Архивы споживачі - Медіа-Версії

Кабмін скасував обов’язкове ведення підприємствами Книги відгуків та пропозицій споживачів

Сергій Паламар — Wed, 06 Mar 2019 11:15:36 +0000

Кабінет міністрів своїм рішенням 6 березня скасував обов’язкове ведення підприємствами Книги відгуків та пропозицій споживачів. В уряді очікують, що це дозволить бізнесу щороку заощаджувати до 125 мільйонів гривень.

Крім цього, Кабмін скасував низку інших застарілих регулятивних актів.

Загальна сума економії бізнесу від скасування таких актів має скласти до 1 мільярда гривень щороку.

В уряді пояснили, що існування книги скарг наразі є невиправданим, адже часто підприємці просто не перевіряють записи у цих книгах. У Кабміні вважають, що набагато ефективнішим є спілкування споживача з продавцем через електронну пошту.

Із пропозицією скасувати Книгу відгуків ще у вересні 2018 року виступило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Там пояснили, що вимога щодо ведення Книги відгуків створює тиск на бізнес. Підприємці змушені витрачати чимало грошей на організацію виконання вимог: встановлення відповідального за ведення книги, забезпечення щоквартальної перевірки ведення книги, розгляд звернень, зберігання листів, підготовку звітів.

Ще одним з недоліків Книги відгуків називали те, що люди повинні вказувати персональні дані у своїх записах до книги. Оскільки доступ до цього книги має кожен, персональні дані можуть бути використані шахраями.

Для чого в Україні були Книги відгуків та пропозицій? Книга повинна була захистити права споживачів і бути у всіх місцях, де продають товари вроздріб чи надають послуги. Лежати вона мала в куточку споживача, на видному місці. Передбачалося, що людина може внести до книги свої скарги, зауваження чи просто відгуки. При цьому ніхто не мав права вимагати в людини пояснення чи надання бодай якихось документів. Хочеш поскаржитись – бери ручку і пиши.

Після того, як у книзі з’явиться запис, керівництво, приміром, магазину повинно було протягом 7 днів розглянути скаргу і поряд написати, що зроблено. А крім цього – надіслати письмову відповідь споживачу на адресу, яку він зазначив.

Якщо підприємець не реагував на запис, а до нього приходила перевірка і виявляла це, йому загрожував штраф у 17 гривень.

Запис Кабмін скасував обов’язкове ведення підприємствами Книги відгуків та пропозицій споживачів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Споживачам обленерго з релігійними переконаннями: не такий страшний код…

Сергій Паламар — Sun, 17 Feb 2019 22:00:23 +0000

У зверненнях до обленерго громадяни з релігійними переконаннями відмовляються підписувати заяви-приєднання до умов договору про розподіл та постачанняелектроенергії в частині надання дозволу на обробку персональних даних, зокрема присвоєння ЕІС-коду точці комерційного обліку.Хоча вимоги щодо комерційного обліку електричної енергії жодним чином не порушують права споживачів та їхні релігійні переконання.

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на офіційному сайті розмістила відповідне роз’яснення.

Зокрема, зазначається:

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Законом.

11 червня 2017 рокуухвалено Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон), яким змінені засади регулювання відносин між споживачами електричної енергії (фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) таелектропостачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до положень ч.2 ст. 2 Закону затверджено:

постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 – Кодекс систем розподілу (КСР),

постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року№ 312 – Правила роздрібного ринку(ПРРЕЕ),

постановою НКРЕКП від 14березня 2018 року№ 311 – Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі – ККО), – які регулюють головні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та відносини між ними.

Невід’ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є, зокрема, паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 5 ПРРЕЕ у паспорті точки розподілу обов’язково зазначається енергетичний ідентифікаційний код точки розподілу.

ЕІС-кодприсвоюється точці комерційного обліку, а не людині – споживачу.

У юридичного споживача таких точок може кілька. У деяких побутових споживачів за однією точкою іноді теж буває по два лічильника. Тому номер присвоюється саме точці комерційного обліку, так само, як, наприклад, номер лічильника.

Таким чином, присвоєння унікального ЕІС-коду точці комерційного обліку електричної енергії є систематизацією діяльності з розподілу електричної енергії.

