Підсумки першого туру голосування на виборах Президента України видаються цілком очікуваними для тих, хто розуміється хоч трохи на житті та уподобаннях нашого краю.

Загалом у голосування взяли участь  майже 55% виборців. Найвища явка зафіксована у Першотравневому районі Чернівців, найнижча  – на Путильщині.

Чи не найбільшою сенсацією представляється 2 місце Юлії Тимошенко із майже п’ятою частиною голосів буковинців – на перевагу від 3 місця по Україні, відповідно 3 місце чинного Президента, – і те, що Ігор Смешко випередив Анатолія Гриценка на 0,08% – теж на відміну від загальноукраїнського результату.

Випередив всіх кандидатів загалом по області Володимир Зеленський, але найбільше його (34,56%) підтримали на Глибоччині, навіть більше ніж у Чернівцях (32,74%). Найнижчий результат у цього кандидата в Заставнівському районі (22%) – адже тут багато голосів (16,28%), найбільше в краї, перебрав власник найвідоміших в Україні вил п.Ляшко.

За Юлію Тимошенко найбільш активно голосували у Вижницькому районі (22,13%), найменше голосів (12,96%) вона отримала у Новодністровську.

На третьому (все ж таки!) місці Буковина підтримала чинного Президента із 14,07%, і найактивніше  – у Садгірському районі Чернівців (19,69%, навіть більше ніж у середньому по Україні).

Четвертим (8,99%) на Буковині став Юрій Бойко, із потужною підтримкою (28,26%) в Герцаївському районі, і це не дивно, бо ж дорогий його серцю монастир у Банченах розташований саме на Герцаївщині. Так само не дивно, що найменше голосів (4,73%) цей кандидат отримав у Вижницькому районі.

Майже нарівні вийшли Ігор Смешко (5,23%) та Анатолій Гриценко (5,16), причому обидва отримали найвищі результати в Новодністровську і в Чернівцях, а з районів Смешку більше симпатизують у Сокирянському, Гриценку – в Кіцманському.

Результат в 1 відсоток перетнули ще Кошулинський та Вілкул. Першого підтримали найбільше  у Кіцмані й Заставні, другого – у Чернівцях і Новодністровську.

Решта кандидатів сукупно набрали на Буковині 5,82%.

Гадати на кавовій гущі, кому підуть голоси кандидатів, які не пройшли в 2-й тур, не будемо: невдячне заняття. А от спрогнозувати, що буде більше зіпсованих бюлетенів (наразі їх по Буковині майже 6 тис.) – цілком можливо: далеко не всі перемкнуться легко на іншого кандидата. Навіть якщо їм порадить їхній улюбленець, як це було у випадку із Садовим.

Редакції також повідомили, але вже у псячий голос – після виборів, що в одному із сіл Заставнівського району староста змушував працівників апарату, школи тощо голосувати за чинного Президента та ще й обов’язково у першій кабінці. Може, там була прихована відеокамера? Адже ці пристрої були колись у виборчих комісіях… Виникає також запитання, чи подібне коїлося тільки в одному селі?

Дмитро ЦАРЕНКО, «Версії».   

Запис Вибори на Буковині: без сенсацій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Що пропонують виборцеві в обмін на його голос, розповів заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції Максим Цуцкірідзе.
1.Збирання персональних даних: при проведення якихось соціальних опитувань, анкетувань паралельно ставляться запитання стосовно пріоритетності якогось кандидата для цього виборця. Коли ж людина сумнівається, його намагаються переконати на користь «потрібного» кандидата.
2. Телефонні дзвінки з пропозиціями проголосувати за того чи іншого кандидата.

3. Надання певних коштовних подарунків з агітаційною символікою. Хоча в законодавстві передбачено, що за вартості подарунка понад 58 грн це вже не агітація, а підкуп.
4. Найвища сума – це виплата певної матеріальної допомоги за умови голосування за певного кандидата.

