Про плани застосування геоінженерії в атмосфері йшлося й раніше, проте наступного року дослідники Гарвардського університету вперше випробують свою теорію на практиці у стратосфері, – інформує видання Independent.

Команда використає повітряну кулю, яка підніметься на висоту 20 км від Землі, щоб розпорошити крихітні частки крейди та відбити сонячні промені від планети.

Таким чином вони намагатимуться повторити у невеликих масштабах виверження гори Пінатубо на Філіппінах у 1991 році.

Під час виверження вулкан викинув у стратосферу 20 млн тонн діоксиду сірки, створюючи туман, який на 18 місяців охолодив планету на 0,5 °С, повернувши її до доіндустріальної температури.

Вчені стверджують, що відтворення цього ефекту у великих масштабах могло б врятувати планету від глобального потепління, призупинити танення морського льоду та захистити корали від знебарвлення.

Дослідники сподіваються, що їхній експеримент продемонструє, наскільки ефективною буде така стратегія.

Після розпилення крейдяного пилу, моторизована куля знову ввійде у хмару та виміряє, як вона впливає на хімічні процеси у стратосфері.

Команда дослідників у даний час шукає місця проведення експерименту, який частково фінансується Біллом Гейтсом. Ч

Запис Вчені проведуть перший у світі експеримент зі штучного затемнення сонця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Препарат не лише здатен впоратися з вірусом, але й робить це практично без  побічних ефектів. Він отримав назву балоксавір-марбоксил. Новий лік помічний навіть проти резистентних форм вірусів грипу. До того ж новий препарат скорочує тривання проявів симптомів і швидше за відомі аналоги виводить вірус з організму.

У Японії та Штатах науковці вже завершили першу фазу клінічних випробувань препарату. Його тестували на неускладнених формах грипу. Ефект від балоксавір-марбоксилу аналогічний до 5-денного курсу приймання озлтамівіра, однак виникав він значно швидше. У середньому тривалість  симптомів грипу була на 23-28 годин меншою в людей, що приймали препарат у ході клінічних випробувань. Наразі перед дослідниками стоїть завдання завершити серію клінічних випробувань. До кінця року японці сподіваються отримати погодження на випуск препарату у FDA – Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США. За сприятливих умов новий лік від грипу може надійти у продаж уже до кінця нинішнього року, повідомляють Новини.Ю.

Запис Японці розробили засіб позбутися грипу за день спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Їхні пристрої отримують українські патенти, які визнаються Європою. А це найвищий ступінь досягнення науковців, – зауважив голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр ФИЩУК, відвідавши лабораторію опору матеріалів кафедри професійної та технологічної освіти  і загальної фізики Інституту фізико-технічних і комп’ютерних наук ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Зокрема посадовець зацікавився установкою для випробування деформації зразків при просторових і складних видах навантаження. Вона не тільки отримала авторське свідоцтво й три патенти, але саме з її допомогою науковці-травматологи Буковинського державного медуніверситету досліджують препарати кісток при різних способах фіксації уламків. До слова, фіксатори для скріплення кісток замовляються, як правило, в Австрії, Німеччині, Чехії, Польщі, Швеції та США за високу ціну, що сягає тисячі євро. Проте чернівецькі спеціалісти спроможні виготовляти такі ж фіксатори, але в рази й рази дешевші. 

Очільник виконавчої влади краю особливо відзначив саме цей напрямок розробок буковинських фізиків, спрямований на медичну галузь. А вони продемонстрували йому свою гордість – діагностичний пристрій для вимірювання теплових потоків, який цими днями отримав черговий патент на винахід, що вкотре підтвердив його наукову новизну та практичну значимість. Адже цей пристрій допоможе лікарю правильно поставити хворому найскладніший діагноз і виявити найменшу патологію в його організмі – від хвороби нирок до кил у хребті. Винахідники цього пристрою – науковець Михайло Білов, завідувач лабораторією опору матеріалів, доктор технічних наук Олександр Шайко-Шайковський і, на превеликий жаль, уже покійні кандидат медичних наук Іван Олексюк і заслужений лікар України Василь Василов.

