Мета візиту –  продемонструвати свою дружбу та підтримку миру в Україні.

До Чернівців прибудуть повноважні представники Вселенського Патріарха Варфоломея та Папи Римського Франциска, Архієпископ Кентерберійський, знані імами та рабини. Вони висловлять слова втіхи, дружби та надії буковинцям, а також переселенцям, які тут перебувають.

Зустріч із релігійними лідерами відбудеться у Чернівецькому обласному музично-драматичному театрі завтра, 12 квітня. Початок заходу – о 17:00. Вхід безкоштовний. Також подію транслюватимуть на великому екрані на Театральній площі.

Крім того, під час зустрічі зачитають офіційного листа з благословенням народу України, який Понтифік особисто передав представникові католицької церкви.

Джерело: Департамент комунікацій Чернівецької обласної військової адміністрації

Запис Завтра ієрархи всіх основних світових конфесій відвідають Чернівці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оскільки українцям нині непереливки, пропонуємо рецепт щастя від експерта «Версій» Франца ФЕДОРОВИЧА

 Більшість скаже – що за нісенітниця?  Наше життя жахливе: постійно щось стається або   чогось бракує. У найгіршому випадку – хтось хворіє: або ти або рідні. Але ж усе може бути по-іншому. І це залежить тільки від вас, від нас, від кожного зокрема.

У дитинстві я вірив у казки, в молодості – у любов,  а тепер вірю в те  і друге, та ще у добрих людей. І за цих умов людина не може не бути щасливою.

А знаєте, в чому тут секрет? Людина завжди – ЗАВЖДИ, бо винятків не існує, – отримує той результат, на який сподівається. І це доведено вжевченимиі визнано законом квантової фізики.

…Нагадався щодо цього анекдот про жінку, яка, їдучи в тролейбусі, подумки промовляла-голосила: «Чоловік – алкоголік і нероба, син – наркоман, донька – повія, онуки – хворі!!!». А за її плечима слухав це ангел-охоронець і,теж подумки,дивувався: «І навіщо усього цього їй треба? Але ж так просить! Так просить! Доведеться дати…». Тільки зараз, дізнавшись про нові відкриття фізиків, я зрозумів, як це працює. Річ  у тім, що, за твердженням учених, які вивчають кванти, наш світ – це  енергія й усі квантові частинки перебувають водночас скрізь. Це є парадоксом і має назву квантової невизначеності. Іншими словами це формулюється так: якщо немає спостерігача – людини – світ просто не існує. Всі елементарні частинки змінюють свій стан лише тоді, коли за ними спостерігають. Тобто очікування людини завжди впливають на результат!

Отож, якщо казати собі, що грошей у вас  немає, як і немає доброї роботи, то ви їх і не матимете. Погляньте довкола і ви побачите людей, які за тих же обставин мають різні результати.А все тому, що думки формують долю. І це вже, як бачимо,  доведено фізиками. Саме тому не раджу реагувати на прикрощі роздратуванням, агресією та негативом. Адже від цього краще не стане і ситуація не поліпшиться. Натомість позитивні думки вибудують і позитивну основу, яка невдовзі дасть позитивні наслідки. Якщо ви зі мною не згодні, це ваш вибір, на який ви маєте право – в даному випадку ви праві. Але ж оця ваша правота нічого не змінить у вашому житті на краще. Ось у чому проблема.

Думаю, кожний колись замислювався над тим, чому одні люди долають недуги, а інших вони призводять до повної інвалідизації? Так ось, ті, що одужали, вибрали для себе позитивний світ, а відтак і вибудували його.

Мій досвід переконав мене:  щосекунди ми здійснюємо вибір і щосекунди створюємо свою реальність – щасливу чи нещасну. Це означає, що коли з вами відбувається щось недобре, то ви потрапили у так зване квантове перехрестя. І якщо ви розлютилися, то повернули у злий недобрий світ. Зрозуміло, ніхто не може радіти неприємностям, але вони виникають у нашому житті для того, щоби ми робили з них  правильні висновки. І недарма ж існує такий вислів: спокій сильніший за емоції, а мовчання – голосніше за крик.

Від редакції:

ФранцФЕДОРОВИЧ – виробничник, громадський діяч і меценат. Організований ним понад 10 років тому благодійний Фонд для опіки над хворими на рак та лейкемію «Подаруй дитині життя» допоміг врятувати десятки життів маленьких буковинців.

Готуючи «Погляд» Франца Карловича до друку, журналісти «Версій» пригадали фразу, почуту колись від нього:  «Жити треба так, щоби люди, які стикаються з тобою, посміхнулися, а ті, що спілкуються з тобою, ставали щасливішими».

