Організатори:
• ГО «ВР «Небайдужі»
• МКП «Центр стерилізації тварин» м.Чернівці
• Соціальний проєкт «Лапки Надії»

Марш став не лише акцією солідарності, а й важливим громадським закликом — підтримати тварин, які через війну залишилися без дому, їжі, турботи. Внаслідок бойових дій багато людей були змушені евакуюватися, залишаючи своїх улюбленців або ж втрачали їх у трагічних обставинах. Частина цих тварин знайшла тимчасовий прихисток у притулках, інші — блукають вулицями в пошуках їжі та тепла.

Учасники маршу несли плакати з закликами до відповідальності, співчуття та дій: «Не купуй — прихисти», «Вони не винні у війні», «Допоможи хвостику вижити».

Захід також мав інформаційну складову — волонтери розповідали, як можна допомогти: прихистити тварину, передати корм чи медикаменти до притулку, підтримати фінансово волонтерські ініціативи, розповсюдити інформацію.

Допомога безпритульним тваринам — це не лише про милосердя. Це — про культуру, про відповідальність, про людяність у нелюдський час. Поки триває війна, наші менші друзі, як ніколи, потребують нашого захисту.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Марш «Гуманні Чернівці: безпека для людей і тварин» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомляється на сайті Верховної ради.

Згідно зі змінами, вигул собак без повідків і намордників (крім порід, не внесених до списку небезпечних) або в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником екскрементів своєї тварини тягнуть попередження або штраф від 170 до 340 гривень. Для посадових осіб – попередження або штраф від 340 до 850 гривень.

Якщо порушення вчиняється повторно протягом року, то штраф для фізичної особи збільшується до 340-510 гривень, для посадової – до 510-1020 гривень.

Якщо порушення супроводжується нанесенням шкоди здоров’ю людини або його майну, то фізичній особі загрожує штраф від 1700 до 3400 гривень з конфіскацією тварин, посадовим особам – від 3400 до 5100 гривень з конфіскацією тварин.

Крім того, до повноважень місцевої влади у сфері захисту тварин від жорстокого поводження віднесли вжиття заходів та забезпечення заборони пересувних звіринців, пересувних зоопарків, пересувних виставок диких тварин та іншої забороненої законом діяльності.

Запис Набули чинності норми закону щодо жорстокого поводження з тваринами і порушень правил утримання собак і котів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомляє пресслужба Держприкордонслужби.

«Мерседес» їхав з України. В його салоні знаходилася продірявлена для циркуляції повітря коробка. У ній, як з’ясувалося, були екзотичні рептилії у тканинних мішечках.  Жодних документів для перевезення тварин у водія та пасажира автівки не було. Вони повідомили, що коробку везуть як передачу в Італію, – йдеться в повідомленні.

Прикордонних додають, що наразі обставини події з’ясовуються. Очікується прибуття у пункт пропуску фахівців, які мають допомогти встановити походження та виду виявлених тварин.

Запис Через “Порубне” з України за кордон хотіли вивезти екзотичних змій і ящірок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дані про зменшення популяції диких тварин оприлюднив Всесвітній фонд дикої природи WWF у своєму звіті.

Популяції понад 4 тис. видів ссавців, птахів, риб, рептилій та амфібій різко скоротилися у період між 1970 і 2014 роками, повідомляє CNN з посиланням на WWF.

Причини полягають у зростанні забруднення довкілля, знищенні лісів, кліматичних змінах та інших явищах, викликаних людиною, стверджує фонд. До 2050-го частка територій на планеті, що перебувають поза впливом людини, скоротиться із чверті до однієї десятої.

90% морських птахів мають пластмасові речовини у шлунках порівняно з 5% у 1960-х, зазначають автори звіту. Вони закликають укласти міжнародний договір на основі Паризької кліматичної угоди, щоб захистити дику природу й зупинити негативний вплив людини на неї. Нинішні зусилля вважають недостатніми, щоб зупинити вимирання диких видів.

Нинішня криза у дикій природі, спричинена людиною, є безпрецедентною за своїми масштабами та швидкістю, стверджує генеральний директор WWF Марко Ламбертіні.

“Коли ми здатні контролювати природу й навіть шкодити їй, ми продовжуємо поводитися так, ніби є мисливцями та збирачами 20 тис. років тому”, – цитує Ламбертіні CNN.

