«Питання космічної освіти, формування космічного світогляду у молоді – це надзвичайно важливе завдання, особливо в умовах, коли суспільству нав’язуються ідеї, що наша країна повинна бути аграрною, що основу її економіки повинні складати дрібний, середній та шоу-бізнес, а серед професій найбільш важливими є юристи, економісти, працівники торгівлі та журналісти. Ці наративи, по суті, блокували для молоді інформацію про важливість інженерних професій, підготовку вчених сучасних напрямків науки, без яких неможливий розвиток потужних промислових підприємств, наукових установ. Про це говорять конкурси на ці професії до вищих учбових закладів, слабкі знання, які показують протягом останніх років випускники шкіл, результати атестації старшокласників з фізики, математики, хімії. До речі, цікаве спостереження наведено в огляді відносно того, що вивчають іноземні студенти в Україні. Це авіоніка та ракетні технології, двигунобудування, прикладна фізика і нанотехнології. Це, напевно, віддзеркалює світові тенденції в освіті молоді.

Позитивно відзначена поява перших підручників на цю тематику для старших класів загальноосвітніх шкіл, авторами яких є наші відомі вчені Віктор Григорович Бар’яхтар, Станіслав Олексійович Довгий, Ярослав Степанович Яцків. А також видання першої цікавої науково-популярної книги для дітей Івана Малковича «Український космос».

Адже зрозуміло, що сучасна, конкурентоспроможна держава 21-го століття повинна будуватися молодими людьми з освітою та прагненнями, спрямованими на інноваційну трансформацію економіки, на розвиток високих технологій, створення відповідних підприємств та наукових установ, впровадження в реальну економіку штучного інтелекту, перспективної робототехніки, нових матеріалів, мікроелектроніки, інформаційних і космічних технологій. Це має бути перспективою України – модерної держави 21-го століття з потужною промисловістю, наукою, високоосвіченим народом.

В наданому огляді узагальнено все, що було зроблено в галузі космічної освіти за період незалежності нашої країни. Вдалося, на мій погляд, охопити всі форми і заклади, де можна проводити цю роботу від дитячих садочків, шкіл, позашкільних установ, і аж до вищої школи і молоді, працюючої на підприємствах галузі. Підкреслена роль молодіжного об’єднання «Сузір’я», в якому народилося і накопичено багато різноманітних форм роботи з дітьми, Малої академії наук, Національного центру аерокосмічної освіти молоді, який працює зі старшокласниками, студентами, працюючою молоддю.

Внаслідок серйозної інформаційно-аналітичної роботи авторів вимальовується структура космічної освіти для різних вікових категорій молоді. Космічна освіта молоді своїми коренями проростає з початку 1990–х років, коли під час підготовки проєкту польоту першого космонавта України Леоніда Каденюка була проведена разом з американськими колегами масштабна освітня програма для молоді України та США, якою було охоплено по 20 тисяч школярів і студентів в кожній країні. Внаслідок цього сильний поштовх отримав напрямок аерокосмічної освіти в школах, позашкільних закладах, музеях, планетаріях.

На базі середньої школи №36 м. Київ проходив експеримент з посиленої аерокосмічної освіти учнів. В цій школі працює музей космонавтики ім. С.П. Корольова, навіть створюється учнівське космічне агентство. Трохи згодом в педагогічних журналах з’являються статті «Чи потрібна аерокосмічна освіта в школі?», «Аерокосмічна освіта – важлива складова сучасного навчального процесу», «Майбутнє країни – в руках інженерів». Цікавий та багатий досвід накопичено в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді. Насамперед – проведення науково-практичних конференцій «Людина і космос», «Дніпровська орбіта», Всеукраїнський молодіжний аерокосмічний форум «Україна – космічна». Участь в цих заходах першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка мала надзвичайно велике виховне значення. Робота центру відзначалася як одного з кращих подібних освітніх закладів у Європі ще під час проведення в 2008-2010 роках проєкту Твінінг «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері» (учасники проєкту Україна, Німеччина, Франція). І як результат – початок формування системної освіти та аерокосмічного  світогляду багатьох молодих людей.

