Оце прочитав я, Іван Дупа, про оборудки подружжя Віктора Сівця, голови Держагентства лісових ресурсів за часів Януковича, та Марини Журавльової, громадянки РФ і за сумісництвом власниці заводу, й подумав: а чого це тільки я не спатиму ніч через це? Нехай і читачі «Версій» прочитають, не забуваючи про натяки й уроки кожної казочки.   

Віктор Сивець і дружина Марина Журавльова. Ілюстрація Earthsight

Не в якомусь там царстві, а в нашій таки Україні ліквідований у березні 2019 року Клеванський лісозавод «Промінь» дружини екс-голови Держагентства лісових ресурсів Віктора Сівця у період від 2016 до квітня 2018 року відправив за кордон української деревини на 15,47 млн грн. А прознали про це не наші правоохоронці чи податківці, а активісти британської неурядової організації «Earthsight», які й оприлюднили все в рамках проекту «Timberleaks». Британські дослідники нагадали, що Регламент ЄС забороняє імпорт нелегальної деревини, а також вимагає, щоби покупці проводили детальні перевірки своїх контрагентів. Але, коли йдеться про легкі гроші, компанії не дотримуються закону, і уряди країн-членів ЄС, на жаль, не змушують їх цього робити. «Важко придумати більш кричуще порушення, аніж покупка у фірми, яка згадується у кримінальній справі про хабарництво на топ-рівні», – йдеться в матеріалі «Earthsight».

І з’ясували британці, що імпортерами левової частини лісоматеріалів виступили компанії з Європи. Найбільші покупці цієї деревини – італійські компанії «Co Mo Las», «Sangiorgi Legnami» та шведська «Primpanel AB».

За інформацією «Earthsight», розташована в регіоні Тоскана компанія «Co Mo Las» на власному сайті афішує, що отримує матеріали від «найкращих виробників пиломатеріалів у світі». Інша італійська компанія, «Sangiorgi Legnami», на своєму веб-сайті заявляє, що обирає своїх постачальників ретельно: «з неухильною повагою до законів і навколишнього середовища». Шведська фірма «Primpanel», яка імпортувала деревину з Клеванського заводу до торішнього лютого, узагалі стверджує, що для власного виробництва використовує… шведські ліси. Хіба що деревина «Променя» залишалася у власності шведів відтоді, як їх побили під Полтавою…

З України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу і більше, ніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії, разом узятих, – «Earthsight».

А ще у переліку імпортерів фігурує ТОВ «КТП» з Російської Федерації, яке 2016 року придбало у «Променя» виробів з дерева майже на мільйон грн.

Що ж так схвилювало ретельних британців? А те, що ПАТ «Клеванський лісозавод «Промінь» фігурує у кримінальному провадженні від травня 2014(!) року як компанія, рахунки якої використовувалися для легалізації грошей, отриманих в результаті реалізації незаконної схеми так званих «маркетингових послуг». Це так чемненько звучить  те, що ми зазвичай називаємо «незаконна оборудка». Із таким призначенням іноземні покупці деревини щонайменше у 2011-2014 роках перераховували на рахунки низки офшорів «відкати» за отримання затребуваних обсягів української деревини.

Швидко казка розповідається та не швидко слідство котиться…За підозрою слідчих, «автором» оборудки став екс-голова Держлісагентства часів Януковича Віктор Сівак при допомозі власної дружини, громадянки РФ Марини Журавльової. Саме їй належали 95% акцій Клеванського заводу аж до моменту його ліквідації у березні поточного року.

Непогашені борги компанії сягнули 135,92 млн грн. Зважаючи на ризик того, що корпоративні права, рухоме та нерухоме майно «Променя» могли бути відчужені чи передані на користь третіх осіб з метою приховування, 18 травня року нинішнього  детективи НАБУ отримали повторний дозвіл на арешт акцій Журавльової та усього майна «Променя».

Тоді ж суд вирішив передати усе арештоване майно в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Суд вирішив, але це не значить, що справа зроблена…

За митними документами «Earthsight» установила, що остання операція Клеванського лісозаводу щодо продажу дерев’яних панелей датована 23 квітня 2018 року.