А генеральний директор WWF Великобританії Таня Стіл додала у своїй заяві: “Ми перше покоління, яке знає, що руйнує планету, й останнє, яке може щось зробити з цим”.

Запис За останні 40 років популяція дикої природи у світі скоротилася на 60% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Карпати –  легені Європи, тож їхня цілісність є запорукою здоров’я європейців. До слова,  усіх, а не тільки українців. Недарма ж світова спільнота у ХХІ столітті дійшла до усвідомлення концепції Єдиного здоров’я. Це означає, що людина не може бути щасливою, здоровою та успішною, якщо вона мешкає у хворому суспільстві чи хворому навколишньому середовищі. І для збереження довкілля Європа робить дуже багато. Приміром, створює екомережу територій, що охороняються –  «Natura 2000».  

Ключовим об’єктом у програмі розбудови європейської екомережі «Natura 2000» є оселища. Що таке оселища? Це еквівалент широко вживаного в англомовній літературі поняття «habitat» – cередовище проживання певного виду або популяції. Так ось,  у Національному природному парку «Черемоський»,  який розташувався у найбільш віддаленій частині Буковинських Карпат, на Путильщині, є чимало оселищ, які входять до європейської екомережі «Natura 2000». Відтак, презентація нового видання – колективної міжвідомчої монографії «Екологічний менеджмент території, охорона ландшафтного і біотичного різноманіття, рекреаційні ресурси та перспективи розвитку національного природного парку «Черемоський», яка відбулася у нещодавно відкритому  еколого-просвітницькому центрі на базі кафедри ботаніки, лісового та садово-паркового господарства Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, стала далеко не пересічною подією.

– Чому це непересічна подія? – перепитав заслужений природоохоронець України Микола БІЛОКОНЬ, начальник управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації, один із піонерів природно-заповідної справи, який свого часу дуже багато зробив спільно із покійним екологом Володимиром Солодким для появи та розвитку на Буковині мережі Національних природних парків (НПП), і пояснив: – Бо для діяльності таких важливих державних поліфункціональних установ, якими є національні природні парки, необхідне чітке визначення стратегії й тактики подальшого розвитку, розуміння першочергових і наступних кроків. І саме в цьому аспекті завжди потрібна підтримка і допомога науковців-професіоналів. Їх в авторському  колективі – 11, усі вони мають великий досвід роботи у природоохоронній сфері та значну кількість наукових публікацій.

Ліричний відступ за матеріалами монографії

Якщо вам поталанило подорожувати  Путильським районом, ви не могли не закохатися у його дивовижні краєвиди, захопитися неймовірної краси полонинами та лісами. Чивчинські гори, до яких належить і територія Національного природного парку «Черемоський», є серед найбагатших на ендеміки, тобто види рослин і тварин, обмежених певним ареалом, регіонів Українських Карпат. Тільки тут – на горі Великий Камінь –  можна побачити кедрову сосну природного походження й  жовтушник трансільванський, а також  рослину-хижака, що перетравлює комах, – товстянку  альпійську.

.

 Жовтушник трансільванський

 Рослина-хижак товстянка альпійська

Одне слово, дослідження таких відомих на Буковині та за її межами науковців-екологів, як ІллІ ЧОРНЕЯ, доктора біологічних наук, завідувача кафедри ботаніки, лісового і садово-паркового господарства ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Василя БУДЖАКА, доцента цієї ж кафедри й кандидата біологічних наук, та Ігоря СКІЛЬСЬКОГО, завідувача науково-дослідного експозиційного відділу природи Чернівецького обласного краєзнавчого музею та за сумісництвом співробітника НПП «Хотинський»,  відкриють таємниці гірської природи. Щоправда, ті місця нині безлюдніють, а традиційні види лісогосподарської  діяльності та випас худоби занепадають.     

Трохи історії: НПП «Черемоський» носитиме ім’я Вавилова

Буковий край і нині вабить до себе не тільки мандрівників, а й науковців навіть світового рівня. Першим ботаніком, який побував тут ще 1888 року, був українець Остап ВОЛОЩАК із Львівщини. Відтак між 20-ми і 40-ми роками ХХ століття тут подорожували під час експедицій румунські вчені Еміліан Цопа, Михайло Гушуляк (українець за походженням), польські дослідники Тадеуш Вільчинський, Гуго Запалович, Богоміл Павловський, а потім і радянські. Серед останніх був і вчений зі світовим ім’ям Микола ВАВИЛОВ.