Запис Обережно, підкуп: поліція встановила 4 можливих схеми впливу на виборців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пропрацювавши понад 35 років у засобах масової інформації та спробувавши, попри газети, ще радійного й телевізійного «хліба», хочу запевнити читачів, що газетярам за специфікою їхнього ЗМІ брехати завжди важче, ніж радійникам і телевізійникам. Саме тому, мабуть, на Заході люди більше довіряють газетам. Бо що написано пером, не витягнеш і волом. А в теле-чи радіоефірі прозвучало – і щезло!

Та повернімося до наших баранів – чи то пак до виборів міського голови. Хоча насправді, це саме ми, чернівчани, обираємо собі пастуха…

Аби зорієнтуватися на місцевих виборах, уважно вивчайте рекламну продукцію претендентів, яку вам закидають до поштових скриньок. А для цього не тільки читайте її, а й оцінюйте як за кількістю (листівки, газети, спецвипуски та їхні тиражі), так і на дотик (високоглянцевий крейдований папір, як і офсетний, коштують найдорожче). Коли ж з’ясуєте, в кого з 14-ти претендентів найдорожча поліграфічна продукція, про кого з них найчастіше пишуть газети та хто найчастіше посміхається вам з телеекрану, тоді й складете уявлення про те, в кого найбільше вкладено грошей. Для чого це потрібно знати зараз поясню.

Частина чернівчан, не позбавлених схильності до аналізу, вже давно зрозуміла: Чернівці до смаку двом великим політичним олігархічним кланам, між якими й точиться  боротьба за місто. Саме їхні претенденти є найбільш імовірними володарями буковинських принад в образі старовинного ошатного міста. Саме в них найбільше листівок, газет, календарів та іншої поліграфічної продукції разом із роликами на телебаченні й вуличною рекламою (бігборди тощо). Хоча ні той, ні другий не мають власного бізнесу – як записано в їхніх деклараціях. Тож виникає закономірне питання: звідки в цих кандидатів такі великі гроші на рекламу, на роботу штабів тощо? Відповідь проста: їх дають ті, що стоять за ними. Прикрість же ситуації в тому, що вкладені у вибори кошти завжди треба відпрацьовувати. Тож коли будь-який з цих двох кандидатів стане мером, він не буде вільним ні у своїх діях, ні у прийнятті рішень. Тому Україна поки що й нагадує ляльковий театр.

Доволі цікавою інформацією є декларації кандидатів. Нагадаю, що «Версії», представляючи кандидатів, повідомляли й про їхні майнові статки. Тож, якщо уважно прочитати те, що було надруковано у більшості чернівецьких газет, стає зрозуміло, що більшість наших шановних кандидатів, м’яко кажучи, воліє приховати правду про свої доходи. Бо ми бачили, на яких машинах вони роз’їжджали під час революції, а в деклараціях – мало не старенькі «Запорожці». Дехто замовчує відомості і про свої вілли та будинки-палаци. Та й річний дохід кількох із них менший за те, що заробляє наша коректорка-пенсіонерка. До слова, саме вона і завуажила цю «нестиковку». Ну а висновок тут може бути тільки такий: з тими, хто починає з брехні, чернівчанам не по дорозі.

І насамкінець ще дві поради: проаналізуйте життєвий шлях претенденів, прикладіть їхній професіоналізм до потреб міста і знайдіть відповідь на запитання, чи знадобляться їхні навички на посаді міського голови? А ще – відкладіть усі зафіксовані на папері обіцянки кандидатів у мери зробити ваше життя кращим і щасливішим. Адже з них за це потім можна буде спитати…

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Поради бувалого: Як і за кого голосувати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Напередодні виборів у людей виникають питання стосовно голосування та списків виборців. Як зауважує заступник голови обласної організації «Комітет виборців» Ігор Баб’юк, їх можна вирішити через орган ведення державного реєстру, який є у кожному районі області та Чернівців, зокрема.

– Люди повинні перевірити своє прізвище, рідних, знайомих на тій дільниці, де вони мають голосувати, – зазначає експерт. – Якщо виникають питання, їх потрібно вирішити за 5 днів до голосування, тобто до 20 травня.

