостачання Чернівців, яка особливо загострилася через борги за електроенергію, в результаті чого ВАТ «Чернівціобленерго» відключає від електропостачання головну насосну станцію Дністровського водогону.

Борги КП «Чернівціводоканал» мають давню історію. 2008-го, на час мого приходу до керівництва водоканалом, борги становили 17 млн. грн, за рік мого керування вони зросли на 2 млн. грн, а за останні 2 роки – ще майже на 10 млн. грн.

Яка ж основна причина боргів водоканалу? Відповідь надзвичайно проста: щодоби КП «Чернівціводоканал» подає у місто понад 85 тис. кубів води, а до споживачів доходять лише 30 тис. кубів!!! Тобто на кожний отриманий літр води втрачені два, а платити за витрачену електроенергію треба за перекачування всього обсягу! Ці тисячі кубів води, які щоденно витікають у землю, ще й загрожують руйнуванням фундаментів будинків і підземних комунікацій!

І це та правда, яка ретельно приховується від Вас, шановні мешканці. Тобто нинішня міська влада більше тяжіє до принципу «менше знаєш – краще спиш».
Перебуваючи на посаді начальника КП «Чернівціводоканал», я неодноразово й відкрито говорив про справжні цифри втрат, не приховував їх, що багатьом не подобалося.

За час мого керівництва була оголошена справжня війна втратам. Саме тоді створена пересувна лабораторія з пошуку прихованих витоків (один прихований витік із труби діаметром 100 мм призводить до втрат 20 тис. грн на місяць, за собівартістю) та несанкціонованих підключень, яка працювала успішно.

За 2008 рік кількість звернень до громадської приймальні міської ради стосовно проблем водопостачання зменшилася удвічі. Залучення нових технологій для покращення роботи абонвідділу підвищило рівень розрахунків за спожиту воду. Знову ж таки факти: у грудні 2008-го план розрахунків за воду перевиконаний на 60%. І таких позитивних прикладів роботи КП «Чернівціводоканал» можна навести багато. Це були досягнення не мої особисті, а всього колективу, який, отримуючи мізерну зарплату, самовіддано працює на благо нашого міста.

Мої дії щодо оптимізації роботи підприємства, прагнення привернути увагу міського керівництва до потреби в реконструкції застарілої, технічно недосконалої, економічно хибної системи водопостачання зустріли активний спротив, що призвело до мого звільнення і заміни на слухняного керівника з великим досвідом роботи… у податкових органах. Усе залишилось, як було раніше.

Що ж треба зробити, щоби ситуації, аналогічні нинішній, не повторювалися і мешканці міста були завжди з водою та забули про відключення?

Перше: негайно розробити і здійснити заходи для зменшення надлишкового тиску в мережах міста, причому технічно це – нескладна процедура, яка дозволить зменшити витоки мінімум удвічі.

Друге: будівництво Прутського водогону. Ця ідея не нова. Вона розглядалася ще у 1989-1990 роках, коли міським головою був Павло Каспрук, і для неї у передмісті, в Кіцманському районі, зарезервували майже 50 га землі.

Проте з усією відповідальністю заявляю, що ці землі не будуть використовуватися за призначенням. Про це свідчить той факт, що сучасні технології вже не потребують таких площ і для Прутського водогону достатньо земельної ділянки розміром 1 га, а для реалізації проекту за умов стабільного фінансування вистачить двох років. Та й ціна питання про Прутський водогін – не 45 млн. євро, як стверджують владники, а втричі менша!

Закономірно виникає запитання: куди піде кредит на реконструкцію системи водопостачання Чернівців, який обіцяє Німецький банк розвитку KFW за фінансової підтримки спеціального фонду Німецького уряду, і кому потрібна зарезервована земля? Чи можна вірити міській владі, яка за останні роки не має жодного прикладу успішної реалізації будь-якого подібного проекту?

Ситуація з водопостачанням – це ілюстрація загальної системи управління містом, яка поступово склалася за час чотирьох каденцій нині чинного мера. Насправді це – ЗАСТІЙ! Застій у всьому: небажання бачити проблеми, небажання їх вирішувати – а натомість приховування їх за порожніми словами про «європейське місто» та «спільні зусилля». У чернівчан 31 жовтня буде нагода зробити свої висновки щодо того, як нам жити далі».

