Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради попередив підприємців – власників літніх торгових майданчиків, що дію паспорта на літній торговий майданчик їм не продовжать, якщо майданчик не буде пристосований для потреб маломобільних груп населення. Першими такі попередження отримали підприємці, які мають дозвіл на розміщення літніх торгових майданчиків на вул. О.Кобилянської та прилеглих.

Обов’язкова доступність літніх торгових майданчиків передбачена вимогами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та в рекомендаціях Комітету ООН з прав людей з інвалідністю щодо забезпечення особам з інвалідністю доступу до об’єктів, призначених для громадського користування.

Запис Усі літні торгові майданчики в Чернівцях будуть доступними для візочників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Бо одним із вагомих результатів регіонального семінару для жінок з інвалідністю стало підписання угоди про співпрацю між «Лідером» і салоном краси «SLAVA STUDIO», де директорує  Ярослава Малинська. «Це добра та чуйна людина, – каже п. Валентина. – Вона настільки професійно все організувала для наших особливих персон, що мені, як організатору, залишалося тільки насолоджуватися процесом. А наші дівчата ще й навчатимуться відтепер у школі краси цього салону, де отримають дипломи візажистів, перукарів, майстрів манікюру. Вони зможуть також користуватися послугами та консультаціями професіоналів».

Такий семінар, за словами п. Валентини, вони провели вдруге за підтримки Національної Асамблеї інвалідів України.  Не з чужих слів жінка знає проблеми людей з обмеженими можливостями – пересувається на колясці вже близько 20 років. Тому зізнається, що складати програму заходу було водночас і легко, і дуже складно. Адже непросто вписати всі ідеї та потреби у три дні, щоби встигнути все, що треба, розповісти, показати й залучити до активної участі дівчат. «Та семінар пройшов яскраво, тепло, насичено, був інформаційно цікавим і корисним, а також радісним і подеколи хвилюючим», – ділиться головна «лідерка».

Першого дня відбувся запланований діалог із владою щодо проблемних питань, без вирішення яких порушуються права жінок з інвалідністю. І пройшов він, за словам організаторки, у бадьорій атмосфері. Питань було небагато, але всі дуже болючі. Це і забезпечення гінекологічних кабінетів  кріслами-трансформерами для огляду маломобільних жінок, і постійне порушення водіями правил паркування та займання спеціально виділених місць для автомобілів людей з інвалідністю, а також недоступність для маломобільних громадян Чернівецького драмтеатру та Чернівецької облержадміністраціі.

«Сподіваюсь, що рекомендації, зауваження та наші вимоги були почуті і найближчим часом їх виконають», – оптимістично зауважує п. Добридіна. Тим паче, що вже наступного дня міський голова передав світлину, де були зафіксовані вільні місця для машин людей, обмежених у мобільності, на парковці біля торгового центру, про який йшлося.
Валентина ДОБРИДІНА:

– Неймовірно цікаву та важливу тему обговорили ми з лікарем загальної медицини сімейної практики С. Часовенко. Адже про роль статевого життя для жінки з інвалідністю, не секрет, ніхто не говорить. Присутні дізналися багато нового та корисного для здоров’я, тож двох годин нам не вистачило. Розходитися ніхто не хотів. І за ініціативи лікарки домовилися зустрічатися щомісяця.
Другий день був феєрично святковим, жіночим, ніжним та багатим на перевтілення, задяки вже згадуваній творчій команді салону краси «SLAVA SТUDIO» Його майстрині працювали натхненно, наші гарні дівчата перевтілювалися на моделі просто на очах – нові зачіски, стильний макіяж. А далі був показ модельного одягу від молодих дизайнерів, яких запросила на наше дійство дизайнер одягу Любомира Зайцева.
Фотосесія «Краса в унікальності» завершила свято та принесла море задоволення, бо фотограф Богдан Малинський зміг підкреслити та вловити найчарівніші та найпотаємніші риси наших королев і принцес. Прекрасні світлини залишать нам спогади на все життя про ту мить, яка іноді буває дорожчою за життя.
На флешмоб «НЕ ЗДАВАЙСЯ» на вул. О. Кобилянської нас, учасниць семінару на візочках, завезли на автобусі з низькою підлогою. Мета флешмобу – підтримати військових хлопців, які внаслідок поранень в АТО опинилися на візках. Вони не знають, як жити далі, впадають у відчай і втрачають віру в себе. Та життя триває, а сила людського духу безмежна!