Запис Лікбез для виборців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– 13, 5 мільйона громадян України проігнорували попередні президентські вибори і 15 мільйонів – парламентські, – наголосила гостя. І зауважила, що саме цим людям вона хоче  повернути віру в порядність і чесність політиків. Оскільки ж за нею не стоять олігархічні гроші, її виборчі штаби – і київський, і в областях – працюють виключно на волонтерських засадах. Отже й розраховувати їй доводиться тільки на «сарафанне радіо».

Відповідаючи на численні запитання, пані Ольга зауважила, що рід Богомольців 600 років служив людям. Тепер прийшов її час. Вона презентувала деталізовану передвиборну програму, яка протягом року призведе до незворотних змін у країні та відновить справедливість у ній, а через п’ять – поверне народу заможне життя.

Програму разом із кандидатом розробляли три групи українських і міжнародних експертів.

– Я вже доволі тривалий час працюю з кількома групами фахівців, – розповіла Ольга Богомолець. – Це й молоді професіонали-ентузіасти зі свіжим поглядом і сміливими ідеями, багато з яких має міжнародну освіту, і відомі експерти з величезним досвідом і розумінням українських реалій. Крім того, до програми долучилися представники української діаспори та міжнародні експерти з економічних питань, державного менеджменту. Мої вимоги до людей – це професіоналізм і висока моральність. Інтереси держави повині стояти вище особистих амбіцій, – наголосила кандидат. А в президенти йде, пояснила, тому, що хоче змінити систему в цілому. Люди мають нарешті отримати Закон про відповідальність посадових осіб і можливість відкликати чиновників, правоохоронців, суддів і політиків. І першим кроком Ольги Богомолець як президента України буде розпуск чинної  Верховної Ради.  Вона глибоко переконана, що  саме ці люди, в більшості своїй, винуваті в нинішній кризі, оскільки поставили особисті амбіції вище за інтереси країни. На них і відповідальність за те,  що на Майдані пролилася кров.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

З біографії Ольги Богомолець

Заслужений лікар України, доктор медичних наук, директор і головний лікар Інституту дерматології та косметології, автор понад 70 наукових робіт і 12 патентів, співавтор державних підручників для студентів-медиків.

Автор і виконавець українських романсів, засновник історико-культурного комплексу «Замок-музей Радомисль», співорганізатор і координатор медичної служби Майдану. Неодноразово відзначена державними й церковними нагородами.

Народилася в родині лікарів. Батьки – Катерина Олегівна й Вадим Акимович – підтримували культ освіченості, наполегливої праці, любові до батьківщини. У професорській сім’ї завжди багато працювали, щиро раділи гостям, співали, сміялися, вітали життя.

Відомий прадід Ольги – славнозвісний учений-медик, організатор української науки, громадянський діяч, президент Академії Наук УРСР у 1930-46 рр. та віце-президент Академії Наук СРСР у 1942-45 рр. – академік Олександр Олександрович Богомолець був автором відомої сироватки, яка врятувала життя тисячам солдатів під час Великої Вітчизняної війни.

За 4 роки замість 6-ти Ольга закінчила з відзнакою медичний інститут, який уже тоді носив ім’я її прадіда О.О.Богомольця. Екстерном захистила кандидатську дисертацію:  навчатися в аспірантурі часу не було, бо працювала.

На початку 90-х брала участь у студентському русі «Революція на граніті» та їздила лікарем-волонтером у складі медслужби «Регістр» Управління охорони здоров’я МВС України до зони Чорнобильської АЕС.

Від 1991-го до 1993-го – консультант-дерматолог МВС з роботи в зоні Чорнобильської АЕС, водночас – старший науковий співробітник лабораторії радіаційної патології МОЗ України, керівник досліджень за своєю профільною освітою.

1993 року на свій страх і ризик Ольга подала тези на наукову конференцію Всесвітнього конгресу дерматологів. Закінчила курси у Пенсильванському Медичному Університеті, а 1994 – Інститут дерматопатології Бернарда Аккермана при Університеті Томаса Джефферсона у Філадельфії (США). Відтоді Богомолець бере участь практично в усіх світових програмах і курсах з дерматології. 2003-го захистила докторську в рідному Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця, але не залишила медичної практики.