Сучасна космічна освіта – це важливий етап продовження космічної історії України. Адже від того, як ми пройдемо цей етап, як старше покоління передасть свої знання молоді, залежатиме в майбутньому і кадровий потенціал для галузі, і підготовка інженерних та наукових кадрів, і дальше формування сучасної України як високорозвиненої, високотехнологічної та космічної держави.

Новий етап розвитку суспільства, аерокосмічної сфери передбачає бурхливий розвиток мікроелектроніки, робототехніки, штучного інтелекту. В першу чергу ці процеси мають відбуватися  на базі вітчизняного науково-технологічного та промислового потенціалу. А економічна політика на певний період  має стати національно-егоїстичною, що вимагає формування нового класу високоосвічених інженерів, конструкторів, науковців, менеджерів. Дотриматися цього вектору розвитку на фоні жорсткої конкуренції та намагання багатьох країн йти подібним шляхом – завдання досить непросте. Підвалини цього процесу в державі потрібно закладати вже сьогодні, залучаючи до цього талановиту молодь, вдосконалюючи форми і методи її аерокосмічної освіти.

Головне – не повторювати помилок минулого, коли відмова від ядерного потенціалу привела до виключення України з «клубу» ядерних держав, а згортання космічної діяльності загрожує втратою членства в елітному «клубі» космічних держав світу. До цього може призвести нефінансування вітчизняних космічних проєктів, відсутність протягом тривалого часу державної космічної програми, позбавлення ДКА спеціального статусу, кадрові проблеми в керівництві підприємствами галузі та інше. На цьому фоні зрозуміло, що попереду, в період формування післявоєнної політики країни, важлива тривала, важка і непроста робота. Вона вимагатиме більше уваги до космічної сфери з боку керівництва держави, об’єднання зусиль багатьох інституцій не тільки державних, а і приватних, а також лідерів, які очолять цей рух в майбутнє.

На фоні військових дій на фронті, їх специфічних форм, методів і засобів, турбулентності, яка останнім часом торкнулася космічної галузі, з погляду на перспективу необхідності відбудови економіки держави і збереження підприємств, які виробляють ракетно-космічну техніку, поява тематичних оглядів, які торкаються важливих напрямків в галузі економіки, освіти, науки та створення космічної техніки є надзвичайно важливою подією. Ці огляди є досить неординарним явищем і заслуговують на увагу не тільки громадськості, а й керівників окремих міністерств і відомств країни», –  з виступу члена Експертної ради Едуарда Івановича Кузнєцова на розширеному засіданні Експертної ради Асоціації «Космос».

21 листопада 2023 року відбулося розширене засідання Експертної ради Асоціації «Космос», де одним з  питань порядку денного були результати публічного обговорення інформаційних оглядів «Космічна освіта в Україні». Про результати публічного обговорення інформаційного огляду «Космічна освіта в Україні» та надані пропозиції у цій сфері доповів  Е.І. Кузнєцов.

Публікація присвячена 26-й річниці   польоту першого космонавта незалежної України, Героя України Леоніда Каденюка.

 Вл. інфор.

Запис «Космічна освіта в Україні» від Едуарда Кузнєцова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Учасники конференції ретельно й прискіпливо розглядали всі нюанси аерокосмічної освіти та вивчення археоастрономічних об’єктів (на Буковині таких три – вибиті кола неподалік села Багна Вижницького району, могила-календар у селі Долиняни, що на Хотинщині, земляна обсерваторія у пралісі поблизу села Корчівці Глибоцького району). Окрема увага популяризаторів космосу була прикута до музеїв та навчальних закладів, зокрема, до їх важливої ролі у вивченні Всесвіту.

Саме тому в музеї авіації та космонавтики клубу юних техніків «Кварц» відбулося ще й урочисте відкриття нового виставкового залу «Україна – космічна держава», в якому його упорядники проілюстрували досягнення нашої держави в космічній галузі, починаючи з 1950-х років і завершуючи останніми розробками.

Чи кличе Всесвіт українців?