У торішньому липні організація «Earthsight», яка  вивчає проблеми незаконного вирубування лісів в усьому світі, повідомила, що з України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу і більше, ніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії, разом узятих.

І радий був би написати «Тут і казочці кінець!», але станом на 26 квітня цього року заарештоване майно Журавльової все ще має статус такого, що «очікує передачі в управління АРМА органами прокуратури».

Іван ДУПА

Запис Страшна казка до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Історія  про рибу, яка гниє з голови, чи то пак Про те, як майже два мільярди гривень зняли з рахунків у банку сина Януковича (ВБР – Всеукраїнського банку розвитку) просто на очах українських правоохоронців і вивели через Міжнародний інвестиційний банк Порошенка.

Цю не вельми радісну історію дослідили та оприлюднили журналісти «Схем» –спільного проекту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший».  

…Масштаби корупції колишнього президента Віктора Януковича відомі далеко за межами України, а кадри з його резиденції «Межигір’я» облетіли чи не весь світ. Від часу, коли вже постмайданна влада пообіцяла «повернути награбоване українцям», минуло майже 5 років. І майже два мільярди гривень на рахунках у банку сина екс-президента Олександра Януковича так і не повернулися до бюджету країни. Чому? Схема була такою.

Економічних чинників для закриття ВБР не було, бо він був платоспроможний. Та банк передали до Фонду гарантування вкладів. Після цього Печерський суд почав знімати арешт з рахунків банку. Журналісти установили, що «знімали» ці кошти працівники банку. А тепер найцікавіше:«знімали», як правило, ті, що й не відали про такісвої рахунки. Скажімо, старший офіс менеджер Валерія Єсаулова «зняла» 80 млн грн і нині шукає роботу, Роман Ємелін зняв 50 млн грн, ще один працівник – 70 млн грн тощо. А виводилися ці гроші через Міжнародний інвестиційний банк Порошенка. Отакої!

Щоби уявити собі, яка це кількість грошей, дослідники наводять аналогію.  Скажімо, 80 млн – це збитки від негоди в Закарпатті, 70 млн пообіцяли на дороги у Чернівцях, 50 млн – виділили на утилізацію сміття в Україні…

У підсумку, і прокуратура і МВС, які займалися цією справою, відповідальність із себе знімають:винні, мовляв, судді… Зрештою, зрозуміло, чому суддівську реформу ніяк не доведуть до ладу. Ще не все розікрали.

Вл. інф.

Запис Чому в Україні  немає грошей або як гроші Януковича “втекли” через банк Порошенка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«І врешті-решт вони одружилися…» Щасливий фінал численних мильних опер отримав місце і в українській політиці. У розпалі громадянського протистояння і через чотири роки після інавгурації Януковича втілилася в життя заповітна мрія Андрія Клюєва: він, нарешті, став главою адміністрації президента. Інституції, яка наразі – штаб впровадження диктатури в Україні.

«Тітушки»– ідея Клюєвська

Попри те, що 2004 року Клюєв керував «тіньовим штабом» Януковича, він контактував із представниками помаранчевої команди. Він розповідав, що новину про оголошення Януковича президентом почув тоді по радіо у товаристві Юлії Тимошенко в одному автомобілі. Клюєв завжди наполягав, що Янукович тоді переміг чесно: «Фальсификаций никаких не было. Янукович выиграл выборы цивилизованно, реально, в тяжелой конкурентной борьбе. Естественно, суд под давлением людей мог принять любое решение по третьему, четвертому, даже пятому туру».

Хоча саме Клюєву тоді приписували наймасштабніші закидування бюлетенів, «каруселі», «печиво» та інші маніпуляції з голосами голосів. Клюєв, до речі, привніс в українську політику й таке явище, як «тітушки». 2004 року, за тиждень до виборів президента, Центрвиборчком мав проголосувати за відкриття 620 фіктивних виборчих дільниць на території Росії – ресурсу для неконтрольованої фальсифікації виборів. Опозиція блокувала засідання ЦВК і ПР шукала способи виманити депутатів із зали. І знайшли: біля входу до Центрвиборчкому озброєні молотками й битами спортсмени напали на демонстрантів. Як після помаранчевої революції встановило слідство, до цього був причетний Сергій Клюєв, але йому вдалося вийти сухим із води.