До слова, світило світової ботаніки, генетики та селекції Микола Вавилов під час своєї останньої експедиції в Карпати знайшов тут природні популяції полби – двозернистої пшениці, зерна якої були знайдені у гробницях фараонів. І саме з Чернівців Вавілова викликали до Москви, де заарештували. На початку 1943 року він помер у в’язниці НКВС.

А тепер трохи офіційності – із сайту Українського товариства генетиків і селекціонерів (УТГіС) імені М.І. Вавилова. Восени 2017 року в  Умані відбувся X з’їзд цього товариства, присвячений 50-річчю заснування УТГіС і 130-річчю від дня народження М.І. Вавилова. На з’їзді  було вирішено присвоїти НПП «Черемоський» ім’я Вавілова. Цю ініціативу підтримали члени громадської організації «Земляцтво буковинців у  Києві «Буковина».

Рослини й тварини не вміють писати…

Та повернімося до презентованої книги. У монографії логічно структуровано окреслені природні умови НПП «Черемоський», його флора і фауна, ландшафтна будова, рекреаційний потенціал цієї унікальної території, соціально-економічні чинники розвитку території. Особлива увага акцентована на специфіці моніторингу довкілля, науковому забезпеченні діяльності установи, обгрунтованому функціональному зонуванні території.

Книга чудово ілюстрована і викладена у доступному для пересічного читача форматі.

Ініціаторами підготовки та видання цієї колективної монографії виступили Буковинське товариство природодослідників, Чернівецький краєзнавчий музей і Національна Академія служби безпеки України, активно долучилися також Інститут біології, хімії та біоресурсів ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації, Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені Л.І.Медведя, окремі науковці НПП «Черемоський».

Про основні проблемні питання функціонування НПП і підвищення рівня його охорони доповіли представники авторського колективу – завідувач кафедри ботаніки, лісового та садово-паркового господарства ЧНУ доктор біологічних наук, професор Ілля Чорней; заступник директора НПП «Хотинський» з науково-дослідної роботи, кандидат географічних наук Віталій Коржик; завідувач науково-дослідного експозиційного відділу природи Чернівецького краєзнавчого музею, кандидат біологічних наук Ігор Скільський, професор спеціальної кафедри Національної академії Служби безпеки України, кандидат біологічних наук і колишній чернівчанин Микола Величко; екс-заступник директора НПП «Черемоський» з наукової роботи Андрій Юзик.

«Рослини й тварини не можуть писати, за них нікому заступитися, крім нас, людей, які разом з ними населяють цю планету, але не є її власниками», – Джеральд ДАРРЕЛЛ, англійський натураліст.  

Рекреаційні та туристичні можливості «Черемоського» безмежні  

Про них розповів кандидат географічних наук Віталій КОРЖИК.

І гора Томнатик  із залишками колишньої військової бази «Памір» теж розташована на території НПП. Там можна спостерігати чудовий зоровий ефект, викликаний  циклональним типом погоди. Коли повітря стає украй прозорим, зростає різкість і створюється ефект наближення об’єктів. Тоді навколишні гори можна побачити в усій красі на 100 км довкола.

Прикметно, що на території  «Черемоського» є унікальні мінеральні води, які лікують серцево-судинні захворювання, травний тракт, урологічні недуги та хвороби шкіри. Аналоги таких вод відомі в Румунії (курорт Бозна), Литві (Друскінінкай), Росії (Стара Русса, Усольє).

Особливості клімату (відсутність як  відлиг, так і низьких температур узимку) такі, що тут можна успішно розвивати як літній, так і зимовий відпочинок. До речі, турист Коржик наводить схеми цікавих туристичних маршрутів та екологічних стежок: «Полонинські мандри», «Дорогою до небес», «Здіймаючись над обрієм», «Горами на велосипеді» тощо. Охочі можуть скористатися…

«Підводні камені» заповідної справи

Суперечки з’являються там, де збираються зацікавлені люди. До такого висновку спонукали мене гострі дебати під час обговорення монографії та екологічних проблем цього гірського регіону. А розпочалися вони з доповіді доктора біологічних наук, професора, академіка АН Вищої школи України, директора Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ Михайла Марченка. Він «підняв завісу» над «підводними каменями» у розвитку природно-заповідної справи нашого благословенного краю. І презентація переросла у жваву, деколи й гостру дискусію, до якої активно та емоційно долучилися представники Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, національних природних парків, Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, громадськості та засобів масової інформації.

