Днями інтернет «підірвало» відео, на якому українські актори театру тіней захопили своєю постановкою «Крик душі України» глядачів італійського телешоу «Tu si que vales 2014». Три з половиною хвилини танцю відтворили європейцям життєву історію кохання, яка розгортається на тлі воєнних дій в Україні. Використовуючи пластику власних тіл, артисти зобразили («відтінили») на сцені зустріч закоханих, затишний будиночок, щасливих батьків з дитячим візочком з немовлям – і те, як це щастя руйнувала війна.
На сцені промайнула хижа тінь літака, страшне дуло і жахаючі гусениці танка… Піднялися люди на захист своєї землі, сама земля в обрисах київського пам’ятника «Батьківщини-Матері»…
Коливався умовний вогник свічки, тінню, як сльозами, стікав її уявний віск…
А потім до самотньої в цьому горі жінки повернувся коханий… Журі і глядачі були вражені.

Продюсера київського театру тіней  «Teulis» Романа СОКОЛОВА вдалося «спіймати» просто перед вильотом до Японії – колектив там виступатиме перед 35 тисячами глядачів на бейсбольному стадіоні в Токіо.

Екзотична назва «Teulis» розшифровується дуже просто: це слово «силует» навпаки. У січні наступного року колектив відзначить четверту річницю від дня створення (як і газета «Версії», яка 10 січня святкуватиме 11-річчя) – зі здобутою вже популярністю (хоча й більше – за межами України) і мрією про власне приміщення з власною сценою.

• Ми маємо майже годинну програму, з якою виступаємо на запрошення на різноманітних заходах – від весіль до високого рівня корпоративів, – розповідає Роман. – Маємо і окремі тематичні номери – наприклад, номер про Україну з хронометражем 9 хвилин. Але для італійського шоу ми мусіли вписатися в телевізійний формат – 3,5 хвилини. Нас запросили організатори – оплатили квитки і проживання. Так часто роблять національні шоу для підняття їхнього рівня до міжнародного. Ми погодилися, адже сподівалися отримати певний розголос, популярність у цій країні. Результат перевищив усі наші очікування. Як ми цього досягли? Люди просто якісно виконали свою роботу.

На підготовку номера в нас пішло 4 дні. Рівень підготовки дозволяє працювати в стислі терміни: наші артисти володіють високою акторською майстерністю і чудовими фізичними даними. У складі колективу – чемпіон світу з кунг-фу у своїй віковій категорії, майстри спорту з художньої та спортивної гімнастики, танцюристи, акробати, хореографи – дуже різні люди. Нас просили зробити виступ «про Україну» – і ми розповіли глядачам історію кохання на тлі війни. Нічого актуальнішого зараз немає.

Ми пройшли в фінал, але коли вже відкрили візи, щоб летіти в Італію для участі в прямому ефірі – зателефонували організатори, попросили вибачення, пояснивши, що в фіналі мають бути тільки італійці. Ми розуміємо, що це політика каналу, тож не маємо жодних претензій. Ми донесли те, що хотіли, і ефект від цього є як в Італії, так і в Україні.

Звісно, ми не могли показати в короткому виступі детальну хронологію подій в Україні – від Майдану аж до сьогоднішньої війни. У нас все умовно: є війна, яка приносить проблеми, забирає життя – але кохання все одно перемагає. Це номер про кохання – на тлі війни. Тим часом, читаючи коментарі в соцмережах стосовно нашого виступу, дізнаємося, що люди побачили в ньому навіть те, чого ми не вкладали: наприклад, збитий Боїнг. Хоча… може, вони мають рацію?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Силует кохання на тлі війни спершу з'явиться на Медіа-Версії.