1998-го  доктор Богомолець втілила свою давню мрію, створивши унікальний заклад лазерної медицини – Інститут дерматології та косметології, де й сьогодні працює головним лікарем. Запровадження лазерної медицини в Україні – результат роботи Ольги Богомолець та її команди. Свою місію вбачає у боротьбі зі страшним онкологічними захворюванням – меланомою.

Як автор-виконавець українських романсів Ольга дала понад 100 благодійних концертів. Співала й у Лук’янівській тюрмі, де народився її прадід Олександр Богомолець. Ольга об’їздила з благодійними концертами усі жіночі тюрми та підліткові колонії України з метою знизити темпи зростання епідемії туберкульозу. В її сім’ї було чимало політичних в’язнів: Софія Присецька, мати академіка Богомольця, та й сам він, померли від туберкульозу, отже ця боротьба має й особисту зацікавленість.

Пані Ольга та її родина створили єдиний у світі музей української домашньої ікони та найбільший у Східній Європі музей ікон і предметів християнського мистецтва –  історико-культурний комплекс «Замок-музей Радомисль» у Житомирській області.

В Ольги Богомолець немає корупційного шлейфу, вона нова людина в політиці і в неї достатньо сил, аби подолати всі перешкоди.

Журналісти і виборці часто запитують  Ольгу Вадимівну:

Що забув у великій політиці медик-практик, який не має у ній особливого досвіду? Навіщо матері чотирьох дітей без будь-яких фінансових інтересів у парламенті, балотуватися на пост глави держави? І, нарешті, навіщо чесній людині з незіпсованою репутацією лізти в бруд, який зветься українською політикою?

Відповідаючи на такі запитання Ольга Богомолець каже: «У моєму житті був переломний момент, коли я зрозуміла,  що більше не можу працювати лікарем у країні, де віддають накази стріляти в людей і в якій прості хлопці з дерев’яними щитами виходять під кулі для захисту держави від корупції та криміналітету.  Це був  момент, коли  я зрозуміла: це наш останній шанс! Якщо ми не змінимо країну зараз, ми не змінимо її вже ніколи. Не можна вічно скиглити, що українська політика повна брехні і бруду.  Все  так і залишатиметься, поки чесні люди самі не змінять цього».

Запис Ольга Богомолець: «Президент – моральний камертон суспільства» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Двокімнатне приміщення площею 23,3 м² на першому поверсі по вул. Чапаєва, 43 у Чернівцях погодив виконавчий комітет Чернівецької міської ради для оренди народному депутату Миколі Федоруку, повідомляє сектор інформації та зв’язків з громадськістю. Приміщення виділено для використання під громадську приймальню для розташування у ньому постійного робочого місця помічника-консультанта.

«Погоджене приміщення відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про статус народного депутата України», воно підготовлене для роботи (ремонт, меблі) та технічно обладнане телефонною лінією. Скористатися пропозицією та укласти відповідний договір оренди пан Федорук може протягом 2-х місяців», – наголошують у міськраді.

Оскільки Микола Трохимович щойно дізнався про надання йому приміщення під громадську приймальню, то особисто її ще не бачив. «У ній працюватиме мій помічник-консультант Євген Дмитрович Прокопець, – повідомив п. Федорук. – Тож оглядати приміщення будемо разом. Головне, аби воно підходило виборцям і було зручним саме для них».

Народному депутату Максиму Бурбаку Чернівецька міська рада також запропонує відповідне до вимог законодавства України приміщення для створення громадської приймальні. Приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 77-В/1 «знаходиться у густонаселеному районі міста у межах округу, від якого пан Бурбак був обраний у 2010 році депутатом Чернівецької обласної ради», – зауважують в міськраді і закликають «депутата Бурбака припинити політичні інсинуації навколо надання йому приміщення та нарешті подати до Чернівецької міської ради усі належні документи для якомога швидшого оформлення його депутатського офісу».

Пана Бурбака несподівана звістка про надання громадської приймальні захопила під час об’їзду округів, за якими він закріплений фракцією. Лист про закріплення за 201, 203 та 204 округом за підписом голови фракції поданий до міськради. «І ні в 203, ні в 204 окрузі жодних перешкод в отриманні громадської приймальні я не зустрів. Там дотримуються норм закону, – повідомляє нардеп. – Натомість такі перешкоди зустрічаю від влади Чернівців».

