Через повномасштабне вторгнення рф та окупацію півдня і Маріуполя, українські туристи, які зазвичай відпочивали на двох українських морях (Чорному та Азовському), подорожують у відпочинкові комплекси Західної України. Найбільше має попит відпочинкові комплекси з басейнами та аквапарками. Середній чек відпочинку за добу — від трьох тисяч гривень, плюс витрати на літні розваги на свіжому повітрі: від аквапарку до катання на конях.

Про це розповів у коментарі для «ВЗ» представник туристичного бізнесу Чернівців, адміністратор відпочинкового комплексу у селі Боянах Чернівецької області Олександр Паланецький.

«Українські туристи шукають у Чернівецькій області „ефект моря“, — каже він. — На заході України туризм розвивається навіть попри війну. Тут є гарні комплекси відпочинку, чимало з них при лісах. На жаль, моря немає, але ми компенсуємо це басейнами. Є комплекси, де працюють літні відкриті басейни, взимку вони працюватимуть з підігрівом».

Ціни на відвідання басейнів у Чернівецькій області демократичні і дешевші, ніж на Львівщині чи у Львові. Для дорослих — 300 гривень за весь день, для дітей — 150.

Також, за словами Олександра Паланецького, внутрішній турист має попит на сучасні спа-комплекси та аквапарк з гірками.

«Є попит і на соляні та льодові печери, — каже він. — Зараз до відпочинкових центрів Чернівців приїжджають гості з Харківської, Київської, Донецької областей. У готелях Боянів зараз немає туристів з Румунії, а минулих років їх було багато. І це при тому, що в цьому селищі мешкає переважно румунська громада. Щоби цього літа відпочити біля води мали змогу якомога більше українців, готелі при комплексах організували акцію — проживання за 400 гривень за добу (без харчування)».

Марія Доротич, “Високий замок”

Фото зі сторінок у соцмережах відпочинкового комплексу “Сонячна долина” у с. Бояни в Чернівецькій області

Запис Українські туристи шукають у Чернівецькій області «ефект моря»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

… Чернівцям є чим похвалитися — архітектура міста гарно збережена, затишні вулички, колоритні дворики у стилі старовинної Одеси.

Мене вразила одна з вулиць центру — Ольги Кобилянської. Тут відчувається особлива аура, чимось схожа до Львова.

Колись ця вулиця називалася Панською. Про неї існує легенда, мовляв, тротуари цієї вулиці підмітали трояндами та щоранку чистили милом. Було правило — перехожі у взутті не могли ступити по цій вулиці… Потрібно було ходити босоніж.

А ось з дорогами нині у місті біда… Я у Чернівцях не вперше і зауважила, що ця проблема тягнеться з року в рік. Міська влада нині жахливі дороги пояснює воєнним станом, мовляв, не до ремонтів зараз. Але і раніше, коли всі обласні центри заробляли на децентралізації й інвестували в інфраструктуру, тут все одно чомусь не вважали за потрібне латати дороги. Мер Чернівців обіцяє взятися за дороги і розпочати ремонтні кампанії, тим паче, що місто має амбіції стати центром медичного туризму в Україні.

Усі дороги ведуть до університету, тут навчався Іван Франко

Візитна картка Чернівців — старовинний ансамбль національного університету імені Юрія Федьковича. Тут варто побувати кожному туристу, який подорожує до Буковини. Усі місцеві гіди включають університет у свою екскурсійну програму. Екскурсія коштує 100 гривень і її гіди проводять кожних дві-три години. Мандрувати університетом самотужки заборонено.

Через воєнний стан вхід до навчального закладу обмежений. На територію університету впускають або у бомбосховище, або на екскурсію. Під час екскурсії нашу групу теж застав сигнал повітряної тривоги. Гід повів у бомбосховище, де ми провели понад годину. Тут є стільці, хороша вентиляція, чисто, затишно.

«Будівля Чернівецького національного університету збудована в 1864—1882 роках, як резиденція буковинських митрополитів за проєктом відомого архітектора Йозефа Главки, — сказав екскурсовод Олег. — На той час архітектору було 28 років. Вік не завадив спроєктувати таку дивовижно красиву будівлю, яка стала символом Чернівців. Ця єдина в місті будівля, що належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».

В університеті викладали науковці європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, правники Євген Ерліх і Ганс Гросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, математики Леопольд Гегенбауер і Ганс Ган, хімік Ріхард Пшібрам, філологи Степан Смаль-Стоцький, Омелян Калужняцький, Іон Сбієра…

В Чернівецькому національному університеті навчався Іван Франко. Через перший арешт Франко змушений був перервати навчання у Львівському університеті, проте відновив його у 1878—1879 роках, прослухавши загалом сім семестрів. Повну вищу освіту завершив пізніше, у 1890—1891 роках, навчаючись у Чернівецькому університеті восьмий семестр, необхідний для докторату.

У квітні 2020 року Чернівецький національний університет зайняв п’яте місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus, яка забезпечує облік публікацій науковців, установ і статистику їх цитування.

Площа з османським характером

Серед візитівок Чернівців варто виокремити і красиву площу, яку в народі називають Османською. Тут досі збереглася автентична турецька криниця — найстаріше водне джерело та історична пам’ятка, яка за легендою символізує кохання турецького паші до простої української дівчини. Паша запропонував дівчині стати однією із його дружин, а та йому відмовила і з розпачу втопилася у криниці.

Дехто з істориків стверджує, що мешканці міста у давнину взагалі не копали колодязів, а користувалися лише турецькою криницею, яка була прикрашена півмісяцем — символом Туреччини.

… Після мандрівок містом заходжу в чернівецький ресторан, щоб перекусити. Ціни на страви значно дешевші, ніж у Львові. За 200−250 гривень можна добряче наїстися. Кава тут в середньому по 45 гривень, чай — від 35 грн. Гостинність у чернівецьких кафе теж не поступається Львову. Офіціанти уважні, швидко приносять замовлення. Деякі заклади громадського харчування пропонують задонатити на ЗСУ…

Марія Доротич, “Високий замок”

Фото авторки

Запис Тут усі дороги ведуть до університету… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міський голова Чернівців Роман Клічук зізнався, що одна з його мрій, аби центр туризму змістився зі Львова до Чернівців.

Хочу, аби до нас приїжджало 2-2,5 мільйона туристів на рік. Наше місто теж має чимало історичних пам’яток ЮНЕСКО, – сказав Роман Клічук під час зустрічі з регіональними журналістами (в рамках престуру Харківського пресклубу).

На зауваження деяких журналістів про погані дороги в обласному центрі (одна з них – на вулиці Богуна, у центрі – за півтора кілометра від залізничного вокзалу – Авт.), відповів: «Це вина попередньої влади, яка не хотіла інвестувати гроші на ремонт доріг, які надходили від реформи децентралізації. Інші міста України за цей бюджет активно ремонтували дороги, а Чернівці ні. Тепер ми беремося за ремонти, але у воєнний час є певні обмеження».

Про ситуацію на ринку нерухомості

Оскільки Чернівці є одним з безпечних міст України (з початку повномасштабної війни не було ракетних ударів, щоправда, 26 травня під час повітряної тривоги ППО збила в області ворожу ціль), в обласному центрі пожвавився ринок нерухомості. Переселенці зі східної та південної України орендують у Чернівцях квартири. А ось купувати помешкання не надто поспішають, хоча цікавляться цим сектором ринку.

Фото пресслужби Чернівецької міської ради

Не скуповують наразі нерухомість в Чернівцях, бо спершу не працювали державні реєстри, а потім частину переселенців повернулися додому, коли Київщина була звільнена від окупантів, – відповів мер на питання «ВЗ». – Буму на купівлю квартир у Чернівцях немає.

Більшість буковинців віддавали переселенцям своє житло безкоштовно. Хоча на тлі попиту не обходилося без спекулянтів. У перші тижні війни орендна плата елітних помешкань сягала 6-7 тисяч доларів за місяць (елітні будинки). Міська влада зверталася до правоохоронних органів, аби власники квартир та будинків не наживалися на війні та не підвищували оренду плату.

«Зверталися навіть до податкової, аби вплинути на недобросовісних власників квартир, – каже мер Чернівців. – Потім ті стали хитрішими і почали укладати офіційні договори оренди, відтак було складніше впливати. Коли є небагата сім‘я і ставити їм оренду замість 300 доларів 600, або йдіть звідси – це не нормально…».

Сьогодні середня орендна плата однокімнатної квартири у Чернівцях – 250 доларів (не враховуючи комунальних платежів).

Про ринок праці в Чернівцях

Мер повідомив, що повномасштабне вторгнення змінило ситуацію на ринку праці. «До нас приїхало багато переселенців (переважно з Харкова), які працюють у сфері ІТ, також провідні хірурги, – каже Роман Клічук. – Лікарі працюють у клініках Чернівців. Виявилося, що медицина у Харкові на вищому рівні, ніж у Чернівцях… Спілкуюся з обласним онкодиспансером та міською лікарнею. Кажуть, до міста приїхали лікарі з колосальним досвідом. З Сєвєродонецька переїхала клініка «Візіум». Поспілкувався з місцевими офтальмологами, які визнали, що їхні колеги із Луганщини на десять років їх випередили. Також з Краматорська переїхала стоматологічна клініка.

Круто, що провідні медичні заклади України сюди переїхали. Чи створюють місцевим конкуренцію? Здорова конкуренція – це добре».

Чернівці можуть стати центром медичного туризму

Роман Клічук повідомив, що Чернівці були резервним містом для релокації академії внутрішніх справ Одеси.

Фото “Високого замку”

Директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради Сергій Бостан додав: «У стратегії розвитку міста передбачено не лише розвиток медичного кластера, а позиціювання Чернівців, як центру медичного туризму в Україні. У нас розвинена приватна медицина. Тепер до нас приїхало багато медичних фахівців з міст, де триває війна. За п‘ять місяців війни ми бачили в місті багато людей зі сходу та центру – від мільйонерів до мільярдерів. 70% приїхало біженців з Київської області. Це люди з величезним капіталом. У міських ресторанах був шалений виторг».