– Вартість цього пристрою не така вже й висока – $ 2 тисячі, – повідомили губернатору науковці.

– Отже, їх могла би мати чи не кожна буковинська поліклініка… – продовжив думку чернівецьких фізиків Олександр Фищук і зауважив, що намагатиметься посприяти їм у пошуку інвесторів.

Прес-служба ОДА

Запис Олександр ФИЩУК: «Винаходи буковинських фізиків працюють на людей. І це – головне» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щороку українські вчені створюють майже 15 тис. винаходів. Серед них є й такі, що стали надбанням світової цивілізації

1. Гелікоптер

Творцем гелікоптера є київський авіаконструктор, який емігрував до США, – Ігор Сікорський. 1931 року він запатентував проект літального апарату із двома пропелерами – горизонтальним на даху і вертикальним на хвості – замість крил. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 – спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор уперше підняв свою машину у вільний політ. Перше замовлення було від  американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Сікорського.

2.Гасова лампа

Освітлювальний прилад на принципі спалення гасу створений львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом 1853 року. Водночас із лампою винайдений і спосіб отримання гасу шляхом дистиляції та очищення нафти.

3.Поштовий індекс. 1932 року в Харкові (тодішній столиці України) була створена унікальна система маркування листів. Спочатку в ній використовувалися цифри від 1 до 10, пізніше формат змінився на число-буква-число. Від початку Другої світової війни систему індексації скасували, однак пізніше її почали використовувати у багатьох країнах світу.

4.Ракетний двигун і перший супутник Землі

Уродженець Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. 1931 року разом з колегою Фрідріхом Цандером домігся створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. 1957 року Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі.

5.Гнучкий суперконденсатор

Фахівці з Львівської політехніки придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює від сонячної батареї й здатен зарядити навіть мобільний телефон. Ця компактна система енергозбереження вигинається й і кріпиться до будь-якої поверхні. Цей український винахід 2011 року увійшов до топ-100 найкращих досліджень і розробок світу за версією впливового американського журналу «R&D Magazine».

6.Годинник-глюкометр для діабетиків

Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові будь-якого моменту, не здаючи аналіз крові.

7.Екологічно чисте паливо

Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети. Піч під надвисоким тиском розігріває тирсу до 300 градусів, внаслідок чого утворюється рослинний клей. Далі маса поступає на прес, який стискає її з силою 200 тонн на квадратний сантиметр. У результаті виходить паливний брикет, схожий на антрацит.

8.Кінескоп

Йосип Тимченко за два роки до винаходу братів Люм’єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим, розробив скачковий механізм «равлик». Принцип його дії покладений в основу створення кінескопа. 1893 року в Одесі були показані два фільми, зняті за допомоги першого кінескопа. Тимченко випередив західних винахідників кінематографа, однак його пристрій не був запатентований.

9.Зварювання живих тканин

Ідея зварювання живих тканин виникла в науковців інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще 1993 року під керівництвом Бориса Патона – сина творця різних методів електрозварювання – були здійснені експерименти з отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин методом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.

10.Рентген

Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їхню суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета.

11.Гіпсова пов’язка

Микола Пирогов – засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях і вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку для фіксації травмованих кінцівок.

12.Вакцини проти чуми та холери

Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери («Версії» вже писали  про нього). Він працював у лабораторії Мечникова, спочатку в Одесі, пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи Хавкін, за підтримки  уряду Великої Британії, від 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Експерименти з вакцинами Хавкін проводив спершу на собі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйони людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена на Інститут Хавкіна.

13.Місцева імунізація

Олександр Безредка створив спосіб місцевої імунізації і розробив учення про рецептивні клітини й антивіруси, запровадив термін «анафілактичний шок». Безредка – автор теорії «місцевого імунітету», яка піддавалася критиці за спробу ізолювати явище іммунітету від захисних реакцій організму в цілому.