Наведу кілька фактів, які мене, людину, що пише про екологічні питання щонайменше 40 років, особливо зачепили.

Приміром, п. Величко (а він відповідає за свої слова, бо як-не-як працював у СБУ та й нині  викладає у Національній академії СБУ),  наголосив, що хабар – це не корупція. Бо корупційна складова закладається до нормативної бази. І за прикладом далеко ходити не треба: 80-90% закуплених Україною засобів захисту рослин потрапляють до нас із Китаю. В Україні вони не досліджуються. І це при тому, що їхнє використання у самому Китаї заборонене! Хоча у ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка А.Медведя» МОЗ України, з яким п. Микола співпрацює, є сучасна, сертифікована за міжнародними зразками, лабораторія.  

Гострі дискусії розгорілися й довкола перспектив НПП та певних проблем, які постають між Мінекології та Агенцією лісових ресурсів. Та, мабуть, найбільше списів було зламано довкола нинішнього керівництва національного парку «Черемоський». З’ясувалося, що наукова рада при НПП не має жодного впливу на кадрову політику. Більше того, вона  призначається директором! Чим може закінчитися за таких умов безмежна влада керівника, (коли в директора ще й немає відповідної освіти), спрогнозувати важко. П. Величко розповів присутнім, як цікавився у Міністерстві екології та природних ресурсів України, чому конкурс на посаду здолала людина, яка продемонструвала значно гірші знання та професійні якості за конкурента. Відповіді він не отримав.

Йшлося також і про те, що НПП функціонують здебільшого як лісництва. Хоча їхнє призначення – кардинально протилежне.  Від фахівців почула таке: серед НПП в Українських Карпатах тільки «Верховинський» із сусісідньої Івано-Франківщини працює як належно: на охорону їздять вахтовим методом, маючи при собі сучасні фотоапарати та GPS-навігатори.

І про позитив

Та, попри все, є і добра новина: Чернівецька область в плані науково-методичного забезпечення заповідної справи завдяки буковинським науковцям входить до числа найкращих в Україні. Про це, а також про необхідність розширення природно-заповідного фонду краю йшлося у привітальних виступах заступника голови Чернівецької облдержадміністрації Мирослава Заячука, першого заступника голови Чернівецької облради Інги Маковецької, заступника директора Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Надії Періус та у доповіді начальника Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Миколи Білоконя.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Національні природні парки – не тільки краса, а й запорука здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Працівники мисливгоспу «Зубровиця» Сторожинецького лісгоспу потурбувалися про кормові запаси для підгодівлі диких тварин узимку. Шість єгерів лісгоспу приготували 15 тис. кормових віників з поживних трав, топінамбура та гілок фруктових дерев, на лісових лугах і галявинах накосили до 30 т сіна. До цих запасів додадуться близько 40 т зерна кукурудзи. Особливу увагу приділили забезпеченню кормами зубрів: завдяки успішній реалізації програми з відродження буковинського зубра, сьогодні у напівдиких умовах вольєру на території Банилівського лісництва мешкає 8 особин, яких після адаптації випустять до лісу. У вольєрі живуть також 35 косуль з цьогорічним молодняком. Для утримання й підгодівлі мешканців вольєру накосили і складували 15 т сіна, заготовили 3 т вівса. 10 годівниць уже наповнені сіном і кормовими добавками, поставлені 4 солонці зі спеціальною сіллю з мінералами та вітамінами. Одне слово, звірина буде ситою.

За матеріалами останньої таксації, загалом у лісових угіддях Сторожинецького лісгоспу є 130 оленів благородних, 360 косуль, 250 диких кабанів, рисі, вовки і 4-6 ведмедів, кількість яких змінюється через активну міграцію цього звіра, а також 27 голів диких зубрів, повідомила прес-служба Сторожинецького лісгоспу.

