Івана Миколайчука називають душею поетичного кіно. До фільмів «українського поетичного кіно» зараховують десять повнометражних художніх фільмів з періоду українського кінематографа 1960-70-их років.Зокрема це «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964), «Камінний хрест» (1968) та «Захар Беркут» (1971) Леоніда Осики, «Криниця для спраглих» (1965), «Вечір на Івана Купала» (1968) та «Білий птах з чорною ознакою» (1971) Юрія Іллєнка, «Совість» (1968) Володимира Денисенка, «Комісари» (1968) Миколи Мащенка, «Пропала грамота» (1972) та «Анни́чка» (1969) Бориса Івченка, а також «Вавилон XX» (1979) Івана Миколайчука.

На офіційне відкриття культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука прийшло багато людей, шанувальників творчості Івана Миколайчука, кіномистецтва. Центр має стати місцем для творчості, дозвілля, навчання і спілкування, для реалізації культурно-мистецьких проєктів.

У приміщенні мистецького центру встановили виставку-інсталяцію. Тут  представлені архівні фотографії Івана Миколайчука фотохудожника Михайла Михалатюка. А також на стінах демонстрували фрагменти фільмів кіномитця.

На  майданчику перед будівлею центру відбувся перформанс за участю мім-театру «If».

В артпросторі «Іван хаб» відбулася публічна дискусія «Вавилон XXI».

Культурно-мистецький центр імені Івана Миколайчука два дні на тиждень – у п’ятницю і суботу, працюватиме в режимі кінотеатру. А в інші дні тижня будуть відбуватися різні культурні  ініціативи.

«Який же це філософ без очей? Філософ повинен бачити, думати і споглядати світ. Ні, не спіши. Суть не в тому, щоб скоріше знайти заповітний шлях, а суть у тому, щоб більше побачити на цій дорозі», – Фабіан.

Більше фото з заходів у культурно-мистецькому центрі за посиланням – ІВАНУ МИКОЛАЙЧУКУ – 80. «Я ДУМАЮ. Я ВЗАГАЛІ ДУМАЮ…», – ФАБІАН

©Тетяна Спориніна,
фото автора, Олександра Зюлковського і SergyiS

Запис Івану Миколайчуку – 80. Відкриття культурно-мистецького центру спершу з'явиться на Медіа-Версії.