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: «Дитинство – казка, молодість – любов. А зрілість – те і друге» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У 1812-у у Чернівцях була офіційно заснована перша на Буковині греко-католицька парафія. Спершу богослужіння відбувалися у місцевому латинському храмі, а 1821-го було освячено парафіяльну церкву Святих Петра і Павла Апостолів. У 1937 року їй було надано титул Успіння Пресвятої Богородиці…

Більше фото за посиланням – ІНТРОНІЗАЦІЯ ПЕРШОГО ЄПИСКОПА ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ ЙОСАФАТА…

©Тетяна Спориніна.
фото автора

Запис Архиєрейська Літургія та Чин інтронізації першого єпископа Чернівецької єпархії Йосафата… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Більше фото за посиланням – ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ ФІЛАРЕТ У ЧЕРНІВЦЯХ

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ ФІЛАРЕТ ВІДВІДАВ ЧЕРНІВЦІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Немає значення, якої ти конфесії, а наскільки ти маєш Бога у серці»

Більше фото за посиланням – В ЄЗУЇТСЬКОМУ КОСТЕЛІ НАЙСВЯТІШОГО СЕРЦЯ ІСУСА – ХРАМОВЕ СВЯТО…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Храмове свято у костелі Найсвятішого Серця Ісуса… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Звичайний кесарів розтин для родини Кавчуків перетворився на трагедію. Під час операції у 39-річної Жанни Кавчук зупинилося серце – і вона впала в кому. Півроку новонароджену донечку ростили чоловік, бабуся й старша донька. А потім сталося диво: жінка повернулася до життя. Більше того, вона все пам’ятає, розмовляє й заново вчиться ходити. Щоправда, родині катастрофічно не вистачає коштів для повної реабілітації.

Довгоочікувана донечка Ангеліна народилася 24 вересня минулого року. З дівчинкою було все гаразд, а от її мама так і не прокинулася після операції. Серце лікарі «завели», а от запобігти нестачі кисню не змогли. Чоловіку сказали: сподівайтеся на Бога, але готуйтеся до найгіршого.

– Хоча вагітність минула благополучно, Жанна чомусь дуже боялася пологів. Ніби відчувала лихе, – розповідає Юрій Кавчук, чоловік. – Лікарі підключили її до багатьох апаратів, які підтримували життєдіяльність організму, і веліли чекати. Щоправда, попередили: якщо вона й прийде до тями, швидше за все нікого не впізнаватиме, не зможе самостійно рухатися, їсти, дихати… Та я не міг у це повірити. Щодня заходив до костелу Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях, куди завжди ходили разом із Жанною, і просив Бога про порятунок. Молилися за неї і наші парафіяни, і священики.

Майже щодня Юрій разом з двома доньками – 18-річною Кароліною та новонародженою Ангеліною – приходив до лікарні. Розмовляли з Жанною так, наче вона їх чула. Розповідали про те, як росте Ангеліночка, що їсть, скільки важить, кому посміхається. Часом помічали, як медсестри приховували сльози, спостерігаючи за ними. Проте віри не втрачали.

Взимку до Чернівецького костелу Воздвиження Всечесного Хреста приїхав священик Генріх Блащик з Польщі. Диякон місцевої парафії отець Ґжегош розповів йому історію Жанни Кавчук. Отець Генріх відвідав жінку в лікарні, а потім зателефонував з Польщі і сказав, що знайшов професора, готового взятися за її лікування.

– Щоби не втратити жодної дорогоцінної хвилини, рідні записали на відео, як Жанна реагує на подразники: дотик, смак, світло, запах. Касету та історію хвороби жінки до Польщі повіз диякон Ґжегош, – розповідає Андрій Пеканець, вікарій Парафії Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях. – Польські лікарі розробили комплекс вправ і записали «відеоуроки», які мали допомогти Жанні вийти з коми. А коли це станеться, повідомили, її можна буде перевезти на лікування до Польщі.

У Чернівцях лікарі розводили руками: вони відверто не вірили в те, що «польські вправи» допоможуть жінці. Проте не забороняли їх робити. Друзі, родичі та члени релігійної спільноти встановили погодинний графік чергування. Від 8.00 до10.00 робили масажі кожного сантиметра тіла, змушуючи таким чином працювати всі м’язи.

– Менше ніж за три тижні Жанна прийшла до тями! Лікарі не могли повірити у це. Ще більше здивувалися, коли зрозуміли, що жінка пізнає рідних, розпитує про донечку і знає, що з нею відбувається, – розповідає отець Андрій. – Говорила вона дуже повільно, важко вимовляла слова. Але зрозуміти її було нескладно. Зізналася, що іноді чула безнадійні розмови лікарів і від цього було страшно. Більше про стан коми не розповідала нічого. Тільки висповідалася і попросила, щоби їй показали Ангеліну.

Вже третій місяць поспіль Жанна Кавчук проходить лікування та реабілітацію у клініці польського міста Ольштин. Із Жанною працюють реабілітологи, неврологи, логопеди та психіатри. Результати лікування вражають: з Чернівців жінка виїжджала практично нерухомою, а нині вже ходить, тримаючись за «ходунки».

