Очільники театру поділилися творчими планами з журналістами та розповіли про турботи повсякденного життя театру.

Ще у міжсезоння, до Дня Незалежності України в театрі показали безкоштовно  виставу «Трагедія бунту». Власну інсценізацію за мотивами роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» здійснив заслужений діяч мистецтв Петро Колісник.

А новий театральний сезон актори Чернівецького муздрамтеатру ім. Ольги Кобилянської розпочнуть у суботу 7 вересня фарсом на дві дії «Скапен-штукар». 

Перша прем’єра сезону буде для дітей: 15 вересня  це буде «Сніговик, який хотів познайомитися з Сонцем», музична казка на одну дію. Переклад з румунської казки Матея Вишняка здійсник Микола Косташ. 

«Матея Вишняка сьогодні ставлять в усій Європі, –  розповів директор – художній керівник театру Юрій Марчак.  – Казка, яку ми обрали, є філософською. Ми завжди думаємо над тим, що буде цікаво нашому глядачу і замислюємося над тим, щоб кожна наша вистава була не просто для розваги, а щоби після вистави людина вийшла з думками про те, що їй потрібно змінити в самій собі», – додав він.

Важливе для себе привідкрила журналістам і головна режисерка театру – Людмила Скрипка: «Для мене найголовніше, який меседж я можу зі сцени дати людям. Якщо цей меседж торкається мого серця, значить ця п’єса повинна бути в моєму репертуарі. На жаль, потрібно зважати й на те, що глядач не завжди хоче ловити ці меседжі…»

Наразі Людмила Скрипка працює над виставою за п’єсою «Закон»  Володимира Винниченка. Робоча назва чернівецької вистави «Зрадь мене». Це якісна драматургія, що приносить задоволення і режисеру, і акторам, так і глядачеві. 

А XIV фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» стартує 19 жовтня й триватиме до 29 жовтня. Вже отримані підтвердження на участь кількох колективів, як українських так і зарубіжних. Господарі фестивалю подадуть на суд журі фестивалю мольєрівського «Скапена-штукаря» із Дмитром Леончиком у головній ролі.

І, може найцікавіше цього року,що в рамках цьогорічного фестивалю комедії з нагоди Дня історичних театрів Європи у Чернівцях проведуть зустріч Дев’ятої лінії європейських театрів для колективів з Болгарії, Румунії, Грузії та України. Упродовж трьох днів від 23 до 25 жовтня інженер сцени з Німеччини проведе театральний майстер-клас із техніки (механіки) сцени.  Співорганізатором майстер-класу буде Спілка театральних діячів України, яку очолює давній друг чернівецького театру народний артист України Богдан Струтинський.    

Деякі свої роботи чернівчани покажуть глядачам з інших регіонів України під час участі у різноманітних театральних фестивалях. Зокрема, вже заявлено про участь чернівчан у театральних форумах у Коломиї, Хмельницькому та Ніжині, куди повезутьтакі роботи чернівчан як «Трагедія бунту», «Дванадцята ніч» та «Сяй, мій божевільний діаманте!». 

І для майбутнього: упродовж сезону в облмуздрамі працюватиме Театральна студія для дітей і дорослих. Як розповіли журналістам, від першого набору 2013 року через студію пройшли 168 дітей, які зіграли за цей час 21 випускну виставу на великій сцені. Деякі випускники пов’язали своє життя з мистецтвом, вступивши до профільних вузів. 

Лариса ХОМІЧ, театральний оглядач «Версії»

Запис Головні події прийдешнього, 89-го, театрального сезону в облмуздрамтеатрі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перший день пройшов без обговорення на канапі. Ніколи було, дуже маленький люфт залишався між чотирма виставами першого дня (конкурсних – лише дві…).

Алі-Баба та безкінечні розбійники

О 12.00 мелодія «Черемшини» оголосила початок першої на цьому фестивалі вистави за казкою Веніаміна Смєхова (до речі, того самого Атоса з давнього серіалу «Три мушкетери») «Алі-Баба і розбійники» у виконанні Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки (постановник – з. а. України Володимир Лісовий, художник Оксана Федун, музика Сергія Нікітіна та Віктора Берковського).

Вистава розпочалася ще від гарненької афішки-програмки й захопила глядацьку дітлашню з першого подиху. Та й не дивно: казка, східна, у яскравих і чудернацьких костюмах, з піснями й танцями, трохи страшнуватою печерою – хіба це не цікаво? Як годиться у казці,  бідний і щедрий Алі-Баба (Дмитро Татарінов) із любою дружиною Зейнаб (Катерина Шпільман) протистоять багатому брату Касимові (Юрій Коцюк) із хитрою Фатімою (Ольга Володюк). Отаман розбійників Хасан (Богдан Братнюк) час від часу перераховує своїх сорок розбійників (яких лише п’ятеро), і ці смішні підстаркуваті й дурнуваті розбійники із кривими шаблями й шапками набакир крутяться в безкінечному хороводі для ілюзії більшої кількості.

Варто зауважити, що виконавці цих ролей – Тарас Іванків, Іван Головатюк, Микола Капшій, Петро Мрига, Олег Боков – у цій коловерті примудрюються наділити свої персонажі індивідуальними рисами, що різнять їх одне від одного і на тому запам’ятовуються. А коли ще й усе добре закінчується, усі герої примирюються, посилаючи у зал добру надію на гарне майбутнє. Особисто мені найбільше сподобався верблюд Жамал…

Капелюшок для панни Ольги

З театрального залу глядачі плавно перемістилися під дощ на площу перед театром, але це не завадило особливо терплячим отримати задоволення  від вуличної вистави Львівського академічного театру «Воскресіння» «Глорія» (автор – Ярослав Федоришин) і навіть побути у захваті від вправного ходіння акторів на ходулях.

