На благодійному концерті у Чернівцях виступили французький музикант, органіст Жан-Марі Леруа та львівська флейтистка Вікторія Мартинова.

Концерт також присвячений 210-й річниці римо-католицького костелу Воздвиження Всечесного Хреста та 10-річчю надання храму статусу «Мала базиліка». 19 липня 2014-го в костелі Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях відбулися ювілейні урочистості з нагоди 200-річчя освячення костелу. На святі зачитали постанову про надання Храму титулу Меншої Базиліки. Це  дуже висока духовна відзнака, яка є  третьою в Україні.

Концерт 1 вересня 2024-го був присвячений 210-й річниці костелу. У цьому храмі Жан-Марі Леруа виступає майже щорічно. Жан-Марі є головним органістом церкви Нотр-Дам де Назарет у Парижі, професором, диригентом, композитором. Вікторія Мартинова –  талановита молода українська флейтистка, грає на поперечній флейті. Вікторія народилася Гурзуфі, у тимчасово окупованому Криму. Зараз навчається у Львівській академії імені Миколи Лисенка.  Була учасницею оркестру «Фанфари Львова», регулярно виступає з гастролями за кордоном.

У темному світі рятує світло людських сердець. І його необхідно пильнувати – світло! У власному серці та в серцях тих, хто поруч. У темні часи не можна залишатися самому. Ми – люди, і ми потребуємо людей. Із роздумів капелана, священника Української греко-католицької церкви отця Андрія Зелінського.

Концерт, що відбувся, благодійний. Збирали кошти для потреб наших захисників. Гроші будуть передані волонтеру, чернівецькому отцю-капелану Василю Гасинцю. На концерті прозвучали твори Дітріха Букстегуде, Йоганна Себастьяна Баха, Георга Філіппа Телемана, Вольфганга-Амадея Моцарта, Крістофа Віллібальда Глюка, Луї Джеймса Альфреда Лефебюр-Велі, Астора П‘яцолли, Рішара   Галліяна, Мирослава Скорика, Миколи Лисенка.

В нашому світі раптом стало темно й холодно. Та водночас з’явилося стільки світлих людей – справжніх воїнів світла. Щоб темрява таки не стала остаточною, нам слід сьогодні й надалі невтомно стояти на захисті правди, добра, справедливості та краси.

Жану-Марі Леруа вручили грамоту  від управління культури Чернівецької ОВА.

Отець Анатолій Шпак подякував музикантам Жану-Марі Леруа і Вікторії Мартиновій, організаторам концерту, журналістці Наталії Фещук, ведучій Світлані Крючковій, всім, хто прийшли на благодійний концерт. І велика подяка нашим захисникам, хто у цю мить, в ці хвилини, боронить Україну, ризикуючи власним життям.

Концерт завершився. Слава нашим мужнім захисникам! Слава Україні!

Молитва за Україну

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Більше інформації з заходу за посиланням – Благодійний концерт «Музика зраненої душі» відбувся у Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Благодійний концерт Жана-Марі Леруа і Вікторії Мартинової відбувся у Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста спершу з'явиться на Медіа-Версії.

РОМАН КАРНАУХ

(07.06.1981 – 06.09.2018)

Старший сержант Роман КАРНАУХ в 2014 прийшов на військову службу за контрактом, яку проходив на посаді командира відділення 1 аеромобільно-десантної роти 3 батальйонно-тактичної групи 80 десантно-штурмової бригади. На початку травня 2014 року у складі зазначеної військової частини вибув у зону АТО для виконання завдань.        Підрозділ, у якому служтв боєць брав участь у визволенні основних населених пунктів Луганської області. Виконував завдання у ході Дебальцевськоі операції.                                           У 2014 році захищав Луганський аеропорт, за що був нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту».
У померлого Романа залишилася дружина Галина та батьки.
Похоронений на Центральному кладовищі Чернівців.

Спільну молитву  провели капелани о. Василь Гасинець і о. Віктор Чуляк.

Вічна пам’ять і слава Герою Роману Карнауху!