Запис У мисливгоспі «Зубровиця» – вдосталь кормів для зимівлі диких тварин спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тільки раз 170 гривень доведеться заплатити власнику за кота чи собаку. Зміни не запровадять до весни, а вже є купа питань: за хом’яків і папуг теж платити? Розберемось, чи заслуговує «закон 7020» на звання «маразм року», як пишуть в соцмережах.
Про податок на домашніх тварин, який загрожує власникам котів та собак, зараз активно пишуть у соцмережі «Фейсбук». Людей обурили штрафні санкції, вищі, як за порушення ПДР. Кажуть, що нардепи попрацювали зовсім не там, де зараз потрібно. Уже прозвали «маразмом року» законопроект №7220, над яким почалася робота в парламентських комітетах. А експерти прорахували: якщо оподаткування (точніше, разовий збір за реєстрацію домашніх тварин) дійсно введуть, то в бюджет здамо більше 2 мільярдів гривень. Чи так це — давайте розберемося, пропонує своїм читачам “Народна правда”.

Гнів у соцмережах «Немає в країні інших проблем, крім проблем з домашніми тваринами? — цитуємо пост користувача, який не вітає пропоновані законопроектом зміни. — Приклад: якщо ваша кішка погуляла і народила кошенят у вас вдома — це незаконно! Із вас штраф від 5 100 до 20 400 гривень! До речі, штрафи плануються більші, ніж за їзду п’яним за кермом або брехню в декларації чиновника або депутата…», – пишуть у соцмережах.

«У цивілізованих країнах спочатку забезпечили нормальні умови для життя громадян, а потім зайнялися тваринами та іншими косметичними покращеннями», — ще один коментар з «Фейсбуку». Для чого це? Для створення єдиної бази обліку тварин, контролю чисельності бездомних тварин, підвищення рівня відповідальності людей за чотирилапими вихованцями і попередження жорстокого ставлення до них. Плюс — нові надходження до бюджету. За попередніми підрахунками зоозахисників, зараз в Україні 8 мільйонів котів і 3 мільйони собак. Звідси й нарахували, що надходження до бюджету тільки з разового реєстраційного збору складуть більше 2 мільярдів. Але це не так, бо за тварин, заведених власниками до набрання чинності нововведень, платити не доведеться.

Надходження будуть хіба що від великих штрафів. Їх передбачили за неприбирання за тваринами, відмову від стерилізації безпородних. Винищать “дворняг” Якщо безпородні кішка чи собака народять, то роздати або продати кошенят чи щенят буде заборонено. Тримати у себе вдома теж стає затратно: кожне доведеться реєструвати через два місяці після народження за 170 гривень і стерилізувати. — Оця бабця підібрала щеня, щоб не здохло, піклується, а тепер ще й платити має?  — каже власниця великої безпородної собаки Христина. — Це занадто!

Особисто я б заплатила за реєстрацію. Це ж один раз. І в порівнянні з тим, скільки проїдає моя Варта, це незначна сума. Питаємо дівчину, чи прибирає вона продукти життєдіяльності своєї Варти, і вона каже: — Ми не гуляємо у дворах. А набережна та інші місця з хащами — це теж громадське місце? Якщо так, то буду носити пакети…   Проект 7220 розповсюджується на «собак, котів та інших домашніх тварин». Законотворці пояснили: їхні ідеї точно не стосуються свійських тварин, а під «іншими домашніми тваринами» вони мали на увазі… пернатих. Якщо з папугами і канарейками ясно, то чи братимуть на облік, наприклад, хом’яків? Депутати не написали, за яких тварин конкретно не треба платити.

Чи є хтось не проти? — Я не проти створення реєстру тварин, — говорить власник далматинця Володимир. — Але у мене склалося враження, що наші депутати тільки й думають, як контролювати інших. Хай краще самі правдиво заповнюють декларації, а тоді вже нацьковують на нас поліцію з перевірками собак. — Читала пропоновані зміни, й мене насмішило «раз в три роки на огляд до ветеринара». Той, хто це написав, явно не в курсі, скільки люди насправді бігають з тваринами до лікаря, — каже господарка вівчарки, що працює у ветклініці (просила її не називати). — Ну, а якщо ветеринарів зобов’яжуть вести електронний реєстр, то хай дають техніку. Немає проблем. Ми й так документуємо всіх клієнтів. Підводне каміння та ніша для корупції Правозахисники мають претензій до пункту законопроекту про психіатричний огляд собак окремих порід.

