Про свої розрахунки повідомив Інститут аграрної економіки України

Уже другий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням пасхальних яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на кінець березня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2023 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1208,78 грн, тобто на 24,4 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 972 грн.

Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г родзинок) – складе 169,88 грн за 1 кг, що на 26,8 % більше вартості паски 2022 року. Це зумовлено різким зростанням цін на основні складові: яйця (+92 %), цукор (+20,5 %), масло вершкове (21,9 %) та ізюм (+16,7 %), пояснив науковець. Ціни на борошно і дріжджі залишилися на рівні минулого року. У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться ще дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

У 2023 році, на відміну від попередніх років, ціна на яйця зросла на рекордні 92 % і становила в середньому 68,15 грн (65-75 грн за десяток), тоді як ціни на решту складових святкового кошику зросли на 9,4 %–38,4 % порівняно з рівнем цін початку квітня минулого року, зазначив Юрій Лупенко,

Найдорожчими складовими великоднього кошика, зауважив академік, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 175 грн (340-400 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 219,50 грн (425-459 грн за 1 кг). Подорожчало і сало (0,5 кг) – до 110 грн з розрахунку 210-300 грн за 1 кг. Порівняно з 2022 роком вартість буженини збільшилася на 31 %, домашньої ковбаси – на 9,4 %, а сала – на 38,4 %.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 189,50 грн (375,00-457,50 грн за 1 кг), за вершкове масло (0,5 кг) – 171,25 грн (68,50-72,38 грн за пачку 200 г), за м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 87,50 грн (30-38 грн за пачку 200 г).

Ціна хріну (250 г) складе 16 грн (14–22 грн) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (100-150 г) – 2 грн.

У разі доповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино, – його вартість зросте до 1463,28 грн. Це на 20,9 % перевищує вартість минулорічного кошику такого ж складу у 1210 грн, зауважив Юрій Лупенко.

Таке зростання зумовлене ціновою ситуацією на ринках сезонних овочів, пояснив науковець. Порівняно з 2022 роком ціна на овочі зросла на 1,1-25,0 %: томати тепличні (0,5 кг) – до 48 грн (85-100 грн за 1 кг), огірки (0,5 кг) – до 75 грн (140-165 грн за 1 кг). Ціна на яблука залежить від сорту і зросла в середньому на 15 % – 11,5 грн за 0,5 кг (20-27 грн за 1 кг).

За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 120 грн (80-135 грн за пляшку).

Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідком воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, пояснив Юрій Лупенко.

Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів – хтось на зменшенні кількості продукту у кошику, інші – за рахунок відмови від дорожчої його частини (домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру) або використання більш дешевої продукції, а дехто – обмежиться традиційними крашанками та паскою, принаймні для освячення.

Переконаний, що небайдужі люди допоможуть зустріти Великдень і тим сім’ям, у яких війна забрала навіть можливість самостійно влаштувати це свято, і нашим воїнам ЗСУ, які мужньо захищають нашу Україну, наголосив науковець.

Нинішній, надзвичайно важкий період історії загартовує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність і обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором, підсумував Юрій Лупенко.

Довідково:

Розрахунок вартості Великоднього кошику у 2023 році зроблений науковцями Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» на основі даних Мінфіну, який проводить щоденний моніторинг цін на першорядні продукти харчування в продуктових супермаркетах Auchan, Fozzy, Furshet, Megamarket, Metro, Novus, Varus станом на 31 березня 2023 року.

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Запис Великодній кошик-23 коштуватиме 1209 грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Спекти паску цьогоріч коштуватиме дорожче, ніж було торік. За набір необхідних продуктів доведеться заплатити на 7% більше.

Приготувати паску вагою 0,7 кг зараз коштує майже 44 грн. Ціна зросла через подорожчання на 11% вершкового масла, на 19% пшеничного борошна і на 10% молока, передає Економічний дискусійний клуб.

 

Тепер зібрати великодній кошик коштує близько 248 грн. Це на 8% більше, ніж було торік.

 

 

Зібрати великодній кошик цьогоріч коштує у 1,7 разів дорожче, ніж було у 2016-му. За цей час прожитковий мінімум як для працездатних, так і непрацездатних осіб зріс у 1,4 рази.