– Те, що сталося з Жанною – справжнє диво, – констатує отець Андрій. – Це була надія у безнадії, віра попри всі можливі перепони. Гадаю, на прикладі цієї сім’ї Бог нам показав: довірся мені – і я тобі допоможу. У цьому випадку він послав порятунок через добрих людей, які трапилися на шляху Кавчуків. І це теж диво.

Один день у лікарні Жанні Кавчук коштує 1200 гривень. Грошей катастрофічно не вистачає, адже Юрій перебуває у декретній відпустці і більшість часу проводить то в лікарні з дружиною, то вдома з донечками. На маленьку Ангеліну отримують лише тисячу гривень на місяць. Ще тисяча – пенсія Жанни за інвалідністю. Тож чи потягнуть подальше лікування – не знають. А жінка так хоче повністю одужати, аби взяти на руки свою крихітку.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»  

Номер рахунку у ПриватБанку, на який можна переказувати кошти для порятунку Жанни Кавчук: 4149 4978 0487 6557 – Кавчук Юрій Дмитрович

Контактний телефон Юрія Кавчука, чоловіка Жанни: 
050 618 84 91
097 965 56 29

Запис Диво в Чернівцях: Жінка повернулася до життя після піврічної коми спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Данія – країна дуже скромних і розумних людей, які поважають себе і свою історію. Можливо, саме тому вони її ніколи не перекреслювали і не перекроювали. Традиції для данців – дуже важливі. Прикметно, що вже понад тисячу років, тобто ще з часів вікінгів, цією нацією править один королівський рід – явище в історії унікальне. За всю історію цієї монархії країною правили 50 королів і 2 королеви.

На Великдень данці таким чином прикрашають могили своїх рідних 

Кущі замість огорожі

Невеличка острівна держава із населенням понад 5 мільйонів людей щороку вирощує 25 млн. свиней. Тож може дозволити собі гуляти на Великдень аж 5 днів, починаючи від Чистого четверга. Страсної п’ятниці, коли Христа розіп’яли, в країні скрізь приспускають державні прапори.

До речі, данці не відпрацьовують потім вихідні, як українці. Але використовують їх для пасхальних поїздок за кордон, для роботи у власному садочку чи квітнику. Будиночки у данців, порівняно з українськими, дуже маленькі, але надзвичайно чепурні. Чистота чи не найбільше вражає у цій країні. Хоча ніхто й ніколи тут не оголошує суботників чи, тим паче, місячників прибирання територій. Щотижня всі вікна в усіх будинках миються ззовні, з вулиці. Цю роботу виконує відповідна приватна служба, з якою власники квартир і будинків укладають угоди.
А ще, поруч зі скромністю данців (демонструвати, приміром, своє багатство тут непристойно і невиховано) та їхньою чистотою, вражає потяг до естетизації довкілля. Вони з неймовірною любов’ю та фантазією прикрашають свої подвір’я квітами – на грядках та в горщиках, які стоять у дворах, а також різними фігурками, декоративними кущами й деревами. Скажімо, магнолія та рододендрон – явище тут звичне. Хоча в нас, у країні зі значно кращим кліматом, їх найчастіше можна бачити в ботанічних садах. А за огорожу навколо будинків данців правлять зелені кущі.

На свято ніхто і ніде не працює

…У вихідні країна ніби завмирає. Відпочивають працівники не лише установ і підприємств, а й магазинів, більшості барів, кав’ярень і ресторанів. У суботу окремі магазини відчиняють свої двері лише на півдня.
Великодні писанки в Данії не в моді. І хоча задовго до Великодня в місцевих магазинах з’являються величезні пасхальні шоколадні яйця в золотистих обгортках, на святкові столи викладають… курок. Якщо ж в оселях у данців і є крашанки чи писанки, то тільки з інших країн, як екзотика.

До свята у вітринах виставляють скрізь фігурки півнів і жовтеньких курчат. Прикрасами Великодня є пофарбоване жовте пір’я та жовті квіти. А оселі данці прикрашають гілочками у вазах, на які розвішують різнокольорове пір’ячко або ж писанки та крашанки.
У неділю – день воскресіння Христа – данці йдуть до церкви, де правиться Великодня служба, а потім сідають до сімейного обіду – фрокасту. На столі обов’язково ставиться кілька видів оселедцю та червона риба. Ці продукти, до речі, там більш ніж удвічі дешевші, ніж в Україні. Обов’язковими є зварені вкруту та розрізані навпіл яйця, прикрашені зеленню та кав’яром (ікрою). На гаряче подають «лам» – м’ясо ягняти, запечене в духовці. А запивають усе це шнапсом і пивом.
У столиці Данії, де мешкає п’ята частина населення країни, тобто мільйон копенгагенців, є одна православна церква, збудована з подачі Олександра ІІІ, який одружився з данською принцесою. Їхній син, Микола ІІ, став, як відомо, останнім царем Російської Імперії і був страчений разом із сім’єю. На Великдень у цій православній церкві правлять велику службу.