Вони припускають, що почнуться покупки довідок, а це вже корупція. Але експерти схвалюють, що у цьому проекті нарешті визначили ті породи, які варто вважати небезпечними. Їх власників зобов’яжуть, крім психогляду тварини, пройти курс підготовки у кінологічному клубі з дресирування. За кордоном, щоб завести собаку потенційно небезпечної породи, сам власник має пройти психіатра, бо там чотирилапих агресорів прирівнюють до зброї. А хіба є в Україні  зоопсихіатри? Тим не менше, дві довідки (про психогляд і навчання) господарі страшних псів мають надати уже під час реєстрації. Серед пропонованих змін також вимога ховати тіла домашніх тварин тільки на спецкладовищах або в крематоріях, яких не існує.

Про смерть тварини доведеться негайно повідомили свою ветклініку і здати труп разом з документами про реєстрацію. Ще один підводний камінь побачили активісти. А чи не є закон про тварин спробою протягнути відкритий доступ поліції до житла громадян? «Під приводом пошуку незареєстрованих домашніх тварин зроблять поквартирні обходи, — пишуть в Фейсбуку активісти. — А там, дивися, і попутно зброю знайдуть чи наркотики».

Коментар експерта «Не такий страшний чорт, як його малюють»

Софія Хльосткіна, захисниця тварин: — Більшість людей ігнорує проблему безпритульних тварин. І, звичайно, вони не бачать необхідності в стерилізації, чіпуванні. Але я, як людина, що щодня стикається із насиллям над тваринами, витрачає більшу частину свого часу на пошук нових адекватних господарів, вважаю всі пункти закону важливими й корисними. Що усіх хвилює найбільше — гроші. Скільки ж тепер доведеться заплатити? Власники тварин із притулків, ветерани війни, інваліди, пенсіонери, чорнобильці реєструють тварину безкоштовно. І не сплачуєте внесок за тварин, яких мали до моменту прийняття закону! Усім іншим треба усвідомити головне — тварина, це відповідальність. Якщо шкода 170  гривень за все життя тварини, якщо ліньки зареєструвати її для її ж безпеки, то й не варто заводити чотирилапого друга.

Запис УСЕ ПРО ПОДАТОК НА ДОМАШНІХ ТВАРИН: як і скільки доведеться платити за домашнього улюбленця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Цирк-Шапiто у Чернівцях. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Корівники без корів

В буковинських селах замість корівників – руїни. Про нинішню ситуацію у скотарстві та перспективи його відновлення на Буковині ми спілкуємося із завідувачем науково-технологічної лабораторієї селекції, розведення, годівлі й технології виробництва тваринницької продукції, кандидатом с.-г. наук, старшим науковим співробітником Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук Андрієм КАЛИНКОЮ.

– Буковинське скотарство, яке в минулому було однією з найбільш рентабельних галузей сільського господарства, нині на межі зникнення, – каже фахівець. – Скотарська галузь «затиснута» між переробною промисловістю, посередницькими постачальними структурами і неплатоспроможністю споживачів. Якщо зараз не усунути дестабілізуючі чинники, що призвели до її кризи, галузь буде знищена остаточно.

Станом на 1 січня цього року 87% поголів’я великої рогатої худоби вирощується населенням області і лише 13% – сільськогосподарськими підприємствами. Загалом на Буковині нараховується 68650 корів. Колись в кожному районі було більше. Та маємо у нашому краї села, де ніхто не тримає немає жодної худобини!

Спосіб життя, здатний прогодувати державу

– Нині утримання худоби найчастіше приносить не дохід, а збитки, – каже Андрій Калинка. Це, за його словами, підтверджується тим фактом, що останнім часом поголів’я великої рогатої худоби зменшилося втричі, а темпи виробництва яловичини,  порівняно з 1990 роком, сповільнилися майже учетверо. У господарствах різних форм власності, як за продуктивністю, так і за кількістю поголів’я скотарство зведене до рівня 1951 року. Якщо раніше в кожному районі були потужні комплекси з виробництва яловичини, то сьогодні ті, що дивом збереглися, або розібрані та знищені, або населені кількома доморощеними десятками голів худоби.