Тиждень тому народний депутат Бурбак анонсував своїм виборцям зустріч з ними, і через відсутність спеціального приміщення для цього призначив прийом громадян за адресою Центральна площа, 1 – просто перед міськрадою. Змінити час і місце прийому неможливо, вважає п. Бурбак, адже люди вже поінформовані і прийдуть. «Влада боїться, коли під міськрадою збираються люди. Також влада боїться того, що для негайного вирішення питань і проблем виборців я можу піднятися в сесійну залу і виступити на сесії. Але навіть якщо влада не поважає мене як депутата, – зазначає пан Максим, – то нехай проявить повагу до виборців».

Прийом виборців Максим Бурбак проведе перед Ратушею сьогодні, в день сесії міської ради.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Виборці зустрічаються з нардепами: у громадських приймальнях і просто неба спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виборчий округ №21 (явка виборців становила 49,5%)

Василь Залявський (Партія регіонів) – 3645 голосів

Юрій Скорейко (ВО «Батьківщина») – 1794

Василь Мироник (партія «За права людини») – 1638

Виборчий округ №50 (явка виборців – 28,5%)

Андрій Білогорка (партія «Рідне місто») – 5554

Тарас Бойчук (Партія регіонів) – 3885

Марія Філіпчук («Фронт змін») – 3298

Запис Опозиція з тріском програла довибори спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кому мажор, а кому мінор, дізнаємося лише після виборів. Поки що всі кандидати ведуть запеклу боротьбу за симпатії виборців і розраховують на щось добре.

Далеко не всі з них пішли на вибори, щоби перемогти й стати депутатами. Є так звані «технічні кандидати» – їхнє головне призначення полягає у розпорошенні голосів, аби їх не отримав конкурент того, хто наймає собі таких «технічних» псевдовисуванців.

Є й інша категорія псевдокандидатів – це бізнесмени, які використовують передвиборну кампанію для реклами свого бізнесу: їхні прізвища «світяться» у засобах масової інформації, цих людей починають упізнавати на вулицях, що сприяє розвитку їхньої головної справи. Реклама ж як відомо, є двигуном торгівлі.

Дехто пішов на нинішні вибори з далеким прицілом на майбутнє. Скажімо, людина робить лише перші кроки у політиці й прагне чимось прославитися, щоби мати свій електорат на виборах наступних. Нині така людина стає більш-менш впізнаванною, а цей капітал знадобиться у майбутньому.

Нарешті, є люди надзвичайно амбітні, які мріють про суспільне визнання і навіть всенародну славу. Здобути таке визнання у своїй професії вони не можуть з об’єктивних причин (недостатньо таланту, низька кваліфікація, несприятливий збіг обставин тощо). От і використовують можливість потрапити в центр суспільної уваги, яку відкривають вибори з їхньою публічною боротьбою й громадським інтересом до «великих перегонів».

Кожен має власні мотиви висування й обирає тактику, що мала би принести успіх. З кожними новими виборами зростає ціна влади і до виборчої сфери вкладаються все більші гроші. Кандидати намагаються знайти спеціалістів-політтехнологів, здатних привести їх до перемоги. А ті вже вигадують різні способи маніпуляції симпатіями виборців. Нині мало хто читає програми кандидатів, людям приємніше особисто почути від борців за виборну посаду компліменти на свою адресу та обіцянки значно покращити їхнє життя. Правда, і тут все не просто – зростає розчарування простолюду у політиках.

Але чимало людей ведеться ще на елементарний підкуп – від продовольчих наборів до більш серйозних подарунків, які може зробити грошовитий кандидат. Хоча закон забороняє підкуп виборців, команди кандидатів знаходять шпаринки у ньому і роблять свою справу.

Деякі кандидати завалюють виборця своєю рекламою настільки, що тому набридає одне і те ж обличчя, відтак людина може проголосувати проти набридлої фізіономії. Інші кандидати використовують прямі образи на адресу своїх конкурентів, вдаючись до крайнього хамства і непристойностей. Чим лише відштовхують від себе вихованого і порядного виборця. Перед фінішем перегони стануть вкрай напруженими. А мажорний настрій гарантований лише одному з учасників. Іншим справжнім (не «технічним») кандидатам доведеться скуштувати гіркоту поразки і відчути весь сум мінору.

