1 вересня: JINJER, Yarmak, YurCash, PANIVALKOVA, «Без Обмежень», «Один в каное», Курган feat. Агрегат, Kadnay, O’Hamsters, Bluesbreaker, The Hypnotunez, «Чумацький Шлях», Embrace the Value, «Хамерман Знищує Віруси», «1914», Septa, «Бекінгем», «Музичний стандарт».

2 вересня: «Антитіла», Антоха MC, Vivienne Mort, «Порнофильмы», Space of Variations, «Рэспублика Паліна», «Педаль Достоевского», DETACH, Krobak, «The ВЙО», Sectorial, Small Depo, Leo Mantis, «Дай дарогу!», DASH, СТЕП, IGNEA, «Аква Віта», «Злые морозы», «Ансамбль Христа Спасителя».

3 вересня: «АННА», Shortparis, Music Factory, «Сметана Band», Beissoul & Einius, «Жадан і Собаки», Death by Chocolate, HINDU, DaKooka, «Пирятин», Blastersex, DIMICANDUM, «Царство шута», Олексій Дячков, Black Balloon, Vagabond Specter, Patsyki z Franeka.

Як уже повідомляли «Версії», RespublicaFEST – один із найбільших музичних та street art фестивалів, який щорічно проходить на території старовинної фортеці XVI  ст. у Кам’янці-Подільському. Цього року для відвідувачів діятимуть 5 сцен по всьому місту, також традиційно під час фестивалю відбудуться різноманітні соціальні, освітні, урбаністичні та street-art проекти. Кожна людина з фестивальним браслетом під час «Республіки» зможе отримати знижку на розваги, які є в місті – роуп-джампінг, тролейна переправа, музеї, повітряні кулі, літаки і т.д.

Запрошуємо відвідати RespublicaFEST 1-3 вересня в Кам’янці-Подільському та насолодитися унікальною атмосферою цього масштабного українського фестивалю! Не пропустіть заключний open air цього сезону!

Детальна інформація та квитки: http://respublicafest.com

Запис Завершальний фестиваль сезону RespublicaFest оприлюднив повну музичну програму спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Стріт-арт (від англ. Street art — вуличне мистецтво) – ще зовсім юний вид образотворчого мистецтва. Та й до мистецтва його занесли відносно недавно. Стріт-арт – це не дивні «масонські» знаки, які можна побачити на стінах будинків, чи слово з трьох літер, написане на паркані. Вуличне мистецтво давно розширило свої межі й тепер включає в себе не тільки графіті, а й стікер-арт (коли зображення створюється з наліпок), постери, відеопроекції, флешмоби та вуличні інсталяції.

Чао, «бомбіні», соррі!

Насправді мистецтво малювати на стінах зовсім не нове. Бажання якось прикрасити стіни свого помешкання або ж намалювати те, що бачив протягом дня виникало ще у первісних людей. Археологи назвали їх малюнки наскельним живописом, а сучасні вуличні «археологи» – графіті.

Написами, подібними до сучасних, були вкриті й стіни античних міст. Так, приміром, на розкопках Помпеї поблизу воріт Везувія вчені знайшли надпис: «Маркус кохає Спендузу». Щось подібне до сьогоднішнього «Маша + Саша».

Сотні графіті XI-XIII ст. археологи знайшли і у Софіївських соборах Києва та Новгорода, а також в інших руських храмах. Вони мали в основному релігійний характер, але можна було натрапити й на доволі образливі надписи, приміром, «У Гнилку зуби тухоли» («У Гнилка тухлі зуби»).

А  як власне мистецтво, стріт-арт виник у 60-х роках минулого століття у Філадельфії, коли на будинках міста зненацька почали виникати дивні надписи, які назвали «тегами» (від англ. «tags» — «мітка»). Пізніше ці «теги» захопили Нью-Йорк, а наприкінці 60-х перекочували й до Європи. В кожному районі міста місцеві художники — «райтери» наносили свій нік (псевдонім) і номер вулиці на стіни. Такі теги свідчили, що на цій вулиці мешкає той чи інший райтер. А 1968 року підліток грецького походження  – кур’єр з Нью-Йорка під ніком Taki-183 виніс свій тег за межі району, розмалювавши безліч об’єктів у Нью-Джерсі та аеропорту Кенеді. Один з тегів настільки зацікавив журналістів, що в липні 1971 року з’явилася стаття про талановитого художника з вулиці.

