За повідомленням ГУ Держстату в Чернівецькій області

Скільки нас

Кількість населення області на 1 вересня становила 901,7 тис. осіб.

За січень-серпень населення зменшилось на 2670 осіб за рахунок природного та міграційного скорочень (відповідно 1931 та 739).

Кількість живонароджених у січні–серпні. становила 5646, померлих – 7577.

Ринок праці

Кількість зареєстрованих безробітних наприкінці вересня – 5,8 тис. (-2,7%. за вересень). Майже половину (48,9%) від загальної кількості безробітних – жінки.

Кількість вакантних посад, заявлених роботодавцями, наприкінці вересня – 1761 одиницю (-13,9%).

Навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) не змінилося –3 особи.

Допомогу з безробіття у вересні отримували 5,2 тис. осіб. Середній розмір такої допомоги становив 2979 грн (+3,1% за вересень) – на 28,6% менше, ніж законодавчо установлений мінімальний рівень заробітної плати (4173 грн).

Що ми отримуємо

Середня (!) зарплата штатного працівника підприємств, установ та організацій за січень-вересень становила 7849 грн і зросла, порівняно з січнем-вереснем 2018р. на 17,3%.

Заборгованість з виплати зарплати протягом вересня зменшилася на 30,1% або на 48,1 тис.грн і на 1 жовтня становила 111,5 тис.грн.

Як ми соціально захищені

Призначені субсидії в січні–вересні 61191 домогосподарству на оплату ЖКП, на загальну суму 15,07 млн грн.

Середня субсидія на одне домогосподарство у вересні становила 44,1 грн (-5,8 грн до  вересня 2018)

У cічні-вересні населення області сплатило за ЖКП 1379,7 млн грн – 106,3% нарахованих за цей період сум.

І що почому

Від початку року ціни на продукти харчування зросли на 4,5%. Суттєво подорожчали фрукти (+16,0%), цукор (+11,0%), хліб (+10,2%). Крім цього, зросли ціни на рибу та продукти з неї, молоко, масло, сир і м’який сир, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти. Здешевшали яйця (-28,5%), олія соняшникова (-2,0%) та овочі (-1,5%).

Вартість вищої освіти зросла на 8,6%. Дошкільна та початкова освіта подорожчала а 1,2%.

У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 1,3%, що спричинене зростанням вартості амбулаторних послуг та послуг лікарень.

Водночас житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива стали дешевшими на 6,8%, що спричинене зменшенням тарифу на природний газ (на 23,1%). Однак зросли тарифи на послуги каналізації (на 14,6%), водопостачання (на 6,9%), утримання та ремонт житла (на 1,1%).

Що ми виробили

Промислової продукції в січні–вересні порівняно з січнем–вереснем 2018 р. виробили на 100,3%. Зменшився Індекс у добувній промисловості і розробленні кар’єрів – до 91,7%. Найбільше зросло виробництво у машинобудуванні  – до 119,0%,  переробній промисловості – до 103,8%, у харчовій промисловості – до 100,6%.

Випуск промислової продукції в текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів зменшився на 36,7%, зокрема у текстильному виробництві – у 2 рази (!).

Що виростили

Сільськогосподарської продукції в січні–вересні, порівняно з січнем–вереснем 2018, загалом вироблено на 3% менше, при цьому зросло виробництво у тваринництві на 1,3%.

Запис Буковина та буковинці у цифрах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У зазначений період минулого року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 57004 домогосподарства Чернівецької області (18,6% від їхньої загальної кількості). У січні–лютому ц.р. субсидії призначені лише 8942 домогосподарствам: 4114 в містах і 4828 домогосподарствам у сільській місцевості, що у понад 6 разів менше.

Середній розмір призначеної одному домогосподарству субсидії такого виду в лютому становив 1287,6 грн (у лютому 2018р. – 1431,0 грн).

Субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у січні–лютому призначено 40 домогосподарствам, з них у міських поселеннях – 3 домогосподарствам, у сільській місцевості – 37 домогосподарствам.

Середній розмір призначеної одному домогосподарству субсидії такого виду в лютому становив 2970,0 грн (у лютому 2018р. – 2900,0 грн).

Департамент соціального захисту населення ОДА повідомив, що від 18 березня здійснюються виплати нарахованих субсидій в готівковій формі за лютий 2019 року тим одержувачам, яким субсидія призначена на поточний опалювальний період, починаючи з жовтня-грудня 2018 року. Субсидію готівкою отримають 52,8 тис. домогосподарств області на загальну суму 86,8 млн грн.

37,3 тис.  пенсіонерів (близько 71% всіх одержувачів), субсидія буде виплачується  органами Пенсійного фонду України одночасно з виплатою пенсій.

Решта 15,5 тис. осіб зможуть отримати готівкові кошти у будь-якому відділенні АТ «Ощадбанк» як грошовий переказ через систему «Швидка копійка» або на поточні рахунки в АТ «Ощадбанк» у будь-який зручний для себе час за пред’явленням паспорту та ідентифікаційного коду.

Запис Про субсидії для буковинців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Станом на 2018/2019 навчальні роки в Україні існує 282 вищих навчальних закладів ІІІ- IV рівнів акредитації (університети, академії, інститути). У порівнянні з 2016/2017 навчальними роками їх кількість зменшилась.

Такі дані представив Держстат 19 березня.

Так, згідно повідомленню Держастату, у 2018/2019 навчальних роках в Україні працює 370 навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища) та 282 вищих навчальних закладів ІІІ- IV рівнів акредитації (університети, академії, інститути).

Для порівняння, роком раніше коледжів та технікумів в Україні було 372, а університетів та інститутів – 289.

Відповідно зменшилась і кількість студентів у цих закладах. У 2017/18 роках кількість студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища) дорівнювала 208,6 тисяч осіб, а у 2018/19 – 199,9 тис. осіб, тобто на 8,7 тисяч менше.

У закладах освіти ІІІ- IV рівнів акредитації (університети, академії, інститути) у 2017/18 роках навчалось 1,33 млн осіб, а вже в 2018/19 роках – 1,322 млн, що на 8 тисяч студентів менше.

В Держастаті також повідомили, що у 2018 році в Україні з коледжів, технікумів та училищ випустилось 55,5 тис. осіб, а з університетів, академій та інститутів – 357,4 тисячі.

Кількість аспірантів на кінець 2018 року становила 22,8 тис. осіб, а докторантів – 1,1 тис.

Запис В Україні зменшилася кількість вишів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українські ЗМІ повідомляли, щовід 1 січня 2019 р. було підвищено пенсії приблизно 2 млн. пенсіонерам. А наприкінці 2018 р. віце-прем’єр міністр України Павло Розенко пообіцяв: «Найбільший перерахунок пенсій, який стосуватиметься близько 11 млн. громадян, буде зроблений від 1 березня наступного року». Виходить, що пенсії буде підвищено у 2019 р. приблизно 13 млн. пенсіонерів. А скільки всього пенсіонерів в нашій країні?

У минулому числі «Версій» член пленуму Слов’янського комітету України Віктор Обдуленко повідомив, що кількість українських пенсіонерів скоротилася від 2014 р. до 1 січня 2019 р. від 13,5 млн. до 7 млн.190,5 тис., тобто майже удвічі. Таким чином, за підрахунками влади у нас не менше 11,5 млн. пенсіонерів, Тоді як як пенсіонер Обдуленко нарахував їх трохи більше 7 млн, хоча й він користувався офіційними даними. А насправді  7,2 млн пенсіонерів отримують в Україні пенсійні виплати через банки, а решта 4,3 млн – через  пошту.

Запис СКІЛЬКИ ВСЕ Ж ТАКИ ПЕНСІОНЕРІВ В УКРАЇНІ? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дохід 33,9% українців, близько 14 млн осіб, становить менше фактичного прожиткового мінімуму. Про це повідомляє Держстатистики, передає УНН.

Відзначається, що різниця в доходах між 10% найбагатших і найбідніших українців зменшилася за рік на 0,2 рази, або на 4,2%. Серед жителів міст різниця становить 4,9 рази, серед жителів сіл – 4,5 рази.