В Ісуса нема e-mail
Великодня служба в лютеранській церкві відрізняється від православної. Зрозуміло, що вона проходить під орган і спів високого сопрано. З кошиками до церкви не йдуть. Але під час служби прихожан причащають просвітками (тілом Христовим) і вином (кров’ю Ісуса Христа). Прихожани підходять до вівтаря, стають на коліна і пастор кожного пригощає зі своїх рук.
У Гадструпі  мешкає 2 тисячі осіб. Але селом Гад-струп не назвеш, бо таких доріг немає навіть у Києві. Та й умови для проживання у  помешканнях нічим не гірші від умов у квартирах Копенгагена. Зате тут чисте повітря, співають пташки і дуже зелено й тихо.
Провідним пастором у Гадструпській кірсі є Хельга Мюллер (на фото), дуже цікава 62-річна жінка. Їі чоловік – теж пастор, але він уже на пенсії.
Розповідаючи на ранковій службі про життя й діяння Христа, вона зауважила, що в інтернеті нині можна знайти все, але Христос е-мейлу не має, хоча він завжди поруч з людиною…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Данці на Великдень прикрашають помешкання й вітрини жовтенькими курчатами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У суботу 7 квітня, в день Благовіщення Пресвятої Богородиці, по завершенні Божественної літургії у кафедральному соборі преподобної Параскеви Сербської будуть освячені церковні дзвони. На найбільшому дзвоні зображена Свята Трійця, на другому – Пресвята Богородиця, на третьому дзвоні зображена ікона святої Параскеви і на найменшому – Чудотворця Миколая.

Церква святої Параскеви Сербської у Чернівцях була освячена 5 (17) лютого 1862 року єпископом Євгеном Гакманом на честь великомучениці Параскеви Сербської.

Її будівництво почалося 1884 року біля старої дерев´яної церкви (на декілька десятків метрів південніше). Зараз на місці маленької церкви, навпроти великого храму, стоїть хрест. Священна споруда будувалася за проектом місцевого архітектора А. Павловського. Особливих зусиль доклав тодішній настоятель храму Андрій Васильович, який пожертвував на богоугодну справу власні кошти. він довів будівлю аж до самого даху, але для продовження робіт йому забракло грошей. Завершити будівництво, яке затягнулося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський правіославний релігійний фонд.

Православна громада церкви Св. Параскеви одна з перших у Чернівцях перейшла під омофор патріархата Київського і Всієї України Мстислава. Від 1992 року храм тимчасово набув статусу собору. Відтоді цей храм є кафедральним собором Чернівецької єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

( інформація і листівка з Інтернету, вільної енциклопедії)

5.04.2012

Настоятель церкви Преподобної Параскеви Сербської отець Микола Семелюк розказав про те, що нинішній дзвін цього року дав тріщину.
– Дзвін служив церкві і вірянам 150 років і важить півтори тони. Нові замовили в Польщі у спеціальній ливарні. Коштують нові дзвони 150 тисяч гривень. Ще не всі гроші зібрані і можна долучитися до доброчинної пожертви грошей на дзвони. Мелодія дзвонів вселяє у наші душі мир і спокій, у звуках дзвона є щось особливе. Крім того слухати мелодії дзвонів не тільки приємно, а ще й корисно. Церковні дзвони кличуть людину на Богослужіння, нагадують про Бога і важливість молитви. Церковний дзвін утішає людину, спонукає до молитви, також він має цілющі властивості, зцілює душу і тіло, освячує повітря. Також є велике бажання у прихожан церкви зробити дзвіницю перед входом у храм, біля колодязю. Під дзвіницею могли б приходити парафіяни, щоб постояти під дзвоном і послухали його дзвін. Але для цього ще треба багато різних узгоджень.
Нові дзвони будуть встановлювати в правій бані церкви, а у лівій частині поки залишиться старий дзвін. Адже щоби його зняти, необхідно розбирати купол.

І вже на Великдень вірян скликатимуть нові дзвони.

7.04.2012

14.04.2012

16.04.2012

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Освячення церковних дзвонів у храмі преподобної Параскеви Сербської спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тетяна Стрільчик,
фото автора і Сергія С.

Запис Хрестопоклінна неділя у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З 26 по 30 жовтня у Кафедральному Соборі Прп. Параскеви Сербської будуть перебувати Мощі Святого Великомученика і цілителя Пантелеймона.

Середа 26 жовтня:
16:30 – Зустріч Святих мощей Великомученика і цілителя Пантелеймона.
17:00 – святкова всенічна.