Запис Вода – в землю, гроші – у прірву спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гадаю, я переконала читачів, що споживати дністровську воду небезпечно для здоров’я: питною назвати її можна лише умовно. Чи ж є вихід? Безперечно!

Порівняно з 80-90-ми роками минулого століття, кількість водокористувачів у місті значно зменшилась. Потребуємо води десь удвічі менше, ніж подає Водоканал. Але виникає запитання: чому водоканал діє саме таким чином? Чому у місто подається майже удвічі більше води, ніж споживається користувачами? Одна з відповідей – зношена часом, хімічною та біологічною корозією водопровідна мережа. Не заперечуватимемо, що останнім часом водоканал в силу можливостей провів оновлення частини водопровідної мережі. Але не всієї. А якщо мережа дірява, чи легко подати нею воду, скажімо, на п’ятий поверх? Спробуйте налити у чашку води з чайника, в якому безліч дірок? Може, хіба що під тиском вам удасться це зробити. Більше того, зношена водопровідна мережа – це ще й санітарна небезпека навіть для бездоганно підготовленої води. Окрім того, запитаймо себе, чи не піддається негативного впливу вода з водогону, яка пішла у грунти? Як багато води пішло у грунти, можуть сказати і гідрометеорологи, і будівельники. На жаль, рівень ґрунтових вод  у нашому місті піднявся. А це, беззаперечно, відображається на нашому здоров’ї, а також на стані унікальної архітектури Чернівців.

Отож, мережа потребує подальшого порятунку. А точніше – модернізації.

Нагальним є питання створення автоматизованої системи управління водопровідного мережею міста. Це дозволить рівномірно розподілити тиски води на всій водопровідній мережі незалежно від складного рельєфу її пролягання;  діагностувати аварійні витоки за різким падінням тиску на окремих ділянках водоводу; керувати подачею води до системи водорозподілу міста з урахуванням добових піків водоспоживання. Окрім того, важливо, провести комплекс робіт з перерозподілу води у водопровідній мережі міста для вирівнювання тисків і створення в ній тиску, який не руйнує водопровідну мережу. Там, де немає можливості досягти стабільного водопостачання (окремі багатоповерхівки), доцільне встановлення автоматичних насосних агрегатів малої продуктивності.

Альтернативою дніпровському водозабору мають стати підземні джерела водопостачання. У світовій практиці водопостачання вже давно постулюється той факт, що в разі можливості населений пункт користується водою з підземних джерел. Це пов’язане з тим, що вони більш захищені від природного та антропогенного забруднення ніж поверхневі водойми, на зразок нашого Дністра.

Отже, давно настав час вивчити питання про можливість переорієнтації міста на використання вод з підземних джерел у заплаві р. Прут. Такі води зазвичай мають значно кращі санітарно-гігієнічні характеристики, а технологія їхньої підготовки значно простіша: лише обробка води УФ-променями для знезараження.

Вважаю, що на теперішній час на фоні зменшення потреб міста у воді така перспектива є логічною, оскільки вже тепер щодоби наше місто має ЗО тис. куб. м на наявних прутських водозаборах. Тому завдання зводиться до пошуку підземник джерел, здатних подати у місто ще 40-50 тис. куб. м води на добу.

Звісно, переорієнтація міста на підземний водозабір потребує значних коштів, однак людське здоров’я коштує значно дорожче. І ми повинні поставити перед собою мету: мати в одному з найкращих європейських міст здорову воду.

Такі пропозиції стосовно реформування централізованого водопостачання Чернівців не раз озвучувались на громадських слуханнях, у засобах масової інформації. З анонсу проекту модернізації системи водопостачання Чернівців я зрозуміла, що саме за такими напрямками і планується робота. Тож усі ми зацікавлені, щоби проект якнайшвидше був утілений в життя.             

Алла ЧОБАН, викладач хімфаку ЧНУ

Запис Чи можна вважати питною воду, яку п’ють чернівчани? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Студенти, звичайно, погоджуються, що централізоване водопостачання – одне з благ городян. Але вони одразу наголошують, що це благо має бути економічно доступним і водночас безпечним з санітарно-гігієнічної точки зору. 