На купівлю непродовольчих товарів в І півріччі середнє українське домогосподарство витрачало 39% доходів. При цьому майже половину з них – на оплату послуг ЖКГ, 5% – на оновлення гардеробу, 4% – на охорону здоров’я.

Запис Третина українців живе за межею бідності, – держстат спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Понад чотири з половиною тисячі шлюбів зареєстрували з початку року на Буковині

За інформацією відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального  управління юстиції  за десять місяців 2018 року зареєстровано 4696 шлюбів. Розлучень  же значно менше  –  568.

За пілотним проектом «Шлюб за добу», що передбачає одруження у скорочені терміни, шлюб уклали 1028 пар,  кількість зареєстрованих шлюбів з іноземцями становить 174.

Нагадаємо,  у Чернівецькій області  послуга «Шлюб за добу» доступна у Чернівцях, Вижниці та Хотині. 

Окрім того, Міністерство юстиції запровадило нову ініціативу «Ювілейне весілля». «День народження кохання» у річницю шлюбу  може відсвяткувати подружжя у відділах ДРАЦС урочистим обрядом одруження. 

Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області

Запис На Буковині одружуються удесятеро частіше, ніж розлучаються спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За останній рік, за даними Держстату, смертність населення України майже удвічі перевищила народжуваність. Вже за перші чотири місяці року на 54-х новонароджених припадає 100 померлих. Тільки за ці місяці кількість населення зменшилася на 86 тисяч. Здебільшого, до летального кінця призводять серйозні захворювання:

* серцево-судинні хвороби, за якими Україна сьогодні посідає перше місце;

* онкологія: новоутворення і різні пухлини – на другому місці причин смертності українців;

* імунні розлади: щороку Україну накриває кілька епідемій грипу – вкупі з більш рідкими, але небезпечними інфекційними захворюваннями;

* дитячі хвороби: цілком уникнути їх просто неможливо;

* неплідність: від цього безпосередньо не помирають, але ж і населення не поповнюється новонародженими.

Запис Смертельна п’ятірка: чому меншає українців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Держстат переконує українців, що в червні інфляції не було… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За даними військової прокуратури, щотижня в ЗСУ вчиняють самогубство 2-3 військовослужбовці, цифра за 4 роки АТО сягає до 600. Тільки від початку року сталося 16 самогубств військовиків, 13 з них – безпосередньо в зоні бойових дій. Усі ці випадки сором’язливо приховуються у графі так званих «небойових втрат». У графі про доведення до самогубства стоять нулі. Тож Матіос пішов тут на відкриту суперечку із керівництвом ЗСУ. На думку головного військового прокурора, ця  статистика – свідчення неефективної роботи з підготовки особового складу ЗСУ до війни та відсутності оптимального режиму ротацій та відпочинку.

Запис Анатолій МАТІОС – про реальну кількість самогубств серед військових ЗСУ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найбільше їх серед мешканців Путильського району – 311 випадків. У Чернівцях – 109, на Глибоччині – 95, Вижниччині – 53, Хотинщині – 48, Сокирянщині – 40, Кіцманщині та  Герцаївщині –  по 31, Сторожинеччині – 9, Новоселиччині – 4, Кельменеччині – 3. Не зареєстровано випадків кору в Заставнівському районі.

Серед тих, що захворіли, не щеплених проти кору або таких, що отримали тільки 1 дозу вакцини 512 осіб (70%). У 23 хворих на кір хвороба протікає з ускладненнями: у 15-ти – пневмонії та у 8-ми – бронхіти. Летальних випадків не зареєстровано.

Станом на 31 січня хворих на кір в області 444, з низ 346 дітей. Лише за останній тиждень січня до кількості хворих на кір додалося 85 осіб, з них 68 дітей.

Чернівецький обласний лабораторний центр нагадує: спеціального лікування від кору немає. Єдиний захист – вакцинація.

Запис Невтішна статистика щодо кору на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогоріч у вересні найбільшу середню зарплату в Україні отримували жителі Києва та Донецької області. Про це повідомляє Державна служба статистики України.

Згідно з повідомленням, на Донеччині у вересні працівникам платили в середньому 8068 грн, а в Києві – 11423 грн. Далі в рейтингу йдуть Київська (7274 грн), Дніпропетровська (7182 грн) та Запорізька (7002 грн) області.

Найменшу середню зарплату менше 6 тис. грн у вересні платили в Чернігівській (5793 грн), Чернівецькій (5731 грн) і Тернопільській (5765 грн) областях.

У решті областей середня зарплата склала від 6 до 7 тис. грн.

За даними Держстату, найбільше в Україні отримують люди, які працюють в сфері авіації – 30 тис грн. Працівники фінансово та страхового сектору отримують в середньому 12 тисяч гривень, працівники телекомунікаційної сфери – 11 тис грн. Найменша зарплата у працівників пошти і кур’єрів – 3,6 тисяч гривень.

Запис Буковина вкотре “відзначилася” найнижчою в Україні заробітною платою спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За статистикою, близько 35 млн. людей в усьому світі відчуває хронічну втому. І це при тому, що ще у 70-80-ті роки минулого століття про синдром хронічної втоми не знав ніхто. А вже у 90-ті роки вона набула масових масштабів. 1994-го у Штатах навіть відкрили науково-дослідний інститут «Національний Центр хронічної втоми».

2 десятки років по тому кожна 2-га людина на Землі час від часу потрапляє в полон до хронічної втоми.

Ми потерпаємо від нервової напруги, безсоння та алергії, постійно почуваємося втомленими й роздратованими. Між тим, засоби від цього усім доступні.

1.Вчимося відпочивати. Нестача сну – головна причина хронічної втоми. Якщо не можете заснути – розслабтеся. Після 10-ї вечора не дивіться телевізор і не сидіть за комп’ютером. Приємна книга, повільна музика, тепла ванна (не гаряча!) чи прохолодний душ, приємне товариство … Не прокручуйте перед сном у голові події дня. Частіше провітрюйте спальню і лягайте зручніше. Тепле молоко з медом теж покращить настрій.

2.Харчуємось регулярно й правильно. Полюбляєте експериментувати з дієтами та часом відмовляєте собі у багатьох продуктах? Звідки ж організму брати сили для роботи? Наші помічники у боротьбі за бадьорість і здоров’я – свіжі натуральні продукти. Скажіть «ні» фастфудам і перекускам нашвидкуруч. Споживайте жири, білки та вуглеводи – у розумних кількостях. Полюбіть молочні продукти й навчіться смачно готувати.

3.Рухаймося! Хронічна втома де й подінеться, якщо ви дасте своєму тілу фізичне навантаження. Рух дарує нам необхідну енергію, посилює кровообіг, обмін речовин, насичуючи кров киснем. Але навантаження має бути посильним і давати насолоду, інакше ви не позбудетеся втоми, а додасте її.

4.Спілкуймося! Самотні рідко коли бувають здоровими та успішними людьми. Даруйте любов та піклування близьким, не вимагайте від них багато і шукайте причини конфліктів у собі, а не в оточенні. І отримаєте внутрішній комфорт, спокій та радість.

5.Працюймо із задоволенням. Якщо йдете на роботу тільки заради заробітку, як на каторгу, втомитеся ще дорогою туди. Коли робота вас не задовольняє, не бійтеся її змінити. Вже давно пішли у минуле часи, коли людина працювала на одному місці все життя. Наразі переходити на іншу роботу раз на 2-3 роки стало нормою.

6.Не біймося самотності. Гамірні компанії, вечірки, спілкування та контакти… Від цього теж можна втомитися. Не бійтеся інколи залишитися наодинці із собою. Не бійтеся інколи «вимикати» свій мозок, звільнюючись від інформаційного сміття. Вимкніть телевізор, вийдіть з Інтернету і відпочиньте від метушні. Відчуйте гармонію з природою, походіть босоніж по траві, заряджайтеся енергією, притулившись до дерева. І відпочиньте від шаленого ритму сучасного життя.

