Всеукраїнська трієнале «не-актуального» мистецтва «PREЧИСТА» відкрилася у виставковому центрі «Вернісаж» 7 жовтня.

Академічний камерний хор «Чернівці» обласної філармонії привітав присутніх піснями.

На відкритті виставки оголосили переможців у різних номінаціях та презентували каталог учасників виставки.
Номінації: «PREЧИСТА», «Образ», «Біліссімо», «Анти-Міс», «Чиста форма», «Лінія світла», «Авторська техніка», «Є ідея».
На розгляд журі було подано 166 творів живопису, скульптури, ткацтва від 94 авторів. На експозиції представлено 133 роботи від 83 митців України, Польщі, Молдови.

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Образ жінки у мистецькому проекті «PREЧИСТА» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Пане Степане, Ви належите до молодого покоління художників, покоління першого десятилітті нового тисячоліття. Багато з Ваших картин класифіковані як актуальне мистецтво. А хіба мистецтво буває неактуальним?

– Є два понятті в мистецтві: сучасне мистецтво і актуальне. Сучасним, скоріше всього, можна назвати все, що відбувається/робиться/виробляється в даний момент. Актуальний же художник (contemporary artist) працює насамперед з концепцією, що відповідає сьогоденню, використовує у своїй творчості передові технології і знаходиться в постійному експерименті.

–  Чому Ви надаєте перевагу  – малярству, живопису, графіці, інсталяції, графіті?

– Я активно і наполегливо розвиваю цифрове мистецтво, експериментую з новими медіа і матеріалами, використовую сучасні технології, зокрема, комп’ютерні, за якими бачу перспективу абсолютної якості реалізації замисленого. Для мене  комп’ютер – це засіб самовираження, яким для інших художників є фарба, графічний матеріал, відео чи фото.

– Ваші роботи із серії “Калейдоскоп”  1, “Калейдоскоп”  2 тощо, вочевидь, інтерпретуються одними глядачами багатозначно, іншими –  однозначно. А мене ще дивує таке невиразне визначення жанру –  безпредметне. Але ж асоціативність буває навіть досить предметною. Хіба не так?

– Цикл робіт «Калейдоскоп» – мій перший експеримент в області цифрового мистецтва. Він був створений паралельно з моєю роботою над одним з архітектурних проектів. На той час мені було цікаво працювати з чистими площинами, співвідношенням кольору і визначенням об’єму. Ще одним відкриттям для мене тоді стало поняття  нескінченого розвитку. Калейдоскоп – прилад, який генерує нескінчену кількість орнаментальних варіацій. Цей принцип і став основою даного циклу.

– Ви багато виставляєтесь. І такі роботи, як “Електронний зефір (рожевий і білий”, цикл “Комп’ютерні віруси” – це вплив часу чи випадковий збіг?

– Це вплив часу, це ті теми, які відповідають сьогоденню і це саме те, що і називається актуальним мистецтвом. Цикл «Комп’ютерні віруси» виник одного прекрасного ( чи не прекрасного) дня, коли мій комп’ютер був атакований черговим вірусом через Інтернет. У цю мить виникла ідея:  візуалізувати те, що  кожної секунди нагадує про себе своєю несподіваною і небажаною появою.

– Мають художники кумирів серед художників? І чи є  такий майстер, хто Вам найбільше імпонує?

– Кумирів не маю, але мені подобаються багато художників, що жили в різні часи, працювали в різних напрямках і які  між собою непорівнянні. Мені цікава традиція, а саме період українського бароко, елементи якого я часто використовую у своїх роботах.

– Ваші творчі плани?

– Для початку маю на меті реалізувати вже початі проекти.

Зрештою, я впевнена, що саме так і буде.
Я дякую пану Степану за візуалізацію нашого спілкування.

І мені навіть захотілось помчати до магазину і купити собі калейдоскоп, у якому пересипаються звичайні шматочки скла, які багатократно  віддзеркалюються, створюючи фантастичні візерунки, коли ми рухаємо або обертаємо трубку. І отримати, як у дитинстві,  це радісне і виразне відчуття створення справжнього дива. Нехай і досить крихкого.

А виставка, яка триватиме до 21 жовтня, дійсно, зібрала у багатогранній експозиції прекрасні роботи талановитих і незрівняних майстрів абстрактного мистецтва.

Переглянути фото з експозиції Трієнале можна за посиланням –
Білий образ концептуальної утопії…

Калейдоскоп IX. 2009, папір, цифровий друк

Калейдоскоп VIII. 2009, папір, цифровий друк

Калейдоскоп III. 2009, папір, цифровий друк

©Тетяна СПОРИНІНА, «Версії»

Запис Повернемо калейдоскоп?.. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ART-AKT –  Перша Всеукраїнська трієнале абстрактного мистецтва відкрилась 1 жовтня 2010 року у Чернівцях у виставковій залі «Вернісаж». На розгляд журі було подано 293 твори 97 художників. Для експонування відібрано 105 робіт 58 авторів.