Марія Доротич, “Високий замок”

Запис Як Чернівці збираються забрати у Львова «золото» туристичної мекки? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Молоді й круті менеджери державного (на цьому наголошую!) підприємства «Акціонерне товариство «Українська залізниця» (Укрзалізниця) навряд чи бачили культовий радянський фільм, що посів 5-те місце у загальному списку лідерів прокату з переглядом у 75 мільйонів глядачів, «Весілля в Малинівці». Одним із головних героїв музичної комедії був ад’ютант ватажка банди Грициана Таврічєского злодій Попандопуло. Так ось його неперевершена жадібність, хитрість і злодійкуватість викликала в моїй уяві узагальнений образ менеджерів Укрзалізниці. Вибачайте, шановні, але це такий творчий політ фантазії автора.

А читач обов’язкоао пригадує неперевершену сцену, коли Попандопуло ділив з «колегою» награбоване, кидаючи на свою купку цінні речі й примовляючи при цьому: «І це тобі, і це тобі…», а коли натрапив на непотрібний чепчик – відклав його «другові». Чим не наші «залізничники»? (У лапки взяла це слово тому, що, як правило, залізничниками називають тих, хто доглядає й ремонтує колію, водить потяги тощо. А тут йдеться про залізничних зверхників). Хіба не їхньою захланністю викликані останні «сюрпризи» для буковинців від Укрзалізниці? Судіть самі.

Від 1 лютого  цього року поїзд 117К Чернівці-Київ доправляє буковинців до столиці тільки у понеділок, середу і п’ятницю. Нагадаю, вартість квитка – від 310 до 420 грн. І вільних місць на цей поїзд, коли він курсував щодня, не було. Та не подумайте, що наше залізничне Попандопуло скоротило свої доходи. Натомість воно знайшло вдалий для себе вихід: продовжило шлях потягу з Києва через Львів аж до Чернівців: нині це швидкісний поїзд  007Д. А з Чернівців до Києва через Львів іде цей же потяг, але за номером 0080. На перший погляд нібито все й непогано. Та тільки ціни на той поїзд, що йде через Львів, удвічі дорожчий за той, що ходить нині через день. Ну а якщо квитків у купе на 007Д/0080 немає, то вам не відкрутитися від люксу за 1691,33 грн…

Варто наголосити, – а про це не перший рік б’є на сполох місцева влада, – Укрзалізниця закриває на Буковині ще й вантажні станції. Іншими словами, докладається до знищення й без того не дуже розвиненої економіки краю. Складається враження, і цю думку висловлювала не тільки я, що Північну Буковину збираються приєднати до Південної – на території Румунії. Бо зв’язок Чернівців із Сучавою, мабуть-таки, кращий, ніж з Києвом. І це при тому, що щільність залізничної мережі, залишеної нам ще від австріяків, третя у Європі, але наразі використовується найгірше. Хоча колись через станцію Сокиряни проходило до сотні поїздів за добу, а нині – один-два. І це тоді, коли експерти стверджують, що й демонструє вся Європа, автоперевезення значно менш вигідні за залізничні. Тому у сусідів, і зокрема найближчих – румунів, курсують залізничні платформи, які перевозять завантажений колісний транспорт, бо так значно вигідніше, ніж коли вантажівки їхали би шляхами-дорогами.

І ще один міжнародний штрих: після візиту президента Молдови пані Санду Україні саме з руки домовитися про проїзд потяга 117/118 Чернівці-Київ через Молдову, тобто через Сокиряни на Окницю, а відтак на Могилів. Цим шляхом поїзд колись доїжджав до Києва за 10 годин. А враховуючи, що тепер він не зупинятиметься на території Молдови, то загалом буковинці добиралися би до столиці за 9 годин. Так само і гості з Києва. Адже не секрет, що нині туристи перестали їздити на Буковину через транспортну інфраструктуру, чи то пак – її відсутність. Хто ж бо собі ворог?

А тепер кілька слів про компанію, яка, практично, забила болт на Чернівецьку область. Почнемо з того, що Укрзалізниця де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень. Компанія забезпечує 80% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, що здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Тож Укрзалізниця є нібито, цитую, «національним перевізником вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту тощо». Та у 2018-му компанія була перетворена постановою Кабміну України від 31 жовтня 2018 р. (№938) з публічної (ПАТ) на приватну (АТ). Але за словами тодішнього керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова, жодним чином не змінилася форма власності Укрзалізниці, тобто вона залишається державною. Щоправда, формулювання «приватна компанія є державною» якось важко сприймається з токи зору здорового глузду. Та, може, їм нагорі видніше?.. Бо ще тоді у 2018-му  Євген Кравцов заявив: «Попри зміну типу з публічного на приватне акціонерне, товариство, як і раніше, повністю залишається у власності держави. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. 100% акцій Укрзалізниці належать державі і не можуть бути відчужені». Але ж Статут АТ «Укрзалізниця» після цієї постанови був змінений!
Крига скресла?
Зрозуміло, нова представницька влада одразу ж зреагувала на створення незручностей для своїх краян. І вже вчора, 8 лютого,  голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко обговорив ситуацію щодо скорочення кількості рейсів потягів із Чернівців до Києва та закриття Укрзалізницею вантажних станцій разом із іншими актуальним для області проблемами з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм та народним депутатом Володимиром Козаком.  Відтак Олексій Бойко подякував «… за поінформованість про проблеми області та активну участь у їхньому вирішенні» – повідомила пресслужба обласної ради.

Справа наліво: Олексій Бойко, Владислав Криклій, Володимир Козак

Граблі – старі, а ті, хто наступає на них?

Кілька років тому, після першої спроби пустити через день поїзд Чернівці-Київ та після перших закриттів вантажних станцій у краї, обласні представницька та виконавча влади намагалися вирішити так зване залізничне питання. На обговорення запросили представників Укрзалізниці, місцевих підприємців, які використовують колію в бізнесі, а також колег із Румунії. Протягом дня тривали гарячі жваві дискусії та обговорення. На жаль, розмовами все й закінчилося. І це попри те, що румунська сторона була готова надати Україні свої залізничні платформи. Та це виявилося нікому не потрібним.

Чи зміниться щось на краще нині? Принаймні, голова обласної ради буде наполегливішим і в цьому сумнівів немає. А от чи нардеп буде відповідальнішим та зацікавленішим? Хтозна. Бо під час роботи на посаді генерального директора ДП «Укрзалізниця» Володимир Козак неодноразово звинувачувався у порушенні тендерних процедур, а його статки відтак оцінили на мільйони.

Про молодого 34-річного міністра Владислава Криклія теж подейкують різне. Скажімо, придбав нерухомість у Києві, будучи радником Авакова, а потім директором Головного сервісного центру МВС, але зазначив при цьому у декларації невисокі доходи тощо. Та, мабуть, головним є інше. У 2017/18 роках реформа сервісних центрів МВС була визнана серед найбільших перемог України. І водії не дадуть збрехати: зміни в МВС у плані обслуговування відбулися кардинальні.

Тож хто вирішить залізнично-транспортну проблему Буковини?

При всій повазі до нового голови Чернівецької обласної ради та його революційних починань у краї, до молодості й таланту міністра інфраструктури, до розуміння проблеми з боку народного депутата – їм не здолати «сю скалу». З огляду на відсутність грошей у держави та дороговартісність проєкту, такі європейського спрямування проблеми вирішуються у Брюселі. Так стверджують експерти. Але вчорашня «Зустріч Трьох» може стати тим чарівним пенделем, який надасть рух у потрібному напрямку уряду, а вже той звернеться до європейської столиці.

І, можливо, буковинцям усміхнеться доля…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Потягів у Чернівцях усе меншає, а «Укрзалізничний Попандопуло» дбає лише за себе спершу з'явиться на Медіа-Версії.

InStrum Fest Chernivtsi – фестиваль сучасної інструментальної і симфонічної музики, що відбудеться у Чернівцях 14-16 лютого. Метою фестивалю є створення знакового українського культурного продукту, популяризація інструментальної музики серед молоді та промоція Чернівців як цікавого зимового туристичного та культурного продукту. 

Фестиваль InStrum Fest Chernivtsі 2020 розпочинається  в День всіх закоханих і має створити для місцевих святкову атмосферу та привабити гостей поринути у романтику музики та чернівецької архітектури. Місто, яке традиційно має насичене музичне життя в теплий сезон продовжує відтворювати сприятливу для розвитку інструментальної музики атмосферу протягом всього року. В місті зазвучить різноманітна інструментальна музика від національних зірок та місцевих музикантів, неочікувані цікаві локаціі. Серед локацій фестивалю: об’єкт ЮНЕСКО, концертні зали, церкви, галереї, приміщення 130-річної Укрпошти.

InStrum Fest Chernivtsi запрошує найкращих виконавців зі всієї країни та місцевих музикантів. 

Основні події фестивалю:

14 лютого 

– концерт класичної музики в Мармуровій залі ЧНУ;

– виступ квартету La Viva у приміщенні 130-річного Головпоштамту;

– вечірка з Zapal Band, запальний інструментальний проект, який грає сучасні кавери на цимбалі, гітарі та ударних, електронна музика. Захід відбудеться на території Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту, який запропонує новий формат інтерактивної екскурсії.

15 лютого

– майстер-клас по бандурі від лауреата міжнародних академічних та джазових конкурсів Георгія Матвіїва. Ввечері також відбудеться концерт бандуриста;

– концертна програма піаніста та композитора Андрія Соловйова “Рояль крізь час. Від джазу до неокласики”. Андрій автор та художній керівник театральних вистав, телевізійних шоу та автор інтерпретації Ходи Гідності на Майдані Незалежності у 2019 році;

– виступ Чернівецького гурту Belle Vue Band. Музика колективу – це суміш джазу, фьюжину, фанку та вкраплень фолкових мотивів. Спільний концерт “Мандри світами” з яскравим візуальним рядом від Георгія Матвіїва та Belle Vue Band.

