Альфред Оффнер. Віват-стрічки. 1914-1916 роки. Шовк, друк.

1. Слава матерям! 2.Слава українцям! 3. Віват піклуванню про вдів та сиріт наших воїнів! 4. Віват падінню Варшави! 5. Віват! Івангород впав! 6. Слава героїчній армії Бесарабського фронту!

Дежавю: 1914 – 2014 

Цьогоріч минає 100 років від початку Першої світової війни. Вона тривала понад чотири роки і завдала людству небачених поневірянь і страждань, скалічивши долі мільйонів людей і кардинально змінивши їхнє життя.

Серед учасників цієї війни було багато художників, зокрема й вихідців з Чернівців, або тих, чиє життя й творчість пов’язані з нашим містом. Так, приміром, учасниками Першої Світової війни були Яків Айзеншер, Артур Кольнік і Уріель Бірнбаум. Відомо, що в лавах австро-угорських збройних сил перебувало 346 художників, залучених до спеціального державного органу – імператорської воєнної прес-служби (Kriegspressequartier – KPQ). Серед них був і чернівчанин Оскар Ляске. Принагідно зазначимо, що до групи художників KPQ належав і автор твору «Портрет офіцера», який є експонатом Чернівецького художнього музею, австрійський живописець Антон Файстауер.               

Художник і Чернівці

Отже, тема війни посіла вагоме місце у творчості як митців – учасників бойових дій,  військових художників, так і тих, хто не брав участі у війні. Одним з останніх  був народжений у Чернівцях 1879 року відомий австрійський маляр, графік і дизайнер Альфред Оффнер (Alfred Offner) – яскравий представник югендстилю, член мистецької групи «Wiener Secession», учасник численних мистецьких виставок. 1909-1910 років у Чернівцях митець здійснив живописне оформлення інтер’єрів у Німецькому Домі та Торгово-промисловій палаті.

Крім цього, Оффнер був ще й визнаним художником-педагогом. Від 1912 року під його керівництвом у місті працювала буковинська мистецька школа. Єдиним твором художника, який зберігся у Чернівцях, є вітраж «Полювання на ведмедя». Ця композиція прикрасила інтер’єр Буковинської крайової управи (нині –  корпус історичного факультету Чернівецького університету).

Під час війни талант митця яскраво реалізувався в галузі прикладної друкованої графіки у таких її різновидах, як екслібрис, плакат, дизайн австрійських цінних паперів і вітальних шовкових стрічок. Останні є окремою своєрідною групою цього виду графіки. Протягом 1914-15 рр. Альфред Оффнер активно розробляв дизайн таких пам’ятних стрічок для Червоного Хреста, які виходили друкувалися для збирання коштів потерпілим на війні й для потреб фронту. Талант митця якнайкраще прислужився до створення серії цих композицій, які набули якості мистецьких витворів на тему великих фронтових перемог, позначених високим піднесенням, духом відданості та вірності обов’язку. Такі кольорові шовкові стрічки отримали назву «віват-стрічки» (нім. Vivatbänder, англ. vivat ribbons) від слова “Vivat!” або “Vivant!” (з латинської – «Хай живе!» або «Слава!»). Забарвлені піднесено-патріотичним звучанням твори Альфреда Оффнера виконані в дусі югендстилю. Їх яскраво виокремлюють монументальність, експресивність образів і стилістична цілісність. Характерними виражальними засобами віват-стрічок художника є динамічна ритміка планів, введення шрифтових текстів, емблем, портретних зображень, алегоричних фігур, символів, батальних сцен, орнаментальних мотивів тощо. Середній розмір стрічок 38,5 x 6,5 см. Усі твори мають авторський підпис.

Віват-стрічки Альфреда Оффнера зберігаються в кількох європейських музеях. У німецькому місті Вайссенфельс – 36 творів (Museum Weißenfels Schloss Neu-Augustusburg) і по кілька творів у Біттерфельді (Kreismuseum Bitterfeld) та у Лондоні (Imperial War Museum).                     

Забута традиція може й повернутися?!.

Традиція пам’ятних стрічок з тематичними написами та зображеннями сягає 18 століття. Особливо поширеними вони були протягом наступних 200 років. Їх виготовляли на честь як приватних, так і державних подій. Спочатку вони з’явилися  у колах аристократії як прикраса одягу, капелюхів, сумок, а згодом – як звичай дарувати ошатну стрічку до дитячого одягу на день народження. Пізніше ними почали оздоблювати капелюхи новобранців, прапори ремісничих гільдій та організацій. Святковими смугами перев’язували і врожайні снопи пшениці. Вони підкреслювали радісну атмосферу під час урочистих церемоній на честь патріотичних  державних свят тощо.