Ігор БУРКУТ

Запис МАЖОР ЧИ МІНОР? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Проект із такою назвою презентувала його керівник Євгенія ОЛІЙНИК, член Чернівецької міської молодіжної організації «Клуб Української Молоді».

Мета проекту – інформувати молодь, яка вперше візьме участь у виборах, про нове виборче законодавство та сам процес обрання народних депутатів, про який у 18-літніх досить приблизна уява.

– У рамках цієї кампанії ми передбачаємо провести форум-театри, театралізовані дійства; виготовимо також соціальні ролики із роз’ясненням виборчих процедур. А завершиться проект спостереженням за виборами, – каже Євгенія Олійник. Ми вже видали буклети про те, як відбувається виборча процедура.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії» 

Запис «Будь активним – голосуй за власне майбутнє!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Соціологічне опитування проводилося 3-14 вересня на громадських засадах. Працювали над опитуванням близько 50 соціологів (4 науковці кафедри соціології та студенти), на кожного з них припало близько 30 респондентів.

– Дослідження було широкомасштабне й передбачало аналіз політичної ситуації в чотирьох округах області, – каже доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології ЧНУ ім. Ю. Федьковича Віталій ДОКАШ. – Ми обрали 9 питань, які б повною мірою ілюстрували парламентські вибори – 2012 в буковинському вимірі.

На перше питання «чи будете брати участь у голосуванні на виборах до Верховної Ради» відповіли «так» 84,7% опитаних. Відповідь «ні» достатньо великий сегмент респондентів пояснили тим, що «немає за кого варто голосувати», тобто буковинці, безперечно, мають претензії до діючої влади. 20,3% вважають, що «вибори нічого не змінять».

Чи чесно пройдуть вибори до Верховної Ради: «результати виборів будуть сфальсифіковані» – в цьому впевнені майже 50% опитаних, і тільки 13,8% вірять, що вибори «пройдуть чесно, без порушень».

65% респондентів засуджують таку форму роботи з електоратом як купівля голосів, ставляться до неї негативно, але з розумінням 26,5%, позитивно – 7% виборців. Винагороду за голосування на майбутніх виборах не пропонували 93% опитаних, натомість у 7% хотіли купити голос.

– 7 політичних партій в області мають рейтинг вище 1%, більше 5% набирають тільки три політичні партії – «Батьківщина», «Удар» «Партія регіонів», – коментує результати дослідження, які стосуються рейтингу політичних партій, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології ЧНУ ім. Ю. Федьковича Тетяна МЕДІНА.

За «Батьківщину» мають намір голосувати близько 28% опитаних, за партію «Удар» Віталія Кличка – близько 23%, за «Партію регіонів» – майже 17%, за всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 4,7%, за комуністів – 4,3%, за партію Наталії Королевської «Україна вперед» – 3,8%, «Нашу Україну» – 2,4%. При цьому 10,4% респондентів ще не визначилися з вибором. 1,7% опитаних принципово не прагнуть обирати жодну партію.

Опозиційний блок набирає найбільше – 33% – в 201 окрузі (Чернівцях), проте найменше – 22% – у 203 окрузі (Новоселиці). Політична  партія «Удар» має найбільшу кількість прихильників в 203 окрузі – 26,4%, і відповідно саме ця політична сила посідає перше місце в рейтингу партій в цьому окрузі. Серед особливостей електорату «Партії регіонів» соціологи звертають увагу на найменшу кількість прибічників у 201 окрузі. Політична партія «Свобода» має найбільшу підтримку серед респондентів 202 округу – 6,4% і найменше в 203 окрузі – 3,1%. Найбільша кількість прихильників комуністичної партії зберігається в 201 і 203 округах – по 4,7%. Партія Наталії Королевської має найбільшу підтримку в 202 окрузі. Решта ж політичних партій, кажуть науковці, має дуже малі шанси потрапити до парламенту.