Запис ТОП-6 засобів від втоми спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нині цифри ці оприлюднені, й ми можемо їх навести. Радянські статисти не випадково порівнювали дані розвитку СРСР з 1913 роком. То був останній рік перед Першою світовою війною, коли Російська імперія досягла своїх найбільших економічних успіхів. Життєвий рівень її підданих помітно зріс, особливо у городян. Щоправда, у містах тоді жила меншість, бо переважну більшість населення царської Росії складало селянство. Нині у державах, що виникли на місці колишніх радянських республік європейської частини СРСР, переважна більшість громадян живе у містах. Тому варто порівняти життя не селян, а пересічних городян у 1913 році та в наш час. Чому ведемо мову лише про Росію? Відразу підкреслимо: перед Першою світовою війною переважна більшість українців проживала у Російській імперії, і лише п’ята частина – в Австро-Угорській монархії.

Чорнороб мав більше за радянського робітника

Візьмемо узагальнені дані по царській Росії. Середня місячна зарплата у 1913 р. складала 37 рублів 50 копійок. Що можна було купити за цю суму? Коли взяти такий важливий харчовий продукт, як картоплю, то придбати її можна було тонну і два з гаком центнери. Для прикладу, нині середня зарплата в Російській Федерації складає $770, а купити за неї можна менше шести з половиною центнерів картоплі.

Українці тепер отримують помітно менше від росіян – всього $338, тож у нас ситуація ще гірша.

Як не дивно, але за царя дешевшим було і житло. Підданий імператора за середню місячну зарплату міг купити 1,3 квадратних метра житла, тоді як сучасний росіянин – лише 0,43 м кв. Оренда житла також була не надто високою. Простий робітник за неї віддавав близько однієї п’ятої свого місячного заробітку. Чиновники орендували краще житло, відповідно і платили більше.

Наприклад, титулярний радник (його ранг відповідав армійському капітану) винаймав квартиру не менше 50 квадратних метрів і віддавав за неї чверть власного жалування. А воно складало 105 рублів на місяць (без надбавок).

Звичайний чорнороб у Санкт-Петербурзі заробляв тоді 22 рублі 53 копійки. Багато це чи мало? Якщо перевести на радянські гроші 1983 року, то вийде 168 рублів 85 коп. А середня зарплата в СРСР того року складала 165 рублів 75 копійок, тобто менше, ніж за царя-батюшки отримував некваліфікований чорнороб. Отакої!

Пересічні громадяни харчувалися калорійніше

Але повернемося до середньої зарплати 1913 року. Місячної платні тоді вистачало більш як на 12 пар чоловічого взуття, нині ж – менш, ніж на 10 пар.

З продовольчими продуктами ситуація також змінилася. Молоко до революції було помітно дешевшим. Проте м’яса, хліба, цукру, яєць і солі нинішній росіянин може купити більше, ніж його прадід у 1913 році. Для багатьох громадян Російської Федерації є суттєвим те, що за свою місячну зарплату вони тепер можуть купити майже 140 пляшок горілки, тоді як їхні предки – лише 54.

І все ж харчувалися городяни за царя більш калорійно, ніж за Совєтів. Отже, робітник у 1913 р. споживав щоденно 3580 калорій, що цілком дозволяло відновлювати затрачені сили. А в СРСР цей рівень вдалося досягнути лише 1982 року, пізніше він знову знизився. Йдеться про цифри узагальнені, реальне життя виглядало складнішим.

Адже середня зарплата в імперії нагадує середню температуру по лікарні. Одні отримували мало, інші багато – різниця в окладах була суттєвою. Ми вже згадували титулярного радника. Чин невеликий, але отримував він значно більше, ніж некваліфікований робітник і трохи більше кваліфікованого. Однак його жалування в п’ять-шість разів поступалося генеральському. Соціальні бар’єри між цими чинами для більшості чиновників були нездоланними. Саме про це йдеться у російському романсі:

Он был титулярный советник
Она – генеральская дочь…

Станове суспільство базується на принциповій нерівності його членів, що з особливою силою проявляється у рівні їхніх доходів. Перші офіцерські та чиновницькі чини приносили їхнім володарям зовсім невеликі гроші. А витрати були чималими. Тому перевагу мали дворяни, які жили не лише на офіційне жалування, але і на доходи від власних маєтків. Офіцер-поміщик міг пошити уніформу з найдорожчого матеріалу, чоботи – з найдорожчих сортів шкіри. А той, хто вибився із соціальних низів, мусив рахувати кожну копійку. Нерідко підпоручики, поручики і навіть штабс-капітани харчувалися із солдатського казана, щоб зекономити гроші на інші витрати. Офіцерам безкоштовно видавали револьвери системи наган як штатну зброю. Проте у західних арміях тоді широко впроваджувалися автоматичні пістолети, які мали незаперечні переваги перед наганами. Якщо російський офіцер хотів сучасної зброї, то мусив купувати за власні гроші. А це – щонайменше місячне жалування. Ще потрібні набої, які також вартували чимало.

Поліцейським же офіцерам вистачало казенних револьверів – наганів і зовсім застарілих «Сміт-Вессонів». Жалування «фараонів», як тоді називали поліцейських, у цілому відповідало платні армійських офіцерів, та й у поліцію нерідко приходили офіцери з армії. А от нижні чини поліції отримували мало. Так, городовий середнього окладу мав на місяць лише 20 рублів 50 копійок. Навіть старший двірник отримував майже вдвічі більше – 40 рублів на місяць. Натомість рядовий двірник всього 18 рублів. Досить пристойну зарплату мав околодочний наглядач («околоточный надзиратель» російською мовою), чин якого відповідав армійському підпрапорщику, нині це приблизно прапорщик міліції. А отримував він 50 рублів, більше чиновника чи офіцера найнижчого рангу. Але і відповідальність була велика.

Казнокрадам в усі часи добре

Поліцейські, як годиться, постійно брали хабарі. Щоби відкупитися від городового, треба було дати не менше рубля, а часто – і «синеньку», тобто п’ять рублів. Для прикладу, за один рубль 1898 року людина без особливих претензій могла прожити цілий тиждень. А місячна заробітна платня кухарки у 1913 році складала в середньому п’ять рублів. Отже, хабарник-городовий мав непоганий «приварок» до офіційного жалування. Втім, були фанати поліцейської справи, які примудрялися з власних доходів платити своїм агентам у кримінальному світі за свіжу інформацію, необхідну для розкриття злочинів. Казна також виділяла кошти на ці витрати, але їх не вистачало.

Злочинність у царській Росії була значною. У пошуках роботи до міст приходили розорені селяни, чимало з яких не могло знайти гідних робочих місць і поповнювало лави міських злочинців. Дрібні злодюжки крали невеликі суми і часто потрапляли до поліцейських рук. А великі злодії тягли з державного бюджету мільйони, і хабарами відкупалися від судового переслідування. Казнокради особливо наживалися на військових поставках, будівництві залізних доріг, казенних підприємств. Швидко збагачувалися фінансові авантюристи, створюючи банки, аби вкрасти гроші вкладників.

Зростаюча корупція вела до того, що скоробагатьки вже й не особливо приховували джерела своїх доходів. Для захисту від переслідувань вони полізли у велику політику. Новоявлені мільйонери замість тюрми потрапляли у Державну Думу, або у місцеві виборні органи. Соціальне розшарування зростало швидко, прірва між бідними і багатими постійно поглиблювалася. Зростало і невдоволення бідноти своїм становищем. На ньому грали революціонери різного ґатунку – більшовики, есери, анархісти.

Коли влітку 1914 року спалахнула Перша світова війна, становище соціальних низів ще погіршилося. Інфляція з’їдала надбавки до жалування, почалися перебої з постачанням харчових продуктів до великих міст. Багато чоловіків мобілізували до армії, жінки вимушені були заміняти їх на виробництві за малі гроші. Якщо у 1913 р. за середню зарплату можна було купити 1229,5 кг картоплі, то у жовтні 1917 – лише 148,7 кг. Більшовики скерували масове невдоволення труднощами проти Тимчасового уряду і захопили владу в країні. На повну потужність запрацював друкарський верстат, гроші швидко знецінювалися. Невдовзі за середню зарплату купували лише трохи більше 4 кг картоплі! Країна провалювалася у безодню.

Ейфорія перших днів революції поступалася розчаруванню та розгубленості. Імперія розпадалася, на її руїнах спалахнула кривава Громадянська війна. Білі, червоні, чорні, зелені – всі билися проти всіх, але врешті-решт перемогли червоні. Білим залишилася смерть або еміграція.