Причини цього, за словами Андрія Калинки, лежать дуже глибоко й сягають відсутності кормової бази, яка, в свою чергу, зумовлена і зношеністю сільськогосподарської техніки (бо ж нема чим орати, сіяти, збирати), і фінансовим станом господарств (недолуга система довготермінового кредитування не дає можливості закупити новітню техніку й модернізувати виробництво), й низькою оплатою праці на селі, порівняно з іншими секторами економіки.

– П’ята частина земель і половина наявної чисельності поголів’я худоби припадає на дрібні індивідуальні господарства, де переважає ручна праця, – зауважує кандидат сільськогосподарських наук. – Тому ефективність використання трудових ресурсів суттєво знижується не тільки в цих господарствах, але й в аграрному секторі економіки загалом.

Андрій Калинка переконаний, що на село в жодному разі не можна дивитися виключно як на місце, де виробляється продукція. Село – це спосіб життя, а значить – і комплекс проблем, які треба вирішувати, а не ігнорувати. Зруйнувавши сільську економіку, держава втратила мільйони селян, які виїхали на заробітки до інших країн, а разом з ними втрачені й тонни молока, м’яса та зерна, що могли би бути вироблені.

– Найстрашніше нині – зруйновані ферми й забур’янені поля, – каже господарник. – Невелика кількість селянських спілок, які працюють в ринкових умовах, недоотримує значну кількість коштів, адже вони реалізують вироблену тваринницьку продукцію у вигляді сировини. А треба, як це роблять у сусідній Польщі та інших країнах Європи, продавати готову продукцію.         

Щоби відродитися, село потребує кваліфікованих кадрів

Однією з проблем, які не вирішуються, а лише загострюються, є нестача кваліфікованих кадрів у галузі тваринництва. Старший науковий співробітник Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Андрій Калинка бідкається, що нині тваринницькі господарства лише на 20-30% забезпечені фахівцями.

– Прикро, що спеціальність «зоотехнія» нині просто відмирає: в області можна на пальцях порахувати фахівців-зоотехніків. Якщо в кожному районі ще збереглося по 2-3 зоотехніки – то це добре, – каже Андрій Казимирович. – Часто-густо до роботи стають ті новоспечені фахівці, які й найменшого уявлення не мають, як отримати якісні молоко, яловичину, свинину, зменшити їхню собівартість, при цьому зробивши галузь рентабельною. Ще низка спеціалістів керується в роботі багажем застарілих знань, не застосовуючи рекомендацій науковців.

Є й інший бік ситуації: за буденними труднощами – фінансовими, технічними, ринковими – у керівників тваринницьких господарств просто руки не доходять до впровадження інноваційних проектів, освоєння інтенсивних технологій. Бо ж які там передові досягнення сучасної науки, коли не вирішені проблеми забезпечення паливом, добривами, технікою…           

Здобуток тваринників – нова м’ясна порода ВРХ

Методом схрещування місцевої симентальської породи з м’ясною породою американської, канадської й австрійської селекції буковинські фахівці створили м’ясну худобу з прекрасними властивостями – високою енергією росту й якісним м’ясом.

За інформацією Головного управління агропромислового розвитку облдержадмінстрації, у Вижницькому, Кельменецькому, Кіцманському, Путильському, Сторожинецькому й  Хотинському районах немає жодної корови м’ясної породи.

Худоба нової генерації добре переносить умови передгірної зони області, цілорічне безприв’язне утримання, ефективно споживає грубі й соковиті корми, а в літній період – траву пасовищ. Науковці-тваринники регіонального агропромислового інституту встановили, що бички у 18-місячному віці досягають живої маси 500-600 кг і забезпечують забійний вихід м’яса 60-62%.

– Буковинський тип м’ясного симентала буде структурною одиницею створюваної  української симентальської породи, – розповідає Андрій Калинка. – Нова генерація худоби переважає за приростом ровесників місцевих сименталів комбінованого типу на 15-23%. Вирощуючи саме цей вид худоби, ми зможемо збільшити вихід високоякісної яловичини за рахунок інтенсивних чинників без нарощування кількості м’ясного контингенту поголів’я молодняку.