Четвер 27 жовтня:
Престольний день Свято-Параскевського Кафедрального Собору.
8:00 – акафіст.
8:40 – зустріч Архієреїв УПЦ КП.
9:00 – Божественна літургія.
17:00 – акафіст Великомученику і цілителю Пантелеймону.

П’ятниця-субота 28-29 жовтня:
Протягом дня будуть читатись акафісти та служитись молебні перед Мощами Святого Великомученика і цілителя Пантелеймона.
Чернівецька єпархія запрошує до спільної молитви християн усіх конфесій.
Інформіція з сайту Чернівецької єпархії – http://orthodox-cv.org/node/201 .

Помолитися Богові та торкнутися до святині прийшло багато вірян.

На території храму пресвятої Параскеви Сербської збудують недільну релігійну школу. Перші цеглини на фундаменті 27 жовтня заклав Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило. На місці майбутньої школи священики провели молебень.

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис До собору святої Параскеви Сербської привезли мощі Св. Пантелеймона спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У молитовній ході  взяли участь понад 3 тисячі прихожан різних конфесій.  Богослужіння велося українською, польською, вірменською та російською мовами.  Попереду процесії йшли діти, факелоносці та священики.

Тетяна СПОРИНІНА, “Версії”,
фото автора і Дона Леона

Запис Молитовний хресний хід Чернівцями спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Життєва історія Майстра, біоенергоінформтерапевта, члена Ради Української академії цілительства Гавриїла ШУРПІНА

– Що потрібно, аби бути здоровим? – найперше, чим поцікавилася в Майстра-цілителя – і отримала вичерпну відповідь. Якщо сформулювати її в одному реченні, воно звучатиме так: треба жити за Законами Космосу. Бо тільки духовний розвиток людини визначає стан її фізичного тіла та гармонійне єднання зі Світом.

Саме про це ми й проговорили кілька годин поспіль. Вмикаю диктофон…

Здоров’я та бездуховність – несумісні

Гавриїл: – Світ увійшов у ХХІ століття. Як воно зустріло нас? Радістю, любов’ю, щастям і розквітом? Аж ніяк! Війни, природні катаклізми, катастрофи, різке погіршення здоров’я та рівня життя людини, швидке зростання смертності та падіння народжуваності, зменшення тривалості життя.

Тож чому, прагнучи більш високого рівня життя та розвитку, ми отримуємо протилежне? Хто в цьому винен? Бог? Держава? Наші зверхники? Звинувачуємо багатьох, але забуваємо єдиного й головного винуватця – себе самого!

Всесвіт, у якому ми перебуваємо, все, що нас оточує, складається з енергії.

Енергією сповнені й ми. Але якою? Як вона впливає на наше життя, на навколишній світ? Легка вона й прозора чи важка й тьмяна? Яку енергію, пропустивши через власні душі та серця, ми віддаємо світу, що нас оточує? Енергію любові, радості, щастя, щирого співчуття до ближнього свого – складових частин енергії Бога?

Аж ніяк. Бо не енергія Вищого Розуму сповнює наші душі! Вона не може пробитися до наших душ тільки через те, що ми знищили й далі нищимо свою Духовність.

Ми стали бездушними, злими, пожадливими, заздрісними. Прагнемо єдиного – матеріальних благ.

Задля статків зраджуємо життєві ідеали, використовуємо брехню, лицемірство, фізичне насилля і навіть убиваємо. Забуваємо лише: що, коли на перше місце в житті виходить мета матеріальна, а не духовна, то це – крах.

Крах особистості, колективу, суспільства, держави й світу загалом. Саме це ми бачимо вже сьогодні і відчуваємо на собі.

Якість енергії визначає все

Основа життя, клітина, сповнена енергії. Від якості останньої залежить життя людини, суспільства й світу. Духовна енергія дарує здоров’я, благополуччя, гармонійне об’єднання зі світом. Матеріальна – це хвороби, незадоволення життям, постійні конфлікти та невирішені проблеми, бо Світ не сприймає нас поганими.

– А як відновити духовність? Як відкрити благодійній енергії Бога доступ до наших душ?

– Більшість людей повязують стан духовності з вірою в Бога. Втім, віра в Бога – це лише складова духовності. Відновити ж і досягти сповнення душі духовною енергією можна тільки через підняття духовності. Знайти і чути Бога в собі, відкрити для себе (!) свою душу та утвердитися: – АЗ ЄСМЬ!

Не подавляй волі іншого

У людини є сім енергетичних центрів, чакр, які керують її життям. Верхні чотири чакри – духовні, три нижні – матеріальні. Про тих, у кого відкриті верхні духовні чакри, ми говоримо: «Вони живуть з Богом!». Але таких стає все менше.

