Новим головою Чернівецької ОДА став Сергій Осачук. Йому 47 років. 1994-го закінчив історичний факультет ЧНУ. Кандидат історичних наук, перекладач. Стажувався в університетах Відня та Мюнхена. Є автором і видавцем низки монографій з історії німців Буковини, міжетнічних відносин, науково-популярних нарисів з історії Чернівців.

2013 року призначений на посаду почесного консула Австрійської республіки в Чернівцях.  Обіймав посаду радника мера Чернівців з питань культурної політики та міжнародних відносин.

Згідно з його декларацією за 2018 рік, Сергій Осачук спільно з дружиною володіє квартирою 66 м² у Чернівцях. Дружина володіє також квартирою 115 м².

Він є бенефеціарним власником низки громадських організацій, зокрема Карпатсько-Дунайського партнерства, Літературного Целанівського центру, Об’єднання випускників та друзів ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Буковинського медіа-центру, Рідного міста.

За 2018 рік Сергій Осачук задекларував 89,5 тис. грн доходу, готівкою зберігає 1,2 млн грн та $72 тис.

Після офіційного представлення новопризначеного голови Чернівецької облдержадміністрації перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов поставив перед п.Осачуком низку завдань. Найважливіші – здолати контрабанду на митниці, залучити в область інвестиції, збільшити кількість рейсів із Чернівецького аеропорту. А ще – посилити боротьбу з незаконною вирубкою лісу, вирішити інфраструктурні проблеми, зокрема дороги, ускладнене сполучення з іншими регіонами України та завершення будівництва перинатального центру.

У свєму виступі Сергій Осачук акцентував на тому, що насамперед треба створити робочі місця й повернути бізнес у легальну площину. Він зазначив важливість взаємодії бізнесу й політики в області задля успішного розвитку нашого регіону.

«Кожного, хто створить 100 робочих місць з офіційним працевлаштуванням, ми відзначимо крайовими відзнаками. А стосовно кожного, хто створить тисячу робочих місць у нашій області, я проситиму президента відзначити державною нагородою», зазначив Сергій Осачук.

Йшлося й про завершення процесу децентралізації:

«Головним завданням сьогодні є досягти слави регіону зі спроможними громадами, перетворити їх у міцний фундамент нашого успішного майбутнього. Адже відомо, що основою гідної держави є гідна та сильна громада», – зазначив Сергій Осачук.

Завдання, що їх поставив перед новим головою ОДА заступник голови Офісу президента – це саме той головний біль, який не дає добре жити буковинцям.  Але!!! Попередній губернатор Олександр Фищук був звільнений з посади саме за боротьбу з митницею. Цю боротьбу він програв. А чому? Бо ті, хто мають зиск на контрабанді, перебувають там, нагорі, у Києві. І йому, себто Фищукові, дали це зрозуміти, сказавши відверто й мало не в обличчя.

Така ж ситуація і з незаконною вирубкою лісів. Мільйони доларів від цього йдуть не в бюджет і не до кишень місцевих лісівників, хоча й ті від бідності не потерпають. А щодо вирішення інфраструктурних проблем, зокрема доріг та ускладненого сполучення з іншими регіонами України, то редакція має чимало документів, які підтверджують звертання очільників Буковини до Мінінфраструктури, прем’єра, керівництва Укрзалізниці. Останніх запрошували навіть на зустріч з місцевими бізнесменами, головами райдержадміністрацій та колегами з Румунії. Однак це не дало жодних результатів.

«Версії» якось уже наводили цей приклад: Хмельницький та Івано-Франківськ мають відповідно 18 і 17 транзитних поїздів через Київ до різних обласних центрів України. Про те, що мають Чернівці, й говорити не доводиться…

…Отож, шановні буковинці, не думайте, що наші губернатори нічого не хочуть для вас зробити. Просто всі питання і проблеми регіону вирішуються, на превеликий жаль, не на місцях, себто не у нас, а, як водиться, там – НАГОРІ. Чи змінилося щось наразі? Час покаже. Чекати залишилося недовго.     

Запис Губернатор – виконавець, бо він – ноги, голова ж – у Києві або Кілька слів про завдання, поставлені перед новим головою ОДА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прес-служба Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства розповсюдила прес-реліз, у якому стверджує що, цитую: «Заборона лісозаготівлі для Чернівецької області обернеться економічними проблемами і соціальними негараздами».