Коли респондентів запитали, чи знають вони кандидатів-мажоритарників по своїх виборчих округах, виявилося, що по 201 округу знають лише близько 11%, по 202 – близько 23%, найменше знають мажоритарників по Новоселицькому 203 округу – близько 7%, і по 204 – 21%.

По 201 округу 46% виборців надають перевагу Миколі Федоруку, що балотується від всеукраїнського об’єднання «Батьківщина; на другому місці тут Віталій Михайлішин від «Партії регіонів» – 14,3% від тих, хто має намір взяти участь у голосуванні; на третьому місці – Галина Марараш від партії «Удар» – 10,6%.

По 202 округу на першій  позиції Михайло Бауер від «Партії регіонів» – 28,7%, на другій позиції кандидат від опозиції всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Олександр Фищук – 25%, на третій позиції Клавдія Назаренко від партії «Удар» – 17,7%.

По 203 округу з центром у Новоселиці на першу позицію виходить кандидат від «Удару» Григорій Тіміш – 24,8% від тих, хто має намір взяти участь у голосуванні; на другій позиції представник «Партії регіонів» Геннадій Федоряк – 19,5%; на третій – само висуванець Петро Панчук – 6%.

Першу позицію по 204 округу з центром у Хотині займає самовисуванець Леонід Каденюк – 20,3%, за Артема Семенюка від «Партії регіонів» планують голосувати 18% тих, хто збирається на вибори, 14,5% – за Богдана Баласиновича від партії «Удар».

Ближче до виборів науковці Чернівецького університету планують провести другий етап опитування, а у день виборів – незалежний екзит-пул.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Половина виборців переконані, що результати виборів сфальсифікують спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В усіх чотирьох окружних виборчих комісіях є представники таких політичних партій як: «Молодь до влади», «Руський блок», політичне об’єднання «Єдина родина», «Руська єдність», «Русь єдина», «Братство», «Союз анархістів України». До виборчих комісій включені також представники політичних партій, про діяльність яких не надто відомо виборцям: «Народно-трудовий союз України», Ліберальна партія України, Християнсько-демократична партія України, Українська партія «Зелена планета».

– Усі ці партії в Чернівецькій області не мають власних мажоритарних кандидатів, більшість з них не мають обласних осередків чи то навіть обласних виборчих штабів, – каже заступник голови обласного Комітету виборців Ярослав ФІЛЯК.

Згідно з Законом України «Про вибори народних депутатів України», за рішенням Центральної виборчої комісії утворено 225 окружних виборчих комісій – відповідно чотири окружні виборчі комісії в Чернівецькій області (по 201, 202, 203, 204 виборчих округах).

До окружних виборчих комісій, відповідно до виборчого законодавства, потрапили також представники політичних партій, депутатські фракції яких представлені у Верховній Раді України – «Партія регіонів», ВО «Батьківщина», «Наша Україна – Народна самооборона», Народна партія та Комуністична партія України. Водночас, до чотирьох окружних виборчих комісій у Чернівецькій області не потрапили представники політичних партій, які активно проводять виборчу кампанію, мають власних кандидатів у мажоритарних округах – ВО «Свобода», політична партія «УДАР», Соціалістична партія України, Українська платформа «Собор».

– Це свідчить про те, що або ЦВК справді сформувала обласні виборчі округи за принципом «сліпого жеребкування», або тут задіяна чисто технологічна процедура формування окружних комісій за рахунок технічних партій з тим, щоби реально впливати на роботу виборчої комісії, – коментує Ярослав Філяк.

«Комітет виборців», крім персонального складу ОВК, проаналізував також попередній досвід роботи членів комісій і дійшов висновку, що в нашій області, на жаль, мало поширена практика залучення до роботи в ОВК осіб, які раніше були членами виборчих комісій у межах округу. Тож досвід роботи у виборчих комісіях багатьох їхніх керівників і членів залишає бажати кращого.

Максим КЛИМЕНКО, «Версії»

Запис СКЛАД ОКРУЖНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ НА БУКОВИНІ ЗДИВУВАВ ЕКСПЕРТІВ спершу з'явиться на Медіа-Версії.