– Дітей, які цікавилися б космічними дослідженнями, нині значно менше, ніж раніше:  більшість «сидить» в інтернеті, – напівжартома зауважив Віталій ЯЦЕНКО, директор музею авіації та космонавтики клубу юних техніків «Кварц». – Але сказати, що нам бракує підлітків, які б серйозно захоплювалися навколокосмічною тематикою – теж не можна. До слова, юні чернівчани щойно повернулися з Ужгорода, де вибороли на Всеукраїнському колоквіумі школярів два перших місця, а на Всеукраїнському конкурсі науково-технічної спрямованості «Мирний космос» у Києві п’ятеро наших здобули два перших і три третіх місця. Причому, серед їхніх досліджень такі напрямки як «Екологія космічного простору», «Космічна філософія»… Я навіть і не очікував, що з галузі ракетно-космічної техніки (Максим Яремчук підготував доповідь про космічний зв’язок) ми випередимо Дніпропетровськ та решту міст України! Усі ці діти – вихованці Чернівецького міського центру Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» – громадської організації, яка діє у Чернівцях уже 20 років, зацікавлюючи та залучаючи до наукової діяльності молодь, щоби та в майбутньому працювала в аерокосмічній галузі. Зараз для нашої держави це питання постало дуже гостро, адже, щоб утримати позицію України в п’ятірці провідних космічних держав світу, – потрібні зміни. Про це, до речі, теж йшлося на конференції.

– Серед останніх вітчизняних досягнень – ракети-носії, які виробляють в Дніпропетровську (серія «Циклони» і «Зеніти»), – зауважив Віталій Яценко. – «Циклон» – це взагалі унікальна ракета, під час запусків якої не було жодної аварії. Відсоток надійності – 100! Але ракетники, конструктори, які зараз працюють в аерокосмічній галузі, потребують підготовленої зміни. А молодь – це і є нові ідеї, нові проекти.

В. ЯЦЕНКО: – Я би зараз не відмежовував між країнами певні здобутки в космічній справі. Космос спочатку був змагальним – між Радянським Союзом і США. Проте з 1975 року, після експериментального польоту кораблів «Аполлон» та «Союз», почалося співробітництво в космічній галузі. Після розпаду ж СРСР космічні дослідження та, головне, їхні результати не поділяються між країнами. Це загальне досягнення всього людства, й опанування космосу залежить від спільних зусиль усіх країн, адже ні фінансово, ні в науковому плані одна країна таких досліджень не потягне…

–А різноманітні конкурси для того й організовують, щоби зацікавити дітей. Та й беруть вони участь у них за форматом «все оплачено»: транспортування до місця конкурсу, проживання, харчування, культурна програма… Усе за рахунок «Сузір’я» або Національного центру аерокосмічної освіти. Дуже важлива складова таких заходів – спілкування дітей з видатними ракетниками, конструкторами «Морського старту», космонавтами, причому – на рівних, без поділу за віком, за статусом, бо космічне братство – єдине, – наголосив Віталій Яценко.

Ракетами займалися 30-річні, тепер – 50-річні

– Чернівці – не просте прикордонне містечко, а відомий у колишньому Союзі потужний науковий центр з багатьма вченими, які займалися космічною проблематикою, – наголосив колишній чернівчанин Едуард КУЗНЄЦОВ, радник Голови Державного космічного агентства України. – І я сподіваюсь, він зберігся. Принаймні, у свідомості буковинців. А тоді тут діяло стільки підприємств, які виготовляли продукцію, що використовувалася в космічних апаратах! Отож ця конференція мала би дати певний поштовх для розвитку інтересу молоді до космічної науки і космічної техніки. Молодих спеціалістів ми намагаємося підтримувати – і особливим підходом у нарахуванні заробітної плати, і вирішуючи їхні соціальні проблеми, будуючи жило, надаючи гуртожитки… Молоді це потрібно, а молодь – потрібна ракетно-космічній галузі… Бо й від нас, на жаль, йдуть працівники у банківську сферу та комп’ютерні фірми, де більші зарплати.

Е. КУЗНЄЦОВ: – Звісно, чи не найбільша проблема у нашій галузі – фінансування. Проте, одразу ж зауважу: космічна галузь – самодостатня, на комерційних об’єктах ми заробляємо багато коштів. І ці кошти витрачаються не лише на зарплату, вони наповнюють державний бюджет у вигляді податків та інших необхідних платежів. Протягом двох останніх років ми відрахували до державного бюджету більше коштів, аніж держава виділила на Національну космічну програму. І це погано. Тому що коли ми реалізовуємо якісь космічні проекти, зароблені кошти витрачаємо на сьогоденні проблеми. А космічна програма і бюджетне фінансування повинна нам давати можливість розробляти перспективні проекти, наукові розробки, які запрацюють через 5-10 років.