16 лютого

– тематичний концерт “Між небом і землею”, присвячений Святу Стрітенню, у Катедральному Соборі Успіння Пресвятої Богородиці. Прозвучать класичні та авторські композиції Юрія Радько у виконанні гурта Double Blast (баян та бандура) та Чернівецького ансамблю скрипалів “Чарівні струни”;

– InStrum Acoustic – збірний концерт Чернівецьких молодих музикантів.

Крім музичних концертів в рамках фестивалю відбудуться екскурсійні та тематичні заходи, які привертають увагу та розкривають туристичний потенціал Чернівців та області. Екскурсії будуть цікаві для гостей міста, також відкриють місто для місцевих з нової сторони. 

– автобусна екскурсія “Буковинська трійця” (садиба Івана Миколайчука, гімназія-музей Дмитра Гнатюка, будинок Володимира Івасюка);

– пішохідна екскурсія “Акустичний мікс” (Вірменська церква, Трьохсвятительська семінарська церква, музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської).

Локації, оновлення програми та квитки на сайті https://instrumfest.com.ua/. Попередній InStrum Fest відбувся у Заліщиках.

InStrum Fest має на меті не тільки створення музичної події, але й початок реалізації стратегічних довгострокових цілей розвитку міста і регіону: промоцію, створення нового туристичного продукту, співпраця влади, бізнесу, представників культури, туризму і освіти, міжрегіональна співпраця, розвиток молоді. 

Запис InStrum Fest в Чернівцях 14-16 лютого. Розвиток туризму через культуру. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Те, що діється з Чернівцями, породжує нерозуміння й навіть певне обурення не лише громадських активістів, які вже вголос кажуть про це, а й пересічних містян. Заяви ж  про туристичну Мекку, на яку можна було б перетворити маленький Відень/маленький Париж , спричиняють уже хіба що гірку усмішку. Бо Чернівці, на жаль, поступово й невпинно перетворюються на таку собі сіреньку провінцію. До цього спричиняється  і згубна політика щодо міста з боку «Укрзалізниці». Та, попри все, складається враження, що як містян, так і нашу міську владу, напевне, вкусила  муха  цеце: маємо довкола якесь сонне царство. Не знаходжу іншого пояснення тому, що, маючи багатюще в культурно-історичному плані місто, так і не спромоглися на цікаві й креативні кав’ярні чи ресторани, як, скажімо, у Львові. Натомість колишню Панську – тепер вулицю Кобилянської – цілком окупували бренди сусідніх областей.

…Цими днями разом із друзями  відвідала у Тернополі етногалерею родини Демкур «Спадок», яка працює вже півтора року. За цей час чимало чернівчан відвідали її та переконалися, що на підлозі галереї лежить саме наш буковинський килим. Є там заставнівська вишиванка, гуцульські однострої. Та найцікавіше, що й різнить цю галерею від державних музеїв, – там можна все не тільки помацати, а навіть і приміряти. І в нас вийшов блискучий перформенс – дивіться знімки.  І, що особливо цікаво, народне вбрання просто перевтілювало наших жінок на красунь…

У розмові з Вірою Китайгородською, письменницею, яка знається й кохається на народних одностроях, а ще й, крім усього, очолює обласне управління культури, довідалася, що на Буковині і зокрема в Чернівцях зосереджені чималі колекції  вишиванок і національного одягу. Та, на жаль, немає у нас, мовляв, таких меценатів, як Демкури, які могли б узяти на себе витрати. Та мені чомусь одразу на думку спав краєзнавчий музей з його десятками працівників і приміщенням у центрі Кобилянської, а також обласний музей народної архітектури та побуту просто неба. Щоправда, останній далеченько від центру… А спадщина Снігура? Адже за перетворення її на музей проголосували чернівчани! А що маємо в підсумку? Нічогісінько! Виходить, заглух креативний моторчик нашої влади? Наскільки я розумію,  саме вона покликана ініціювати та очолювати поступ громади…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, автори фото – чернівчани, учасники суботніх відвідин етногалереї. 

Запис Погляд Людмили ЧЕРЕДАРИК: Чого бракує Чернівцям:  креативності влади чи просто влади? А, може, нас просто вкусила муха цеце? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Хочете вірте, а хочете – ні, та відпустка чи вихідні в Гельсінкі є доступними для будь-якого бюджету. В цьому переконався на власному досвіді, який спробував перенести на Чернівці. Та й засумував…

Утім, ситуацію можна легко виправити, треба лиш захотіти й добре поміркувати. Тим паче, що у Чернівцях кілька вишів готують маркетологів, та й туристичних фірм – кілька десятків. А ще ж і влада постійно переконує нас, що Буковина – туристична Мекка. Пропоную перевірити це разом, вирушивши на віртуальний відпочинок до Гельсінкі та розшукуючи щось подібне у Чернівцях.  

Вирушаючи в подорож або проводячи відпустку в рідному місті, багато хто хоче зробити це бюджетно і з користю. Отже:

8.00: Підйом! Головне – почати день з доброго настрою, а для цього знадобиться смачний сніданок. Пропоную завітати до стильного ресторану «Kiila» (Kalevankatu, 1), чи по-скандинавськи лаконічного кафе «Red» (Arkadiankatu, 19), або ж до будь-якого з мережі студентських кафе «UniCafe», де поснідати, якщо ви студент, можна лише за пару євро. Втім, для решти відвідувачів ціна не набагато вища.

Що можуть запропонувати Чернівецькі заклади о 8.00? Запитання риторичне. Бо – нічого!

9.00: Час вирушати за їжею духовною. Абсолютно безкоштовно можна сходити на екскурсію до Парламенту, погодувати білок на острові Seurasaari в музеї під відкритим небом, з’їздити на оглядову екскурсію на остров-фортецю Suomenlinna (за ціною квитка на міський автобус) або зайти на вибір до одного з величезної кількості музеїв столичного регіону. А ще відвідати Зимовий сад (Hammarskjöldintie, 1), який улітку перетворюється на сад троянд.

А як щодо безкоштовного відвідування Чернівецького музею народної архітектури та побуту? Він міг би від 9.00 до 11.00 працювати безоплатно. Цього вимагає маркетинг…

11.00: Завершивши огляд визначних пам’яток, вирушаємо до культурного центру «Le Space» на Kuortaneenkatu 8, оглядаємо виставки, спілкуємося із творчими людьми, якщо пощастить, потрапляємо на концерти чи перфоманси. П’ємо каву з випічкою за доступною ціною.

12.30: Гельсінкі – місто запаморочливих видів! До того ж величезну кількість оглядових майданчиків можна відвідати тут абсолютно безкоштовно!

До таких місць належать: бібліотека Кайса, на останньому поверсі якої є тераса з видом на Кафедральний собор; їдальня факультету психології університету Гельсінкі, з тераси якої відкривається приголомшливий краєвид (Siltavuorenpenger, 1, внутрішній двір); парк Успенського собору; парк Обсерваторії; відкритий дах магазину Verkkokauppa, з якого видно все місто (Tyynenmerenkatu, 11) і вершина Malminkartanonhuippu, з якої відкривається панорама Гельсінкі.

А якщо ви хочете заразом випити кави чи келишок чогось міцнішого, вам варто завітати до кафе-бару «Ateljee» на останньому поверсі готелю «Torni» (Yrjönkatu, 26) або до бару на останньому поверсі готелю «Sokos» із видом на центр міста і прилеглі райони (Asema-aukio, 2).

Коли ж урбаністичні краєвиди вас не спокушають, знайдеться гарна альтернатива. Абсолютно безкоштовно можна відвідати «домашній зоопарк» «Haltiala» за адресою Laamannintie, 17; там же можна замовити ланч у кафе чи принести із собою вугілля та сосиски і насмажити їх просто там, на лоні природи.

Для любителів прогулянок – сад «Arboretum» в районі Viikki, на 20-ти гектарах якого висаджено понад 300 видів дерев.

Невже в Чернівцях не можна облаштувати 5-10-ох оглядових майданчиків із видом на старе місто? Чи важко відновити звіринець у центральному парку і облаштувати там майданчик для грилю…

13.30: Пообідати недорого можна в таких ресторанах як «Sandro» (Kolmas linja, 17), «Talo» (Hämeentie, 2b) або в будь-якому закладі, де пропонують комплексне обіднє меню.

15.00: Атракціони теж можуть бути безкоштовними. У парку розваг «Linnanmäki» (Tivolikuja 1) безкоштовний вхід і на деяких атракціонах можна покататися безоплатно, крім того, на території парку є оглядова вежа «Панорама», з якої видно все місто.

16.00: За новими враженнями варто вирушати до районів Arabia, Puu-Käpylä і Puu-Vallilla. Перший, Arabia, знаменитий своїми дизайнерськими будівлями і арт-об’єктами, видами біля затоки, аутлет магазинами одягу від фінських дизайнерів та водоспадом Vanhankaupunginkoski. Два ж останніх – Puu-Käpylä і Puu-Vallilla зберегли забудову 20-30х років ХХ століття з подихом історії дерев’яного минулого міста.

18.00: Якщо вам закортіло відпочити у приємному місці за келихом вина, вам неодмінно слід потрапити до району творчої богеми і хіпстера – Kallio. Бо Калліо – це скупчення не тільки галерей, кафе і маленьких театрів, але й цікавих барів і ресторанів, де ціни нижчі, ніж у центрі. Ми рекомендуємо «Musta Kissa» (Toinen Linja, 15), «Om’pu» (Siltasaarenkatu, 15) і «Sivukirjasto» (Fleminginkatu, 5), але, по суті, смачно, затишно й недорого буде скрізь.

20.00: А от вечеря в ресторанах Гельсінкі – розвага не з дешевих. Спеціальні пропозиції та буфети вже закриті, а значить, варто йти або в піцерію, або до численних ресторанчиків азіатської кухні на вулицях Annankatu, Fredrikinkatu і навколо них. Як варіант, можемо запропонувати два заклади, розташовані по сусідству,: італійський «Vapiano» (Mikonkatu, 15) із самообслуговуванням, та азіатський «Basilika» (Kaisaniemenkatu, 2) із пристойними цінами і смачною їжею.

