І понад 70 кореспондентів побували у полоні. Торік же в Україні не було зафіксовано жодного вбивства або викрадення журналістів.

16 вересня, у річницю трагічно­го дня 2000 року, коли стало відомо про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, о 18 годині на Центральній площі Чернівців зібралися буковинські журналісти, аби вшанувати пам’ять Гії та колег, які загинули, виконуючи про­фесійні обов’язки.

Біля пам’ятника Тарасу Шевченку серед запалених свічок поставили світлину Гонгадзе, разом помолилися й пом’янули загиблих хвилиною мовчан­ня. Далі говорили про жертовні смерті, про небезпечність професії журналіста, про необхідність єдності, про те, що зміна влади не означає закінчення жур­налістської роботи й боротьби.

«Це одна з дат, які нас солідаризу­ють – на жаль, переважно це трагічні дати. Минув рік відтоді, як ми збирали­ся з такої ж нагоди. Цей рік багато що змінив у країні. Але, хоч ми й пройшли випробування диктатурою, тепер про­ходимо випробування демократією. І немає однозначної відповіді, що легше, – наголосив у своєму виступі голова Чернівецької первинної міжредакційної організації НМПУ Вадим ПЕЛЕХ. – За будь-якої влади нас намагатимуться роз’єднати, зіштовхнути між собою. Але тільки єдність допоможе вистояти і гідно виконувати свій професійний обов’язок».

Під час виступів згадували про останні події в Україні і трагічні загибелі українських журналістів під час Майда­ну та на Сході України. Наголошували на необхідності взаємодопомоги і вза­ємної підтримки – зважаючи ще й на те, що в області точиться боротьба проти журналістів через численні судові по­зови до багатьох ЗМІ і їхніх окремих представників.

Вл. Інф.

Запис Тільки 2014-ий забрав 7 журналістських життів спершу з'явиться на Медіа-Версії.