А в безумной России не нашлось мне приюта,
Захлебнулись там кровью луга и поля.
Но осталась минута – нашей боли минута,
Чтоб проститься с Отчизной с борта корабля…

Старий світ зникав на очах. Йому на зміну йшло щось інше, і здавалося – зовсім нове. Натомість місце знищених поміщиків і капіталістів невдовзі зайняла партійно-радянська номенклатура й омріяної «соціальної справедливості» народові досягти не вдалося. Поступово у номенклатурних надрах зароджувалися новітні «поміщики і капіталісти», які й прийшли до влади після розпаду СРСР у 1991 році. Раптом з’ясувалося, що впродовж майже ста років рух відбувався не стільки вперед, скільки по колу. Матеріальне становище простолюду нині по суті мало чим відрізняється від того, яким воно було напередодні революції 1917 року. А його ненависть до можновладців зростає. Не вистачає лише новітніх більшовиків, щоби повторити те, що вже відбувалося раніше.

А, може, варто все ж таки зробити висновки з минулого і не доводити справу до крайнощів?

Запис Сто років минуло, а все на місці або Біг по колу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Усім відомо, що статистика, надто вітчизняна, – наука дуже приблизна. Іноді жертвами неправильних чиновницьких підрахунків можна стати мимоволі, як це трапилося з нашими постійними читачами – працівниками ТОВ «РОЗМА». Вони надіслали на адресу редакції листа наступного змісту:

«У замітці на стор. 3 в 43-му числі «Версій» у рубриці «Гроші» під назвою «Заводи працюють, а борги все одно є» з невідомої нам причини наше підприємство занесли до аутсайдерів – і це при тому, що за 9 місяців поточного року випуск товарної продукції у нас зріс на 31%, порівняно з відповідним періодом минулого року, реалізація – на 33%, а власний капітал на 30%! Підприємство своєчасно виплачує зарплату і не має заборгованостей з податків, зборів та обов’язкових платежів».

Розібратися, хто винен – редакція чи міська рада, прес-повідомленням якої послуговувалися при написанні матеріалу, – ми навіть не встигли. Наступного дня до редакції факсом надійшов лист начальника управління економіки Чернівецької міської ради Галини Степанчук, у якому повідомлялося, що «працівники департаменту припустилися технічної помилки і випадково занесли ТОВ «РОЗМА» до аутсайдерів».

Треба думати, таким чином департамент вибачився перед підприємством! Зі свого боку порадимо департаменту відкоригувати цю ж інформацію на сайті міської ради, адже за посиланням http://www.city.cv.ua/portal/?p=7703#more-7703 доступний лише неправильний її варіант.

До слова, останнім часом згаданий сайт вражає своєю «новизною». Наприклад, у розділі «економіка і бізнес» інформація датована ще 25 січня 2009-го, а розділи «Культура», «Освіта і наука», «Охорона здоров’я» ще «старші» – від 7 липня 2008-го.

Можливо, редакція не стала би детально вивчати хронологію сайту, але керівники підприємств, які стверджують, що постійно подають дані до управління статистики і департаменту економіки, цікавляться, навіщо вони це роблять, коли інформацію не оприлюднюють, або подають її з помилками, як у випадку з «РОЗМОЮ». Відповіді на це запитання поки що не маємо.

Запис Обережно: несвіжа інформація! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

■ У Чернівцях у січні зареєстровано 119 шлюбів, що на 21,4% більше, ніж торік. За цей же період сталося 57 розлучень. Їхня кількість порівняно з січнем 2009 року зменшилася на 5.

■ Протягом січня у краї народилося 865 малюків, що на 24 дитини більше, ніж за аналогічний період минулого року. Але ножиці між народжуваністю і смертністю поки що не на користь наших краян, бо протягом січня померло 1054 особи, серед яких 8 дітей віком до 1 року.

Запис Шлюб, народження, розлучення, смерть спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найбільш відчутно подорожчав цукор. Сьогодні він коштує вже 9-11 грн за кг, проте, з полиць більшості чернівецьких магазинів він просто зник. Тільки за минулий тиждень ціни на цукор додали 10%.

Продукція молочної промисловості також стрімко дорожчає. Роздрібна вартість твердого сиру здолала планку 70 грн за кг, молоко подорожчало до 6-9 грн за літр. На 10% минулого тижня зросла і ціна на хліб «Орільський».

У Києві розводять руками

Мінекономіки дало екстрене розпорядження Держінспекції з контролю над цінами до кінця тижня оперативно перевірити виробників і реалізаторів соціально важливих продуктів, які стрімко дорожчають.

Як повідомила глава Держінспекції України Наталія Немодрук, насамперед перевірять підприємства, які оптом скуповують цукор, фасують його та відправляють до роздрібної мережі. «Іноді на цьому етапі продукт дорожчає на 30-40%», – констатує Немодрук.

Бізнесменам доведеться доводити, на підставі чого вони ухвалювали рішення про підвищення цін. Якщо держінспектори визнають ці аргументи несуттєвими, підприємству загрожує великий штраф у подвійному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки.

Перевірять  також дисципліну ціноутворення: повідомляли бізнесмени завчасно про заплановане підвищення цін у місцеві органи влади чи робили це без попередження. Таке декларування повинне вестися постійно. Хто порушує ці правила, буде також оштрафований.

Але бізнесмени на повну користуються недолугим законом: перереєстрували підприємство, наприклад, просто змінюючи форму власності, і новостворена юридична особа встановлює ціну продукту заново без декларування.

Чиновники відверто зізнаються: ефективних заходів для зупинення цінового галопу в їхньому арсеналі немає. «Директивні заходи ми ввести не можемо – у Мінекономіки немає таких повноважень», – пояснює Немодрук. За її словами, один з важелів – обмеження торгової надбавки в мережах на рівні 10%. Але неефективність цього заходу наочно демонструє нинішній сплеск цін.

В Антимонопольному комітеті повідомляють, що боротьба з підвищенням цін ведеться на рівні виробників і оптових торговців: територіальні відділення щодня штрафують гравців на ринку молока, м’яса, хліба, але проконтролювати роздріб, де і відбуваються основні накрутки, просто неможливо.

Буковина себе не годує

Схожі коментарі дають місцеві чиновники. За словами начальника державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області Віктора ЛАЩАКА, цьогоріч область, як і Україна в цілому, недорахувалася 30% сировини для виробництва цукру тобто цукрового буряка.

Ситуація ускладнюється тим, що власного виробництва цукру в області практично немає, працює лише завод у Зарожанах. Більша частина солодкого піску потрапляє до нас з сусідніх областей:

– Ми переговорили з колегами з сусідніх областей, де також зафіксовано зростання ціни на цукор, – говорить Віктор ЛАЩАК. – Основна причина подорожчання, зазначають виробники – зростання мінімальної зарплати, витрат на енергоносії та комунальні послуги. Держава не може втручатися у формування собівартості продукції, тож безсила проти зростання ціни виробника.

Єдине, що ми можемо, згідно з законом, – продовжує Віктор Лащак, – слідкувати за декларуванням цін виробниками і правильністю визначення торговельної націнки. Виробники повинні були повідомити про зростання цін на цукор, але вони цього не зробили. Нині їх перевіряють наші колеги в інших областях. Вже виявили незадекларованого цукру на 15,2 млн. грн.

Щодо правильності встановлення націнки (дозволений максимум – 12%), то роздрібні торговці в області правил дотримуються. Виявлено порушень лише на 3 тис. грн, це мізерна сума.

Подальші прогнози п. Лащака для буковинців невтішні. Оскільки 72% продуктів харчування в область завозяться з інших регіонів, то ціни й далі зростатимуть. Що ж конкретно до цукру, то єдиний вихід для уряду – зменшення мита на тростинний імпортний цукор, тоді його ціна впаде.

Зазвичай добрий ефект дають податкові і кредитні пільги для виробників, але за нинішньої кризи це нереальний варіант. На жаль, нічим не зможе допомогти і Держрезерв: цукор, який зберігався там «на чорний день», «викинули» на ринок ще у серпні минулого року, аби зупинити зростання цін і ажіотажний попит під час літнього консервування.