21.00-22.00: Захід сонця у Гельсінкі найкраще спостерігати, сидячи на березі Töölönlahti у кафе «Sininen kahvila» (Linnunlauluntie, 11), у парку Синебрюхова (Bulevardi 40), або на причалі Mattolaituri (Ehrenströmintie, 3), де влітку також виставляють столики й шезлонги.

Гадаю, цей день буде незабутнім! Але ж Чернівці зовсім не гірші?!.

Мрію знайти однодумців, із якими можна буде створити таку мапу бюджетного відпочинку в Чернівцях. Але для цього, найперше, потрібна підтримка влади і депутатів, яких нарешті треба змусити брати участь у розбудові в обласному центрі доступного туризму. І першими кроками до цього мають стати: відкриття ранкової їдальні чи кав’ярні, доступність електронного довідника для приїжджих та можливість придбати в усіх місцях, куди прибувають гості міста (залізничний вокзал, аеропорт, автовокзали), путівника Чернівцями.   

Валерій ПЕТРЮК, контакт: valbukovina@gmail.com

Запис СУМНА ПАРАЛЕЛЬ: Відпочинок у туристичний столиці Європи Гельсінкі та у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Не статистика, а самопочуття людей»

Такий незвичний для обліку показник вважає головним губернатор Папієв. Відтак   особливо пишається тим, що торік Чернівецька область посіла перше місце в Україні за індексом людського  розвитку. А серед головних досягнень 2012-го називає такі:

+рекордний урожай зернових –620 тис. тонн. Середня врожайність – 45 центнерів з гектара;

+насаджено ще 520 га нових садів. За темпами закладення садів Буковина – лідер серед усіх областей України;

+середньомісячна номінальна зарплата зросла на 17,3% і становила 2329 грн;

+освітянські новосілля – Лужани, Красноїльськ, Магала, Зелена, Лівинці, Черешенька;

+область отримала 33 нові шкільні автобуси, таким чином, першою в Україні повністю забезпечила сільські навчальні заклади автотранспортом;

+зростання надходжень до обласного бюджету склало торік 364,2 млн грн, що на 18,5% більше, ніж 2011-го;

+зменшилася сума заборгованостей із виплати зарплат;

+підприємства області виконали будівельних робіт на понад мільярд гривень і майже на 17% більше обсягів 2011р.;

+торік запрацювала чернівецька міська дитяча ліарня і перший у райцентрі центр гемодіалізу (Хотин);

+кількість туристів, які відівідали Буковину, зросла на 18%;

+введення в експлуатацію верхього водосховища Дністровської ГАЕС, що учетверо збільшило обсяг виробництва електроенергії;

+на утримання доріг витрачено 71 млн. грн, що майже на 15% більше, ніж у 2011 році;

+за демографічними показниками увійшли до десятки найкращих регіонів держави. Упродовж 2012-го населення краю збільшилася на 1869 буковинців. Рівень народжуваності зріс від 12,5 до 13 осіб на 1000 мешканців Буковини.

Устами очільника: «Економіка Буковини: доцільності має передувати мораль»

«Ресурсами для розвитку економіки та забезпечення сталого добробуту населення Чернівецької області є її природні багатства. Наш край має унікальні можливості для вироблення екологічно чистої, високоякісної сільгосппродукції – продуктів харчування у рослинництві, садівництві чи м’ясо-молочній галузі»

«Наша економіка, наша промисловість мають бути гуманними до людини, якщо можна так висловитися – з людським обличчям. Доцільності має передувати мораль»

«…буковинська економіка – це економіка смислів, це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки – сприяє якості їхнього життя. І головні критерії такої економіки – екологічність та ефективність. Не буде біля Чернівців цементного заводу, а молокозавод – буде. Наша економіка – це і туризм, і самобутня культура, це наші традиції і духовна спадщина».

«…має з’являтися конструктивна консолідація на ідеї буковинського патріотизму. Коли йдеться про Буковину, треба всім об’єднуватися довкола позитиву, довкола політики добрих справ – і владі, і політикам, і громадським діячам, і бізнесу, і журналістам, і всій буковинській громаді».

13 кроків крайової влади 2013-го

Перший і найважливіший крок, вважає голова ОДА – це «реалізація регіонального

проекту, витвореного на фундаменті буковинського патріотизму, який

можна означити як «буковинізм». «Єдність розмаїття». Переконаний, що

гасло Європейського Союзу цілком відповідає Буковині. Наша спільність,

єдність – у нашому розмаїтті. Кожен район, куточок краю унікальний за

своєю культурою, походженням, географічним розташуванням, характером

та ментальністю жителів. У цьому унікальність Буковини, де в мирі,

злагоді, єдності та гармонії проживають усі її мешканці. І у цьому

наша сила і перспектива», – наголошує Михайло Папієв.

Буковинська економіка як економіка смислів – це, образно кажучи, другий крок до

успішності краю. Це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки –

сприяє якості їхнього життя, і головні критерії такої економіки, за словами

Михайла Папієва, екологічність та ефективність.

Крок третій – політика добрих справ. Допомога тим, хто потребує допомоги держави, а також розвиток соціальної інфраструктури області.

86% маленьких буковинців охоплені дошкільним вихованням. В Україні подібного показника немає ніхто. Хіба що у Франції він становить 99%, – наголосив М. Папієв.

Зелена Буковина як екологічно чистий регіон – це крок четвертий, і він передбачає, серед іншого, створення екологічних парків обласного значення.

Культура – приваблива та ефективна сфера для інвестицій. Власне, культура – це

також, у певному сенсі, економіка, вважає Михайло Папієв, – і це крок п’ятий крайової влади.

Шостий – туризм як джерело буковинської самодостатності.

Сьомий – розвиток інформаційного простору та інформаційного суспільства.

«Інформаційні потреби жителів області повинні бути забезпечені набагато краще. Сьогодні близько 40% жителів краю не мають можливості, скажімо, дивитися телепрограми регіональних компаній. А право на інформацію – це конституційне право громадянина, і це право всіх буковинців, незалежно від того, де вони проживають.

Так, це не тільки регіональна проблема, і спільно будемо шукати шляхи

її вирішення», – повідомив керівник крайової виконавчої влади.

Восьмий крок влади Михайло Папієв умовно назвав буковинськими міфами у новій реальності, які варто підтримувати і пропагувати.ї

Дев’ятий – буковинська діаспора як чинник нашої єдності з Європою та світом. Передбачається, зокрема, проведення форуму буковинців звідусіль.

Постійний діалог з громадою як запорука суспільної консолідації, суспільний договір, розвиток громадянського суспільства – крок десятий.

Одинадцятий – передбачає науково-експертне забезпечення сталого розвитку краю. Дванадцятий – позиціонує Буковину як європейські ворота України. Тут є чимало гострих проблем, які стосуються транспорту і розвитку сполучення.

Тринадцятий – спрямований на створення умов для інвестицій, забезпечення зайнятості жителів краю.

Понад 800 млн. доларів на рік завозять на Буковину заробітчани.

На кожному з цих напрямків Михайло Папієв зупинився детально, наводячи приклади й аргументуючи своє бачення шляхів розвитку Буковини.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Буковина вчора і сьогодні: цифри і факти з вікна владного кабінету спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Усе про відпочинок: де, як і за скільки?

 Задовольняєтеся солодкими і барвистими спогадами про попередні відпустки? А сусід уже складає плани, як провести цьогорічний довгоочікуваний відпочинок.

       Традиційні Одеса, Затока, Крим…

Не всі люди мають закордонні паспорти. Ця категорія туристів найчастіше обирає відпочинок в Україні – Затоку, Одесу, Крим. Якщо ви належите саме до тих відпочивальників, які й цього року засмагатимуть на українському побережжі, і розраховуєте на пансіонат з харчуванням, то вартість відпочинку стартує від 250 грн. за добу у червні, 300 грн. – у липні. Дешевше обійдеться проживання в приватному секторі: у червні від 45 грн. з людини без харчування, з харчуванням – 70-80-90 грн. залежно від місяця, адже у пік відпочинкового сезону вартість збільшується. Ціни на відпочинок в Одесі, Затоці і Криму будуть приблизно однаковими. У разі, якщо ви вирішили їхати на відпочинок транспортом туристичної фірми, до Затоки і Одеси в обидва кінці будьте готові викласти з кишені 400 грн., до Криму 750 грн. Придбавши путівку, до морського курорту можна діставатися й самостійно: автобусом, потягом, або власним автомобілем.

         Болгарія: висока якість за порівняно невеликі гроші

Дуже популярною серед туристів нині є Болгарія. Особливо – приватний сектор. Це зумовлено гарними умовами для відпочивальників і порівняно невисокими цінами. Багато чернівчан, приходячи до турагенств, платять тільки за візу та проїзд, а з місцем відпочинку визначаються вже прибувши до Болгарії. Оселитися у приватному секторі коштує 5-6 євро з людини. Якщо підрахувати – це навіть дешевше, аніж в Одесі та Криму. Відмінність же полягає в тому, що якість послуг у Болгарії значно вища. Таким чином, за 10 днів у Болгарії без харчування, за умови, що ви обрали приватний сектор, треба викласти 50 євро з людини. Якщо ж місце вашого проживання – пансіонат, то за 10 ночей і сніданки потрібно заплатити 200 євро. Віза до Болгарії вартує 35 євро, для пенсіонерів – дешевше вдвічі, проїзд у два боки – до 100 євро з людини.

– Багато чернівчан вибирають Болгарію, – каже менеджер з туризму турагенції «Подорожуйте з нами» Інеса Гульпе. – Це пов’язано і з тим, що, заплативши гроші, людина отримує саме ті послуги, на які вона розраховувала. В Болгарії немає українських казусів, коли реальні умови відпочинку не відповідають ціновій категорії, заявленій у прайсі.