Гроші Клюєвих – у Відні

Клюєв інтегрований у життя Австрії, хоча його світогляд деформований радянським минулим. В інтерв’ю «Українській правді» його запитали, як він голосував на референдумі 1991 року за незалежність України. «Я взагалі не ходив на голосування. Мене тоді політика не дуже цікавила», – зізнався Клюєв.

Дивна виходить ситуація: найбільша імперія світу тріщить по швах, у Москві засідає ГКЧП, далі – парад суверенітетів, а 27-річний Клюєв на це просто не звертає уваги!

«Я гордий тим, що став кандидатом техничних наук в СРСР», – сказав він тоді ж.

Десь від початку 2000-их Австрія стала другою батьківщиною для Клюєвих. Нинішній посол у Відні – «їхня» людина. Родина Сергія Клюєва має дозвіл на проживання та власне житло в Австрії. Самі брати володіють тут значними активами – компанією «Slav AG», фірмами «Activ Solar», яка будує сонячні електростанції в Україні, та CEE «Clean Economic Energy», на яку ці електростанції записуються. Належність їм двох останніх Клюєви заперечують, але методи розбудови цього бізнесу не залишають жодних сумнівів у його належності вищому ешелону посадовців України.

Як високопосадовці заробляють на українцях

Клюєв, скажімо, не цурається відвертого застосування своїх повноважень для розподілу бюджетних коштів у особистих інтересах. 200 мільйонів гривень державної допомоги Заводу напівпровідників, яким володіє клюєвська компанія «Activ Solar», виділено за рішенням Комісії з координації інвестиційних проектів, яку на той час очолював особисто Клюєв.

Той же Клюєв, монополізувавши ринок сонячної енергетики, пролобіював нечувано високий «зелений тариф». Держава Україна зобов’язана викуповувати електроенергію з його станцій за ціною у вісім (!)разів дорожчою, ніж у тій же Австрії, де базується материнська компанія Клюєвих. Вони брали кредити в державному «УкрЕксІмБанку» під явно неліквідні застави – обладнання для сонячних електростанцій, яке неможливо було б реалізувати в разі банкрутства позичальника. До того ж, на завезення цього устаткування були скасовані імпортні мита. Найцинічніше, що навіть фінансова допомога Єврокомісії за статтею «енергозбереження» була використана на побудову ліній передач, які з’єднали електростанції Клюєва з мережею – через що Брюссель узагалі зупинив цю програму!

Не збрешеш – не заробиш

Як недавно встановила «УП», Клюєви подали неправдиві дані банку «VorArlberg Landes und Hypothekenbank AG». Вони, всупереч австрійському законодавству, відмовилися ідентифікувати себе як «політично значущі особи», хоча мали б, оскільки на той момент були депутатами. За інформацією джерел «УП», центральна прокуратура Австрії з економічних кримінальних справ і корупції перевіряє діяльність Клюєва після отримання запитів з України.

Нашими грошима режим оплачує американську політику

Понад 10 млн. грн. через посередництво сумнівної брюссельської організації реіонали сплатили за послуги лобістських фірм у Вашингтоні.

«Пральна машина» для репутації

Майже два роки тому в Брюсселі, нібито для просування України на рівні європейських інституцій, створена організація «Європейський центр сучасної України» Насправді це «пральна машина» ПР, яка має «відмивати» їхню репутацію на Заході. Засновниками виступили на той час троє депутатів від ПР: нинішній міністр закордонних справ Леонід Кожара, нинішній глава бюджетного комітету ВР Євген Геллер і нинішній глава комітету міжнародних справ ВР Віталій Калюжний. Керівником стала німкеня з подвійним прізвищем Інна Кірш-Ван де Вотер. Казначеєм призначили регіонала Калюжного, хоча закон забороняє депутатам обіймати керівні посади в будь-яких установах. У розпорядженні «УП» є статутні документи, які підтверджують порушення закону нардепом. Після того, як «УП» написала про це, регіонали провели «ротацію» і до складу засновників брюссельської «контори» ввели колишніх нардепів. У числі засновників з’явилися колишній депутат Олег Надоша, ще один екс-обранець Олексій Плотніков, а також невідома нам пані Ксенія Соловйова 1987 року народження. Ці документи теж є в розпорядженні «УП». Усі названі депутати входять до «групи Клюєва». Офіційним прикриттям для ЄЦСУ є підготовка інформаційних бюлетенів для західної аудиторії в руслі партійної лінії регіоналів.

