Організатори стверджують, що «одного року ми проведемо Стус-Фест в українських Донецьку та Горлівці, де жив та працював Василь Стус» – і так буде. А тим часом всеукраїнський та міжнародний фестиваль, ініційований театральною спільнотою DSP (dsptheatre.com.ua) – поетичним театром України під керівництвом Алекса Боровенського – охоплює американське Чикаго, польську Варшаву, французький Нант, австралійську Канберру та навіть антарктичний острів Галіндез. І звісно, українські Київ, Дніпро, Черкаси. І Чернівці. Тут цієї суботи відбулися перформативні читання «Василь Стус. «Небезпечновільнілюди».

Вірші, листи до сина, щемливі слова про матір, дружину, дитину – на сцені розкривався глибокий і трагічний світ людини, яка не пішла на компроміс із системою…

Дійство втілили актори Народного драматичного театру ім. Григорія Агеєва на сцені міського Центрального палацу культури. Яким чином чернівчани долучилися до справи, яка охопила 20 країн, 50 подій і 7 континентів, розповідає режисер постановки Іван ДАНІЛІН:

З Алексом Боровенським ми ближче познайомилися, коли разом були на Лабораторії режисерів. Бачилися на фестивалях, перетиналися, співпрацювали. Коли зародився фестиваль Стуса – створили групу у соцмережах, де спілкувалися, і в результаті спілкування в нас виникали ідеї. Більшість подій Стус Фесту відбуваються в Києві, серед них легендарна вистава за віршами Стуса «Стусанина». А для Чернівців вирішили втілити перформативне читання.

“Сама композиція була задумана раніше – щоправда, в іншому рішенні, – продовжує Іван Данілін. – Її готували студенти, тексти виголошували напам’ять, вправляючись у дисципліні «сценічна мова». Тут же ми працювали вже з акторами, готувалися тижні зо два… Втілили на сцені чернівецького ЦПК.
Звісно, хочеться цю першу спробу, перформативні читання перетворити на повноцінну виставу – як уже ми робили з «Граждою» за текстом Олега Михайлова. Але поки готуємо бенефіс до ювілею нашого актора Ігоря Федоровича Дем’янюка – «Дон Кіхота», а ще працюємо над історіями Голокосту за коміксами Миколи Кушніра і Анни Ямчук «Піжмурки зі смертю». Тому зробимо це – а вже після квітня, можливо, знову повернемося до Стуса”.

Зрештою, Стус-Фест – подія щорічна, та й обмежуватися лише січнем (місяцем, коли народився поет) зовсім не обов’язково. Стусові пасуватиме і квітень, і травень, і будь-який інший місяць року. 

Вл. інф.

Запис «Стус-Фест»: від Антарктиди до Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.