14.Перша пересадка нирки

Юрій Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки 3 квітня 1933 року, працюючи в Херсоні. Звіт про вперше у світі виконану клінічну пересадку трупної нирки  був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica». Там зазначалося, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. У клінічних умовах Вороний довів, що «нирки свіжих трупів у змозі оживати й функціонувати при пересадці іншій людині», і що «поза всяким сумнівом, трупні органи при пересадці людині не дають жодної специфічної інтоксикації або анафілаксії». Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки кадаверних нирок почали робити тільки в 50-60-ті роки.

15.Безкровний аналіз крові

Харківський учений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, п’ять датчиків якого прикріплюються на певні ділянки тіла людини, після чого на екран комп’ютера виводиться 131 показник здоров’я. Прилад активно використовується медиками в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці.

16.Антибіотик батумін

Науковці з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик з високою активністю до всіх видів стафілококу. За хімічним складом цей препарат не має аналогів.

17.Компакт-диск

Мало хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х створив аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою: оптичний диск був створений для супер-ЕОМ.

18.Електричний трамвай

На початку 1870-х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електрики залізним дротом. 1880-го Піроцький представив проект застосування електрики «для руху залізничних потягів з подачею струму». Через рік у Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією «Siemens» за схемою українця.

19.Рукавичка для людей з проблемами зору

Хлопець із Луганська Іван Селезньов на міжнародному конкурсі «Intel International Science and Engineering Fair» представив свій проект «Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору». Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу 2013 року, а американські інвестори вже зацікавились ним і пропонують співпрацю. Однак Іван усе ще сподівається, що матиме змогу розвинути проект в Україні.

20. Розпізнавання облич комп’ютером

Киянину Єгорові Анчішкіну було 26 років, коли він зацікавився проблемою розпізнавання відео та фотоінформації. Разом із колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп’ютер впізнавати людські обличчя. Скажімо, розробка українських програмістів могла б швидко знайти сумнозвісного «караванського стрільця». Але фантастична технологія вже не належить Україні: інтернет-гігант «Google» викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію.

21.Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах

Нік Голоняк працював у Головній лабораторії напівпровідників «Дженерал Електрик Компані» у місті Сіракузі (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких – перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовувати у фарах автомобілів, світлофорах, електронній і побутовій техніці, в інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи зумовили розробку червоних лазерів, які використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода – пристрою, на базі якого працюють комп’ютери, телевізори та інші сучасні електронні прилади.

22.Один з «батьків» Інтернету 

Леонарда Кляйнрок виріс у Нью-Йорку в родині бідних іммігрантів. Його батько народився в Україні. Ще в дитинстві він склав детекторного радіоприймача з рулону туалетного паперу, старого леза для бритви, дроту, стержня від олівця, та конденсатора змінної ємності. Приймач працював, і з цього почалось його захоплення електронікою.

Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом Массачусетського Технологічного Інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різними шляхами через мережу. Молодий вчений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам – «Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах». Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої Л.Кляйнрок оприлюднив у книзі «Комунікаційні мережі» (1964), де виклав головні принципи (разом з наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету. Ідеї Кляйнрока випереджали час, тож знайшли широке застосування лише в кінці 60-х років XX століття, коли ними зацікавилося Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA), одним з напрямків діяльності якого стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв’язку.

Українці – талановита нація і цей (далеко не повний) перелік винаходів – доказ цього. Шкода, що, як і раніше, українські науковці не отримують підтримку від держави. Тому й зараз їм доводиться реалізовувати свої плани та винаходи на теренах інших країн, дуже зацікавлених у відкриттях наших учених.

Запис 22 винаходи українців, відомі світові спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під час тестувань води виявилося, що продукція провідних світових брендів води у пляшках, забруднена крихітними пластиковими частками.

Велике дослідження провели в дев’яти країнах і протестували 250 пляшок води.