Третього дня спілкувалися з письменницею, психологом Христиною Сировою та практикуючим психологом Максимом Пансеком, які вчили нас розкривати силу власного Я.
І насамкінець, про те, що семінар не відбувся би, якби не спонсори. Їх було багато, і ми безмежно всім вдячні.

Зауважила, як неохоче всі роз’їжджалися по домівках. Адже це так здорово – бути разом, набираючись знань, енергії та впевненості. Тим паче, що для когось це була єдина можливість вийти з квартири й відчути себе жінкою. Кажу, як є. І дуже сподіваюся на те, що після нашого заходу щось зміниться.

На знімках: Краса в унікальності. Фото Богдана Малинського

Запис «Обмежені можливості та мобільність – ще не обмеження творчого зростання» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вчора Марія Нікітіна відвідала вул. Канівську, що нині капітально ремонується. Заїздів на ній немає. Та їй пообіцяли все переробити…                            

Найменш доступна – МСЕК

Українське суспільство – і буковинска спільнота не виняток – не вельми полюбляє інвалідів. А візочників просто намагається не помічати. Навіть водії низькопідлогових тролейбусів та автобусів, проїжджаючи попри них, роблять вигляд, що не бачать цих людей на зупинках. А щоби вони не потрапили до салону, зупиняють машини подалі від тротуару.

Керівники міськради від транспорту, які чи не єдині відгукнулися на запрошення організаторів круглого столу – а це об’єднання з 7-ми громадських організацій, спрямованих на підтримку маломобільних груп населення, що вже 2 роки діють спільно –  взяти участь в обговоренні нагальної проблеми, пообіцяли провести виховну роботу з водіями, щоби підвищити культуру обслуговування та змусити їх заїжджати до «кишень» на зупинках, бо коли вони цього не роблять, візочники не встигають сісти в тролейбус. Забігаючи наперед, скажу, що в підсумку було вирішено зібрати за круглим столом візочників та водіїв, аби вони поспілкувалися між собою. Тоді, висловилди сподівання учасники заходу, шофери зрозуміють, що не тільки від влади, а й від кожного зокрема залежить, чи почуватимуться люди, обмежені в русі, не те що комфортно, а бодай просто по-людськи.

…Неймовірно, але  факт: до МСЕК –  лікарської спеціалізованої експертної комісії, що встановлює інвалідність, самі інваліди потрапити не можуть. Здолати круті й вузькі  гвинтоподібні сходи цим людям, світ яких обмежений візком, не під силу. Зрештою, ними важко піднятися й просто пенсіонеру. А ще біля МСЕК на вулиці Руській немає стоянки для інвалідного транспорту. Любов СВИРИДЕНКО, керівник Чернівецького міського товариства спинальників «Мрія», розповіла, як працівник МСЕКу винесла відповідне заключення  їй на проїжджу частину вулиці, а тролейбус, що саме проїжджав повз неї, буквально чиркнув своїми шинами об колеса її візка.

– То нехай би мені вже видали одразу довідку на Годилівське кладовище, – з серцем зауважила жінка.             

…І хоча пандуси є, та насправді їх нема

Візочники розповіли, що коли звернулися зі своїми проблемами до виконувача обов’язків мера Віталія Михайлішина, той був подивований. Мовляв, саме за 2 останні роки зроблені всі пандуси в місті, яких раніше просто не було. Інваліди з цим погодилися. Та їх хвилює інше: де-юре пандуси є, але де-факто ними не скористаєшся, бо збудовані не за відповідним стандартами. Тож виходить, що робота виконана для галочки, аби відзвітувати.

Тему продовжив Роман ЗАЛЕВСЬКИЙ, голова міського товариства інвалідів «Милосердя»:

– Інваліди  – не екстремали, а хворі люди. Це ніяк не можуть зрозуміти наші чиновники. Тому з’являються сталеві рейки замість пандусів або бетоновані круті підйоми понад 8 і більше градусів, просто небезпечні для життя тих, хто ними спробує піднятися на колясці. Зрештою, ніхто й не ризикує…