М’ясну худобу вже 14 років розводять у ДПДГ «Чернівецьке» в Цурені на Герцаївщині. Як розповів пан Калинка, сьогодні в цьому господарстві для випасання м’ясних комолих сименталів є близько430 газемель. Із 270 голів худоби 153 – нової популяції. Ці тварини переведені на нову, енергоощадну, технологію виробництва дешевої  яловичини. Господарство 2008 року отримало статус племінного заводу з розведення м’ясного комолого симентала. На фермі запроваджена малозатратна технологія вирощування м’ясної худоби, яка може слугувати моделлю для інших господарств області. Запроваджувана технологія дозволяє звести до мінімуму участь людини в догляді за тваринами, витрати електроенергії, палива, використання засобів механізації.

Торік «Чернівецьке» отримало 173 тис. грн. державної підтримки – 1200 грн. на одну голову, продало 31 голову племінного молодняку на суму 180 тис. грн. і отримало 112 тис. грн. чистого прибутку з рентабельністю 37%. За перше півріччя нинішнього року господарствам сусідніх областей уже продано 21 голову племінного молодняку на суму 150 тис. грн.

Хочете молока? – Корова не доїться!

Молочне скотарство сьогодні вимагає більших затрат, ніж м’ясне. Тож не дивно, що на Буковині в переліку підприємств, що працюють у галузі скотарства, більше тих, що вирощують худобу на м’ясо. А молочна галузь залишається в аутсайдерах.

– Молочну галузь треба відроджувати – і це безперечно, – переконує Андрій Калинка. – І використовувати для цього треба всі можливості: відновлювати приміщення, які хоч трохи збереглися, нарощувати поголів’я корів молочних порід, збільшувати виробництво молока, створюючи нові молочні стада з високим потенціалом продуктивності, забезпечувати наявне поголів’я збалансованою за всіма компонентами цілорічною годівлею, освоювати нові прогресивні технології утримання тварин.

У господарствах буковинців налічується 100500 голів молочного поголів’я ВРХ, а ще якихось 10 років тому ця цифра була вдвічі більшою. Підприємства станом на 1 січня вирощували 14400  молочного поголів’я ВРХ, а на цю ж дату 2002 року ця цифра становила ще 50,1 тис.

Найголовніша умова виведення галузі скотарства з кризи, на думку Андрія Калинки, це, насамперед, захист власного ринку та заповнення його продукцією власного виробництва. Доки завозитимемо продукти з інших держав, власне сільськогосподарське виробництво розвиватися не буде. А для цього слід припинити лобіювання такого господарювання із Верховної Ради.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Нині на Буковині таке ж поголів’я худоби, як 1951 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– У домашніх тварин при перших проявах хвороби змінюється поведінка: агресивні тварини стають лагідними, спокійними та байдужими, а спокійні – агресивними, – розповідає Ірина КОВАЛЕВСЬКА, завідувачка відділу особливо-небезпечних інфекцій обласної СЕС.

У нашій області, як повідомила пані Ірина, останній випадок сказу серед людей був понад 25 років тому, однак загроза нових випадків існує постійно.

А от серед тварин, як диких так і домашніх, випадки сказу реєструються постійно. Від початку року зафіксовано вже 10 випадків цієї недуги – у Хотинському, Новоселицькому, Вижницькому, Заставнівському, Сторожинецькому, Глибоцькому, Путильському районах і один випадок у Чернівцях. Сказ виявляли у собак, котів, лисиць і куниць.

Зараження на сказ – і тварин, і людей – відбувається під час укусу, а також коли слина хворої тварини потрапляє на пошкоджені ділянки шкіри чи слизові оболонки. Нині ще не знайдені ліки від сказу, та існує так зване антирабічне щеплення для попередження недуги. Тривалість курсу залежатиме від результатів спостереження за хворою твариною протягом 10 днів. Тож тварину не вбивайте, а ізолюйте її для спостереження. І, головне, не зволікайте та швидше звертайтеся до лікарів, вони проконсультують і за необхідності нададуть медичну допомогу.

Вл. інф.

Запис На Буковині – сказ: від початку року вже 10 випадків спершу з'явиться на Медіа-Версії.