Вона наголосила, що в Чернівецькій області проживає 189 тис. 597 дітей віком до 18 років, з яких 1 тис. 283 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 830 дітей знаходяться під опікою та піклуванням громадян. З початку року встановлено опіку (піклування) над 32 дітьми.

– В області розпочата кампанія, мета якої – дати прихисток кожній дитині, – підкреслила начальник служби у справах дітей облдержадміністрації. Юлія Яківчек нагадала, що на Буковині діє 12 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 77 дітей та 60 прийомних сімей, в яких виховується 131 дитина. Протягом цього року створено 2 прийомні сім’ї, до яких влаштовано 4 дітей. Сімейними формами виховання в області охоплено 81,3% дітей від загальної кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повідомляє прес-служба ОДА

Запис На Буковині зростає кількість усиновлених дітей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Належна реалізація прав і свобод людини неможлива без налагодженого правового механізму їхнього забезпечення. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон), ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2010 року, є оновленою нормативною базою правового регулювання відносин, пов’язаних з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану.

Основна мета прийняття Закону – вдосконалення нормативного врегулювання сфери державної реєстрації актів цивільного стану шляхом систематизації та підвищення ефективності дії норм, які регулюють відносини, пов’язані з цією сферою, оскільки Сімейний кодекс України не містить окремого розділу про акти цивільного стану. До набуття чинності цього Закону зберігав чинність розділ V «Акти громадянського стану» Кодексу про шлюб та сім’ю України 1963 року у частині, що не суперечила Сімейному кодексу України.

Закон визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, регламентує порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану, закріплюючи підстави, строки, місце державної реєстрації, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Зазначений Закон вніс зміни до Сімейного, Цивільного і Цивільного процесуального кодексів України, Закону України «Про нотаріат», яким закріплено низку новітніх норм з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи.

Так, з прийняттям Закону не передбачається державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу. Рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу. Вказані зміни логічно пов’язані з положеннями Сімейного кодексу України, відповідно до яких у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Удосконалено також порядок розірвання шлюбу особами, засудженими до позбавлення волі. Зокрема, згідно з положеннями Закону засуджені до позбавлення волі особи, незалежно від строку покарання, мають можливість реалізувати своє право розірвати шлюб, як в судовому порядку, так і в органах державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи, при цьому забезпечується всебічне врахування її майнових та особистих немайнових прав, зокрема щодо участі у вихованні дітей. Діючі до прийняття Закону норми позбавляли особу, засуджену до позбавлення волі, ініціювати питання розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану та надавали пріоритет інтересам другого з подружжя.

З метою належного захисту прав та інтересів дитини Закон удосконалює порядок визначення походження дитини від батька, який, не перебуваючи у шлюбі з матір’ю дитини, мав право у передбачених законом випадках одноособово подати заяву про визнання себе батьком дитини. Наразі за відсутності спільної заяви матері та батька дитини визнання батьківства можливе лише за рішенням суду.

Спрощено також порядок проведення державної реєстрації народження дитини, яка народилася поза закладом охорони здоров’я. У такому разі документом, що підтверджує факт народження дитини, видає заклад охорони здоров’я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров’я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Крім того Закон спростив в окремих випадках порядок внесення змін до актових записів цивільного стану та їх поновлення. Даний процес пов’язаний з витребуванням документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, у зв’язку з чим виникали значні ускладнення у разі, якщо необхідний документ було складено компетентними органами іноземної держави, з якою Україна не має договірних відносин у цивільних і сімейних справах, або якщо її законодавством встановлено інший порядок внесення змін, поновлення актового запису, відмінний від передбаченого законодавством України. Закон визначає, що в даному випадку актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється для внесення необхідних змін відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Такий порядок забезпечує виконання рішень судів про усиновлення, скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним, визнання та встановлено факту батьківства, материнства у наведених випадках.

Запис Про шлюб, сім’ю та дітей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про опікунство та усиновлення – у розмові з Юлією ЯКІВЧИК, начальником Чернівецького обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

– Що потрібно знати подружжю, яке хоче усиновити дитину?

– Усиновлення – найкраща форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Бо вони стають повноправними членами сім’ї. Держава заохочує цей процес – усиновителі отримують допомогу, як при народженні, а також – декретну відпустку.

Але не кожну сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, можна усиновити. Не підпадають під це діти, батьки яких перебувають у місцях позбавлення волі, або якщо батьки не можуть виконувати своїх обов’язків у зв’язку з тривалою хворобою, чи коли діти відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав. Саме тому із 1294 дітей лише 392 дитини перебувають на обліку з усиновлення.