Отже, точка зору лісівників: Грошей для бюджету не буде
«Питання лісового господарства на Буковині постійно спричиняє увагу. Дійсно, галузь працює, отже, говорити є про що. Та доволі часто її використовують для маніпулювання громадською думкою. І час від часу лунають необґрунтовані заяви, звинувачення та пропозиції, які несуть у собі більше шкоди, аніж користі. Вже неодноразово говорилося про те, що треба заборонити рубки. Якщо не всі типи, то хоча б головного користування. Про це твердять громадські активісти, політики, пересічні краяни. Мотивація такої вимоги різна: аби зберегти ліси для нащадків, аби покращити екологічний стан, аби просто було куди піти по гриби… Про те, що ці заяви нічого спільного з раціональним лісокористуванням не мають, ніхто з їхніх виголошувачів, напевно, не задумувався. Заборона рубок для лісів та області в цілому обернеться багатьма неприємними наслідками.
У Чернівецькій області лісове господарство належить до категорії бюджетоутворювальних галузей. Рік від року суми, що ідуть від галузі в бюджети різних рівнів, збільшуються. Так, для прикладу, за перше півріччя 2015 року лісгоспи заплатили 43 млн. грн. податків та обов’язкових платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження від лісової галузі збільшилися вдвічі. Попри це, лісгоспи сплачують ще й єдиний соціальний внесок. За 6 місяців поточного року його сума склала 26 мільйонів гривень.
З єдиного соціального внеску близько 91% суми спрямовується на пенсійне страхування. Мінімальна пенсія в Україні за віком у 2015 році складає 949 гpн. Згідно з простими розрахунками, лісгоспи області разово забезпечили мінімальною пенсією 24 931 пенсіонера. Або щомісяця упродовж року 4168 пенсіонерів жили за гроші, зароблені підприємствами лісового господарства області.
Ще варто звернути увагу на роль лісогосподарських підприємств у наповненні місцевих бюджетів. Так, село Банилів-Підгірний Сторожинецького району в першому півріччі цього року отримало 450 тис. грн. Торік на цю сільську раду лісгоспи району перерахували понад 700 тис. грн. Село Селятин Путильського району отримало майже 820 тис. грн у 2014 році, а за 6 місяців цього року – понад 300 тис. грн. А от селу Долішній Шепіт Вижницького району лісгоспи заплатили цього року уже понад 100 тис. грн, а ще нараховано до сплати майже 150 тис. грн, які найближчим будуть направлені на рахунок громади. Як для невеликих сіл, ці суми податкових надходжень є надзвичайно великими і, цілком можливо, що саме лісогосподарська діяльність є головним наповненням місцевих бюджетів.
А ще державі доведеться знайти 100 млн. грн. на лісове господарство області, якщо лісгоспи перестануть заробляти самі на себе за рахунок реалізації деревини. Саме стільки за минулий рік лісгоспи витратили власних коштів на ведення лісового і мисливського господарства. Держава дала лише близько 2 млн. грн., або приблизно одну п’ятдесяту частину необхідної суми. Для порівняння, за 2014 рік видаткова частина бюджету області склала 2,2 млрд. грн. Враховуємо і те, що країна втратить, як мінімум, 95,5 млн. грн податків і обов’язкових платежів».
А далі – ще страшніше: «Стан лісів в області може обернутися на катастрофічний, – каже прес-служба лiсомисливгоспу із подачі його керівництва. – Тисячі гектарів сухостою, які постійно охоплюють нові території, лісові пожежі, які, завдаючи колосальних збитків, знищуватимуть на своєму шляху все живе й можуть перекинутися на житлові будинки, а також швидке поширення деревних хвороб – це перспектива лісів області, за якими не будуть доглядати. Чому не будуть? Бо підприємство не отримуватиме кошти від рубок, які наразі спрямовує на ведення лісового господарства. Держава фінансує лише окремі лісгоспи, та й то дає кошти тільки на часткове утримання державної лісової охорони. Якщо, до прикладу, ДП «Путильське ЛГ» повністю утримує своїми силами працівників, які здійснюють охорону і захист лісу, то у випадку відсутності надходжень від реалізації деревини оберігати десятки тисяч гектарів лісу буде нікому. А це сприятиме і незаконним рубкам. При цьому ніхто не турбуватиметься про те, аби сприяти природному відновленню і створювати лісові культури на місці зрубів. Та й садити ліс буде нікому, бракуватиме саджанців, адже на те, щоби виростити садивний матеріал, теж потрібні робоча сила, час і кошти».
Автор цих рядків не наводить увесь перелік негативів, бо серед них ще й безробіття, і втрата лісових доріг тощо. А головне, мовляв, постраждає приватний бізнес-сектор та інші галузі господарства.