Що ж до відсутності цукру на полицях магазину, то інспекція з контролю за цінами це не перевіряє: закон не визначає обов’язкового набору товарів в магазинах.

За коментарями нам порадили звернутися до інших інстанцій. Однак отримати їх редакції не вдалося.

В головному управлінні агропромислового розвитку телефон начальника півдня мовчав. У Антимонопольному комітеті нас кілька разів переадресовували від одного чиновника до іншого, після чого направили до заступника начальника. Однак того на робочому місці також не виявилося.

Дорожчають не лише харчі…

Нинішній стрибок цін насамперед пов’язують з виборами. Одні стверджують, що «це спеціально, аби зменшити рейтинг Юлі», інші кажуть, що основні виробники харчів – підприємці-регіонали, яким помаранчеві чиновники вирішили наостанок «прищемити хвоста»…

Не беремося судити, які з чуток правдиві, які ні. Неспростовним залишається лише одне: напередодні другого туру виборів проблемами людей ніхто з високих чиновників не переймається.

Кожний «вирішує питання» збереження свого «теплого місця», бо воно також подорожчає після 7 лютого. Переважно цим займаються в Києві або у виборчих штабах. А коли на роботі немає начальника, немає й підлеглих…

У міністра щось із зором…

Поки люди намагаються звести кінці з кінцями, Міністерство економіки звітує про зростання виробництва (!) в сільському господарстві. На жаль, воно не зазначає, де конкретно можна помилуватися сільською ідилією: на забутих Богом і людьми полях та на руїнах тваринницьких ферм чи з вікон чиновницьких кабінетів у Міністерстві?

За підсумком 2009 року сільське господарство – вид економічної діяльності, де було зафіксовано зростання обсягів виробництва на 0,1%. Про це повідомляє міністр економіки Богдан Данилишин і прес-служба Міністерства.

Незважаючи на кризові явища в економіці, за підсумком минулого року в рослинництві спостерігалося зростання обсягів виробництва основних сільськогосподарських культур у порівнянні з показниками докризового періоду, зазначає міністр.

Валовий збір зернових культур становив 46,0 млн. т проти 33,3 млн. т у середньому за 2000-2007 рр., соняшнику – 6,4 млн. т проти 3,8 млн. т, картоплі – 19,7 млн. т проти 18,9 млн. т, овочів – 8,3 млн. т проти 6,7 млн. т, плодів та ягід – 1,6 млн. т проти 1,4 млн. т.

За попередніми даними, у липні-листопаді 2009/2010 маркетингового року Україна посідала ІІІ місце у світі за експортом зернових та зернобобових культур (11,3 млн. т проти 10,9 млн. т у липні-листопаді 2008/2009 маркетингового року).

У структурі експорту поряд з традиційними ринками збуту – Єгиптом, Іраном, Сирією, Туреччиною, Бангладеш тощо, спостерігається диверсифікація експорту до розвинутих країн – Японії, Південної Кореї, Іспанії, Ізраїлю.

На розвиток виробництва у тваринництві справляв позитивний вплив значний врожай зернових та зернобобових культур у 2008 та 2009 рр. (53,3 та 46 млн. т відповідно). Як наслідок, за підсумками 2009-го виробництво тваринницької продукції зросло на 4,2%, що є найбільшим показником від 2006 року.

Станом на 1 січня 2010 р. проти відповідної дати 2009-го поголів’я свиней збільшилось на 9,3%, овець та кіз – на 4,1%. Внаслідок збільшення поголів’я птиці на 7,3% продовжується зростання виробництва яєць на 9,1%.

Коли усе так добре, чому ж так погано?

Навіть дуже «приблизна» українська статистика, не заперечує, що продукти постійно дорожчають. Причому, найвищими в Європі темпами.

За 2009-й продукти харчування в Україні подорожчали в середньому на 10-15%. У Європі ж вони, навпаки, постійно дешевшають.

Згідно з даними Держкомстату, споживча інфляція в Україні за 2009-й становить близько 14%. Таким чином, подорожчання товарів і послуг в країні, за підсумками поточного року, буде найвищим в Європі, пише «Дело».

Цінова динаміка, яку демонструють країни ЄС і наші колишні сусіди по Радянському Союзу, наприклад, Росія, Молдова, Казахстан, говорить про набагато менше подорожчання продуктів харчування. Більше того, в багатьох країнах ЄС в продуктовому секторі фіксують дефляцію. За показником зростання цін у продуктовому секторі Україну обігнала лише Білорусь.

Переважна більшість держав Євросоюзу ще не оприлюднила остаточних даних про ціни, однак в середньому в Євросоюзі вони падали щомісячно на 1-1,5%. Для порівняння: в Україні в жодному місяці 2009-го не відбулося падіння цін на продукти харчування, а офіційне здешевлення, в порівнянні з попереднім місяцем, відбулося лише в липні і серпні – традиційних місяцях для дефляції.

Як зазначають експерти, існує кілька чинників того, що харчі в «бідній» Україні дорожчають швидше, ніж у «багатій» Європі.

Основна причина – зростаюча собівартість харчів через низьку ефективність вітчизняного виробництва, великі енерговитрати, а також залежність від імпорту, який дорожчає паралельно з падінням курсу гривні. У результаті значну частку в утворенні ціни займає не кінцевий реалізатор – роздрібна мережа, а виробник.

Загалом Україна посіла 68-е місце за якістю життя в світі. За даними Світового банку, в рейтингу європейських країн за рівнем ВВП на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності Україна – третя від кінця. За оцінками банку, ВВП на душу населення в Україні становить близько 7 тис. дол. За цим показником наша країна випередила лише Молдову та Албанію.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Продукти і вибори: ціни ростуть щодня спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У розрахунку на одну сім’ю сума призначеної субсидії в грудні 2009 року становила 130 грн., що на 18,1 грн. більше, ніж у грудні 2008 року.

Субсидії отримували 3,3% сімей області проти 4,5% у 2008 році. Найбільша питома вага таких сімей була у Герцаївському, Вижницькому та Сторожинецькому районах (5,9 – 4,4%). У містах Чернівці та Новодністровськ вона складала 3,7% та 1,8% відповідно.

Крім того, субсидії для відшкодування готівкою витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу були призначені 7,7 тис. сімей, з яких 92% проживало у сільській місцевості. У порівнянні з 2008 роком кількість таких сімей зменшилась на 37,1%.

Середній розмір призначеної в грудні 2009 року субсидії на одну сім’ю становив 400,8 грн., що на 52,7 грн. менше, ніж у грудні 2008 року.

Субсидії цього виду отримували 2,5% сімей області проти 4% у 2008 році. Найбільше їх нараховувалось у Сторожинецькому районі – 16,8%.

Головне управління статистики у Чернівецькій області

Запис Субсидії в дзеркалі статистики спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найкраще про безпеку перевезень свідчить статистика. За даними держінспекції на автомобільному транспорті у Чернівецькій області торік у двох ДТП загинуло 6 людей, цього року смертей поки що немає. Ці відомості розходяться зі статистикою Чернівецької ДАІ. За їхніми даними 18 травня 2009 року сталася ДТП, в якій загинула одна людина.

Як пояснив заступник начальника автомобільної інспекції Василь Савчук, найімовірніше це був нелегальний перевізник, простіше кажучи, «кукурузник». До того ж, станом на 1 вересня зареєстровано 24 зіткнення маршруток з іншими автами.

«Дешева аварія»…

4 вересня близько 17 год. на перехресті вул. Руської та Л. Кобилиці трапилася банальна, як за нинішніми мірками, ДТП. Автобус, що їздить 39-м маршрутом, не розминувся з машиною.

Пасажири відбулися переляком і лише одну 63-річну жінку з переломом руки, розбитими окулярами та переніссям забрала «швидка». Їй наклали гіпс, видали довідку та відпустили додому. Повні сумки овочів, з якими вона їхала з базару, додому також довезла «швидка», за що її працівникам низький уклін.