        Туреччина – країна, де всі обов’язково поторгуються

Любителі пригод можуть сміливо їхати до Туреччини. Тут ви отримаєте масу незабутніх вражень: покатаєтеся на джипах-сафарі, зануритеся у підводний світ Середземного моря і подолаєте на байдарках гірську річку. Вирушивши на відпочинок до Туреччини, не забувайте про те, що за межами готелю на вас чекає звичайне життя турецького містечка, і його мешканці ведуть інший спосіб життя, ніж дозволено туристам. Тому, не варто фотографувати жінок у паранджі, для відвідування різних релігійних споруд та пам’яток історії візьміть із собою закритий одяг. Якщо ж ви вирішили прогулятися крамницями і базарчиками, не забувайте про торг, інакше ризикуєте придбати речі, вартість яких значно перевищує їхню реальну ціну.

За тиждень відпочинку на двох ви заплатите 800 доларів і отримаєте систему «все включено». Вартість перельоту також у цій сумі.

– Цьогоріч туристи літатимуть до Анталії зі Львова та Києва. Якщо ви оберете Львів, місцеві туроператори запропонують вам безкоштовний трансферт – відвезуть автобусом до аеропорту, далі переліт, – розповіла Інеса Гульпе. – Якщо ж матимете бажання летіти зі столиці, діставатися туди доведеться самостійно і за власний кошт.

Щодо візи, то між Україною та Туреччиною підписано угоду про безвізовий режим, однак безкоштовними візи будуть лише з серпня. Наразі вартість візи – 30 доларів.

 Безкоштовні візи до Туреччини – лише з серпня

              Спека не лякає – Гайда до Єгипту!

Місць, де можна провести незабутній відпочинок, в Єгипті дуже багато. Все залежить від вашого смаку. В Каїрі ви пізнаєте всі таїнства Сходу. Поїхавши на відпочинок до Олександрії, відчуєте себе як удома, адже це найбільш європеїзований курорт цієї країни. Якщо хочете провести відпочинок у тиші і спокої, на Вас завжди чекає Сафага, в якій можна водночас і підлікуватися. Молодь зазвичай вибирає активний відпочинок – їй пряма дорога в Дахаб, де можна взяти участь у сафарі, зайнятися підводним плаванням або віндсерфінгом.

Відпочити у Єгипті можна за 700 доларів на двох. Врахуйте, що, обравши Єгипет, ви отримаєте значно вищу якість умов у готелі, ніж у Туреччині.

             Греція – країна богів і героїв, античних статуй і руїн

Відпочинок у Греції – це насолода дивовижними краєвидами, острови та пляжі, гори, безкрайні морські простори, чудова природа, багатий культурний спадок, цікаві подорожі, смачна здорова їжа та добре вино.

Якщо це материкова Греція, туди можна дістатися автобусом і дорога вартуватиме дешевше. На 10 ночей для сім’ї відпочинок коштуватиме 1200 євро з дворазовим харчуванням, проїздом і візою. Якщо це острівна Греція, діставатися туди потрібно літаком, тому вартість буде дещо вищою – 1400 євро.

        Подобається екзотика? Можете вирушити до Шрі-Ланки

Сьогодні відпочинок у Шрі-Ланці дуже популярний, адже у цій країні розкішна тропічна природа, дивовижний тваринний світ, смачна їжа, давня історія та унікальна культура. Та є в Шрі-Ланці також моменти, які для європейських туристів можуть бути незвичними. Зокрема, там дуже велика вологість повітря, яка в поєднанні з дуже високою температурою дає ефект сауни. Збираючи речі до Шрі-Ланки, прихопіть із собою одяг виключно з натуральних тканин, інакше ви просто не зможете перебувати надворі. Будьте готові до того, що мокрі речі або рушники на відкритій терасі готелю або на балконі вашого номера сохнутимуть протягом кількох днів. Сушити купальні костюми, білизну та інші речі краще в номері. Туристам варто бути дуже обережними з сонячними ваннами: шрі-ланкійське сонце настільки підступне, що отримати опіки можна навіть у тіні. Будьте готовими й до несподіванок: чернівецька туристка, йдучи на пляж, забула зачинити вікно в номері, а по поверненню виявила там… мавпу.

7 днів зі сніданками та вечерями на двох обійдеться вам у 1100-1200 доларів. До цієї суми входить і переліт. Віза – по прильоту коштуватиме вам 25 євро.

                Якщо не хочете перейматися візами, обирайте Грузію

Це нова пропозиція чернівецьких туроператорів, яку вони запровадили торік. Але вона вже зацікавила буковинців. Грузія – це якісний відпочинок, можливість оздоровитися, цікава культура, відсутність мовного бар’єру. Вона відома своїм природним розмаїттям – від величних гірських масивів, середньовічних храмів Тбілісі до субтропічного клімату на узбережжі Чорного моря.

Відпочинок у Грузії коштуватиме вам 850 євро на 10 ночей з людини з харчуванням і авіаперельотом із Києва.

             На південному березі Прута теж непогано

Якщо ж відпочинок на морі вам не по кишені, завжди можете поїхати до рідних Карпат, скориставшись послугами турагенств, або щоби здешевити релакс, скористатися послугами «зелених» садиб – мешканці гірських районів пропонують приїздити на відпочинок до їхніх обійсть. Там ви зможете доєднатися до справжньої природи, посмакувати українськими стравами, сходити до лісу по гриби, покататися на конях.

Не хочете витрачатися й на Карпати? Щойно потеплішає, можете традиційно гайнути на наш чернівецький Прут – сонце, повітря і вода вам забезпечені всього за 1 грн. 25 коп. – вартість проїзду у тролейбусі. Це теж досить непогана пропозиція, бо ж і зекономите, і відпочинете, і закрутки на зиму заготувати встигнете, щоби взимку ласувати домашніми вареннями та салатами.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Хочете на море? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Стартував Кубок України з особисто-командних змагань на дистанції «Смуга перешкод». Другого дня команди, кожна з яких складалася з 4-х спортсменів – 3-х хлопців і однієї дівчини, вийшли на 12-кілометрову дистанцію «Лижний маршрут».

Складні погодні умови не завадили фінішу спортсменів-екстремалів. Найспритнішою виявилася команда з Волині – вона і стала переможцем. ІІ місце виборола команда з Сумщини, на ІІІ загальнокомандному місці – спортсмени з Івано-Франківської області. Команда Чернівецької обласної федерації спортивного туризму посіла ІV місце. А вже за місяць чернівецькі спортсмени представлятимуть Буковину на Чемпіонаті України з лижного туризму в Яблуниці на Івано-Франківщині.

Запис Команда з Волині – переможець Кубку України з лижного туризму спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Мені надзвичайно приємно, що ці змагання перетворилися на свято, ім’я якому – Х Буковинські екстремальні ігри, – каже Віктор СКРИПНИК, організатор змагань і президент федерації спортивного туризму Чернівецької області. – Бо це саме той формат, родоначальником якого є Буковина. Крім того, ми стаємо піонерами, переводячи спортивні змагання на європейські рейки. Переламний крок полягає у спрощенні як системи оцінок і вимог до єдиної спортивної кваліфікації, так і в спрощенні таблиці штрафів для спортсменів. Буковина – це прекрасний стратегічний полігон для культивування спортивного туризму, – підкреслив ентузіаст.– І я особливо радий, що у змаганнях брали участь спортсмени, яким лише 10 років. Це ж здорово, що ми можемо зацікавити туризмом хлопчиків і дівчаток.

Переможцями у форматі «Три години» стали: команда «Глибока-2» (Глибоцький центр туризму, краєзнавства, екскурсій учнівської молоді) – І місце, команда «Новоселиця» – ІІ місце,– команда «Пілігрим-2» (туристичний клуб «Пілігрим», Чернівці) – ІІІ місце.

Трійку призерів у форматі «Шість годин» склали команди «Минуле» (Новоселицький районний центр туризму), «Кіндери» (Чернівецький обласний центр туризму, краєзнавства, екскурсій учнівської молоді), «Пілігрим-1» (туристичний клуб «Пілігрим», Чернівці).

Запис На міському пляжі займалися… екстримом і дорослі, і діти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кінний транспорт досить різноманітний. Це і карета, ландо, фура, дрожки, фаетон, диліжанс, бричка, лінійка, тарантас, шарабан, кабріолет…

25 вересня, на площі Філармонії у Чернівцях відбулося офіційне відкриття кінного маршруту у рамках святкування Дня туризму.
Каретна прогулянка містом за маршрутом: Соборна площа – вул.І.Франка – Центральна площа – вул.Університетська – вул.М.Коцюбинського – вул.Університетська – вул.Лесі Українки – вул.Ф.Шіллера – вул.Й.Гете -вул.М.Лисенка – Театральна площа – вул.І.Котляревського – вул.А.Міцкевича – вул.І.Франка – Соборна площа, буде відбуватися у вихідні та святкові дні.

Хтось навіть спитав, а це часом не карета з вулиці Ольги Кобилянської?
Звичайно, ні. На вулиці О. Кобилянської встановлена кована карета. Це подарунок Чернівцям  від п’ятірки ковалів – О. Мосєндзова, О. Отєнова, І. Тодоряна, Романа та Руслана Данилащуків. І фея з казки у цей раз не перетворила залізну карету на звичайну карету.

Певні занепокоєння в розмовах у городян викликала проблема прибирання «кінських яблук». Але досвід каретних прогулянок є в багатьох містах України. І закордоном – це улюблені маршрути туристів. Ні в Одесі, ні в Будапешті чи в Созополі, або у Львові на кіннних маршрутах проблем з прибиранням немає.
А найбільший інтерес у глядачів, що зібрались на площі Філармонії, викликали самі коні, їздові та вершники. Багато охочих фотографувалися поряд з екіпажами.

Тетяна Спориніна, «Версії»,
фото автора

Запис Карети у дві кінські сили… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ТОВ «Бізнес-центр «Буковинський» і підприємець Г.І. Родигіна отримали від комісії міськради можливість обслуговувати кінний туристичний маршрут центром Чернівців.