Точка зору деревопереробників: Україна має все для розвитку деревообробної промисловості, але Кабмін має внести зміни до чинного порядку продажу необробленої сировини

Франц ФЕДОРОВИЧ, депутат обласної ради, голова Асоціації виробників Буковини, директор деревопереробного підприємства і член робочої групи при ОДА з розвитку лісової і деревообробної галузі:
– Робоча група при облдержадміністрації створена в кінці травня нинішнього року. Очолив її в.о. заступника голови ОДА Віталій Усик. А входять до неї всі зацікавлені особи – директори лісгоспів, підприємці, податківці, депутати, екологи. Ми вже неодноразово збиралися для обговорення нагальних питань і дійшли висновку, що аналіз стану економіки лісового комплексу доцільно дослідити за двома основними складовими – сировинною базою та промисловим виробництвом.
Хочу нагадати, що 20 років тому Буковина мала десятки меблевих фабрик і ДОКів, які забезпечували товаром значну частину Союзу. І ми в змозі все це відродити. Тільки на це треба працювати. Отже, наша мета – можливiсть здійснювати повну та ефективну переробку сировини. Шлях – докорінне реформування господарського (економічного) механізму лісового комплексу, аби вiн став госпрозрахунковим
А реалізуючи державну (!) Програму розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів, можна отримати прогнозні очікування, які базуються на аналізі виробничо-ресурсного потенціалу лісових галузей, її структурної перебудови і впровадження сучасних технологій і устаткування. Щоби цього досягти, потрібні значні капітальні вкладення, в тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств тощо.
Для вдосконалення економічного механізму контролю за експортом кругляка й напівфабрикатів треба створити державний фонд лісництва, до якого має надходити половина різниці між середньою вартістю експортованого круглого лісу і напівфабрикатів на внутрішньому і зовнішньому ринках. З одного боку це спонукатиме товаровиробників експортувати лісопродукцію більш глибокої переробки. А з іншого – накопиченню додаткових коштів для підвищення рівня ведення лісового господарства та збільшення обсягів лісорозведення. Адже треба усвідомлювати, що лісопромисловий комплекс – це сукупність підприємств, пов’язаних з вирощуванням і переробкою (до отримання кінцевої продукції) лісової сировини.

Тож треба:
* невідкладно звернутися до Уряду й Президента, щоби вплинути на загрозливу ситуацію, що склалася в деревообробній промисловості, а саме:
* запровадити вивізне мито на необроблені лісоматеріали,
* зняти мито на імпорт комплектуючих для меблів,
* змiнити чинну систему реалізації кругляка через загальнодержавні аукціони, яка обмежує можливість регулярної закупівлі сировини дрібними та середніми підприємствами через її високу вартість і жорстку конкуренцію з боку великих виробників.

Підприємці висловлюють претензії до державних лісгоспів, бо тi вдаються до порушень при відпуску лісосировини (зокрема, надають підприємцям віддалені ділянки, доступ до яких часто є ускладненим, а також пропонують до реалізації завідомо неякісну сировину), не забезпечують гласності й прозорості в діяльності лісгоспів та Буковинської універсальної біржі, яка здійснює заходи з підготовки та проведення аукціонів, отримуючи за це з підприємців чималі кошти.