Того ж вечора до оселі потерпілої навідалися двоє чоловіків. За 500 грн вони пропонували жінці написати розписку у тому, що жодних претензій до водія та перевізника вона не має. Пенсіонерка, «на руках» у якої 80-річний лежачий хворий чоловік, сама написати не змогла – рука ж бо зламана. Тому попросила сусідку. Прощаючись, один з чоловіків назвався механіком Андрієм і залишив номер свого мобільного телефону. Зрозуміло, усі намагання додзвонитися за вказаним номером були марними… Через кілька днів жінці пояснили, що вона могла отримати набагато більше.

Через 3 тижні до жінки завітали з міліції. Повідомили, що на водія відкрили кримінальну справу і незабаром буде суд. Порадили їй зібрати довідки з ЖРЕП та соцзабезу і запитали, у скільки ж вона оцінює свої матеріальні та моральні збитки. Нині жінка з рукою у гіпсі бігає за паперами…

… І «надто дорогі» кондуктори

«Турбота» перевізників про своїх водіїв стає зрозумілою, коли врахувати, що за ДТП, які призвели до смерті пасажирів, перевізник автоматично позбавляється ліцензії. У випадку отримання пасажирами травм на перевізника, за законом чекає перевірка, яка також найчастіше призводить до втрати ліцензії.

За словами Василя Савчука, лише цьогоріч їх анульовано 29, найбільше – за недостатню безпеку пасажирів. Утім, перевізники не поспішають робити хоч якісь висновки.

Та чи не «найцікавішою» виявилася позиція директора міського центру організації пасажирських перевезень Ігоря Кожуленка. Не забувши, перш за все, поцікавитися, чи не набридло ще журналістам «жувати» тему кондукторів і переповнених маршруток, п. Кожуленко пояснив, що запровадження посади кондукторів – справа виключно підприємств-перевізників і жодного впливу на них тут немає.

Потім він спробував сперечатися зі статистикою, заприсягнувшись, що «цьогоріч у місті лише двоє людей отримало травми в маршрутках», бо ж «ми виїжджаємо на кожну аварію». Виникає логічне запитання: навіщо існує очолювана ним установа, коли навести хоч якийсь лад у своєму відомстві вона не може?

Не менш «оригінальною» виявилася і позиція директора ТОВ «Диліжанс» Ігоря Маліни. За його словами, кондукторів він собі дозволити не може – це нерентабельно. Зрозуміло, що кондукторам треба платити зарплату.

Але невже людські життя коштують дешевше і бажання заробити більше перемагає все інше? Невже усі водії на маршрутах – цезарі, здатні водночас кермувати і рахувати гроші, а часто-густо ще й мчати наввипередки з тролейбусом, бо ж «рогатий» конкурент забере усіх пасажирів і, знов-таки, прощавай виручка?

– Водій повинен розраховуватися з пасажирами лише на зупинках, – наполягає п. Маліна.

– Але ж Ви, так само як і я, знаєте, що вони так не роблять…

– Ну і що? – достойна відповідь керівника!

– А як же безпека? Як же люди?

– Ну що таке безпека?

– … А такий собі механік Андрій у вас працює?

– Працює.

– Тоді поясніть, будь-ласка, чому саме він приходив до потерпілої у ДТП з проханням написати відмову? Невже це компетенція механіка??? Як взагалі таке можливо????

– Ну так водія ж усе одно судитимуть. Зрештою, якщо хоче, вона може отримати страховку. У нас пасажири застраховані.

– А жінка про це знає?..

Власне на цьому наша розмова закінчилася. Ситуацію прокоментували юристи НАСК «Оранта», які спеціалізуються на нещасних випадках на транспорті.

Поради пасажирам:

Перш за все, потерпілим у будь-якій ДТП, як би не було боляче і погано, треба бути розсудливими і не «вестися» на сумнівні пропозиції невідомих осіб.

Якщо ви навіть відбулися лише забоями і переляком, усе одно краще дочекатися ДАІ. Вони мають зафіксувати у протоколі про ДТП те, що ви разом з іншими пасажирами перебували саме у цій машині!

Потім доведеться звернутися до поліклініки або травмпункту, щоб одержати довідку про свої травми (а можна відразу проїхати зі «швидкою», що прибула на місце аварії).

Навіть якщо в ДТП ніхто серйозно не постраждав і кримінальну справу не порушено, пасажир все одно має право вимагати компенсацію через суд, подавши медичну довідку та довідку від ДАІ.

Якщо ж аварія серйозна, пасажири отримали травми середнього ступеня важкості (переломи), не кажучи вже про смерть, обов’язково порушується кримінальна справа, проводиться розслідування і суд призначає компенсацію за матеріальні і моральні збитки. Щоправда, і тут не все так просто. Коли водій маршрутки працює на себе, а не на підприємство, то компенсувати збитки пасажирам повинен він сам. Якщо ж маршрутка належить АТП, то виплачувати компенсацію повинне підприємство.

Нарешті, якщо у власника автобуса був договір зі страховою компанією, витрати на компенсацію вона бере на себе.

Моральну компенсацію також встановлює суд. Потерпілий може вимагати будь-яку суму – законодавство не обмежує. Якщо з виплатою компенсації виникають проблеми, треба знову звертатися до суду.

Юристи радять, крім заяви, подавати клопотання про забезпечення виконання рішення суду. Якщо ваш кривдник буде посилатися на відсутність грошей, то на його майно накладуть арешт і все-таки відшкодують вам збитки.

Суд може відмовити у виплаті компенсації у тому випадку, якщо ви самі порушили «Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджені постановою КМУ №76 від 18 лютого 1997 р., або Правила дорожнього руху.

Головний козир перевізника – у маршрутці не можна їхати стоячи. Спиратися на двері громадського транспортного засобу також заборонено. Тому, якщо ви втискуєтеся в переповнену маршрутку, то, коли що, самі й будете винні.

Ніколи не відмовляйтеся від квитків у маршрутці, а коли вам його не дали – вимагайте! Квиток підтверджує: ви заплатили за проїзд, і водій несе відповідальність за якість послуги. У випадку ДТП квиток стане одним з доказів, що ви їхали саме у цій маршрутці.

Тому завжди вимагайте свій проїзний документ. Водії легальних АТП одержують їх у тій кількості, на яку суму визначений план змінної виручки. Просто багато хто з водіїв, які працюють без кондуктора, самі «скасували» для себе цю процедуру.

Скільки ж заощаджують на життях

Усі пасажири повинні бути застраховані, наполягають спеціалісти страхової компанії «Оранта». Просто перевізники про це часто мовчать, особливо коли ДТП незначна і можна «домовитися» з ДАІ не реєструвати пригоду.

На кожний нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, повинен скласти акт про нещасний випадок з пасажирами і видати довідку потерпілому (якщо він мав право на безкоштовний проїзд) із зазначенням відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).

Страхова виплата здійснюється на підставі: заяви застрахованого; акта про нещасний випадок; листа непрацездатності або довідки закладу охорони здоров’я, що засвідчив тимчасову непрацездатність, або довідки спецустанов про встановлення інвалідності; у разі загибелі чи смерті застрахованого – копії свідоцтва про смерть, а також — страхового поліса (для пасажира пільгової категорії – документа, що засвідчує право на пільги).

Страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб від дня одержання необхідних документів відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати. Страхова сума виплачується незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування збитків.

Що робити, коли ви отримали травми, а ДТП—незареєстрована в ДАІ?

Як пояснив прес-секретар Чернівецької прокуратури Олександр Лебідь, торік запроваджено щомісячну обов’язкову звірку прокуратурою відомостей про ДТП між ДАІ та станцією ШМД. Такий захід необхідний саме через незареєстровані у ДАІ автопригоди. На Буковині розбіжностей у цифрах поки не зафіксовано. Але якщо раптом ви постраждали у ДТП, якої немає у ДАІ, зверніться до прокуратури, там обов’язково проведуть розслідування.

Які місця в маршрутці найбезпечніші?

Оскільки дорогами області роз’їжджають маршрутки різних марок, то стверджувати однозначно дуже важко. Ми вирішили зупинитися на «Богдані», який використовується на більшості маршрутів.

Отже, після моделювання різних типів ДТП (лобове зіткнення, удар ззаду, удари зліва і справа) з’ясувалося, що найбільш безпечне… місце водія. Він не постраждає навіть при лобовому зіткненні на швидкості 60 км/год, а найбільша небезпека загрожує йому від удару іншої машини в маршрутку з лівого боку.