«З метою заохочення суб’єктів господарювання до нових видів підприємницької діяльності у туристичній сфері міста комісія вирішила надати можливість обслуговувати кінний туристичний маршрут обом учасникам конкурсу», – повідомляється на офіційному порталі Чернівецької міської ради.

Отож, вже 25 вересня, на площі Філармонії, чернівчани матимуть змогу нарешті подивитися на нові брички і, – хтозна! – навіть влаштувати коникам невеличкий «тест-драйв» старовинними вуличками.

Звісно, дуже хотілося б сподіватися, що ціни на таку розвагу не будуть такими ж захмарними як, приміром, на атракціони в центральному міському парку. Тоді потруситися бруківкою на бричці під бадьоре цокання підків зможе дозволити собі не тільки звичайний австрійський бюргер пенсійного віку, але й місцевий «бюджетний інтелігент».

Запис Коні бігатимуть Чернівцями з 25-го вересня спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Випадкові пішоходи та допитливі мешканці, які визирали з вікон будинків та офісів, здивовано переглядалися і розгублено запитували один одного, чи, бува, не розпочався вже «Петрівський ярмарок»?

Парад стартував від ратуші та попрямував вулицею Ольги Кобилянської до Німецького дому, де невдовзі мало відбутися відкриття Німецького центру культурної співпраці. До речі, духовими інструментами організатори не обмежились – чернівчан ще й розважав запальними народними танцями колектив із с. Думбравєни Сучавського повіту.

Цей захід – то тільки початок зусиль міськради щодо демонстрації мешканцям і гостям міста його культурних надбань та туристичного потенціалу. Зокрема, за словами Тетяни ТАТАРЧУК, координатора проекту «Подієвий туризм на Буковині» та головного спеціаліста відділу міжнародних відносин міської ради, фестиваль вуличних оркестрів має усі шанси стати для Чернівців гарною традицією. І справді – якщо перехожим (а туристам – звісно ж!) подобається – то чому б не влаштовувати таку «музичну ходу» щовихідних і різними вулицями?! Щоправда, задоволення це не з дешевих: зокрема, на перше дійство з міського бюджету витратили 150 тисяч гривень.

Музиканти, одягнені у вишиванки та кожухи, кажуть, що з незвички виконувати румунські та українські народні композиції не зі сцени, а на вулиці, та ще й під час руху – важкувато. Але це все – справа практики, і в них вже непогано виходить.

– Цей фестиваль повинен мати великий успіх, – пророкує Калін БРАТІАНУ, директор повітового центру румунської традиційної культури, – адже він максимально розкриває всю багатогранність мультикультурної Буковини.

Запис Фестиваль вуличних оркестрів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Стратегія розвитку Чернівців на найближчі перспективи – така тема для обговоренння була запропонована лідерам недержавних громадських організацій, бізнесменам, керівникам соціально активних підприємств, журналістам, політологам, економістам. Перебравши на себе роль експертів, вони взяли участь у своєрідному мозковому штурмі.

Як зауважив один із головних ініціаторів цього заходу, радник міського голови Борис РУСНАК, короткотерміновий план нагальних заходів, складений експертами, – це лише перший крок. Завдання влади – почути кожного мешканця міста. Тому волонтери здійснюватимуть квартирні обходи, щоби дійти до кожного і почути саме його думку. Відтак відбудуться громадські слухання і лише після цього сформуються типові та локальні завдання, які й стануть пріоритетними у діях влади.

Отож, запрошуємо читачів-чернівчан узяти участь у продовженні мозкового штурму. Місто існує для Вас, тому Вам і вирішувати, як воно далі розвиватиметься.

Які проблеми, на Вашу думку, потребують першочергового вирішення? Надсилайте до редакції свої пропозиції. Редакція їх передасть робочій групі міськради.

Питань із пательні – 102

Під час першого етапу роботи експерти визначили до розгляду 102 проблеми, які, так би мовити, перебувають у всіх на вустах і вже саме їхнє існування викликає нарікання чернівчан. Серед них – відсутність якісної питної води у водогоні і комунальних басейнах, брак системності у підходах до реконструкції та забудови. Недостатність зелених зон для відпочинку. Безпритульність – як людей, так і тварин. Низька якість будівельних робіт, непрозорість процедури переведення житлових приміщень у нежитлові. Зруйнованість дренажних систем старої частини міста. Зсуви. Проблема збору, сортування та переробки відходів. Погані дороги. Хабарництво і корупція в органах місцевого самоврядування. Природні монополії у комунальній сфері. Загибель місцевої харчопереробної галузі, молодіжні кредити, точніше – їхня відсутність тощо.

Відтак модератор зустрічі Володимир Зав’ялов, представник Буковинської партнерської агенції, разом з Борисом Руснаком поділили всі озвучені проблеми на 5 напрямків: економіка, туризм та інвестиції; містобудування, архітектура, земельні відносини; житлово-комунальне господарство та охорона довкілля; гуманітарна сфера; інноваційний розвиток. Потім усі присутні обрали собі напрямки, в яких розбираються і над якими хотіли б працювати, і кілька наступних годин присвятили їхній систематизації та пошуку шляхів реалізації.

Сильні духом – це ми?

До речі, нещодавно депутатська експертна комісія проаналізувала виконання 22-х міських програм, які завершуються нинішнього року. Напевне, окремі з них будуть продовжені, а від деяких відмовляться.

Утім, як здалося автору цих рядків, окремі добрі починання не зможуть перетворитися на добрі справи. Бо чимало міської території, як з’ясувалося під час обговорення, вже продано. Особливо це стосується тих місць, де можна було б зробити рекреаційні зони для відпочинку «безмашинних» чернівчан, дітей та людей поважного віку. Приватна ж власність у нас, як відомо, недоторкана, як священна корова в Індії…

А ще серед чи не найголовніших проблем міста – невіра чернівчан у свою самодостатність і силу. «Що я можу зробити? Влада у їхніх руках! А в мене що? Порожні кишені?!..» Такий аргумент і робить народ слабкодухим. А хіба ми такі?

Не будьте байдужими, тільки Ваша активна участь у місцевому самоврядуванні змусить владу Вас почути, а відтак і прислухатися до Вашої думки.

Запис Які проблеми Чернівців вирішуватиме влада найближчим часом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Георгію Фаніковичу, як Ви оцінюєте розвиток підприємництва упродовж того часу, що знаєте цю сферу?

– На жаль, не можу сказати, що воно колись розвивалося: переважно – виживало, здобувало успіхи всупереч владі. Бо «били» його всі, в тому числі і «свої». Якщо їх можна вважати «своїми» (сумно усміхається) – адже насправді «свої» ніколи не були при владі повною мірою.

– Новий проект податкового кодексу дає сподівання на зміни?

– Його категорично треба вдосконалювати! Зараз ми про нього тільки чуємо, він обговорюється, і всі складнощі – лише на папері. А там – побачимо. Хоча підприємці чекають на новий кодекс.

– Що в ньому потребує кардинальних змін?

– Підприємництво має розвиватися за законами економіки, а не за поправками напівнормативних актів, у тому числі й місцевого характеру.

– Чи є сенс в нинішніх умовах розпочинати власну справу?

– Успіх, як це не прикро, залежить від того, наскільки ти впливовий, комунікабельний, зрештою – багатий. Якщо ти такий – значить, можеш впливати. Якщо ж ти маленький або початківець – «розкрутитися» складно.

– Так, може, й саме по собі дрібне підприємництво недієве? Можливо, майбутнє – за великим капіталом?

– Категорично ні! На прикладі нашої області можемо зробити обгрунтований висновок про державу загалом. Чисельне співвідношення дрібного і середнього підприємництва стосовно інших форм зайнятості на Буковині значно вище, ніж в інших регіонах. І саме цим я пояснюю значно вищий рівень життя населення – це одразу помітно, коли заїжджаєш в область з будь-якого напрямку. Будинки, подвір’я, оформлення помешкань…

Ми маємо ті ж загальнодержавні проблеми, що й інші області. Але буковинці мають потужне бажання займатися бізнесом, і це бажання долає труднощі! Які фактори дають нам це бажання – хай досліджують науковці, але позитивний результат цього – очевидний. Дрібний і середній бізнес, середній клас – для держави це спрощення її проблем і завдань. Бізнес сам їх вирішує.

– А як же держава?

– До держави велике прохання – не заважати (сміється). Пригадайте період Помаранчевої революції – тоді ВВП зріс на 6%! Бо держава була зайнята виборами і не заважала бізнесу. Після таких позитивних зрушень виникла й певна довіра до держави. Але наголошую: поштовхом був саме момент відволікання влади на вирішення інших нагальних проблем. Тому вважаю, нема потреби винаходити український велосипед. Треба просто перейняти позитивний досвід.

– Ви пробували впливати на ситуацію, пішовши свого часу до представницької влади?

– Я йшов у депутати (від Блоку Юлії Тимошенко – авт.) з метою змінити щось у загальній системі підприємництва, захистити бізнес загалом. Виявилося, що це значно складніше, ніж здавалося. Якщо ти в бізнесі – ти комусь конкурент, якщо в політиці – то опонент. А якщо ти і в справі, і в політиці – стаєш ворогом…

–  Ви розчарувалися?

– Ні, навпаки. Я побачив картину в іншому ракурсі. Я впевнився в тому, що ані одна людина, ані навіть група людей в регіоні не змінять ситуації. Тепер я точно знаю, що необхідно: один для всіх закон, самодостатній податковий кодекс, який не потребуватиме жодних сторонніх уточнень, захистів, впливів і протекцій.

– У якій комісії ви працювали в обласній раді?

– Це була комісія з дуже широкими функціями: з питань охорони навколишнього середовища, природокористування, земельних відносин, туризму та надзвичайних ситуацій. Звісно, багато почерпнув для себе і від колег, і від громадян, чиїми конкретними питаннями комісія опікувалася. Упевнився в тому, що справжнім порятунком для України може стати туризм – адже для цього є унікальний морський та гірський потенціал. Переконаний, що туризм може змінити не тільки бюджет області, а й уявлення людей про цю місцевість – навіть місцевих людей, які звикли на відпочинок кудись виїжджати і залишати свої гроші в інших країнах.