Але ж їх будують! Ось у чому фішка. Будують, витрачаючи гроші невідомо на що. Саме тому Андрій ШЕВЧУК, голова правління громадської організації інвалідів (ГОІ) «Безбар’єрне місто» і фахівець, який уже понад 20 років ремонтує коляски візочників та переймається будівництвом пандусів, у серцях закинув: «Лікарі вміють лікувати, то нехай лікують. А ми вміємо класти пандус, отож і повинні цим займатися. Коли ж для цього є інші, «свої» організації, то нехай би вже просто консультувалися б. Я готовий безоплатно всім розказати і показати. Наведу приклад, чому це так важливо. До чернівецької мерії, як відомо, є заїзд. Але, роблячи його, фахівці не підрізали камінь, як годиться, мабуть, просто не знали про ці вимоги. Тому, щоби піднятися тим заїздом, потрібні достатня сила і вправність. Але ж йдеться про інвалідів, а не про спортсменів…». До слова, підприємство інвалідів «Життя без бар’єрів» ГОІ «Безбар’єрне місто» випустило каталог товарів і послуг першої необхідності для інвалідів.

Андрій ШЕВЧУК: «Ми намагаємось надати можливість людям з інвалідністю вести незалежний спосіб життя. Повноцінно жити. Користуватися благами цивілізації, мати доступ до соціальної та громадської інфраструктури. І це важливе питання не лише для осіб з інвалідністю. Дослідження доводять, що насправді відсоток людей, які потребують доступної інфраструктури і послуг, перевищує 20% населення в кожній країні світу».

Підприємство інвалідів: м. Чернівці, вул. Демократична, 11, тел. (0372) 56-42-03, 0913177970    

На жаль, як з’ясували телевізійники каналу ТВА, провівши акцію разом з візочниками,  Чернівці практично є недоступним для маломобільних груп населення містом. Нагадаю, що візочники та журналісти, які пересіли у візки, добралися від Центральної площі до залізничного вокзалу – а це всього навсього 2 зупинки – за 3,5 години.

– Та ще й нецензурну лайку на свою адресу довелося почути від жінки-водія, – поділилися спостереженням Марія НІКІТІНА, яка головувала на круглому столі. Дівчина очолює чернівецьку філію благодійного фонду АІК, що об’єднує інвалідів-комп’ютерників.           

Реакція на людину у візку: бажання допомогти чи агресія                    

Марія ж навела приклад того, як ставляться італійські водії  до тих,хто обмежений у своїх можливостях:

– Побачивши людину на візку, водій паркується, питає, чи не потрібна допомога. А одного разу, коли я сідала в автобус, не відкрилася платформа. Так водій сам мене заніс до салону. Натомість у нас – із незрозумілих для мене причин – у ставленні до інвалідів спостерігається… агресія.

– А нам потрібно, щоби до нас ставилися як до рівноправних членів суспільсва, – наглосила дружина Романа Залевського  Олександра Козлова. – Ми такі ж люди, як усі: я ж удома і готую їсти, і перу, і прибираю, і виховую дітей. Тільки роблю все це на візку. Тому мене ображає, коли таксист, побачивши, що його викликали до візочника, просто тікає. І я знаю, чому! Цьому чоловікові не вистачає виховання та професійних якостей. В уже згадуваній Італії водєві, щоби пересісіти з фури на  таксі, доводиться вчитися півроку. Скажіть, чого можна вчити висококласного водія протягом шести місяців? Правильно, культурі! Культурі обслуговування.

Мабуть, це закид до міського центру організації пасажирських перевезень, який мав би цим зайнятися.           

Аудит доступності мають пройти не тільки медичні заклади

Та не всі керівники на це погоджуються. І зрозуміло з яких причин. Бо дуже важко потрапити нашим візочникам, незрячим, а також батькам з дитячими візками, людям поважного віку та іншим маломобільним групам населення до лікарень і поліклінік, не кажучи вже про інщі об’єкти громадського призначення.