При аваріях будь-якого типу передовсім дістанеться пасажирам, які стоять. Можуть сильно покалічитися ті, що сидять на задніх та бокових місцях. Найбільше шансів вижити у тих, хто їде у кріслах, розташованих проти руху, тобто спиною вперед: їх лише втискує у крісла, тимчасом як інші летять грудьми на спинки передніх сидінь. А найбезпечнішими пасажирськими місцями виявилися ті, що розташовані одразу за водієм.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Життя – товар нерентабельний спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найвищий рівень офіційної заробітної плати на Буковині у січні мали працівники фінансової сфери (2695 грн), найнижчий – у працівників готелів і ресторанів (701 грн). Середній розмір зарплати працівників промисловості становив 1267 грн, освіти – 1361 грн, охорони здоров’я – 1076 грн.

Найвища зарплата у січні була у Новодністровську (1620 грн) та Чернівцях (1424 грн), а серед районів – у Сокирянському (1395 грн), Путильському (1312 грн) та Кельменецькому (1291 грн).Найнижчий рівень заробітної плати – у Новоселицькому районі (1092 грн).

Запис Статистика : у січні зарплата «схудла» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тож спілкуватися з людьми стає все важче. Це щодня відчувають не тільки працівники Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області, наголосив його начальник Михайло РОМАНІВ, а й політики, які не бояться зустрічатися з людьми.

Про те, що чекає на пенсіонерів Буковини найближчим часом та у перспективі, – у розмові з п.Романівим, який очолює до того ж чернівецьку організацію Народної партії України. Від нього дізнаємося і про те, як литвинівці долатимуть ключову кризу – відсутність довіри до влади і держави.

«Ножиці»… нерівності

– Михайле Васильовичу, все ж найперші запитання про пенсії. Тим паче, що майже третина мешканців краю вже переступила її віковий ценз…

– Коли бути точним, то на обліку перебуває 236,8 тисячі пенсіонерів, з яких 7600 – «військових». І от для усієї цієї кількості людей ми провели торік 16 масштабних перерахунків пенсій за 37-а законами. І саме у 2008-му зробили наступні кроки до пенсійної реформи, тобто почали по-новому оцінювати трудовий стаж: чим довше працював – тим більша пенсія. Але відтак певні непродумані кроки знівелювали реформу. Зокрема, до зрівняйлівки призвело рішення про мінімальний розмір пенсійного забезпечення без достатнього стажу.

– Скільки потрібно грошей, щоби забезпечити протягом року буковинських пенсіонерів?

– Витрати на це становлять 2,12 млрд. грн. З них майже 66% – за рахунок області. Решта – з бюджету Пенсійного фонду і держбюджету. Зауважу також, що план за доходами торік ми виконали на 102,3%, з перевиконанням прожили й січень. Завдяки цьому, маємо в запасі понад 23 мільйони гривень. Удалося нам також майже на 51% ліквідувати неплатежі в сумі до однієї тисячі гривень та на 1,1 млн. грн знизити недоїмку по внесках.

Суттєво зріс розмір пенсійного забезпеченння: на 38% порівняно з попереднім, 2007-м роком. У структурі витрат теж є позитивні зміни.

– Які саме? Та й що це, зрештою, означає?

– Мінімальна пенсія нарешті практично перевищила прожитковий мінімум. Якщо станом на 1 січня 2008 року 83% усіх буковинських пенсіонерів отримували за місяць 470 грн і більше, то вже на 1 січня цього року таких, чиї пенсії перевищували мінімум у 545 грн, уже було 98,95%.

– Який найбільший розмір пенсії і хто такі в нашій області отримує?

– 15 тисяч і більше мають народні депутати.

– Кількість людей, які мають найвищі і найнижчі пенсії?

– 1500 буковинських пенсіонерів отримують менше 545 гривень, а понад 1500 гривень пенсії мають 7500 осіб. Серед останніх і ті, в яких по 15 тис. грн.

– А якщо визначити «середню температуру по лікарні»? Тобто, хотілося б дізнатися, якою була б середня пенсія у тих 7500 буковинців, які отримують понад 1500 грн?

– Середня пенсія в цієї категорії пенсіонерів становить 2018 грн.

«Конвертована» гривня

– Попри те, що плани нині виконуються, в чому основна проблема?

– Від другої половини 2008 року простежується тенденція до мінімізації зарплати. Роботодавці зменшили на 2300 кількість робочих місць.

На Буковині проживає 376 тисяч працездатного населення. З них 239 тисяч – зареєстровані у ПФУ. Різниця у 137 тисяч – це ті особи, які працюють, але нічого не сплачують до Пенсійного фонду.

Аналізуючи ситуацію, мушу сказати, що тільки Хотинський район не забезпечує плани надходжень. І саме там прослідковується свідома мінімізація й тінізація оплати праці. Бо статистика фіксує нарощування валових показників у виробництві району, а надходження до Пенсійного фонду падають. Цією ситуацією повинні зайнятися правоохоронні органи!

– А якщо працівник знає, що він не заробляє на пенсію, бо роботодавець виплачує йому тільки половину мінімальної зарплати, а решту дає «у конверті», і таким чином за рік він матиме лише півроку стажу, то до кого йому звертатися?

– Спочатку до свого роботодавця. Коли той не реагує на прохання легально видавати зарплату, варто звернутися по допомогу до прокуратури, інспекції праці або податкової міліції. Бо це в інтересах працівника, інакше він втратить як у пенсійному стажі, так і в розмірі пенсії.

– Михайле Васильовичу, порівнюєш цифри працездатного і непрацездатного населення Буковини і, коли відверто, стає моторошно. В Україні загалом теж ситуація не краща. Чи є вихід? Багато розмов останнім часом ведеться про підвищення пенсійного віку…

– Я категоричний противник цього, які і загалом Народна партія України. Для такого кроку не маємо морального права. Адже середній вік чоловіків у нас становить 63 роки, а жінок – 75! Щоби підняти пенсійний ценз, треба спочатку кардинально змінити ситуацію убік поліпшення здоров’я нації. А нам до цього ще ой як далеко!

До 2020 року в Україні на 1 працездатну особу припадатиме 1,5 і більше пенсіонерів.

Тому єдиний вихід вбачаю у запровадженні єдиного соціального внеску та накопичувальної системи. І, хоча Президент наклав на цей Закон вето, та Верховна Рада, безперечно, внесе до нього певні корективи і, сподіваюся, від 1 січня 2010 року він стане чинним.

– Що змінить цей Закон? Які проблеми вирішить?

– Він дозволить розпочати другий етап пенсійної реформи, тобто запровадить накопичувальну систему. Крім того, єдиний соціальний внесок заощадить час підприємців і гроші платників податків. Сьогодні, як відомо, гроші із зарплати відраховуються до 4 різних фондів (соцстрахування і тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків, безробіття тощо). Разом ці відрахування становлять 37% від нарахованої заробітної плати.

Пропонується ж зменшити цю цифру, тобто, єдиний соціальний внесок, до 30%. Але держава цього не помітить, бо отримає велику економію на скороченні величезних штатів усіх цих фондів, утримання приміщень тощо. Та й суб’єктам господарювання буде полегшенння: замість щомісячних 4 платіжок, 4 звітів – один папірець. Одне слово, комплекс позитивних ефектів!

– Цікаво, а чи здійснюють пенсійні внески ті, хто нині працюють за кордоном?

– За минулий рік зробили внески до Пенсійного фонду за себе 239 осіб. До речі, Україна підписала 14, це крім країн СНД, міждержавних угод, які в майбутньому забезпечать пенсією осіб, які працювали в тих країнах. Про таку співпрацю ведуться перемовини з Італією та Португалією. Приміром, зараз повертається чимало краян, які мешкали в Литві та Естонії. Тож вони без проблем отримують у нас пенсії.

Пенсіонерів дістали?

Але, скажімо, ті, хто виїжджають до США, мають право отримати пенсію наперед лише за 6 місяців. І поновити її виплату можуть тільки після повернення зі Штатів, але за умови, що перебування там тривало не більше 3-х років і вони повертають собі українське громадянство.