–А ми би дуже хотіли, щоби в галузь прийшли, як колись у 60-і роки, молоді, розумні, талановиті юнаки та дівчата, які продовжили б справу тих, хто закладав основи ракетно-космічної галузі, – наголошує радник. – До речі, цими днями в нашій державі святкувалось 100-річчя від дня народження Михайла Янгеля – це перший (з 1954 року) головний конструктор Конструкторського бюро «Південне». Він його організував, заснував, звідти і пішла ракетно-космічна галузь України. А середній вік працівників, які його тоді оточували, становив 28 років. Вони тягнулась до незвіданого, нового, завдяки їхнім сміливим експериментам і конструювалися унікальні ракетоносії, космічні апарати, інші прилади, що використовуються в галузі. Зараз же середній вік на наших підприємствах набагато солідніший – під 50 років…

Україні до космічного туризму – зась

– Едуарде Івановичу, а чи не світить нам доля держави космічного туризму? Хочеться відчути себе космонавтом… 

– Анонсовані космічно-туристичні проекти – це приватне заробляння грошей. Проте чи можна вважати таких туристів справжніми космонавтами? Їхній політ – суборбітальний, він розрахований на підйом до рівня 100-120 кілометрів, перебування на цій висоті – 4-5 хвилин. Інша справа, коли вони літали на американських шатлах, відвідували космічну станцію… Можливо, через 5-7 років космічний туризм і справді стане більш доступним, проте Державне космічне агентство цим займатися не буде. Бо у нас немає пілотованого космічного корабля. Їх мають зараз лише три держави – Росії, США та Китай. Можливо, невдовзі пілотований космічний корабель з’явиться в Індії та Європейського космічного агентства. Ми ж будуємо лише ракетоносії та супутники…

Хто буде другим вітчизняним космонавтом?

А щоби стати космонавтом, треба мати зріст не вище 176 см, вищу освіту (цивільного вузу чи військової академії), і важити менше 70 кг, – зауважив Едуард Кузнєцов. – Такі вимоги були і до радянських, і до американських космонавтів… Тобто, нічого особливого. Коли відбирали першого українського космонавта, в конкурсі брали участь 28 чоловік: військові (офіцери, льотчики) і цивільні, хлопці та дівчата. Підготовка триває приблизно півтора року. Майбутні космонавти проходять навчання в центрах підготовки Росії, США, а також в Європейському космічному агентстві. Адже прилади і устаткування, які зараз працюють в космосі, вироблені саме цими країнами, тому треба вміти ними користуватися. А ще дуже  важлива психологічна підготовка майбутнього космонавта. Зокрема, члени екіпажу космічного корабля деякий час живуть разом, щоби визначити, чи можуть вони співіснувати психологічно. Адже тривалий час люди житимуть і працюватимуть разом, у замкненому просторі. Конфлікти ж і дріб’язкові сварки у космосі нікому не потрібні. А раптом хтось у кораблі згарячу почне  тарілки бити? Через отаке ще й не повернешся назад…

Звісно, розмови навколо того, щоби відправити у космос другого українського космонавта, досить актуальні. Проте для бюджету нашої держави ціна підготовки космонавта не підйомна. Та й сенсу відправляти космонавта в космос на тиждень – жодного. Має перебувати на космічній станції з певною місією хоча б півроку. А для цього його треба забезпечити харчуванням, водою, одягом, приладами, з яким він буде працювати. А це ще один космічний корабель – вантажний. І на все разом потрібно 150 млн. доларів. Тому й розглядатимемо різні варіанти, домовлятимемось про спільні експерименти… І лише після підписання протоколу щодо підготовки польоту між Державним космічним агентством і Роскосмосом, де будуть прописані усі його умови, оголосять конкурс… Утім, Леонід Каденюк до ще одного польоту готовий.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Буковина – край космічний: у минулому чи майбутньому? спершу з'явиться на Медіа-Версії.