Водночас, положеннями пункту 2.1.2 розділу ІІ ПРРЕЕ визначено, що оператор системи зобов’язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Відповідно до положень пункту 2.1.6 розділу ІІ ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об’єкт.

Згідно із законом, не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Прес-служба АТ «Чернівціобленерго»

Запис Споживачам обленерго з релігійними переконаннями: не такий страшний код… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для українців газ став найдорожчим у Європі

Ясницька Валерія — Mon, 09 Jul 2018 11:47:52 +0000

Blue gas flame on the hob close up

З урахуванням купівельної спроможності населення, природний газ в Україні – найдорожчий в Європі. Кількість газу, яку можна було придбати в Україні за мінімальну зарплату, не дотягує навіть до нижньої планки середнього діапазону споживання газу населенням у ЄС.

Таку інформацію повідомив генеральний директор ТОВ “Нафтогазбудінформатика” Леонід Уніговський, пише DT.UA.

Мінімальна зарплата в Україні – найнижча в Європі. Вона майже втричі нижча, ніж навіть у Сербії.

“Розрахунки для першого кварталу 2018-го дають значення мінімальної зарплати у 111 євро. Таким чином, кількість газу, яку можна було придбати в Україні за мінімальну зарплату (459 кубометрів), не дотягує навіть до нижньої планки середнього діапазону споживання газу населенням у ЄС (525-5250 кубометрів на рік)”, – пояснив експерт.

В Україні підготували новий варіант формули розрахунку тарифу на газ для населення. Цього вимагає Міжнародний валютний фонд у рамках програми макрофінансової допомоги.

Запис Для українців газ став найдорожчим у Європі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1 червня дорожчає газ

Сергій Паламар — Mon, 21 May 2018 20:03:56 +0000

З 1 червня ціна на газ для промислових споживачів зросте на 8,9%. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Газ стане дорожчим на 8,9% (на 810 грн) порівняно з квітнем – до 9952,8 грн за 1 тис. куб. м (з ПДВ).

Ціна актуальна для споживачів, які закуповують газ за передоплатою обсягом понад 50 тис. куб. м на місяць за умови відсутності боргів перед компанією і для 100%-х «дочок» НАК.

Для інших покупців ціна в наступному місяці зросте на 8,5% (на 852 грн) – до 10 тис. 893,6 грн за 1 тис. куб. м (з ПДВ).

Додамо, в Україні з 1 жовтня 2015 року в країні скасовано державне регулювання цін на газ для всіх категорій споживачів, крім населення і ТКЕ для потреб населення.

З цього часу «Нафтогаз України» поставляє газ промисловим споживачам, бюджетним організаціям та іншим суб’єктам господарювання на ринкових умовах.

Запис Від 1 червня дорожчає газ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прогнозна оптова ринкова ціна на електроенергію у 2018 році зросте на 16,2%

Сергій Паламар — Thu, 28 Dec 2017 19:42:03 +0000

Відповідне рішення було прийнято сьогодні на засіданні Національної комісії, осуществяется державне регулювання енергетики і комунальних послуг, пише Економічна правда.
Підвищення ціни буде проходити в два етапи: з 1 січня 2018 року вона збільшиться на 9,5%, а з 1 квітня – ще на 6,1%.
Згідно з проектом рішення, зростання оптової ринкової ціни обумовлено інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також підвищенням цін на газ на 16,7% і вугілля (на 38,3%), ціна якого розраховується на основі європейського індексу з урахуванням доставки в Україну (так звана формула “Роттердам+”).
Зокрема, в ОРЦ врахована індикативна ціна вугілля, визначена на підставі середньої ціни на європейському ринку за період грудень 2016 року – листопад 2017 року, на рівні 83,08 долара за тонну, що на 25,8% або на 17,04 долара вище ціни, закладеної в ОРЦ на 2017 рік.
Крім того, вартість транспортування вугілля, визначена на підставі середньої вартості доставки вугілля з портів Амстердам – Роттердам – Антверпен в українські порти, становила 12,21 долара за тонну (середня ставка фрахту) і 7,02 долара за тонну (середня ставка перевантаження). Зазначена середня ставка фрахту на 24,1% або на 2,37 долара за тонну вища врахованої в ОРЦ на 2017 рік.
Нагадаємо, ОРЦ впливає на встановлення тарифів на електроенергію для промислових споживачів.
Як повідомлялося, таке рішення може принести додатково 10 мільярдів гривень ДТЕК Ріната Ахметова.