Ідея: Святослав ВІРСТА
Куратор: Ірина МІЩЕНКО

Склад журі:

Орест ГОЛУБЕЦЬ (Львів) – голова журі,
Ірина МІЩЕНКО (Київ),
Святослав ВІРСТА (Чернівці),
Артем ПРИСЯЖНЮК (Чернівці),
Сергій САВЧЕНКО (Одеса),
Іван САЛЕВИЧ (Чернівці),
Костянтин КРАВЧУК (Чернівці)

Лауреати Першої Всеукраїнської  трієнале абстрактного мистецтва:

Володимир Цюпко ( Одеса),
Олександр Стовбур ( Одеса),
Василь Сад ( Одеса),
Любомир Якимчук (Львів),
Степан Рябченко ( Одеса).

Особливі відзнаки:

За вірність мистецьким принципам
Володимир Цюпко ( Одеса),
За візуалізацію образу
Степан Рябченко( Одеса).

А трохи абстракції? Якщо ви бажаєте відволіктися, відвернутися від певних стереотипів та створити собі нові уявлення, зосередитись на інших наполяганнях та оновленнях, а загалом позбутися відчуття категоричного та запланованого, треба завітати на Трієнале «ART-AKT».

Переінакшувати власні погляди і не треба…

Для одних арт-процес –  це розвага і задоволення, для інших – поглиблення в сферу символів, фантазій і інтерпретацій.

Мені особисто імпонує і висока техніка майстерності картини художника разом із численними надмірностями кольорів. Але хіба буває надмірність у кольорах?.. І ще – це справа самостійного пошуку.

І ще в цьому році відзначають 100-річний ювілей абстракціонізму. Одна з ранніх робіт Василя Кандінського «Перша абстрактна акварель» написана у 1910 році.

Художники з восьми українських міст та з Гданська (Польща)  представили на вернісаж в Чернівцях свої роботи. Найбільше – з Одеси.

Навіть назви картин окреслюють настрій пошуків, переконань, сумнівів…

«Народження бажань» Л. Голоднюк,
«Чорно-білий діалог» А.Сінішин ,
«Знак літа» С.Баранник,
«Зародження вітру» О.Михайленко,
«Під музику Ньємена №4» Л.Скоп,
«Концептуальна утопія» О.Любківський,
«Калейдоскоп 3» С.Рябченко,
«ІV» В.Сад,
«Просвітлення» В.Химочка,
«Композиція. Білі знаки» В.Цюпко,
«Білий образ» О.Стовбур,
«Білий простір» С.Савченко …

Багато білого? Я б так не стверджувала. Унікальний статус білого кольору? Так, адже  в спектрі настрою переважає світле. І це радує…

Інтерв’ю з лауреатом Першої Всеукраїнської трієнале «ART-AKT» Степаном РЯБЧЕНКОМ, художником і архітектором з Одеси, якого члени журі ще й нагородили особливою відзнакою – «За візуалізацією образу».  –  Повернемо калейдоскоп?…

Учасники виставки: Василь Андріяшко (Київ), Микола Прокопенко (Одеса), Леонід Багрій (Одеса), Ігор Прокоф’єв (Київ), Сергій Баранник (Маріуполь), Олена Рижих (Київ), Лука Басанець (Одеса), Степан Рабченко (Одеса), Ігор Божко (Одеса), Наталія Савенко (Одеса), Денис Савченко (Одеса), Сергій Божко (Одеса), Богдан Бринський (Івано-Франківськ), Сергій Савченко (Одеса), Ганна Васькевич (Одеса), Василь Сад (Одеса), Дмитро Величко (Одеса), Анатолій Сінішин (Одеса), Святослав Вірста (Чернівці), Лев Скоп (Львів), Лариса Голоднюк (Одеса), Олександр Стовбур (Одеса), Наталія Тарануха (Чернівці), Катерина Гончар (Київ), Геннадій Горбатий (Франкфурт На Майні), Богдан Губаль (Івано-Франківськ), Світлана Ткаченко (Одеса), Віктор Тополь (Кривий Ріг), Людмила Давиденко (Львів), Анатолій Фурлет (Київ), Олег Давиденко (Львів), Олександр Дубовик (Київ), Володимир Харакоз (Маріуполь), Василь Химочка (Київ), Анатолій Житарюк (Чернівці), Віктор Хоменко (Київ), Олександр Зайцев (Одеса), Вадим Целоусов (Одеса), Василь Ковалюк (Чернівці), Дмитро Ципунов (Запоріжжя), Орест Криворучко (Чернівці), Микола Курсін (Харків), Володимир Цюпко (Одеса), Марина Шкарупа (Київ), Світлана Юсім (Одеса), Олег Любківський (Чернівці), Тетяна Маслова (Одеса), Богданна Якимчук (Львів), Андрій Ментух (Гданськ), Любомир Якимчук (Львів), Олена Михайленко (Чернівці), Володимир Пастушак (Хотин), Марина Яндоленко (Одеса), Ігор Янович (Львів), Світлана Ярич (Львів), Михайло Пийтер (Ужгород), Тетяна Пранчук (Київ).

©Тетяна СПОРИНІНА, фото автора

Запис Білий образ концептуальної утопії… спершу з'явиться на Медіа-Версії.