Разом з тим, знову ж таки, є завдання, посильні для бізнесу, а є обов’язки держави. Наприклад, інфраструктура – це справа держави, а не підприємця. Дороги, телефони, супутниковий зв’язок, інтернет, газифікація та електрифікація. А зелений туризм – це просто зелений туризм, який без інфраструктури не зіграє своєї ролі. Тільки комплексна робота дасть результат.

– Чи участь у самоврядуванні дозволила підтримати вам рідний район?

– Я з Герцаївщини, це особливий район навіть для нашої особливої області. За час каденції нинішнього складу облради спільними зусиллями вдалося зробити для району немало. Тут є значний потенціал для розвитку туризму, але беззастережною умовою цього мають бути дороги. На 70% за останні роки зроблені комунальні дороги, адже у віддалені села після дощу взагалі неможливо було добратися – шляхів просто не було. Зводили мости місцевого значення. Суттєво зрушили з місця проблему газифікації району. Працювали всі разом, у комплексі, акцентували увагу депутатськими запитами і зверненнями, звертали увагу влади. І можу відзначити, що останнім часом у районі багато змінилося. Чимало вихідців звідси працюють у Європі і починають мислити по-європейськи. Для змін потрібен час, і люди мають усвідомити їх самі.

– Вам як досить владному чоловікові (судячи з сьогоднішньої розмови) не дискомфортно від того, що вами керує жінка – в партії «Батьківщина», до якої ви належите, чи у фракції БЮТ в облраді?

– Ніколи над цим не замислювався. Для мене важлива сама ідея та її реалізація, а не стать керівника. Головне, щоби справа робилася правильно, законно, доступно і добре для людей.

– Бачу у вас на столі книгу «Архітектура Чернівців ХІХ-ХХ століття». Цікавитеся цими темами?

– Це моє захоплення. Щоб бути архітектором – треба здобувати спеціальну освіту, а вправлятися в дизайнерстві можна від душі. Дуже люблю облаштовувати і оформляти власне приміщення – домівку, офіс, подвір’я. Кажуть, що мені це вдається. Збоку видніше (скромно усміхається).

– Як готувалися до Дня міста?

– Прибрав свій двір. Гадаю, якби це зробив кожен, місто стало би ідеальним.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Георгій Козьма: «Кожна людина цілком здатна легко й просто навести лад на своїй ділянці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Досьє:

Григорій Білянін, 55 років, директор Чернівецького обласного центру післядипломної педагогічної освіти. Кандидат педагогічних наук, доцент.
1975-го закінчив з відзнакою Чернівецьке педучилище (вчитель початкових класів), 1980-го – матфак ЧДУ ім. Федьковича. Працював у середній школі с. Долиняни, Садгірському райвідділі освіти, ЗОШ №6, Буковинській державній фінансовій академії.

За гороскопом – Діва. Одружений, має сина, доньку та внучку Катрусю. Хобі – футбол, гірський туризм, пісні Ірини Аллегрової.

Урок 1: Я – простий басараб з Кулешівки

Цю фразу ми почули ще на І курсі. Тоді ми, 15-річні підлітки, лише починали вчитися в інституті. Більшість одногрупників «дорвалася» до міста й волі. Особливо це стосувалося дівчат гулянки, неймовірні «прикиди» та ультрасучасний макіяж.

Якось, коли одна з подруг пофарбувала волосся у яскраво-червоний колір, але не змогла розв’язати елементарного прикладу, Григорій Іванович просто запитав її:
– А ти звідки?
– Із Сокирян, – відповіла Таня.
– То ми ж земляки! Я – простий басараб з Кулешівки. Батьки мої там живуть, усе життя працюють. Це лиш я, щоби не працювати, пішов до педучилища. Закінчив його з червоним дипломом, бо це давало право вступу до університету без екзаменів. І головне, до армії не забирали! Не знаю, як у вас, але у нас варіант «ні на голові, ні в голові» ніколи не був модним. Двійку не ставлю за умови, що завтра «буряків» на голові не буде. Кажу тобі як чоловік: хлопцям таке не подобається.

Червоне волосся перефарбовували усім гуртожитком і вже через день «буряк» перетворився на «каштан». А ще через два дні Таня розповіла, що батька Григорія Івановича знають далеко за межами Кулешівки – Іван Білянін виростив 3 сади та квітник, де було понад 100 видів троянд. За консультацією до нього приїздили навіть вчені-ботаніки. А десь за місяць ми з подивом зауважили, що косметики й парфумів на дівчатах стало в рази менше…

Урок 2. Про речі, якими не граються

У хлопців середини 90-х була модна розвага – гра у гривню. Суть гри нагадувала дитсадківську гру «фантики»: кладеш гривню портретом донизу і б’єш по ній долонею. Банкнота має перевернутися у повітрі і впасти портретом догори. Переможець забирає гроші собі.

Одного разу за цим заняттям двох хлопців застав Григорій Іванович:
– Ви зараз підете в буфет і купите на ці гроші булочку.
– Ми ж не голодні.
– А ви купіть!

За п’ять хвилин хлопці повернулися з булочками.
– Підійдіть до вікна. Бачите, там бабця на лавочці сидить? Віддасте булочку їй. Я дивитимусь, як ви це зробите.
–????
– Є люди, яким гроші потрібніші, ніж вам. Бо ці у вас були зайві, раз ви ними гралися. А мамі своїй скажете, щоби давала грошей менше. Хочете гратися – будете, але коли свої заробите.

Урок 3. Власне про математику

Як відомо, математика – наука точна. Писала наша група контрольну, і всі отримали знижені оцінки за один пропущений знак «мінус». Хтось, дуже принциповий, обурився:
– Це ж лише один нещасний мінус!
– Один «нещасний» мінус може зробити нещасними багато людей! На собі перевірив!

… Під час навчання в університеті на військовій кафедрі математиків традиційно готували до мотострілецьких підрозділів. Повезли майбутніх лейтенантів на полігон на стрільби. Гармати великі, я маленький. Від пострілу вуха закладає на кілька днів… Жахливо! А щоби навести гармату, потрібно розрахувати напрям і траєкторію польоту снаряду. Ми перераховували все по десять разів. За нашими розрахунками, снаряд мав полетіти у ліс, де ніхто не ходить. Але ми забули поставити перед числом отой злощасний мінус і снаряд полетів у протилежний бік і розірвався посеред шкільного стадіону. Яма була величезна! Добре, що дітей у школі не було і на стадіоні паслися корови… Місцеві жителі перелякалися не на жарт, та й у нашого керівництва були проблеми. Єдиний плюс – м’яса від кількох убитих корівок наїлися досхочу.

Урок 4. Вчителі теж люди

У нашого покоління ще був той, «правильний», стереотип сприйняття: «вчитель як Бог і навіть до туалету не ходить». Тому звикнути до того, що в людини може бути поганий настрій через програш київського «Динамо» чи «мерзопакосну» погоду, було непросто. Звідси тяглася ще одна проблема – невміння відстояти свою думку чи власне рішення, бо ж «учитель так сказав» або «вчитель не має цього знати». Тож у першому поході ми «ничкали» пиво, цигарки і цілувалися у колючих кущах – жодного комфорту. Дехто взагалі тяжко зітхав, бо вихідні у горах зовсім не були його мрією, але ж «усі пішли».

– Був у мене учень, – розповідав нам Григорій Іванович, – нормальний хлопець, але походи просто не любив. Йдемо ми з важкими рюкзаками стежкою, а він плентається позаду мене і тихо, але так, аби я почув, бурчить: «Будь проклят тот день, когда я сдал эти пять рублей на этот поход». Після того я завжди пояснюю, що вчитися, пити, курити та відпочивати – справа добровільна і має приносити задоволення. Крім того, сам палю, а коли є привід – можу випити. Чому ж іншим не можна? До того ж, хай краще роблять це не ховаючись. Доведено: «стоп» тоді спрацьовує краще.

Урок 5. Про те, що рухає сонце…

Рано чи пізно до молодих приходить кохання і все, що з ним пов’язане – зітхання, сльози, цукерки-квіти, секс, одруження, діти. Майже ніхто з викладачів чомусь не розмовляв з нами на ці теми: чи то, на їхній погляд, було непристойним, чи вважали, що «самі розберуться». Коли романтика захоплювала просто на заняттях, могли й вигнати або двійку поставити задля профілактики. Але у Григорія Івановича і кохання йшло на користь математиці:

– Коли студенти їздили «на картоплю» у села, вдень працювали, а ввечері йшли на танці до клубу. Всі мої однокурсники були наче баскетболісти, а я – низенький на зріст. Довго через це комплексував, аж поки бабця, в якої ми жили, не поділилася досвідом: «Сину, всі хлопці як пальці: усі різні, хто довший, хто коротший, а як їх зігнути в кулак, – усі однакові!» Це я до того, що похідна від будь-якого натурального числа дорівнює нулю. Запам’ятайте!

Позапланова консультація

Відкрию невеличку таємницю: коли зустрілися з Григорієм Івановичем кілька днів тому для інтерв’ю, задала йому лише одне запитання:

– Що Ви побажали би своїм колегам до професійного свята?

– Щоби їхнє життя ніколи не давало приводів для сумнівів у правильності вибору професії. На жаль, це часто буває. А оскільки я – математик, бажаю життя різновекторного, багатогранного і щоби супроводжувалося лише щирими посмішками! Більше нічого в мене не запитуй – мої учні знають мене краще, ніж я сам.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Уроки поза розкладом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зі шкільної лави Ігор Кірєєв часто подорожував. До цього спонукали різноманітні спортивні змагання, в яких хлопець постійно брав участь. Поїздки до інших міст і республік тодішнього СРСР, знайомства з історичними місцями, архітектурними пам’ятками, звичаями та кулінарними особливостями різних куточків великої країни подобалися юному учаснику збірної команди і були приємними. Адже «хан Кірєй» (так жартома називали його друзі і він сам) у мандрівках здобував спортивні перемоги. Згодом став майстром спорту з багатоборства, здобув чорний пояс (перший дан) з карате.

