<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы вічність - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/vichnist/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/vichnist</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Thu, 20 Dec 2012 15:09:45 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы вічність - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/vichnist</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Хто призначає почесних громадян?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/hto-priznachaye-pochesnih-gromadyan/20244.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/hto-priznachaye-pochesnih-gromadyan/20244.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 20 Dec 2012 15:09:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA["текстилка"]]></category>
		<category><![CDATA[бібліотекарі]]></category>
		<category><![CDATA[вічність]]></category>
		<category><![CDATA[Ініціатива]]></category>
		<category><![CDATA[колектив]]></category>
		<category><![CDATA[художня самодіяльність]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=20244</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чернівці дуже багаті на неординарних, цікавих, заповзятих та відданих справі людей. У будь-якій сфері. Чи не через це ми часом відкидаємо когось з них, незаслужено забуваємо, водночас піднімаючи ледь не до небес коли не гірших, то принаймні рівних по заслугах? Розглядаємо людські діяння через політичну призму сьогодення, не беручи до уваги, щокожний з них робив [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/hto-priznachaye-pochesnih-gromadyan/20244.html">Хто призначає почесних громадян?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b><i>Чернівці дуже багаті на неординарних, цікавих, заповзятих та відданих справі людей. У будь-якій сфері. Чи не через це ми часом відкидаємо когось з них, незаслужено забуваємо, водночас піднімаючи ледь не до небес коли не гірших, то принаймні рівних по заслугах? Розглядаємо людські діяння через політичну призму сьогодення, не беручи до уваги, що</i></b><b><i>кожний з них робив усе це для наших чудових Чернівців. </i></b></p>
<p>…1964 рік.  Всесоюзний огляд колективів художньої самодіяльності. Буковинці привезли до Москви й показали у Великому Кремлівському Палаці виставу самодіяльної опери Палацу культури працівників легкої промисловості. Лікарі, інженери, електрики й ткачі, вчителі, студенти й бібліотекарі в образах«багатонаселеної» опери Мусоргського: Бориса Годунова, Шуйського, Марини Мнішек, Шинкарки, Пімена, Юродивого – вразили вибагливого московського глядача, а головне – отримали високу оцінку Народного артиста СРСР Івана Семеновича Козловського.</p>
<p>А«закрутили» усе це дві жінки – тодішній директор усім відомої «текстилки» Надія Спиридонівна Красовицька та її вірна соратниця, керівниця оперної студії Міра Михайлівна Роднянська.</p>
<p>Цього року спливло 15 років з відходу Надії Красовицької у вічність. На жаль і на диво, її імені немає у навіть у згадці про Палац культури «Восходу» у Вікіпедії. Немає на її честь меморіальної дошки ні на будинку, де вона мешкала, ні на будівлі Палацу. І звання почесної громадянки їй не присвоєне, хоча скористатися якимись перевагами такого звання вже нема кому. Але ж йдеться про жінку-подвижницю, яка протягом понад 10 років очолювала колектив Палацу культури працівників легкої промисловості. Уявляєте, яка армія людей за ці 10 років долучилася до культури, одних лише самодіяльних колективів у «текстилі» було понад 40, між ними – два Народних. А ще – численні курси, гуртки, клуби за інтересами, чудова бібліотека тощо. Коли доводиться спілкуватися з людьми з цієї культурної «арміі», усі згадують цей час свого життя як найкращий та найцікавіший. А серед них же цілком успішні люди, що відбулися – скажімо, колишній головний інженер Машзаводу Богдан Крисюк, нині вже покійний лікар Юрій Краснобаєв, колишній головний бібліограф університетської бібліотеки Інна Карпенко тощо.</p>