Запис Прогнозна оптова ринкова ціна на електроенергію у 2018 році зросте на 16,2% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чи зможуть українські пацієнти купувати ліки?

Lida — Thu, 24 Apr 2014 07:02:22 +0000

Якщо одужає аптечний ринок в Україні – так

Є всі підстави бути оптимістами щодо аптечного бізнесу. Та за однієї умови – якщо вистоїть Україна.

Не аптечний колапс, а різночитання законів?!

Два тижні тому, від 1 квітня, в Україні запроваджений ПДВ на ліки. І, попри те, що такий податок існує практично в усіх країнах Європи, а в Україні прийнята найнижча з можливих його ставок – 7%, фармацевтичний ринок упав у колапс приблизно на тиждень. Але його відчули ті, хто потребують знеболення щодня, – онкохворі. А все через різночитання прийнятого закону про ПДВ на ліки: митниця зрозуміла, що надходження ліків з-за кордону обкладається 20-відсотковим ПДВ. Поки з’ясовували та очікували роз’яснень від законодавців і уряду, виник давно вже призабутий дефіцит ліків – імпортних. Сьогодні дефіциту начебто й немає, але всі ліки – як імпортні, так і вітчизняні (адже виробляються переважно з імпортної сировини) подорожчали практично на третину. Ціни зростають і далі – через девальвацію гривні.

Як можуть вирівняти ситуацію держава і ринок, «Версії» дізнавалися у представників аптечного бізнесу Буковини.

Шлях до покращення – нові закони

Начальник відділу фармацевтичного супроводу обласної комунальної установи «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, інженерно-технічного і фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров’я» Департаменту охорони здоров’я ОДА Геннадій АДЖИГІТОВ:

– У Чернівецькій області діє 211 суб’єктів підприємницької діяльності – аптек різної форми власності, з них – 36 (17,06%) комунальних. Порівняно з 2013-м, останніх стало менше. За 2013 рік усі аптеки реалізували ліків на суму 650 млн. грн. І частка комунальних аптек в обсягу реалізації – 11,8%. Хоча вони і є власністю органів самоврядування, аптеки не отримують фінансової допомоги від громади. Єдине послаблення для них – менша орендна плата, якщо вони розташовані у приміщеннях комунальної власності. Разом з тим, вони менш конкурентоспроможні, оскільки: *конкурують з фізичними особами-підприємцями (ті оподатковуються за спрощеною системою), *виконують соціальні функції, *мають ліцензії на продаж наркотичних засобів і на виготовлення ліків (що передбачає посилені засоби охорони, зберігання ліків – тобто додаткові накладні витрати).

Оскільки аптечний бізнес напряму пов’язаний із добробутом населення, а добробут через девальвацію гривні уже знизився, – мережа комунальних аптек разом з іншими від цих перипетій теж має певні втрати. І через запровадження ПДВ, і через подорожчання долара. Деякі групи ліків зросли в ціні на 15-20%, у середньому відзначається подорожчання на 30%. Очікується спад продажів через інфляцію та зменшення покупної спроможності – до стабілізації гривні.

Шляхи покращення для фармацевтичної галузі вбачаю в таких діях: 1) зведення до одного чотирьох наявних переліків ліків, які підпадають під регульовані ціни; 2) запровадження європейських підходів до формування ціни на лікарський засіб – так звані референтні ціни. Вони вже були застосовані у пілотному проекті щодо ліків від гіпертонії – і ціни на них знизилися на 14%ю На область було виділено 3 млн. 740 тис. грн. на ці ліки – і на таку суму хворі менше заплатили за ліки; 3) передбачити реімбурсацію (відшкодування за споживання життєво важливих препаратів у негоспітальному сегменті); 4) державне фінансування безплатних для хворих ліків у повному обсязі, передбачення фінансів не лише на утримання галузі, а й на медикаментозну допомогу пацієнтам (не менше 6% ВВП); 5) скасування норми перереєстрації лікарського засобу щоп’ять років (перереєстрація означає не лише додаткові кошти, які закладаються в ціну, а й тимчасове – на період перереєстрації – зникнення цих ліків з полиць аптек). До речі, у парламенті вже зареєстрований проект закону про безстрокову ресєтрацію на ліки, як це відбувається в країнах ЄС.