Навпаки ж ті, які мають відкриті нижні, матеріальні, чакри, все своє життя присвячують виключно матеріальному збагаченню. Такі люди надміру самовпевнені, жорстокі, категоричні в своїх думках і вчинках, у них надто возвеличене «Я», тобто дуже розвинуте ЕГО.

А це веде до гордині, тож вони прагнуть подавляти волю інших, що вже саме по собі є дуже тяжким гріхом. Як наслідок, невдоволення життям, хвороби, конфлікти в сім’ї та з довкіллям.

Відновленню духовності сприяє щира віра в Бога, дотримання десяти Заповідей Господніх, щире покаяння в ділах гріховних і добрі справи. До інших треба ставитися так, як ти хотів би, щоби ставилися до тебе. Це золоте правило життя, яке виходить з десяти Заповідей Господніх.

Ним сказано «Не суди та судимий не будеш, не спричиняй зла ближньому своєму, бо воно обов’язково повернеться до тебе набагато сильніше, ніж ти спричинив».

Відвідування храмів, церков (стояти під куполом), святих місць, прийняття Святих Таїнств сприяє очищенню енергії душі, наповнює її чистою енергією Бога. У святих місцях в єдиному духовному злеті енергії віруючих об’єднуються, тому їхні духовні посили до Вищої Розумної Енергії Всесвіту, тобто до Бога, стають набагато сильнішими та яскравішими.

Молись, звертайся і проси

Коли ж подумки, своїми словами звертатися до Бога, Творець так само почує нас, як і під час молитви у храмі Божому. Своє звернення до Творця можна висловити і ділом, і словом, і думкою. Але за однієї умови: вкладайте істинну віру в те, що будете почуті.

Людям, які звертаються до мене, я раджу творити щодня протягом усього життя три молитви. Зранку, відійшовши від сну, – молитву «Господь – пануюча» («Отче наш»), через яку приносимо подяку Всевишньому за те, що змогли побачити сьогоднішній день, та просимо допомоги в усіх наших діяннях та помислах.

За нею творимо молитву Оптинських старців, енергетика якої захищає нас від можливості творити зло ділом, словом чи думкою протягом дня, який настав.

Перед відходом до сну знову творимо молитву «Господь-пануюча», чим приносимо вдячність за день, що минає.

А після неї – молитву Священомученика Кіпріана, яка очищує енергетику нашої душі від тяжкої, темної енергії, яку ми отримали протягом дня, тобто від нервових потрясінь і зривів, навроків, проклять тощо. Ця молитва очищує також важку енергію приміщення, в якому ми мешкаємо й будемо спати.

Молитви благодійно впливають на нас, очищуючи й просвітлюючи душі. Тож не шкодуйте часу на їхнє творення: багато людей відзначали покращення здоров’я, стійкий внутрішній спокій, нормалізацію стосунків у сім’ї після того, як почали щодня молитися. Та, найголовніше, вони почали інакше сприймати життя!

Відновлюючи духовність, ви сповнюєте духовні чакри чистою, прозорою та легкою енергією Бога. Водночас ослаблюєте дію матеріальних чакр на духовний стан людини. І в матеріальних чакрах зменшується кількість тяжкої та темної енергії, яка робила вас приземленими та матеріальними, не даючи змоги розкрити себе й гармонійно з’єднатися з оточуюченням.

Матеріальне страшне ще й тим, що заважає пізнати самого себе, дійти до розуміння істини призначення в цьому житті. Адже ми повинні пізнати мету свого перебування в цьому світі і виконати урок, даний нам Богом.

Для чого ти у цьому світі?

З якими проблемами не зверталися б до мене люди – а серед них останім часом дуже багато безплідних пар – я першочергово запитую: «Чи знаєте ви мету свого перебування на цьому світі?». Адже все, що довкола нас, має свою мету та призначення.

Більшість людей, як це не сумно визнавати, не в змозі дати відповіді на головне питання життя. Більше того, навіть ніколи над ним не замислювалися. Хоча без мети ніколи не оберемо правильного шляху.

Єдиним маяком в Океані життя з його штормами, вітрами й туманами є життєвий курс, себто, мета. Саме вона не дозволить піти на дно чи сісти на мілину, а допоможе обійти підводні скелі та рифи.

Людське життя має дві мети. Перша – очистити свої душі від від гріха, тобто тяжкої та темної енергії, яка наповнила їх у попередньому житті. Бо саме для цього душі знову повертаються в цей світ, який за змістом є чистилищем і пеклом. У перспективі колись наші душі з’єднаються з Вищою Розумною Енергією Всесвіту, з Абсолютом, тобто, з Богом і отримають Вищу Благодать.

Друга мета – надати допомогу в очищенні тієї душі, яку Бог на 10-й день запліднення поселяє в ембріон нашої майбутньої дитини.