Тому робоча група вирішила запропонувати
обласній раді – звернутися до Кабміну з клопотанням про внесення змін до чинного порядку продажу необробленої деревини.
обласному управлінню лісомисливського господарства – виділяти лісосировину деревопереробникам, які займаються глибокою переробкою та виготовляють готову продукцію і перебувають на загальній формі оподаткування, згідно з квотами і потребами їхнього виробництва. Бо аукціони й торги породжують корупцію;
запровадити режим гласності та прозорості механізмів продажу необробленої деревини, результатів торгів на аукціонах,
організувати торги лісосировиною на регіональному та місцевих рівнях з обов’язковим висвітленням їхньої процедури та результатів у ЗМІ,
на офіційному Інтернет-сайті управління систематично розміщувати інформацію щодо обсягів реалізованої деревини, її вартості тощо,
на прохання місцевих товаровиробників – окремо подавати інформацію щодо затримки відвантаження оплаченої покупцями деревини.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Кого захищають підміною понять – громадян чи корупціонерів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Точка зору губернатора

На щотижневій апаратній нараді губернатор області Михайло ПАПІЄВ наголосив, що він особисто прослідкує, аби в області істотно посилився контроль за вирубкою лісів, позаяк, за його словами, лісова галузь Буковини повинна працювати на зміцнення економіки регіону, а виходить усе навпаки.

– Я вже неодноразово ставив це питання та висловлював свою стурбованість з приводу ситуації, яка склалась у цій сфері, – сказав голова ОДА. – Сьогодні на нараді з керівниками правоохоронних та контрольних органів я знову винесу цю проблему на порядок денний. Так, як зараз, коли ліс рубає хто хоче і де хоче, – не може бути. Порядок у лісовій сфері буде наведений – така моя позиція.

Михайло Папієв наголосив, що безконтрольність і корпоративність у цій сфері він припинить, навіть якщо треба буде вдаватися до жорстких методів. Ліси, за словами Папієва, – це сильна сторона нашої області. Тому використовувати ці природні багатства треба розумно й максимально ефективно для Буковини й буковинців. М. Папієв підкреслив, що крайова влада спільно з правоохоронними органами посилить контроль за вирубкою лісів. До цієї роботи голова облдержадміністрації запросив долучитися й представників засобів масової інформації та громадськість регіону:

– Нинішня ситуація в лісовому господарстві мене турбує, і я вважаю ті речі, що тут відбуваються, неприйнятними. Якщо ви зараз поїдете з камерами, наприклад, туристичними маршрутами Буковини, то побачите як там рубають дерева, як їх рубають уздовж доріг та берегів річок – саме там, де робити це категорично заборонено, – сказав керівник виконавчої влади краю. – Ліси, як відомо, – національне багатство, вони для всіх жителів області, і не лише нас із вами, але й майбутнього покоління. Тому до лісів треба ставитися дбайливо, а їхнім ресурсом користуватися розумно, ефективно, не наносячи збитків природі».

Лісова галузь краю має потужний економічний потенціал: площа зелених насаджень області складає 30% території. Поки що…

 Точка зору головного лісівника краю

На Буковині ліси займають понад 250 тис. га. А запас деревини становить майже 63 мільйонів кубічних метрів. За словами Ігоря Чебана, начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, область лідирує за поступовою рубкою лісу, наближеною до природної.

На черговій щопонеділковій селекторній прес-конференції Ігор Дмитрович запевнив, що в їхньому відомстві все гаразд і від початку року зафіксовано лише вісім випадків самовільних рубок. Уже навіть підрахували завдану цим шкоду. Лісове господарство втратило через це понад 977 тис. грн. а це – не мало не багато – майже мільйон гривень. За порушення лісового та природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 78 осіб, їх оштрафували майже на 14 тис. грн.

Журналісти констатували, що рік від року незаконна вирубка лісів збільшується і це непокоїть буковинців. Натомість Ігор Чебан запевнив, що його відомство щороку саджає на нових землях молоді дерева, щоби підняти лісистість нашого краю. На даний час уже засаджено, за його твердженням 150 га нових лісів.

На запитання журналістів, чому напередодні на брифінгу губернатор не вельми схвально відгукувався про лісову галузь, Ігор Чебан відповів, що Папієву видніше, бо він губернатор і несе відповідальність за всю область. Але на запевняння однієї тележурналістки, що ліси вирубуються і їхня знімальна група бачила лисі гори, Ігор Дмитрович сказав: «Якщо покажете мені, де зрубано і не посаджено, я напишу заяву на звільнення». Загалом же, протягом шести місяців цього року обсяг реалізованої продукції склав по галузі 116 мільйонів гривень. Головний лісівник області похвалився, що він планує цю цифру збільшити до кінця року аж удвічі. А це мільйони гривень до пенсійного фонду та бюджету держави.  

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Буковинський ліс – рубають чи саджають? спершу з'явиться на Медіа-Версії.