«Зомбоящик» формує двоногу істоту, яка живе лише елементарними інстинктами і нездатна до самостійного мислення. Отари таких істот легко керовані за допомоги батога й медівника, їх можна без проблем загнати до стійла.

Перетворити на подібну зомбовану істоту зрілу, мислячу людину – дуже важко. Значно легше зомбувати дитину. Для цього треба душити зародки інтелекту в ній, не давати дитячому мисленню розвиватися. Якщо поставити перед системою освіти подібні завдання, то, замість всебічно розвинутих юнаків і дівчат, зі шкільних дверей вийде гурт зомбі. Значну його частину заженуть у ворота вишів, де процес зомбування триватиме. Замість потрібних у сучасному суспільстві знань та уміння самостійно їх здобувати, нещасним студентам засмітять мізки застарілою інформацією й викинуть молодь у життя без потрібної кваліфікації, але з дипломами.

Звичайно, і в сучасних школах, і у вищих навчальних закладах ще працюють блискучі педагоги, які з останніх сил чинять опір процесам викорінення інтелекту з юних голів. Честь їм і хвала: завдяки подвижницькій праці високоосвічених фахівців ми дотепер не скотилися ще на рівень найвідсталіших держав світу. Та процес знищення науки і освіти в Україні набирає обертів. Слідом за сусідньою Росією.

Правлячі верстви двох держав власним дітям дають освіту у найкращих навчальних закладах Західної Європи і Північної Америки, а простолюд намагаються загнати у деградовану систему псевдоосвіти на батьківщині.

Для багатьох педагогів, які розуміють справжній стан справ, нинішнє Перше вересня стало не святом, а приводом для сумних роздумів. Ще й за тиждень до нього президентським указом міністра освіти і науки Дмитра Табачника нагороджено орденом Ярослава Мудрого. За які успіхи? – питають люди, – невже хоч один український університет потрапив до списку двохсот  найкращих університетів світу? Чи наша шкільна освіта стала зразковою? Ні. Тож виходить, що держава нагороджує за знищення інтелекту нації, а не за формування і зміцнення інтелектуального середовища, здатного зробити Україну конкурентоспроможною в сучасному світі…

Велика кримінальна революція початку 1990-х рр. привела до влади тих, для кого пріоритетними були хитрість, спритність і повна відсутність честі й совісті. Інтелектуалів у тому середовищі зневажали. Хапуги міцно взяли владу в свої руки і почали підганяти суспільство під власні смаки. Суспільне багатство, нагромаджене багатьма поколіннями, перейшло в їхню власність. Воно не примножується, а лише розтринькується. Але ресурси не безмежні: почалося руйнування старих підприємств, доріг, мостів, будинків. Зупинити процеси розвалу може лише воля нової еліти – освіченої, високоінтелектуальної, професійної. Проте їй свідомо не дають сформуватися. Чиновники цілеспрямовано перевантажують освітян писаниною, щоби ті не мали часу на саморозвиток. Тож і на вітання з 1-м вересня вчителі сумно жартують: «Краще вже вітати коней з початком весняно-польових робіт».

Ігор БУРКУТ

Запис Орден за винищення інтелекту спершу з'явиться на Медіа-Версії.