На початку 70-х вуличні малюнки захопили міста Сполучених Штатів. Саме тоді з’являється таке поняття як «бомбінг», тобто нелегальний розпис стін. А самих художників, які «бомблять» стіни назвали «бомбіні». З часом «теги» витіснили цікаві художні композиції й промовисті гасла. Скажімо, в Парижі найбільш відомі фрази: «Нудьга контрреволюційна», «Вся влада уяві!» або «Будьте реалістами, вимагайте неможливого!».

Воднораз дії райтерів визнаються незаконними та прирівнюються до вандалізму. Художникам доводиться працювати під прикриттям ночі, ховаючись від правоохоронців. Поступово стріт-арт покидає європейські міста, і урбаністичні пейзажі оживляє лише сяйво неонових вивісок. Напрямок майже вмер, коли на початку третього тисячоліття мистецтвознавці визнали художню цінність робіт багатьох вуличних художників. Отже, стріт-арт з андеграунду поступово виходить до виставкових залів просто неба.

Вихід – через колючий дріт

Можливо, жанр графіті під тиском міської влади взагалі зник би з лиця Землі, коли б нового дихання йому не надав Бенксі. Цей загадковий англійський художник у своїх малюнках чудово поєднує соціальну тематику з гострим гумором. Його особа і досі не встановлена, та незважаючи на це – а може й завдяки цьому – він став справжньою легендою стріт-арту. Так, минулого року одне з його графіті продали на аукціоні за 750 тисяч євро.

Подейкують, що Бенксі народився в англійському містечку Брістоль. Наприкінці 90-х почав займатися графіті, але з часом перейшов на більш масштабні малюнки. Щоправда, й тікати від поліції йому ставало все складніше. Тому, щоби економити час, він почав малювати на стінах за допомоги трафарету.

Восени 2006 року в кількох лондонських магазинах Бенксі непомітно замінив диски з альбомом співачки Періс Хілтон на сорокахвилинну пісню свого друга Danger Mouse і власними малюнками. Та цим невеличким хуліганством він не обмежився. Його малюнки з’являються в усьому світі у найбільш несподіваних і важкодоступних місцях. Художнику доводиться перелізати через огорожі, колючий дріт, лазити дахами будинків, щоб залишити свій «слід». Процес створення своїх шедеврів Бенксі зобразив у власному фільмі «Вихід через сувенірну крамницю».

У вересні минулого року Бенксі затіяв масштабну акцію, в рамках якої він використає Нью-Йорк як полотно для реалізації своїх мистецьких задумів. Роботи з’являтимуться щодня, причому не тільки в звичному для Бенксі стилі трафаретів, а й далеко виходячи за рамки графіті-культури, у вигляді вуличних інсталяцій. Фургон для перевезення тварин, з кузова якого стирчать голови плюшевих мешканців ферми; Рональд МакДоналд у позі диктатора, якому начищає криваво-червоні черевики цілком реальна людина; вантажний фургон, у кузові якого ховається «мобільний сад» – і багато інших «шаленств». Все це художник фотографував і виставляв на свою сторінку у Instagram. В результаті у Бенксі з’явилися мільйони шанувальників і послідовників в усьому світі. Один з таких, приміром,  – кримський художник під ніком Шарик. Його роботи – це не просто хуліганські розписи на стінах, а справжні мистецькі інсталяції з глибоким соціальним змістом. Невідомий поки що широкому загалу художник також використовує трафаретну техніку, але, окрім графіті, Шарик зробив також кілька анімаційних роликів, з критикою суспільства споживання, глобалізації, дискримінації, наркоманії тощо.

Міні-Україна в київському під’їзді

Киянці Юлії Герасимович настільки набридли сірі «зашарпані» стіни їхнього під’їзду, що вона вирішила перетворити його на затишну хатину біля соняшникового поля. А заїзд для колясок став рушником.

Юлія знайшла через Інтернет людей, заплатила їм гроші і сказала, що саме хоче бачити – маки, соняхи, хатинки… Мешканцям інших квартир сподобалася ідея і вони підтримали ініціативу жінки фінансово. Зараз звичайні перехожі заходять до під’їзду як на екскурсію.

– Я зробила це для своїх дітей, – пише Юлія на своїй сторінці у Facebook, – Хочу, щоби вони жили в гарній Україні.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Мистецтво, народжене на вулицях Стріт-арт: від первісних людей до Бенксі спершу з'явиться на Медіа-Версії.