<p>Коли ж 1967 року Надія Спиридонівна перейшла на викладацьку роботу до культпросвітучилища, вже через рік, враховуючи  величезний організаторський талант і глибоке знання клубної справи, її призначили директором цього навчального закладу. Тут уже її досвід дійшов не лише до кожного буковинського села, де працювали її випускники – завідувачі клубів та бібліотекарі, а й розповсюдився Україною і навіть за її межами. Слід віддати Надії Красовицькій належне: вона завжди цікавилася долею своїх вихованців, обов’язково зв’язувалася з районними відділами культури стосовно умов для молодих спеціалістів. Була мудрим наставником і для молодих викладачів.</p>
<p>Як на мене, ринкова економіка, в якій багато хто бачив рятівний круг для незалежної України, насправді не підняла нашого життя, натомість ми втратили значну частину культури, освіти, дошкільного виховання, медицини, житлового забезпечення. Бо державі не під силу тягнути на собі той віз, який скинули нові українці з плечей приватизованих ними підприємств.</p>
<p>Але ж є ще серед живих люди, до чиїх доль свого часу доторкнулася Надія Красовицька! Тож пропоную всім, хто пам’ятає цю чудову жінку, бути достойними світлої пам’яті її та відгукнутися. Не така складна справа – виставити матеріал про неї в Інтернеті. А, може, спільними зусиллями спроможемося ще й на меморіальну дошку?</p>
<p><b>Віктор ОБДУЛЕНКО, наступний після Н.С.Красовицької директор Палацу культури працівників легкої промисловості, член Спілки журналістів України та Національної музичної спілки.</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/hto-priznachaye-pochesnih-gromadyan/20244.html">Хто призначає почесних громадян?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/hto-priznachaye-pochesnih-gromadyan/20244.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Відійшов у вічність Семен Цидельковський</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/vidijshov-u-vichnist-semen-tsidel-kovs-kij/19963.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/vidijshov-u-vichnist-semen-tsidel-kovs-kij/19963.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Nov 2012 14:03:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Алея слави]]></category>
		<category><![CDATA[вічність]]></category>
		<category><![CDATA[директор]]></category>
		<category><![CDATA[інсульт]]></category>
		<category><![CDATA[смерть]]></category>
		<category><![CDATA[філологічний факультет]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=19963</guid>

					<description><![CDATA[<p>На 61-му році життя, раптово,від інсульту помер Почесний громадянин Чернівців, Заслужений діяч мистецтв України, директор Будинку естетики та дозвілля, поет, прозаїк та імпресаріо Семен Ісаакович Цидельковський. Півтора місяця тому Семен Цидельковський відзначив своє 60-річчя. Він організовував для чернівчан зустрічі, вечори та концерти за участю Богдана Ступки, Ліни Костенко, Йосипа Кобзона, Людмили Гурченко, Євгена Євтушенка, Булата [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/vidijshov-u-vichnist-semen-tsidel-kovs-kij/19963.html">Відійшов у вічність Семен Цидельковський</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>На 61-му році життя, раптово,від інсульту помер Почесний громадянин Чернівців, Заслужений діяч мистецтв України, директор Будинку естетики та дозвілля, поет, прозаїк та імпресаріо Семен Ісаакович Цидельковський. Півтора місяця тому Семен Цидельковський відзначив своє 60-річчя.</p>
<p>Він організовував для чернівчан зустрічі, вечори та концерти за участю Богдана Ступки, Ліни Костенко, Йосипа Кобзона, Людмили Гурченко, Євгена Євтушенка, Булата Окуджави та інших зірок. Поховали щирого чернівчанина на Алеї слави Центрального міського кладовища.</p>
<blockquote><p><strong>Довідка: </strong></p>
<p><strong></strong>Семен Цидельковський народився 1952 року в Чернівцях. Закінчив філологічний факультет Чернівецького держуніверситету. Працював постановником на телебаченні, директором клубу і редактором радіогазети панчішного об’єднання. Від 1984 року – директор Будинку естетики та дозвілля. Автор книг поезій і прози «Печаль прозрения», «Невозвратные встречи», «Сумасшедшие на стадионе», «После бани», «Великие в Черновцах».</p></blockquote>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/vidijshov-u-vichnist-semen-tsidel-kovs-kij/19963.html">Відійшов у вічність Семен Цидельковський</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/vidijshov-u-vichnist-semen-tsidel-kovs-kij/19963.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