Пізнавши та зрозумівши своє завдання, ми почнемо зовсім інакше ставитися до власного життя, не будемо на перше місце висувати матеріальне – багатство та користолюбство, які породжують енергії пихатості, зарозумілості, жадібності, звідси й з’являється злість на ближнього.

Поява важких життєвих пороків – алкоголізму, наркоманії, морального та фізичного насильства над собі подібними, шлюбних зрад, повної деградації особистості є вже наслідком.

Бо матеріальне дається нам тільки для підтримки фізичного тіла, клітини якого повинні бути сповнені прозорої та легкої енергієї. Якщо клітини втрачають прозорість і легкість, ми губимо гармонійний вібраційний зв’язок зі світом.

У результаті – великі життєві проблеми, які не вирішуються: невиліковні хвороби та психічні розлади, передчасна смерть. Отож, першочергово треба не тіло лікувати, а очищати душу.

Тяжка, темна енергія душі – хворе фізичне тіло

Допомагаючи пацієнтам, не раз чую: «Не чіпайте душу! Лікуйте тіло та хворі органи!». Доводиться довго пояснювати таким людям, допоки вони не зрозуміють, що в першу чергу необхідно вилікувати душу та піднести власну духовність. І тільки це стане гарантією зцілення тіла.

Все у твоїх руках

Розкриваючи людині істинну причину її захворювань, пояснюю, що недуги – це відповідь на наш спосіб життя, на ставлення людини до навколишнього. Деякі з пацієнтів запитують: «Якщо Бог всесильний, то чому він дозволяє нам творити зло і не убезпечує від поганих вчинків? Не робили б ми зла – жили б, як у раю!».

Так, Бог всесильний! Але, навіть він, наш Творець, не має права пригнічувати нашу волю.

Нам дається можливість пізнати Добро й Зло. Щоби розрізнити їх між собою, нам необхідно випробувати їх на собі. Тільки після цього ми зможемо самостійно вирішити, як жити – з Добром чи Злом.

Ми тисячу разів казатимемо дитині не торкатися гарячої пательні, та доки вона не відчує болю від опіку, не повірить нам. Так усі ми: лише отримавши досвід розпізнавання, можемо свідомо обирати свій життєвий шлях.

Навіть з темного, чорного тунелю, до якого не потрапляє найменшого промінчика сонячного світла, перед останнім кроком до прірви існує вороття назад. Треба тільки пересилити себе і – повернути назад.

А Бог, бачачи нашу перемогу над самим собою, не тільки покращить наше життя, але, в деяких випадках, наділить своїм Даром. Даром, який пропустивши через свою душу та серце, укріпивши свій Дух та Волю, допоможе й іншим людям змінити життя на краще.

Один, не мавши до цього здібностей до літературної творчості, несподівано почав писати романи, які з успіхом розходяться в усьому світі, наповнюючи душі читачів очищувальною, духовною енергією. Інша, не маючи уяви про фортепіано, стає відомим композитором, третій – визнаним художником…

Мій чорний тунель

Такий шлях чорним тунелем пройшов і я. Мати – одиначка, інвалід війни. Важкі 60-і роки. Матеріальні труднощі та скрута, дитячі душевні травми. Вісімнадцять перенесених операцій. І найстрашніше – алкоголь.

Не соромлячись, розповідаю про це своїм пацієнтам. Так! Я пройшов і цей шлях, який заледве не привів мене до повної деградації особистості. Великий букет різних хвороб, несприйняття та відштовхування від себе життєвих цінностей.

Але одного чудового дня, йдучи зранку на роботу, я поговорив із собою, та не різко й грубо, як раніше, а з любов’ю до самого себе. І цей день проминув без алкоголю.

Не знаю чому, але того дня дружина запропонувала мені звернутися до лікаря, який допомагає зняти алкогольну залежність. Чомусь я погодився, хоча раніше вперто не визнавав себе алкоголіком і про жодне лікування не хотів чути.

Минуло понад п’ятнадцять років відтоді: поступово налагодилося здоров’я, стали нормальними стосунки в сім’ї. Адже своєю пристрастю до алкоголю я приносив їй багато страждань і сліз, не кожна родина в змозі витерпіти це.

Але Всевишній обдарував мене такою дружиною, яка гідно витримувала мої хмільні «замальовки». Жодного разу я не почув від неї страшного слова – розлучення. Тільки зараз я розумію, що, коли б моя родина відштовхнула мене від себе, моїм житлом стали б підвали, обіднім столом – «альтфатери» та й, зрештою, мене давно не було б серед живих. За це я дуже вдячний Богові, моїй покійній мамі, дружині та доньці, які спільно змогли підняти мій дух, мою волю.

Довго я шукав причини своєї пристрасті до хмільного. І лише тепер зрозумів: не було в мене життєвої мети. Я поміняв багато професій, багато місць роботи, хоча роботі завжди віддавався цілком. Але ні від чого не отримував задоволення: не матеріального – заробляв добре, а духовного. Життя було буденним і сірим.