А що ж «незадовільного» було й поки що є в системі водопостачання Чернівців? Без перебільшення, у нас є «монстр», ім’я якому «Дністровський водозабір». Його будували ще у радянські часи з метою забезпечення водою нових промислових об’єктів, з підприємствами військово-промислового комплексу, головними водокористувачами на той час, включно, і зростаючого міського населення. Сьогодні такі об’єкти, як, скажімо, «Кварц» і «Гравітон», не функціонують. Зрештою, як і інші промислові підприємства. Тож виникає питання: чи потрібен нам  дністровський водозабір? На сьогодні є багато аргументів, щоби сказати категоричне «ні!».

Насамперед, через неекономічність: він розташований за 45 км від міста й «з’їдає» дуже багато електроенергії на перегін, що відбивається на вартості води.

Небезпека №1

Та чи не головне, що дністровська вода, перш ніж надійде до наших помешкань, має проходити складну технологічну підготовку: прояснення, знебарвлення та знезараження. І те, що застосовуються недешеві реагенти, не є основним. Питання в тому, чи стає вода від цього безпечною, хоча й відповідає державному стандарту на питну воду. Адже цей стандарт  прийнятий ще у 80-ті роки минулого століття. А за цей час людство дізналося багато чого нового про воду. Зокрема, про небезпеки хлорування.

Технологи Водоканалу скажуть, що це найдешевший і водночас помітно ефективний спосіб знезараження води. Але хлорування жодним чином не належить до безпечних способів її обробки, б призводить до появи у питній воді нових шкідливих речовин, які мають канцерогенний, гепатоксичний і навіть ембріонотоксичний вплив на людський організм. Так, їх концентрації незначні, але не забуваймо про їхню здатність акумулюватися і про все далі слабкіші організми наших городян. Окрім того, користування хлорованою водою спричиняє алергійні прояви.

Пригадую, давала якось інтерв’ю кореспондентці однієї з чернівецьких газет  і стосовно хлорування питної води розповіла їй приблизно таке ж.  Журналістку ж настільки вразила ця інформація, що у газеті з’явилася розмова зі мною під заголовком «П’ємо отруту замість води з-під крану». Тоді це мене дуже засмутило.  Але тепер думаю: може, газетярка тоді мала-таки рацію?

 Небезпека №2

Але це ще не все Воду з поверхневих джерел коагулюють, щоби вилучити зважені частинки. Вони для нас невидимі, але збирають на собі багато компонентів, серед яких є й небезпечні. Фахівці скажуть, що для коагулювання води використовують, насамперед, глину. Тобто, нічого страшного нібито не відбувається. Але не забуваймо, що при цьому у воді змінюються й усі рівноважні процеси та з’являються нові йони, в тому числі йони алюмінію. Тож чи можна таку воду вважати безпечною? Від закордонних фахівців я не раз чула, що дбайливий господар не дозволить помити такою водою навіть своє авто, аби не пошкодити захисний шар фарби. А ми таку воду п’ємо? І нам не шкода своїх нутрощів? Коли йдеться про ентралізоване опалення, то ми розуміємо, що про труби треба дбати і робимо спеціальну водопідготовку. А наші судини не треба берегти ?

Небезпека №3

Усі знають про чудодійну силу водохресної води. Її сила – у структурованості, тобто, у взаєморозташуванні кожної молекули води відносно інших. Але у процесі водопідготовки про збереження природної структурованості води не може бути й мови.

Є ще один недолік технології, за якою дністровська вода готується для чернівчан. Це, так би мовити, класична технологія підготовки води питної якості з поверхневих джерел. Однак, вона розроблялася ще у першій половині ХХ століття, коли не було такого потужного антропопресингу на водні об’єкти, як сьогодні. На жаль, вилучення з природної води багатьох новітніх забруднювачів класична технологія водопідготовки не передбачає. Як наслідок, вони легко проходять через піщане завантаження фільтрів на станції водопідготовки «Вікно». 

Отож, «ні» і ще раз «ні» – дністровському водозабору. До речі, такий вирок виносять не тільки мої студенти. Не так вже й складно знайти у засобах масової інформації результати обстеження системи водопостачання м. Чернівці, проведену наприкінці ХХ ст. австрійськими фахівцями. Вони були так само категоричні у висновках стосовно дністровського водозабору.

А що ж тоді взяти на заміну? Чи є в Чернівців хоч якась альтернатива? На щастя, так! Про це – у наступному числі «Версій».

Алла ЧОБАН, викладач хімічного факультету ЧНУ 

Запис Чи можна вважати питною воду, яку п’ють чернівчани? спершу з'явиться на Медіа-Версії.