Більше фото з заходу за посиланням – ПОДЗВІН ЗА ГЕРОЄМ. РОМАН КАРНАУХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Подзвін за полеглим Героєм Романом Карнаухом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оце прочитав повідомлення поліції про надзвичайну ситуацію на мосту через Прут і порадів за наших поліціянтів: нібито ж відрадили людину від гріха самогубства (навожу без скорочень):

«Увечері 15 грудня на лінію 102 надійшло повідомлення про спробу самогубства на мості через річку Прут у Чернівцях. Чоловік стояв на оглядовому майданчику під мостом поблизу Дріжджзаводу і погрожував стрибнути. Під час діалогу з правоохоронцями самогубець погодився піднятись за умови, що поліція покине міст.

Піднявшись, чоловік пішов краєм мосту в напрямку вулиці Гагаріна, наблизився до кінця, стрибнув під міст і побіг у невідомому напрямку.

Патрульні обстежили прилеглу територію та виявили чоловіка на міському пляжі. Самогубця затримали та передали працівникам швидкої, – повідомляють у прес-службі Патрульної поліції Чернівецької області».

Щоправда два моменти таки шарпнули: по-перше, навіщо поліція обстежувала «прилеглу територію», якщо бачили, що чоловік побіг сам, і по-друге, навіщо його затримали й передали медикам? Потім подумав, що в поліції інструкція така: обстежувати потенційного самогубця, чи остаточно він позбувся поганих думок?

Та наступного дня натрапив на пост вельмишановного священика, військового капелана і водночас громадського активіста, який протягом усіх воєнних років несе слово Боже й людську розраду нашим воякам на Сході України. Наведу і його розповідь:

Василь Гасинець: «Хотів написати з цього приводу ще 15-го увечері, але не знайшов повідомлення про цей випадок, тож не став. Але коли мені потрапив на очі цей пост, вирішив розповісти детальніше. 

Вечером, біля 21.00 ( 15.12. 2018), їдучи по мосту через р. Прут біля Дріджзаводу, я побачив велике скупчення поліцейських машин, машину швидкої допомоги, а також рятувальників  Маючи великий досвід священичого і військового служіння, зрозумів, що там БІДА. Тому не міг не зупинитись. Машину залишив майже в кінці мосту (в напрямку вул. Гагаріна). Підійшовши до середини мосту, місця подій, побачив на мостовій опорі чоловіка, який заявляв про те, що має намір кинутися з мосту вниз. Почав з ним спілкування довге, що тривало майже 20 хв. Чоловік довірився і сказав, що підніметься, тільки за умови, коли від’їдуть «менти», тож мені довелося вмовляти «ментів» ще 20 хв., щоби роз’їхалися. На диво, це було важче, ніж вмовити відчайдуху, але всі прилипли до перил ніби бажали бачити «режим польоту». І ,зрештою, ЩАСТЯ!!! З тяжким трудом вдалося упросити поліцію від’їхати. Чоловік піднявся на міст і згодився пройти зі мною і сісти в мою машину. Я йшов по мосту, а він паралельно рухався за колесовідбійником. Постійно вимагаючи, щоб «менти» відійшли. Ідучи десь приблизно 50-60 м мостом до машини, я весь час спілкувався з ним. Коли наблизилися до машини, я відчинив йому (зумисно) задні ліві двері. Та, коли цей відчайдуха був на відстані півтора метра від машини, з’явилась поліцейська машина і поліцейські, виблискуючи значками. Побачивши їх, чоловік відразу ж метнувся й кинувся з мосту.
Ось така правда про професійність нової поліції».

Кожен читач спроможний порівняти й оцінити це самостійно. А мені щось знову згадалася (практично щоразу згадую, коли йдеться про інциденти з поліцією) 3-місячна бліц-підготовка новонабраних поліцейських: чого встигли навчитися, не зрозуміти, а чого НЕ навчилися, одразу видно: дисциплінованості, навичок водіння в екстремальних і витримки в гострих ситуаціях, медичних навичок, психологічної підготовки, та й просто людського спілкування. Не казатиму, що стовідсотково все так сумно, але щось забагато цих журбинок, чи не так?

Іван ДУПА, який хотів би про щось веселе…

Запис Іван Дупа дивується, або 2 версії стрибка з мосту спершу з'явиться на Медіа-Версії.