– Але ж це несправедливо! Люди відпрацювали, заробили пенсію, а держава їх позбавляє чесно заробленого? Жодної взаємності в неї з громадянами…

– На жаль, це залежить не від нас, а від міждержавних стосунків, дипломатії. Україна – молода держава, тому й маємо проблеми зростання.
Але мушу навести й приклади того, як інколи не вельми чесно поводяться наші пенсіонери: зростають зловживання з їхнього боку. Якщо станом на 1 січня 2008 року було зафіксовано 49,4%,зловживань, то вже на 1 грудня 2008-го – 70,2%.

– У чому вони проявляються?

– Як правило, подача неправдивої інформації для нарахуванння пенсій. Люди чомусь не хочуть усвідомити, що Пенсійний фонд уже давно має базу даних персоніфікованого обліку з інформацією про кожну людину, яка працює, про її щомісячні заробітки, підробітки, винагороди тощо. Щоправда, коли працівнник отримує платню у «конвертованій» валюті, себто «у конверті», він не може розраховувати на те, що ці гроші пройдуть через персоніфікований облік. Іншими словами, вони не вплинуть ні на розмір його пенсії, ні на стаж.

Торік до органів прокуратури було подано 14 матеріалів на загальну суму 189 тис. грн за подання недостовірних відомостей з боку пенсіонерів і відкрито 13 кримінальних справ на керівників підприємств за порушення законодавства з платежів і довідок.

Ще одне стандартне порушення стосується пенсіонерів, які працюють. Таких у нас нині 34 тисячі. Але дехто з них приховує це, особливо ж військові, які часто йдуть на пенсію у 38 років.

– Пріоритети Пенсійного фонду на 2009 рік?

– Їх кілька. Серед основних – своєчасна й повна виплата пенсій, підготовка до єдиного соціального внеску, покращення якості обслуговування. Ще торік ми запровадили нову форму надання консультацій з питань пенсійного забезпеченння, облаштувавши мережі консультативних пунктів у філіях Ощадбанку. У Новодністровську та селі Клішківці Хотинського району почали діяти сектори відділів пенсійного забезпечення, де двічі на тиждень здійснюється прийом документів на призначення чи перерахунки пенсій.

Для заощадження коштів залучаємо пенсіонерів до користування банківськими установами. Сьогодні вже 31%, тобто майже 74 тисячі пенсіонерів обслуговуються у банках. Таким чином ми заощадили майже 7 млн. грн.

Дехто з політиків звинувачує ПФУ у незбалансованості бюджету. Та, щоби збалансувати 6 млрд. грн, яких бракує, потрібно закласти їх до Держбюджету. Натомість довкола тільки й розмов про кризу.

«Головна небезпека для України – її влада»

–А що, до речі, кажуть про кризу литвинівці?

– Криза – це не тільки біда. Це ще й час для прийняття рішень, перегляду можливостей та відповідного швидкого реагуванння.
Як зауважує Володимр Литвин – і з ним важко не погодитися – у нас криза не лише фінансова і політична. Ключовою в нас є криза довіри до влади і до держави. І якщо її не подолаємо, то нічого не зможемо зробити. Тільки правда й прагматичні дії, реальні кроки зроблять людей співучасниками непростої, великої роботи.

– Але ж нині дуже важко переконати людей у тому, що нашим політикам потрібне ще щось, окрім грошей і влади.

– Так, недарма під час візиту до Брюселю Володимир Литвин визнав, що головна небезпека для України – її влада.

– Готуючись до розмови з Вами, переглядала матеріали сайту Народної партії України і знайшла там вислів Володимира Михайловича, який стовідсотково поділяю: «Дивлячись на те, що відбувається в країні, у взаєминах політиків, доходжу висновку, що нашим політикам, вибачте за грубість, глибоко наплювати, що про них думають люди не лише в державі, а й за її межами. Ми ж уже виставили Україну на посміховисько публічним з’ясовуванням стосунків між собою. Та це нині ще півбіди. Гірше, що українських політиків використовують для просування інтересів тієї чи іншої країни»…

– Якось під час розмови з Володимиром Михайловичем, почув від нього зізнання, що він, коли розглядає пропозиції до роботи парламенту на чергову сесію, вимушений констатувати: тисяча сто законів є, але немає в них цілісного уявлення й підходу до проблем. Як і чіткої відповіді, що ж їхнє ухвалення нам дасть.

Я за фахом економіст. Тож зізнаюсь, що і мені подібне спадало на думку. Загалом наслідки такого керування більш ніж сумні. На глибоке переконаннння Литвина, і я в цьому його підтримую, оті квотні принципи формування влади призвели до того, що ми сьогодні вже не маємо державних інститутів, які працювали б. Зрештою, в усіх органах влади, побудованих на квотному принципі, виникають проблеми. Хоча все дуже просто: на кожному керівному місці має бути професіонал і патріот.

А подивіться, що робиться у нас в області! Маємо цілу армію тимчасових виконувачів або по двоє призначених на одне крісло! Та дерибан державних коштів нікого не муляє, головне, вчасно потрапити на ток-шоу! А щоби все це змінити, треба принаймні змінити виборчу систему.

— Як? Повернутися до мажоритарки?

— Хоча б перейти до відкритих списків. Щоби виборці голосували за конкретних людей від тієї чи іншої політичної сили. Щоправда, зробити такий парламент працездатним можна, лише володіючи великим мистецтвом. Сьогодні ж, за словами Литвина, а йому з крісла голови Верховної Ради видніше, усі рішення приймають лідери фракцій. І які б аргументи не викладав спікер, при голосуванні сигнал рукою подасть одна людина й жодні переконання та аргументи не спрацюють.

Якщо ми невдовзі не перейдемо до нової якості, то просто загинемо. Без загальної відповідальності про Україну невдовзі можна буде говорити в минулому часі.

Розчаровують політики, а не народ

– Утім, уже зараз немає ні влади, ні надії, до кого звернутися, дочекатися захисту. Люди в розпачі, вони зневірені в собі й у державі. Чи вбачаєте у чомусь оптимізм? Окрім того, що невдовзі падати буде нікуди, бо досягнемо дна…

– Під час зустрічі з Генеральним секретарем Ради ЄС Хав’єром Соланою, спікер Володимир Литвин зауважив, що український парламент працює і завдяки йому наростання політичної кризи було певним чином загальмоване. За його словами, саме парламент, попри політичні розбіжності та різні позиції фракцій, має стати запорукою стабільності в Україні та забезпечити її майбутнє. «Мусить існувати інститут, який говоритиме мовою тривог, надій і сподівань людей. Таким інститутом має стати Верховна Рада. Це не утопія, а реальність. Іншого виходу у нас немає», – зазначив спікер українського парламенту Володимир Литвин у Брюсселі. При цьому, він висловив переконання, що примирити та консолідувати основних політичних гравців української політики – неможливо і нереально. Принаймні до виборів президента, що мають відбутися на початку наступного року.

Тому своє завдання лідер партії та лідер українського парламенту бачить у тому, щоби примусити українську владу, весь український політикум жити за принципами, визначеними Конституцією України, забезпечувати неухильне її дотримання, прогнозованість і сталість розвитку країни як мінімум до січня 2010 року. Щоправда, коли влада не схаменеться, то Народна партія готова до довчасних виборів – парламентських і президентських.

– Це мені нагадує ситуацію 2004-го року, коли український парламент продемонстрував свої найкращі якості під час осінньої кризи, за якою спостерігав увесь світ…

– Згоден, тоді єдиний законодавчий орган став взірцем відповідальності. І сьогодні Литвин хоче перетворити парламент на центр політичного життя. Разом з тим, він, звертаючись до європарламентарів, закликав їх не переносити розчарування у політиках на розчарування в українському народові.

І я переконаний, що українці дадуть собі раду. Зрештою, не треба забувати, що Україна – велика країна, і процеси в ній відбиваються на всій Європі. На переконання голови Народної Партії, європейцям треба заохочувати і підтримувати українське суспільство, яке буде «підтягувати» за собою українських політиків.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Криза довіри владі України спершу з'явиться на Медіа-Версії.