Усиновлювачам треба звернутися до служб у справах дітей за місцем проживання. З ними проведуть співбесіду і дадуть перелік документів, які необхідно зібрати. Щоправда, декому не подобається складна процедура, але ж це не магазин, де купують товар! Ми маємо знати, куди потрапляє дитина, яка вже один раз осиротіла.

Коли подружжя збере документи, проводиться акт обстеження умов проживання усиновлювачів і тільки після цього майбутніх батьків ставлять на облік усиновлення. Із пакетом документів людина може звернутися до будь-якої служби, навіть в іншу область. Пошук дитини може зайняти як місяць, так і рік. Щоправда, після року документи треба поновлювати.

Кандидати на усиновлення мають право додатково провести медичні обстеження дитини. Це робиться в її інтересах, щоби вона потім знову не залишилася самотньою. Але у нас, дякувати Богу, від 2007 року випадків розусиновлень не було.

Головне для усиновлювача – довідка про стан здоров’я: він не повинен перебувати на обліку у нарколога та психіатра. Не повинен також притягатися до кримінальної відповідальності за певними статтями.

– Як щодо віку?

– Обмежень у віці немає. Хоча, з якого боку дивитися… Це дає право родичам не брати під опіку осиротілу дитину, а усиновлювати, що розширює права жінок старшого віку. Та чи не осиротіє дитина раніше часу?

Зустрічаємося і з проблемою, коли усиновлювачі втратили власну дитину. Ми намагаємося їх переорієнтувати, аби вони усиновили дитинку тільки протилежної статі. Бо батьки будуть порівнювати дитину із своєю втраченою.

– Яких дітей бажають виховувати буковинські родини?

– Найчастіше люди беруть зовсім маленьких. Майбутні батьки хочуть, аби малюк вважав їх рідними. Деякі усиновлювачі навіть імітують вагітність… Тож малюків, народжених після 2008 року, на обліку немає. Та намагаємось переконувати людей брати і старших дітей. На щастя, бувають випадки, коли люди приходять з категоричним наміром усиновити маленьку дитину, а в процесі розмови усиновлюють і шестирічних. А нещодавно молода пара усиновила дитину, в якої були проблеми з мовленням. Інша сім’я, яка не мала власних дітей, усиновила одразу двох. Важливо, аби усиновлювач відчув, що це саме його дитина.

– Хто найчастіше бере під опіку сиріт?

– Здебільшого родичі. Найчастіше, за статистикою, – бабусі і дідусі. Родичам теж потрібно зібрати відповідні документи. Але якщо це стороння людина, вона повинна обов’язково пройти навчання, яке проводить Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Повинні пройти навчання й батьки-вихователі, і прийомні батьки. Без цього їх просто не візьмуть на облік.

На Буковині діє 10 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 68 дітей. 130 дітей виховується в 58 прийомних сім’ях.

– Ходять чутки про закриття інтернатів…

– Нині в країні прийнято багато законопроектів, спрямованих на влаштування дітей у сім’ї. Таким чином ми забезпечимо конституційне право дітей на виховання в сім’ї, виконаємо міжнародні акти, в тому числі й конвенцію ООН про права дитини. А такий кардинальний крок як закриття інтернатів, вважаю передчасним. Реформування інтернатних закладів повинне відбуватися поступово.

Прийомна сім’я бере на виховання від 1 до 5 дітей, будинок сімейного типу – від 5 до 10.

– Мова швидше йде про розукрупнення таких закладів. І Буковина не виключення. Так, Оршівський дитячий будинок – інтернатний заклад нової форми, куди дітей влаштовують за родинним принципом. Тут діти ходять до звичайної школи. Але з кожним роком кількість дітей, яких влаштовують у сім’ї, більшає!
Будинки сімейного типу і прийомні сім’ї – це, фактично, соціальне замовлення держави. Дітей беруть на виховання до повноліття або до 23 років, якщо вони навчаються. Далі доросла людина вибуває із сім’ї. Та буковинці – чуйні люди, тож у нас здебільшого діти залишаються назавжди…

– Чи перевіряють ці сім’ї потім? Кажуть, що діти скаржаться на те, що їх беруть як робочу силу…

– Обов’язково перевіряємо в якому стані діти та в яких умовах вони проживають. І не тільки тих, кого беруть під опіку, а й тих, кого усиновили. Звичайно, зберігаючи анонімність. Поки що скарг не виявили.

Запис Усиновлення – не магазин, дитина – не товар! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Гаряча лінія з питань усиновлення спершу з'явиться на Медіа-Версії.