Пророцтво монаха

Минуло шість років тверезого життя. При зустрічі старий монах раптом сказав мені: «Від тебе йде внутрішнє тепло. Пройшло вже шість років, як ти пірвав з «дідьковим зіллям». Мине ще три роки, і ти дізнаєшся про своє місце в житті й ту місію, яку тобі готує Господь».

Пророцтво старого монаха збулося, і тому сьогодні я, з волі Божої, маю змогу допомагати людям, зцілюючи їхні душі й тіла.

Не соромлячись, нічого не приховуючи, я розповідаю про чорну діру в своєму житті і стверджую своїм досвідом: Бог завжди дає можливість тому, хто впав, піднятися, повернути своє життя на краще, не зважаючи ні на вік, ні на місце, яке займаєте в суспільстві, ні на соціальний чи матеріальний стан.

Для Бога всі однакові та рівні! Зрештою, людина ніколи не усвідомить і не оцінить радість буття, допоки не випробує на собі горе і біду, біль падіння та осуд оточення. Істина пізнається у порівнянні!

Переборовши гріховність, змінивши власне життя, ми починаємо інакше сприймати навколишній світ, розрізняючи чорне і біле.

І тільки після таких життєвих перипетій, застосовуючи досвід прожитого, ми можемо навчити цього тих, хто поруч, і надати допомогу тому, хто має в ній нагальну потребу.

Записала Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Цілитель Гавриїл: Зцілення – шлях духовного розвитку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Ваше преосвященство, для чого ми зберігаємо свячену воду?

– Свячена вода – це найперша святиня для мирян. Її використовують у дуже багатьох випадках. Найперше – окроплюють або обмивають дітей від наврочення. Худобу окроплюють, коли її навесні випускають зі стайні. Коли вона хворіє чи коли її ведуть на продаж. Малих курчат, качат, гусенят, ягнят окроплюють, щоби вони не загинули й щоби їх не зурочили. Окроплюють і своє господарство та поле, ллють у криницю свяченої води, щоби вона перебувала там протягом року.

Коли молоді йдуть до шлюбу, окремі родини не лише посівають їх пшеницею, а й окроплюють свяченою водою. Тіло померлого й домовину теж окроплюють. Коли ж помирає священик, увесь його одяг, за винятком риз священичих, окроплюють. А після похорону деяких покійників, коли відчувається неспокій у хаті, окроплюють свяченою водою і хату, і себе. Як і після відвідин ворожбита.
Свячена вода використовується й тоді, коли людина, яка вмирає, не може прийняти святе причастя: їй дають цієї води пити.

– Владико, чи корисно купатися на Водохреща?

– Вважаю, що це нелогічно: одні набирають у посудини на цілий рік, а інші входять у воду і змивають нечистоту. На Йордана можна повмивати лице, прийняти святиню ковтком. Я особисто тільки вмиваю обличчя і ніколи не схвалюю тих, хто лізе у воду. Побожні християни протягом двох тижнів після Водохреща не оскверняють тілом цю воду і шанують її святість.

– А з водопровідного крану теж тече свячена вода?

– На Йордана вся водна стихія, без винятку, освячується. Люди залишають собі старої води в посудині, якою користуються за крайньої потреби.

– А чи можна прати після освячення води?

– Спробуйте два тижні обійтися без прання. Втім, дозволяється, у кого є малі діти.

– А що робити з давньою водою, скажімо, трирічною?

– Найкраще її вилити у вазони. Або ж окропіть своє подвір’я чи дачу, адже вода не оскверняється. А ось чи втрачає вона свої цілющі властивості за три роки, важко сказати. Можливо, через нашу гріховність це й відбувається…

– Деякі люди використовують під час освячення васильок…

– Коли васильок занурите у воду, вона втратить стійкість і за рік зіпсується. Ніде не написано про необхідність занурення рослин. Для освячення достатньо вже того, що священнослужитель опустить у воду хрест.

– Владико, чи пам’ятаєте Ви за час вашого 35-річного пастирства випадки оздоровлення свяченою водою?

– Це Ісус Христос миттєво оздоровлював людину. А від нас смертних священнослужителів, таких оздоровчих див не відбувається. Це можливе тільки за допомоги молитви протягом двох-трьох років.

Ми читаємо молитви, які забороняють злому духові знущатися з людини – і з водою Йорданською, і зі спеціально свяченою. Це – наша повсякденна пастирська праця, служба Богу та людям.

Насамкінець важливо зауважити, що тільки наврочена людина, обмившись та попивши святині, може доволі швидко відчути результат.

– Дякую, владико, за розмову…

Сергій КУКУРУДЗ, спеціально для «Версій»

Запис Йорданська вода знімає навроки спершу з'явиться на Медіа-Версії.