Запис Паска: дороге задоволення у бідній країні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Писанкарства навчилася від викладачки МГУ

–          Як зазвичай і буває, здібності і схильності беруть початок в дитинстві, – розповідає пані Наталя. – Моє захоплення писанкою також почалося з родини, коли спостерігала, як пише писанки до Великодня бабуся – без професійного писачка виводить прості, але гарні квіти і листочки, потім занурює  яйце в різні фарби, і воно – біле, звичайне, перетворюється на квітку – це вже магія,  а ще магічний обряд освячення… Згодом, коли побачила зібрання взірців писанок художника-етнографа  Юрія Ференчука з Берегомета – зародилося бажання самій написати писанку, дати їй друге життя. Адже Юрій Ференчук  зібрав близько 1700 зразків, змальовуючи на папір акварельними фарбами зразки писанок  у стареньких бабусь, з відходом яких у кращий світ був би втрачений неймовірний скарб нашого народу. Згодом я знайшла людину, яка фактично навчила мене тримати писачок в руках – це виженківська писанкарка Дарія Клим, яка з великою любовю і майстерністю виписувала наші традиційні буковинські писанки. Памятаю, як вона мене хвалила за мою першу, хоч і не зовсім рівну писанку, і тим вселила віру в мене. А другою моєю вчителькою стала уродженка Буковини, на той час – з понад 30-річним стажем викладання народознавства в Московському університеті Зінаїда Іваницька.  Вона приїхала до рідні сюди і відгукнулася на пропозицію нашої громадської організації «Славія»  провести майстер-класи з писанкарства. Вона дала мені розуміння матриці писанки, яке почерпнула з праць дослідників В.Щербаківського і  Б.Рибакова, чиї рукописи зберігаються, на жаль, в російських архівах.

–          Як писанка вплинула на ваше життя?

–          Вивчаючи символіку писанки, зробила для себе відкриття – писанка, її символіка  тісно пов’язана  зі стародавньою історією України. Власне писанка – це символ України, бо пишуть писанки до Великодня в Україні та в тих прикордонних областях інших держав, де компактно проживають  українці. Саме писанка відкриває двері нашої історії, що сягає вглибину віків. Ці двері були для нас зачинені, нам дозволялося знати про себе не далі як на тисячу років,від хрещення Русі.  За цією датою була темнота. Та в історії, як і в житті настає час, коли заховане відкривається, ясне сонце правди потужним світлом осяває прожиті нашим народом тисячоліття звитяг, борні, пошуку себе. Україна – це країна учених, мислителів, мудреців, бо корінь слова «ук» та «уч» ідентичні.  Колись  більше 20 тисяч років назад Україна називалася Ораттою-Оріяною, а жителі називалися оріями , від слова орати. Це була перша у світі хліборобська цивілізація.

–          Звідки ми про це знаємо?

–          У степу під Мелітополем  біля  Запоріжжя у святилищі «Камяна Могила»  на стінах викарбувані на каменях  такі ж символи як на писанці. Їх вік 20-22 тис років. Написи були розшифровані у 2001році археологом Ю.Шиловим та шумерологом  А.Г.Кіфішиним. Це були тексти гімнів-молитов. Відкриття  сенсаційне, бо воно доводить, що найстарішою писемною цивілізацією людства є цивілізація Оратти-Оріяни – праматері  цивілізації Шумерів, що займала територію сучасної України, Балкан, Кавказу і Малої Азії (тепер Туреччина) з матріархатом і праукраїнцями – оріями, звідки біла раса розселилася по всьому світу. Була не менш стародавня (а то й ще давніша) історія на території нашої області, де за археологічною картою бачимо прадавні поселення від  7 тисяч і старіші чи не біля кожного сучасного села: с. Непоротове, на березі Дністра, за результатами розкопок, сягає 40-тисячолітньої історії; Чорнівка біля Топорівців – теж прадавня, біля 7 тис років; в Мамаївцях, Лужанах, Шипинцях трипільські черепки мало не під ногами знаходять, тож 600-ліття Чернівців – це також не більше, ніж легенда, заснована на нашій обмеженості у знахідках про місто, бо поселення поблизу  Чернівців  набагато древніші. Ще одне сенсаційне відкриття – символи писанки, протошумерські символи «Камяної Могили» та руни ідентичні. З часом руни трансформувалися у  букви. Отже наша мова українська– одна з найдавніших у світі! Це було, і енергетична пам’ять про це збережена, закодована у писанці, яка є символом початку світу.

–          Писанка – це щось більше, ніж просто атрибут великоднього кошика?

–          Попри те, що традиція «поклоніння яйцю» оспівана в різних міфах світу, що вона в багатьох народів символізує Божий початок Всесвіту, у казках (як-от «Яйце-райце») з яйця починаються всі багатства світу)а латинське прислів’я твердить, що все починається abovo – від яйця, розписування писанок є суто українською традицією. Традиційно українці завжди писали писанку на сирому яйці і запікали в печі. І що дивовижно: писанка, написана традиційним узором, не псується. За здоров’я писали на сирому яйці, а за упокій – на вареному. Писанка ніколи не мала прикладного значення. Її не їдять. Це як молитва, побажання щастя, здоров’я, радості, благополуччя. Шкаралупу писанки не можна викидати в сміття – це як ікона, як молитва. Її треба закопувати в землю або кидати на воду.