В середньому у кожному літрі води виявили біля 10 пластикових часток, які були ширшими за людську волосину. Керувала дослідженням журналістська організація Orb Media.

Тести проводили в Державному університеті Нью-Йорка у Фредонії.

Шеррі Мейсон, професор хімії в університеті, проаналізувавши результати сказав BBC News: “Ми знаходили [пластик] у пляшці за пляшкою та в кожному бренді”.

“Справа не в тому, аби вказувати пальцем на конкретні бренди, а тому, що пластик став поширеним матеріалом у нашому суспільстві, він усюди. І ця вода проникає усюди”.

Наразі немає доказів, що вживання дуже малих часток пластмаси (мікропластмаси) може завдати шкоди здоров’ю людини, але наука має дослідити потенційні наслідки.

Коментуючи результати, професор Мейсон сказав: “Дані, які ми бачимо, не катастрофічні, але вони насторожують”.

Хід дослідження

Дослідники протестували воду у Бразилії, Китаї, Індії, Індонезії, Кенії, Лівані, Мексиці, Таїланді та Сполучених Штатах. Пластик знайшли в 93% зразків, серед таких відомих марок, як Evian, Nestle Pure Life і Aqua.

Аби виключити забруднення води дорогою до лабораторії, закупи в магазинах та доставку води кур’єрами записували на відео. Деякі паки води в США замовили через інтернет.

Щоб виявити у воді мікрочастинки пластику від ста до декількох мікронів шириною, до зразків додавали барвник Nile Red. Він добре прилипає до будь-яких видів пластику.

Потім воду просвічували з такою довжиною хвилі, щоб барвник флуоресціював. Воду фотографували й знімали на відео зі збільшенням, аби підрахувати частки.

Наявність пластику вивчають за допомогою додавання барвника під назвою Nile Red до кожної пляшки. Цю техніку нещодавно розробили британські вчені, аби швидко виявляти пластик у морській воді.

Під час попередніх досліджень встановили, що барвник прилипає до шматків пластику, і підсвічує їх під певним освітленням.

Професор Мейсон та його колеги віднаходили підфарбовані зразки, а потім підраховували кожен шматок, більший за 100 мікронів, розміром як людська волосина.

Деякі з цих частинок, були досить великими, і їх ідентифікували як певний тип полімеру.

Часток, розміром менш як 100 мікронів і до 6,5 мікронів, було набагато більше (в середньому 314 на літр). Їх рахували за допомогою техніки, яку розробили в астрономії, яка рахує загальну кількість зірок у нічному небі.

Склад цих частинок не вивчали детально, але професор Мейсон припустив, що, швидше за все, це також пластик.

Це пояснюється тим, що барвник Nil Red може прилипати й до інших речовин, як фрагменти оболонки або водорості, що містять ліпіди. Втім, вони навряд чи можуть бути у воді в пляшках.

Думка експертів

Експерти розповіли BBC, що люди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.

Торік професор Мейсон виявив частки пластику в зразках водопровідної води, а інші дослідники помітили їх у морепродуктах, пиві, морській солі та навіть у повітрі.

Через те, що дослідження не мало експертного огляду і його не публікували в науковому журналі, BBC опитала експертів у цій галузі.

Доктор Ендрю Мейє, з Університету Східної Англії сказав, що дослідження – це приклад “аналітичної хімії високої якості” і що результати були “досить очікуваними”.

Майкл Уокер, член-засновник правління Агентства стандартів харчових продуктів, зазначив, що барвник Nil Red гарно працює у таких випадках, а дослідження “добре проведене”.

Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionЛюди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.

Що відповіли компанії

Компанії, продукцію яких тестували, повідомили BBC, що вони виробляють воду в пляшках за найвищими стандартами.

Втім, вони також повідомили, що правил, які б регулювали вміст мікропластмаси в пляшках, немає. Також там наголосили, що немає і стандартизованих методів тестування такої продукції.