$1,5 млн. американським лобістам

Але головне призначення установи у Брюсселі – це винаймання лоббістів і піарників для просування регіоналів, а також перекачування коштів за ці послуги від політиків із сумнівною репутацією – респектабельним західним компаніям.

На сайті Єврокомісії ЄЦСУ відзвітував, що їхній бюджет на 2013 рік становив лише… 10 тис. євро. Хоча за 2013 рік вони пееслали американським лобістам у 50 (!) разів більшу суму –$720 тис., а 2012 року – $800 тис. Відповідна інформація міститься на сайті Сенату США.

Звідки брюссельська контора із бюджетом 10 тис. євро взяла гроші, щоби заплатити астрономічні суми у Вашингтон? «УП» звернулася до керівниці організації Інни Кірш, але прямої відповіді не отримала. Натомість Кірш заявила, що американські компанії, які співпрацюють з ЄЦСУ, не мають жодного стосунку до ПР, а Центр не має жодного стосунку до фонду Клюєва. Вона забула лише пояснити, що її чоловік Роберт Ван де Вотер, в минулому радник прем’єра Азарова, віднедавна є… заступником голови наглядової ради фонду Клюєва.

Коли йдеться про гроші, брешуть усі

Отже, балачки, що Америка не є важливою для правлячої верхівки України, – міф. Торік регіонал Сергій Клюєв «вибив» для себе посаду голови групи парламентського співробітництва між Верховною Радою та Конгресом США, попри те, що мав навантаження керівника аналогічної «групи дружби» з Китаєм. Домогтися цього Клюєву вдалося завдяки комітету ЗС Верховної Ради, який очолює… Віталій Калюжний. 2013-го Клюєв двічі відвідав Вашингтон. На зустрічах в американській столиці його супроводжував керівник лобістської фірми «Mercury/Clark & Weinstock» Ед Катлер. «УП» звернулася до нього із проханням повідомити, хто він при Клюєві. Катлер не заперечив контактів, натомість переадресував до… ЄЦСУ: «Ми працюємо з ними». З його слів випливало, що Центр – посередник не лише у переказі грошей регіоналів до Америки, але й у наданні Клюєву допомоги з боку лобістів у Вашингтоні.

І ще одне. Прес-служба Клюєва не відповіла на запит «УП», направлений перед публікацією цієї статті.

Сергій ЛЕЩЕНКО, «УП» 

Запис Чому українці бідні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гарант країни відвідає ТОВ Машзавод, Банченський монастир, зустрінеться з адміністративно-господарським активом області. Передбачається також звіт директора ПАТ «Укргідроенерго» Ігора Григоровича Сироти про хід будівництва Дністровської гідроакумулюючої станції.

– Це один із пріоритетних об’єктів не тільки на Буковині, а й в усій Україні. А з 2017 року, після завершення і введення в експлуатацію семи гідроагрегатів, станція може стати найбільшою в світі, – переконує голова ОДА Михайло ПАПІЄВ.

Унікальним явищем промисловості в світі, за словами губернатора, є Чернівецький машинобудівний завод. Адже 70 % продукції він експортує в країни Євросоюзу, а темпи зростання промислового виробництва Машзаводу становлять 208 %.

Про хід відновлювальних робіт у центральному корпусі резиденції, зміну й реставрацію даху Президенту прозвітує ректор ЧНУ Степан Васильович Мельничук.

– Приїзд Президента дасть нам змогу вирішити ряд серйозних питань, – переконаний  Михайло ПАПІЄВ. – Одне з яких – відбудова об’єктів, що постраждали внаслідок повені 2008-2011 років.

Анастасія ПОЛІЩУК, «Версії»

Запис Віктор Янукович таки приїде на Буковину! спершу з'явиться на Медіа-Версії.