Фіскальний чек – певне убезпечення споживача

Генеральний директор медико-фармацевтичної компанії «ВАКО» Микола МИХАЙЛОВ:

– Запровадження ПДВ на ліки в розмірі 7% не є катастрофою, це європейська практика, навіть у Росії запроваджений від 2002-го цей податок. Після внесення поправок до закону і уточнення, що імпортні ліки є не «надходженням», а – «ввезенням» (на яке передбачається ПДВ 7%, а не 20%, як наполягала митниця), тижнева проблема з призупиненням поставок ліків до аптек зникла. Звісно, що під здорожчання потрапляють не лише імпортні ліки, а й наші, оскільки 80% вітчизняних ліків виробляються з іноземної сировини. Але здорожчання через ПДВ – незначне. Адже цей податок платить не виробник, а постачальник ліків. Оптові компанії можуть купувати ліки у виробника і передавати аптекам напряму або через інших оптовиків. Запровадження ПДВ при кожному наступному продажу призведе до того, що вторинний ринок поступово відійде. Відчутнішими є стрибки цін, залежні від стрибків долара. Та з першим же траншем допомоги від МВФ стабілізуються як курс національної валюти, так і ціни.

Відтак не бачу катастрофи ні для аптечного бізнесу, ні для споживача. Хоча, звісно, від цигарок і алкоголю відмовитися можна, а від ліків – ні. Тож відвідувач аптеки має бути ознайомлений з усією ціновою пропозицією тієї категорії ліків, яка його цікавить. Адже лікар призначає не конкретний препарат – він призначає діючу речовину, зазначаючи назву та дозу. А далі вже фармацевт або провізор пропонують ліки на вибір.

Значна підтримка пацієнтам надавалася в результаті запровадження пілотного проекту з реімбурсації ліків проти гіпертонії. Це означало, що пацієнт викуповує ліки практично за собівартістю, а держава відшкодовує аптеці різницю. Торік в області було куплено за таким проектом ліків на 740 тис. грн. Тобто люди купили ліків на 740 тисяч дешевше! Сподіваємося, що цей проект, а також інші, які були в планах керівництва галузі (інсулін для хворих на цукровий діабет і ліки проти ВІЛ/СНІДу), будуть запроваджуватися й надалі.

Певні бізнесові труднощі мають компанії, що працюють «по-білому» – тобто офіційно, зі сплатою державі всіх податків. Адже більшість аптечних мереж не є платниками ПДВ. Це легко встановити, якщо подивитися на виданий вам після купівлі чек. Якщо це фіскальний чек, компанія несе повну відповідальність за проданий вам товар. Коли ж чек не фіскальний, то касовий апарат не зареєстрований у податковій і вам можуть продати що завгодно і без жодної відповідальності. Ще гірше, коли вам взагалі не видадуть чек на покупку: такі ліки купувати не можна. Наш споживач має чітко орієнтуватися: де купує, за якою ціною і в кого. Для уникнення таких ситуацій потрібно змінити закон. Усі підакцизні товари мають продаватися тільки через касовий апарат.

У нашій компанії кожна упаковка ліків має серію, термін придатності. На кожну з них ми маємо сертифікат. Працюємо з 280 постачальниками, маємо 160 співробітників. Надаємо послуги в 28 аптеках і аптечних пунктах. За даними статистичного управління, посідаємо в Україні 10-те місце.

Думка з приводу

Фальсифіковані ліки – це те, чого, мабуть, найбільше боїться український споживач. І це зрозуміло, бо коли у пігулках замість діючої речовини – крейда, а в ампулах – звичайнісінька дистильована вода, – результат лікування не важко передбачити. На жаль, фіскальний чек – лише певна, та не стовідсоткова убезпеченість від обману. Бо, як пояснили нам спеціалісти, що обслуговують касові апарати, існує їхня стара модифікація, яка видає запис «фіскальний чек», хоча насправді цей апарат належним чином не облікований.

