У грудні 1999 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій було проголошено щорічний Всесвітній тиждень космосу від 4 до 10 жовтня. Саме 4 жовтня 1957 року в СРСР  запустили перший супутник Землі, що й стало початком нової космічної ери.

4 жовтня 1957 року з космодрому Байконур ракетою-носієм „Супутник” було здійснено запуск на навколоземну орбіту першого у світі штучного супутника Землі. Цей день  в історії людства знаменує собою початок космічної ери.
Цього року виповнилося вже 56 років від того дня!

Першим в історії штучним об’єктом, який здійснив суборбітальний космічний політ, була німецька ракета «Фау-2», успішне випробування якої було проведене на початку 1944 року. Запуском трофейних,  пізніше модифікованих ракет «Фау-2» починались як американські, так і радянські ракетні і космічні програми. В 1953 році в СРСР провели успішне випробування ракети Р-5, яка стала принциповим кроком уперед, порівняно з «Фау-2». Маючи дальність польоту 1200 км, Р-5 стала першою рядянською ракетою з ядерним зарядом і була прийнята на озброєння  1956-го. Від 1954 року почалась розробка ракети Р-7 – першої в світі міжконтинентальної балістичної ракети. Її перше успішне випробування було проведене в Радянському Союзі 26 серпня 1957 року, а через шість тижнів, до 40-ї річниці Жовтневої революції, з космодрому Тюратам у Казахстані (тепер відомого як Байконур) за допомоги переобладнаної балістичної ракети був виведений на орбіту 84-кілограмовий супутник діаметром 58 сантиметрів, який передавав на Землю радіосигнали достатньої потужності, щоб їх можна було зареєструвати при допомозі любительської радіостанції. Супутник рухався еліптичною орбітою зі швидкістю 24500 км/год, здійснюючи один оберт навколо Землі за 96 хвилин, і в апогеї віддалявся від Землі на 930 кілометрів, а в перигеї – на 230. Супутник літав 92 дні, здійснив 1440 оборотів навколо Землі (близько 60 млн. км), а його радіопередатчики працювали протягом двох тижнів після старту. В січні 1958 року супутник почав відхилятися від орбіти і, очевидно, увійшовши в земну атмосферу, згорів.

10 жовтня 1967 року набув чинності Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору.

Українські вчені, конструктори, ракетобудівники причетні практично до всіх важливих космічних проектів: запуску першого штучного супутника Землі, польоту першої людини в космос, програм польотів на навколоземні орбіти, Місяць і планети Сонячної системи.
Серед прославлених творців ракетно-космічної техніки було і є багато українських фахівців. Лише серед головних і генеральних конструкторів було майже 20 українців. Завдяки космічним геніям – Ю. Кондратюку, С. Корольову, В. Глушку, М. Янгелю та іншим – ми маємо всі підстави пишатися українськими космічними досягненнями – колишніми і сьогоднішніми.

Участь у міжнародних проектах. Деякі проекти.
Проект «Дніпро»

Конверсійний російсько-український проект «Дніпро» передбачає переобладнання міжконтинентальних балістичних ракет SS-18 («Сатана»), розроблених і виготовлених в Україні, на космічний носій «Дніпро».
Для реалізації проекту створено Міжнародну космічну компанію «Космотранс».
Від квітня 1999-го до жовтня 2012 року з космодрому Байконур і пускового майданчика «Ясний» (РФ) здійснено 17 пусків ракет-носіїв «Дніпро» та запущено в космос 64 космічні апарати на замовлення 15 країн світу.

Проект «Морський старт»
Реалізація унікального проекту «Морський старт» здійснюється Міжнародною компанією «Сі Лонч».
У складі плавучого ракетно-космічного комплексу використовується ракета-носій «Зеніт», яка розроблена КБ «Південне» і виготовляється на Південному машинобудівному заводі.
Від  квітня 1999-го до жовтня 2012 року з морської платформи здійснено 33 пуски ракет-носіїв «Зеніт-3SL» з космічними апаратами телекомунікаційного призначення.
Визначними проектами міжнародного масштабу є: Морський старт, МАКС, Антарес (ракета-носій), МКС, Наземний старт, VEGA (ракета-носій), Циклон-4, співпраця у сфері надання послуг дальнього космічного зв’язку.

Всесвітній тиждень космосу 2013: вивчаючи Марс, відкриваєш Землю!

4 жовтня 2013 року о 16.00 у музей авіації та  космонавтики відбудуться заходи, які присвячені Дню початку космічної ери людства. Відбудеться також  зустріч з Едуардом Кузнєцовим,  радником Голови Державного космічного агентства України, Заслуженим працівником промисловості України, Почесним працівником космічної галузі України. 

Про зустріч у музеї авіації та  космонавтики 4 жовтня  2013 дивись за посиланням:
http://versii.cv.ua/pohlyad/zoryani-eksponati-popovnili-chernivets-kij-muzej-aviatsiyi-i-kosmonavtiki/23841.html

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора і з сайту Державного космічного агентства України,
World Space Week

Запис Розпочався Всесвітній тиждень космосу спершу з'явиться на Медіа-Версії.