Архивы УНР - Медіа-Версії

Микола ВАСИЛЬКО – 155: знай історію Буковини

Людмила — Sun, 02 Apr 2023 15:13:56 +0000

До 155-річчя від дня народження унікальної особистості – нашого земляка Миколи Василька, який відіграв значну роль в історії Буковини, Австро-Угорщини та УНР, – у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася та діє виставка «Микола Василько: депутат, меценат, патріот».

Там можна ознайомитися з документами та унікальними світлинами з фондової колекції ЧОКМ, що висвітлюють перебіг передвиборчої поїздки М. Василька та інших українських депутатів у жовтні 1909 року до громад сіл Розтоки, Сторонець-Путилів, Довгопілля, Дихтинець, Вижниця.

Прикметно, що, як депутат Австро-Угорського парламенту, Василько попереджав уряд країни про небезпеку москвофільства, який протягується до герцогства Буковина Держдумою Росії.

Народився Микола Василько в родині буковинського магната лицаря Миколи фон Василька старшого (1837—1892) та його другої дружини Євгенії Науман (нім. Eugenia Naumann) 21 березня 1868 року. Його дід — лицар фон Деметрі (нім. Ritter von Demeter; 1796—1878).

Герб родини Васильків.

Васи́льки були знатним буковинським боярським родом руського походження, практично всі представники якого зволощилася (зрумунізувалася) ще в часи Молдавського князівства. До 10 років Микола виховувався вдома під орудою матері в румунсько-німецькому дусі, а 1878 року батьки скерували його до Відня на навчання до престижного закритого навчального закладу Терезіанум. Саме там юний Микола Василько завів знайомства з багатьма однолітками, які пізніше стали впливовими людьми у політиці Австро-Угорської імперії, що допомогло йому в майбутньому вирішувати значні проблеми УНР. Зокрема, встановити дипломатичні стосунки більше, ніж із 20 країнами світу. Адже до березня 1918 року УНР користувалася міжнародною підтримкою Німецької та Австро-Угорської імперій. Та після поразки останніх в Першій світовій війні залишилась без їхньої допомоги.

Румунський, а відтак український громадсько-політичний діяч, професійний дипломат Микола Василько багато зробив для УНР – української держави зі столицею в Києві, яка в 1917—1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України. Постала на місці південно-західних губерній Російської імперії, населених переважно українцями^[5]. До квітня 1918 року очолювалася Центральною Радою УНР на чолі з Михайлом Грушевським, після грудня 1918 року — Директорією УНР, яка усунула від влади Павла Скоропадського — гетьмана Української Держави. Проголошена УНР 7 листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складі Російської республіки. А вже 22 січня 1918 року, як пише Вікіпедія, після початку українсько-радянської війни УНР була проголошена незалежною державою

Ось кілька світлин того часу:

Помер Василько від хвороби 2 серпня 1924 р. у Бад-Райхенгалль, Баварія).

Отже, до 21 квітня на буковинців та гостей міста чекає унікальна виставка.

Не прогавте! Свою історію треба знати! Перефразовуючи відомий вислів, хочеться наголосити: не знаєш своєї історії – вивчаєш чужу.

Вл. інф.

Запис Микола ВАСИЛЬКО – 155: знай історію Буковини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

23 травня – День Героїв! Свято величі духу українських вояків – борців за волю України

sporynina — Thu, 23 May 2019 16:49:04 +0000

23 травня біля пам’ятника Тарасу Шевченку на Центральній площі Чернівців відзначили День Героїв.

23 травня – день вшанування пам’яті українців, які боролись за вільну й незалежну Україну. Саме 23 травня у Роттердамі більшовики вбили провідника ОУН, полковника армії УНР Євгена Коновальця. Перший пункт ухваленого 1929 року «Декалога українського націоналіста» проголошував: «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї». Беззаперечно, Коновалець загинув за Неї, але й збудував Її – також. 23 травня – 81 річниця з дня загибелі легендарного полковника Коновальця.
Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії, Мирона Тарнавського Січових стрільців, Дмитра Вітовського,армії Української Народної Республіки, Симона Петлюри Організації Українських Націоналістів, Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, членів визвольного руху, шестидесятників, активістів Небесної сотні, воїнів АТО.
До здобуття Україної незалежності свято відзначалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу. Однак, День Героїв ще не є офіційним державним святом.

У Чернівцях в урочистостях взяв участь командир добровольчої окремої зведеної штурмової роти «Карпатська січ» Олег Куцин. За час участі у військових дій на сході України чота стало ротою, взяла участь в обороні Донецького аеропорту, боях за Піски, шахту «Бутовка», Водяне, Опитне, Первомайськ.

Молитва українського націоналіста
Автор Осип Мащак
УКРАЇНО, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки закатованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.

Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці мойому. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай мойому! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ І СОБОРНА!

Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – Незалежності, розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави.

Запис 23 травня – День Героїв! Свято величі духу українських вояків – борців за волю України спершу з'явиться на Медіа-Версії.