У тому захваті якось ніхто не дістався до розмови про зміст вистави, та може, й не треба, бо вистава поза конкурсом і відбулася просто як подарунок чернівчанам. А гарний капелюшок, що його надягли  на голову пам’ятника патронесі нашого театру панні Ользі Кобилянській, залишався на ній принаймні ще пізнього вечора…

Не ловіть чорних мотилів

О 16 годині глядача приймав зал Центрального палацу культури Чернівців, на якому «Театр у кошику» національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса (Львів) вийняв зі свого кошика моновиставу «Білі мотилі, плетені ланцюги», створену режисером Іриною Волицькою та актрисою Лідією Данильчук (з. а. України) за текстами Василя Стефаника, щедро збагаченими народними піснями Прикарпаття і грою на автентичних інструментах самої ж виконавиці Лідії Данильчук.

Про що розповідає вистава? – про Жінку. Адже де б вона не жила і ким би не була, жінка воліє наповнити своє життя, свою повсякденність щастям, як уміє та як розуміє його –  просто любов’ю. У праці, материнстві, у збереженні родини й домівки, у пісні, у творчості… Не завжди виходить, але вона знову намагається…

У виконанні Лідії Данильчук відзначаєш дві речі: текст вистави живе не лише на її вустах, а в кожному порухові тіла актриси (до речі, дуже пластичних рухах) і те, як актриса відчуває і контролює ритм вистави (коли на сцені лише сама вона і немає партнера, за діями якого можна ловити той ритм).

Разом з Лідією Данильчук ми пережили усі перипетії життя героїні (чи героїнь), її набутки і втрати. Вистава тривала приблизно годину, але здавалося – ціле життя…

Осіння Феєрія» у чернівецькому надвечір’ї

І ледь відпочивши від напруження «Білих мотилів…», поринаємо о 18.30 у море зовсім інших емоцій, для яких, якщо обирати одне слово, я обрала б Радість. Київська оперета привезла феєричний (не побоюся перегуку із заголовком!) гала-концерт із найкращих номерів свого репертуару: відомі  й уперше почуті арії, сцени з вистав, запальні танці, сольні номери музикантів – і усе це у прегарних вишуканих костюмах. Вечірні сукні виконавиць – хоч на територію вручення «Оскара».

Балеринки тоненькі як свічечки, а на худюсеньких співачок дивишся і думаєш «Та чим же вона співає?». І все це у безкінечному рухові і з емоційним диригуванням почергово Ігоря Ярошенка та Оксани Мадараш. Режисер-постановник цього дійства – звісно ж, художній керівник Київської оперети, н.а. України Богдан Струтинський.

І, на жаль, не можу ж наприкінці сказати: «Прийдіть і подивіться самі». Хіба що до Києва навідаєтеся…

Ви любите театр?

Лариса ХОМИЧ, театральний оглядач газети «Версії»

Запис «Золоті оплески-2016»: День перший спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наслідки натальної травми, лівобічний геміпарез, затримка психо-мовного розвитку, плосковальгусна деформація ступень – цей довгий перелік складних слів є діагнозом півторарічного хлопчика.

Назару допомагає вся Західна Україна. Влаштовуться різноманітні виставки на підтримку хлопчика, у містах розміщуються скриньки для пожертв. Скажімо, у Чернівцях – у  продуктовому кіоску в парку «Жовтневий».

Зголосилися допомогти й майстрині хендмейду з Чернівців та Івано-Франківська – Юлія Лєвіна і Ксенія Олінкевич. Вони створили благодійну групу в соціальній мережі «ВКОНТАКТЕ». Кожен охочий може продати свій виріб, а кошти, виручені за нього, надійдуть на рахунок хворого.

–   До нашої групи приєдналося багато майстрів зі Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Вінниці, – розповідає Ксенія Олінкевич, – зокрема, Аліна Ковтун, Ольга Куцела, Наталя Горинь, Олександра Гайдуківська, Роман Палійчук і ще багато майстрів. Також долучилася львівська група виробів ручної роботи «Майстерня в шухляді»

Приходить скрутна хвилина несподівано. Однак, у кожного в житті вона може статися. В цю мить хочеться аби всі були дружніми і допомагали одне одному. Саме так, як це у випадку Назарчика Мазура.

– Завдяки зібраним коштам, Назар зміг пройти реабілітацію, – говорить мама хлопчика, Ірина. – Після важкого, виснажливого лікування син почав трохи рухатися, пробувати говорити.

Та це ще не все. Назарку треба пройти повний курс лікування. Для хлопчика потрібно зібрати ще 16 тисяч гривень. Якщо ви займаєтесь хендмейдом – подаруйте частинку душі цій дитині. Просто хочете допомогти хлопчику – не зволікайте. Одна гривня – це вже допомога.

Номер  картки «ПРИВАТБАНК»: 

4627 0812 7651 5355

Марущак (Мазур) Ірина (мама)

Група «Благодійний Хендмейд» http://vk.com/club51025792

Ольга Д’яконюк, «Юнпрес»

Запис Не допомагає держава – допоможуть люди спершу з'явиться на Медіа-Версії.