Однак лід зрушив і паростки європейськості з’явилися й у нашому суспільстві. Так, аудит доступності пройде обласна лікарня, погодився на встановлення пандусів пологовий будинок №2 на вул. Рівненській. Та головний лікар наголосив, що для цього їм треба… 200 тисяч гривень. Учасники круглого столу були подивовані такою цифрою. Бо, за словами Андрія Шевчука, ліфт для візків вартує за кордоном 5 тисяч євро, тобто 50 тисяч гривень. Його організація може встановити такий. І це аж ніяк не обійдеться у 200 тисяч. Одне слово, є над чим поміркувати. Як, до речі, і над тим, що свого часу Марія Нікітіна спробувала відвідати всі площі Чернівців. І це їй не вдалося. Тоді вона й зустрілася з в.о міського голови Віталієм Михайлішиним. Той, викликавши керівництво міськШЕП, пообіцяв, що віднині всі вуличні ремонти та нові будівництва виконуватимуться з урахуванням потреб візочників, себто з тротуару на проїжджу частину           робитимуться з’їзди-заїзди. Певний час так і було. Та вже ремонтуючи вул. І Франка, виконавець робіт заклав такі заїзди, стверджуючи, що їх там ніколи не було. А нині, вже вдруге кладучи асфальт на вул. Канівській, яка нині капітально ремонтується, шляховики й гадки не мають про з’їзди. Хоча активісти ЧОГО «Захист» уже зверталися до Інспекції Держтехнагляду.

Чому так розтринькуються гроші? Доведеться ж переробляти. Втім, думаю, це вже тема іншої проблемної публікації.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»        

Запис Інваліди-візочники – не екстремали: їм потрібне безбар’єрне місто спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До 1 вересня ситуація з об’єктами, недоступними для інвалідів, перелік яких був виставлений на офіційному сайті «Путила туристична», мала бути докорінно виправленою.

Нині, попередньо зідзвонившись із сільськими головами, керівниками будинків культури та директорами шкіл, ми дізналися, що подекуди пандуси вже готові й здані в експлуатацію, десь – готовність на 50%, а десь за них ще й не бралися.

А далі «Версії» поцікавилися у Катерини КМИЦЬ, заступника начальника управління праці соціального захисту населення Путильської райради, чи вже встановлені пандуси на зазначених пунктах. На що посадовиця відповіла, що тільки 20 вересня буде проведене чергове засідання, на якому керівники відділів мають відзвітувати про виконання робіт по пандусах.

Відтяжка у 20 днів, мабуть, дозволить відповідальним чиновникам «надихатися перед смертю».

20 вересня – вже завтра…

Вл. інф.

Запис Чи будуть пандуси на Путильшини? Наразі ними не забезпечена й половина належних об’єктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Ми ніколи не думали, що це так важко, – зізнавалися студенти. Візочки переверталися, коліщатка застрягали в широчезних щілинах між бруківками… На багатьох перехрестях – відсутні пандуси, а там, до вони є, – не завжди без сторонньої допомоги ними можна видертися, іноді їх перекривають припарковані автомобілі. Недоступними для візочників є більшість магазинів, громадських та державних установ, банкомати тощо.

– На вулиці Франка я перекинулася, і якби позаду мене не підстрахували б, то впала би на проїжджу частину, – розповідає Наталія, одна з учасниць флешмобу. – У багатьох місцях тротуаром неможливо проїхати. Дуже важко переїжджати через бруківку. Передні маленькі коліщатка застрягають, візочок буксує. Через ці бордюри неможливо спуститися, треба якось розвертатися задом, і при цьому ти щоразу теж ризикуєш впасти, добряче побитися…

– Те що ви пережили сьогодні, я долаю щодня ось уже 12 років, – каже Влад, один з візочників, які взяли участь в акції. – Звісно, людина до всього звикає, але це – не нормально! Це дуже небезпечно для здоров’я – їздити такими тротуарами!

Чернівецькі шляхи є проблемою не лише інвалідів — важко містом проїхати і мамам з дітьми у візочках.

Організували акцію журналісти телеканалу «ТВА» та громадські організації «Милосердя», «Безбар’єрне місто», «Турбота». На акцію були надіслані запрошення до міської ради, але жоден посадовець покататися на візочку чомусь не прийшов…

У автобус візком доводиться прориватись «з боєм».

– Колись я ходила і не знала цих проблем, – каже Валентина Добригіна, голова Чернівецької обласної громадської організації інвалідів-візочників «Лідер», – я взагалі не розуміла, які можуть бути проблеми в людей з інвалідністю, в людей на візках. Належні умови треба робити не тільки для візочників, але й для всіх маломобільних груп населення: вагітних, матусь з дитячими візочками тощо. Хай би ті, хто роблять оті пандуси в місті, самі спробували виїхати на них на візочку – вони відсотків на дев’яносто робляться не за нормами!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Чернівці – місто високих бордюрів і потрощеної бруківки спершу з'явиться на Медіа-Версії.