–          Але зараз люди не дотримуються традицій свідомо, не вкладають у свої дії глибоких змістів. Просто за звичаєм ідуть на Великдень до церкви. Це можна робити без глибокого розуміння?

–          Це потрібно робити. Навіть несвідомі дії підтримують магічну рівновагу у світі. Колись Гнат Хоткевич записав у Карпатах таку легенду: «Як перестануть люди писанки писати та на Юрія класти вогні – світ цей згине і пам’яті по нім не лишиться! Та й доти буде світ стояти, доки люди будуть писанки писати та на Юрія палити вогонь…»

Писанка – це наше рідне, українське християнство

–          Є думка, що писання писанки, і взагалі визнання яйця як особливого символу Початку світу, прийшло до нас з язичницьких часів і мало пов’язане з християнством, в обрядах якого використовується.

–          Основою вірувань наших пращурів є віра в Триєдиного Бога. Рігведа – стародавні релігійні гімни, написані ведичним санскритом – яка саме нашими пращурами була принесена в Індію і стала основою індуїзму – оспівує Праматір Божу, яка кожні 2 тисячі років народжує Сина-Спаса, який віддає життя за людей. Це християнство, але не чуже і не привнесене – це християнство наше, рідне. Не можна обмежуватися рамками релігії, світ набагато багатогранніший, складніший і глибший. Хтось вірить, що світом керують люди – ні, це надто примітивно. Інші думають, що світом керують ідеї – але й це не так. Насправді світом керують символи і знаки.

–          Ті, що зображені на писанках?

–          У тому числі. Писанка – письмо знакове, символічне, але на інтуїтивному рівні зрозуміле, близьке, рідне всім, хто торкається писанки. Це означає, що інформація, яка випромінюється з писанки, торкає глибинні шари психіки людини. У глибині індивідуальної підсвідомості виявляється суспільна підсвідомість, а на ще глибшому рівні – інформаційні поля інших культур, цивілізацій, епох. Іншими словами, на глибоких рівнях підсвідомості людина зв’язана зо всіма іншими людьми, колективами, культурами. Це означає, що перестає працювати принцип локальності: людина є дійсно представником не тільки людства в цілому і навіть не стільки людства, як всього проявленого світу. Мікрокосм людини тотожний Макрокосму Всесвіту. На писанці бачимо зображення і символу безкінечності – нашої галактики Чумацький шлях. І Божої руки. І восьмикутної зірки, яка символізує ауру людини… Це знаки, символи, які є не просто так і які насправді «працюють», впливають на світ і людину, і це дивовижно.

Майстер-класи з писанкарства – від школярів до  СБУ

–          Писанка справді має чудодійні властивості?

–          Справді. Коли пишеш писанки – краще почуваєшся, стабілізується тиск у людей, в яких він порушений, покращується пам’ять. Людина стає умиротвореною, спокійною,виникає стан «не думання», коли жодна думка не тривожить. Між іншим цей стан йоги здобувають довгими тренуваннями, а при писанні писанки він виникає автоматично. «Мозок відпочиває, душа літає» – так висловився один девятикласник, коли написав писанку.

–          Ви проводите майстер-класи з писанкарства?

–          Так, часто. Моєю мрією є відродити писання писанок на Буковині і у всій Україні. Тому я стараюся навчити не тільки дитину, а й матір, щоб Великодня писанка стала сімейною традицією. Обовязково розповідаю про прадавню історію україни, бо знання своєї історії окрилює, показує звідки ми є, якого Роду, яких батьків нащадки. Пізнаючи себе, ми розуміємо куди нам йти, а йти нам треба до себе, до свого джерела, бо «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».  Нещодавно повернулася з такого заходу для працівниць СБУ в Києві. І знову ж таки переконана – це неспроста, адже є безліч писанкарок, в тому числі й у столиці. Я впевнена, що моя роль була не просто в тому, аби показати ученицям, як тримати в руці писачок і які бувають візерунки – а розповісти історію України, зацікавити інформацією, яка досі їх не обходила. Саме такі «випадковості», які стаються внаслідок щоденного вільного вибору людини, що їй робити, призводять до глобальних змін і зрушень – як у свідомості, так і в матеріальній реальності.

–          А зараз поспішаєте до школярів…

–          Саме сьогодні в мене заняття з третьокласниками п’ятої гімназії, яку свого часу закінчила і я, і де багато років працювала моя мама, і в якій навчається моя дочка. А старшокласники нашої гімназії пишуть писанки, присвячені Героям Небесної Сотні. Це  писанки з традиційними орнаментами, на них учні роблять спеціальну позначку – або Прапор України, або Герб, і пишуть імя загиблого Героя. Це  теж певна енергетична дія, молитва.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Писанка: візерунчаста молитва спершу з'явиться на Медіа-Версії.