Події Першої світової війни змінили характер віват-стрічок. Їхній вигляд та зміст зображень мав пробуджувати почуття патріотизму й солідарності, прославляючи полководців і перемоги у битвах. До створення віват-стрічок долучалися професійні австрійські та німецькі художники. У наші дні такі вітальні стрічки стали предметом колекціонування.

Принагідно зазначимо, що знайомство з цим призабутим видом прикладної графіки та зокрема з мистецькою спадщиною сюжетних пам’ятних стрічок чернівчанина Альфреда Оффнера може прислужитися справі відродження цього оригінального виду мистецтва у творчості сучасних буковинських митців. Адже художні тематичні стрічки дають можливість творчо втілити різноманітні ідеї, пов’язані з актуальними подіями в нашому житті.

Альфред Оффнер. Віват-стрічки. 1914-1916 роки. Шовк, друк.

1. Віденське ополчення піхотного полку. 2. Генерал австро-угорської армії В. Данкль. 3. Хай живе звільнена Галичина! 4. Хай живе вірність присязі нашому народу! 5. Слава визволителям Львова!

6. Віват уланам Польського легіону! 7. Хай живе Франц Конрад фон Гетцендорф!

Альфред Оффнер. Вітраж „Полювання на ведмедя”. Поч. 1900-х років.

Це єдиний твір митця, який зберігся у Чернівцях в інтер’єрі корпусу історичного факультету Чернівецького університету (колишня Буковинська крайова управа)

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України

Запис Мистецтво шовкової стрічки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Автором ідеї є Наталія Лосєва, співробітниця інформагентства. Після Помаранчевої революції в Україні російське керівництво гарячково шукало методів боротьби з поширенням «помаранчевої зарази». А характерною її зовнішньою ознакою виявилися стрічки, якими прикрашалися одяг, засоби транспорту тощо. На противагу помаранчевим стрічкам (як і червоним комуністичним) були запроваджені стрічки Георгіївські. Власне, існували вони давно, лише почали використовувати цей символ з новою метою.

Орден св. Георгія з’явився у другій половині XVIII ст., за царювання Катерини ІІ. Нагороджували ним дворян за особисті подвиги, тому цей орден – білий хрест із зображенням св. Георгія –  став найпрестижнішим в імперії. Носився він на стрічці з трьох чорних і  двох жовто-оранжевих смуг. У народі таке поєднання кольорів вважали символічним зображенням пороху і полум’я. Проте знавці геральдики стверджують, що символіка тут інша. У ній зашифровані чорний колір двоголового орла і золотий – щита, на якому орла зображували. Іншими словами, це є символ Російської імперії.

На Георгіївській стрічці носилися й солдатські Георгіївські хрести та медалі «За хоробрість», якими відзначалися особисті подвиги солдатів. У період Першої світової війни особи, які мали орден св. Георгія, на польових мундирах або шинелях нашивали переважно лише його стрічку, щоб у бою не загубити найвищу нагороду. Як правило, право на її носіння треба було заслужити власною кров’ю. Тому й цей символ поважали по-справжньому. Недарма його відновили 1943 року в СРСР, коли встановили орден солдатської Слави на майже такій же стрічці, що отримала назву «гвардійської» – відмінність була лише у ширині смуг. На ній же потім носили медаль за перемогу над Німеччиною, яку отримали мільйони людей. За їхніми плечима – загибель друзів, важка ратна праця і страшні страждання.

А у наш час символ бойової доблесті й звитяги може начепити будь хто. Бо найпрестижнішу військову нагороду перетворили на звичайний «бантик», яким прикрашають навіть ошийники собак, пляшки з горілкою, дверцята біотуалетів. Яка ж тут пам’ять про героїв війни – лише знущання над нею… Чіпляють стрічку, а про війну майже нічого не знають. Краще би почитали щось розумне про ціну перемоги, яку заплатив весь народ. Не дай Боже, якісь мудрагелі почнуть клепати пластмасові зірки Героїв Радянського Союзу й роздавати всім охочим. Початок покладено роздачею Георгіївських стрічок. А казенна пропаганда девальвує все.

Запис ДЕВАЛЬВАЦІЯ СИМВОЛУ спершу з'явиться на Медіа-Версії.