Після закінчення Волгоградського інституту фізкультури (зі спеціалізацією «викладач фізвиховання») повернувся в рідну старовинну Казань – працювати в університеті ім. Леніна. А потім – викладацька робота в Чернівецькій медичній академії. Саме тут туризм нарешті цілком заволодів думками і серцем Кірєєва, і поруч з власними подорожами чоловік спробував зайнятися організацією мандрів – близьких і далеких, але однаково приємних – для інших людей.

Відкрити незвичайне у звичайному

Цей талант має власник турфірми «Круїз-2000» Ігор Кірєєв, і саме це вміння робить його упродовж уже семи років лідером області за якістю сервісу внутрішнього туризму. Адже він цілком поділяє твердження стародавнього східного філософа Конфуція: «Якщо пізнаєш мале – осягнеш велике».

Розроблені ним ексклюзивні туристичні маршрути Буковиною не лише пізнавальні, а й наповнені емоціями: шашлик під час пішої екскурсії, спілкування з горянами, молитва в монастирі на Анниній горі і знайомство з Хотинською фортецею та Чернівцями залишають у серцях гостей краю і щемливі спогади, і непереборне бажання повернутися на прекрасну землю до гостинного господаря.

Результат досягається як участю в різноманітних семінарах, курсах, зборах та іншими способами підвищення кваліфікації, так і (значною мірою) безперервною працею. Пан Кірєєв завжди в епіцентрі туристичних подій. Він особисто зустрічав усіх 18 дипломатів і керівників торгово-економічних місій акредитованих в Україні представництв іноземних держав, які відвідали область у травні цього року Саме він забезпечував організацію позаробочої частини дводенного виїзного засідання і Міжнародного трейд-клубу на Буковин. Йому завдячують насиченим дозвіллям учасники чергового засідання Єврорегіону «Верхній Прут».

– Людей треба зацікавити, щоб вони захотіли приїхати знов, і приїхати з друзями, – переконаний керівник турфірми. Щороку він намагається знайти нові форми співробітництва і врахувати побажання замовників.

Ласкаво просимо через повітряні ворота!

Ще 2002-го року наш туроператор став членом міжнародної асоціації авіаційних перевізників (IATA) і виконує представницькі функції багатьох авіакомпаній в Чернівецькому аеропорту. 2006 року «Круїз-2000» консолідував бажання і зусилля туристичних компаній, які стали замовниками авіаційних рейсів до Анталії. Разом з компанією «Tez-tour» буковинці оздоровили 4 тис. мешканців області. Відтоді почалося входження сюди «повітряних» туроператорів і використання нашого аеропорту для чартерних рейсів на Анталію.

Екстрим «розрулює» грамотно

Ігор Кірєєв звик діяти оперативно і неординарно. Коли одного разу з Чернівецького аеропорту на добу затримався рейс на Італію, власник «Круїзу – 2000» не просто організував харчування для тих, хто очікував вильоту, а особисто приїхав на летовище, надягнув білий халат і роздавав людям гарячу їжу.

Так само блискавично відреагував він і на стихійне лихо 2008-го року: спочатку разом з МНС-никами брав участь у рятувальних роботах на Новоселиччині, а потім надавав матеріальну допомогу потерпілим мешканцям району. 2009-го за його допомоги (транспортної, а також організаційної) близько двох тисяч маленьких буковинців змогли відпочити на Одещині, в Криму, Мелітополі.

Обласна рада нагородила його відзнакою «Добро, благодійність, милосердя», профільне міністерство – званням «Заслужений працівник туризму України». А найкращою дякою він вважає щасливі очі врятованих, нагодованих і обігрітих, які цього гостро потребували…

Від практики – до узагальнень

Можливо, освітянські методики передбачають інакший шлях еволюції досвіду: теорія – спочатку. Але підприємець Кірєєв робить теоретичні висновки тільки з практики, вважає, що так краще матеріал засвоюється. Власний досвід використовує і в депутатській роботі: працює в постійній комісії обласної ради з питань охорони навколишнього середовища, природокористування, земельних відносин, туризму та надзвичайних ситуацій. Як депутат фракції БЮТ, доклав зусиль до створення Програми розвитку туризму в Чернівецькій області, постійно приділяв увагу природоохоронним заходам, протидії утворенню стихійних звалищ на річках та озерах області, облаштуванню місць відпочинку мешканців.

З практичної роботи виникли і його пропозиції щодо уникнення ситуацій, подібних до тієї, яка склалася цього літа зі збанкрутілою «Karya-tour»:
– Вважаю, повинно бути законодавчо визначено, що на туристичному ринку мають право працювати туроператори з власними офісами, страховою гарантією не менше 1 млн. грн, які повинні укладати угоди з кожним туристом для уникнення можливості обману, – зазначає І. Кірєєв.

День туризму – свято для всіх

– Туризм – економічно багатогранна сфера, – стверджує Ігор Кірєєв. – Практично кожна людина, яка виходить з дому, прямо чи опосередковано має стосунок до сфери туризму. Адже туризм – це і транспорт, наземний чи повітряний, і працівники громадського харчування, готелів і сервісу, і співробітники туроператорів і турагентів… Туризм – це ціла філософія. Тому хочу всіх привітати з Днем туризму, який відзначався 27 вересня, побажати успіху, процвітання, чистого блакитного неба. І щоби кожен у своєму житті отримав від своєї мандрівки безліч задоволень і приємних вражень.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Подорож від Казані до Чернівців (Історія одного туроператора) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

• Образотворче мистецтво
• Декоративно – прикладне мистецтво
• Ленд – арт: мистецтво землі – вироби з каменю, води, піску, листя, квітів.

ІІ. Дивосвіт гуцульського роду та магія старожитніх атракцій: 26 вересня початок о 10.00

• Майстер – класи народних промислів та ремесел
• Ярмарок пропозицій : «Сільський туризм на Буковині» – презентація агросадиб, атракцій
• Виставка – ярмарок : „ Гуцульське рукомесництво”
• Виставка – ярмарок екологічно чистої продукції місцевих виробників
• Народна медицина: „ Цілюще зілля ”
• Духовні скарбниці Путильщини: екскурсійна програма музеями с. Підзахаричі
• «Родинні школи мистецтв » села Підзахаричі
• Круїз „по – Підзахарецьки” (катання на бричках, верхи…)

ІІІ. Та най я си наспіваю, та на й набуду… початок о 11.00

• Урочисте відкриття фестивалю: вітальні слова засновників, генеральних партнерів, меценатів, почесних гостей
• Гретилювання мешканців села з нагоди фестин.
• Конкурсна програма: „Гуцульська Чічка”.
• Виступи фольклорно – етнографічних колективів та митців.
• Парад народних строїв (учасниці, учасники та гості фестин)
• Вінчування учасників та меценатів фестивалю.
• Лотерея „Чарівний Гарчик”
• Підтримка постраждалих мешканців с. Хорови

ІV. Їжте, пакуйте, в пустері, си чуйте…стіл не голіть, газду в біду не загоніть

• Ватра & Кужба з K*.
• Смаковинки від „Кофички”.
• Дегустація екологічно чистої продукції від місцевих підприємців.
• Корчма „У діда Захарія”.

V. Забави на Царинці для гостей та туристів:

• конкурси,
• розваги,
• змагання.

VІ. Екологічний вернісаж:

• фотовиставка,
• ленд – арт (мистецтво землі, води, каміння),
• екологічна вікторина «Знай, Люби, Бережи».

VІІ. “Захарецькі притрафунки”:

„ Смійсє Гафіє, дгорі дараба їде…”  під час дегустації фіто – чаїв та гуцульських напоїв за старовинними рецептами.

Так єк ми си посходили,
То собі побудьмо.
За нас люде най говорє –
А ми собі будьмо.

Запис Програма X Фольклорно – етнографічного гуцульського фестивалю – ярмарку «Захарецький Гарчик» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

с. Підзахаричі, Путильський р-н, Чернівецька область  НВК «Перлини Гуцульщини»,Музей етнографії та ремісництва Гуцульщини.

Мета фестивалю:

• пропагування та сприяння розвитку сільського туризму, малого та середнього бізнесу в галузі виробництва екологічно чистої місцевої продукції,
• виявлення шляхів ефективного використовування існуючого потенціалу сільської місцевості: унікальних природних ресурсів та об’єктів історико – культурної спадщини,
• збереження та відродження національної культури, етнічних традицій і ремесел,
• пошук та підтримка обдарованої молоді.

Засновники фестивалю:

• Коняк Марина Петрівна – керівник ЧОГМЕО «Буквиця»
• Том’юк Фрозина Семенівна – директор НВК «Перлина Гуцульщини»
• Чередарик Людмила Флорівна шеф – редактор газети «Версії»

Співорганізатори та партнери форуму:

• Чернівецька обласна державна адміністрація
• Відділ туризму ОДА
• Управління сім’ї, молоді та спорту ОДА
• Управління освіти та науки ОДА
• Путильська РДА
• Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій
• ЧОГО „Асоціація виробників Буковини”
• Чернівецький «Бізнес – центр»
• Чернівецьке обласне громадське об’єднання “Буковинські перспективи”

Медіа-патронат:

• Чернівецька державна телерадіокомпанія «Буковина»
• Чернівецький прес – клуб реформ
• газета «Версії»

Інформаційний центр:

8 067 373 0113,
т/ф + 38(03722) 3-10-32,
bukvitsa@yandex.ru;
+38 (037)(238) 2-83-84;
8 095 6900 542,
т/ф +38 (0372) 57-19-35,
versii@ukr.net

http://garchik.cv.ua/

Запис Х–й Фольклорно – етнографічний гуцульський фестиваль – ярмарок «Захарецький Гарчик» 24 – 26 вересня 2010 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.