Nestle заявила, що розпочала власне тестування на наявність мікропластику у воді два роки тому, але там кількість часток була меншою за рівень вимірювання. Також в компанії сказали, що дослідники з Університету штату Нью-Йорк не взяли до уваги деякі стадії контролю, через що могли з’явитися помилкові результати.

Gerolsteiner повідомила, що “не розуміє”, у який спосіб дослідники дійшли до своїх висновків. Їхні власні тести на присутність пластику показували результати, які були “значно нижчими допустимих значень”

Coca-Cola, яка виробляє воду Dasani, стверджує, що впровадила”багатоступінчатий процес фільтрації”, але визнає, що мікрочастинки пластику складно виявляти, а тому “в незначних кількостях” їх можуть знаходити навіть у продуктах, які “виробляють за найвищими технологіями”.

Запис Питна вода у пляшках забруднена частками пластику, – дослідження вчених спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні практично будь-яка людина може опанувати затребувану на ринку спеціальність, навіть не виходячи з дому. Було б тільки бажання.

Україна –  найкраща ілюстрація до теорії про існування паралельних світів. З одного боку, тут існує безліч цікавих проектів у найрізноманітніших сферах, від ІТ до гастрономії, постійно проводяться різнопланові бізнес-конференції, розвиваються локальні бренди, засновуються стартапи.

А з іншого – тут живе величезна кількість людей, які зовсім не спроможні (або не хочуть) знайти своє місце у мінливій економічній та соціальній реальності.

Таке існування країни в режимі двох швидкостей не унікальне. У схожій ситуації існують практично усі держави, що розвиваються й пережили з різних причин передчасну деіндустріалізацію – від Індії до країн Східної Європи. Але в Україні боротьба та єдність протилежностей – між пережитками епохи індустріальної та економікою ери інформаційної – простежується особливо яскраво.

З одного боку, завдяки відносно ґрунтовній академічній освіті, яка залишилася у спадок з індустріальних часів, в Україні з року в рік зростає прошарок людей, яких можна умовно назвати «інноваторами». Неважливо, чим конкретно вони займаються: створюють черговий софтверний стартап, пишуть маркетингові стратегії, відкривають нові ресторани чи розробляють пристрій, який, за досвідом даоських лікарів, діагностує хвороби за пульсом. Головне, що їх об’єднує, – уміння мислити у рамках світу четвертої індустріальної революції, завдяки якому вони цілком вписуються у глобальні бізнес-реалії. Ці люди мандрують світом і мають можливості привносити до своїх проектів передові досягнення цивілізації. Та ось передати свої життєві ідеали решті українців у них не надто виходить. І не тому, що вони не хочуть, а тому, що мало хто здатен їх почути. Адже більша частина країни просто не вміє мислити «поза коробкою» –  у рамках категорій ширших за виконання роботи, якій ти навчився колись у юності. І – поза усвідомленням того факту, що сьогодні практично будь-яка людина може опанувати затребувану на ринку спеціальність, навіть не виходячи з дому. Було б бажання.

Передача стилю мислення – мабуть, єдине завдання, із яким українські інноватори не справляться самотужки.

Як показує – знову-таки світовий – досвід, для цього потрібна підтримка влади. Зокрема, стимулювання інноваторів пільгами, що дозволяють реалізовувати проекти на батьківщині.  Тоді й їхні наймані працівники, бажаючи цього чи ні, також стануть органічною частиною постіндустріальної цивілізації.

Коли ж це не відбудеться, то ми й далі будемо утримувати впевнене лідерство з експорту мізків. А українські інноватори будуть приносити процвітання іншим країнам. Країнам, які можуть допомогти усім своїм громадянам жити хоча б у приблизно однаковому ритмі.

Євген ГОРДЕЙЧИК, головний редактор журналу «Фокус»

Запис Країна двох швидкостей: Як зупинити експорт мізків з України, які приносять процвітання іншим країнам спершу з'явиться на Медіа-Версії.