Як тепер нам бачиться, автори законопроекту із запровадження ПДВ на ліки орієнтувалися насамперед не на наповнення бюджету, а саме на підтримку споживача. Адже «відмирання» вторинного ринку ліків мало би призвести до зниження цін на них. На це можна буде сподіватися, якщо зупиниться девальвація гривні. Якщо буде транш від МВФ. Якщо буде цей уряд. Цієї України.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Чи зможуть українські пацієнти купувати ліки? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Споживач завжди має рацію

Lida — Thu, 27 Mar 2014 09:22:02 +0000

Та прогалини в українському законодавстві спростовують цю аксіому…

– Кожен 4-ий зі 113-ти відібраних торік для лабораторного аналізу зразків товару – а це були продукти харчування, взуття, меблі, засоби побутової хімії тощо – не відповідав нормам закону, – повідомив Петро ПРОДАН, начальник Чернівецької інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області під час прес-конференції. Недарма ж, за даними Харківського інституту соціальних досліджень, кожний 3-ій громадянин України стикається з порушеннями його прав як споживача.

Трохи історії

15 березня 1962 року, коли Президент США Джон Кеннеді проголосив на засіданні Конгресу 4 основних права споживача – на безпеку, на поінформованість, на вибір та право бути почутим – стало днем солідарності споживачів і споживчих організацій. Україна першою серед країн союзу незалежних держав у 1991 році прийняла закон «Про захист прав споживачів».

За 2013 рік Чернівецька інспекція перевірила 437 суб’єктів господарювання різних форм власності. Загалом перевіркою було охоплено товарів, робіт і послуг майже на 2,5 млн., і більше ніж на 700 тис. грн. товару було знято з реалізації, бо вони не відповідали нормативним документам. Фінансових санкцій застосували майже на 800 тис. грн. До бюджету направлено півмільйона гривень. При чому, наголосив начальник, їхня Інспекція – найменша в Україні.

– Ми є територіальним органом центрального органу влади, – зауважив Петро Дмитрович. – Основним нашим завданням є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до наданих повноважень, Інспекція перевіряє суб’єкти господарювання у сфері торгівлі, послуг, ресторанного господарства на якість продукції, дотримання обов’язкових умов щодо безпеки продукції, а також, дотримання, власне, самих правил торгівлі та обслуговування населення.

Керівник Інспекції наголосив, що об’єктом їхньої діяльності є споживач, а головна мета – захист його інтересів. Тільки торік попереджено 1874 порушення законодавства про захист прав споживачів. Бо крім того, що Інспекція здійснює перевірки, їй надане право відбирати і досліджувати на предмет якості зразки продукції і товарів. Однак на аналізи бракує коштів. Тому за минулий рік відібрали лише 113 зразків для проведення лабораторних досліджень. І кожен 4-ий з них не відповідав вимогам закону.

На Інспекцію віднедавна поклали також завдання здійснювати державний ринковий нагляд. «Це новий напрям нашої діяльності, його мета – виявлення товарів, що потрапляють на ринок без національних маркованих знаків, – каже чиновник. – Уже торік ми провели 142 перевірки і в 92-х з них знайшли порушення. Серед основних – відсутність національного знаку відповідності та неналежне маркування продукції. До суб’єктів господарювання, які допустили в обіг цей товар, було накладено санкцій сумою у понад 300 тис. грн. Та пріоритетною для нас є робота зі зверненнями громадян, – додав пан Продан. – За минулий рік до Інспекції звернулося 429 осіб. І скарги 380 них були задоволені. Такими чином, споживачам повернули понад 314 тис. грн. за неякісні товари, роботи та послуги. Це один із найкращих показників в Україні», – радіє начальник.

Для інформування споживачів в Інспекції щоденно працює телефон гарячої лінії: (0372) 52-72-02 та телефон довіри: (0372) 51-33-89. Особистий прийом громадян ведеться щоденно.

– Підбиваючи підсумки минулого року, ми виділяємо суб’єкти господарювання, до яких ми неодноразово застосовували санкції, – наголосив Петро Дмитрович. – Та їх це не вчить. Відтак я пропоную журналістам вивчити громадську думку, провівши опитування серед громадян міста: чи хотіли б вони знати прізвища недобросовісних підприємців.

Від редакції: «Версії» одразу ж відгукнулись на це. Тож тепер з нетерпінням чекатимемо на оприлюднення «чорного списку» підприємців.

Опитування

Лілія, 19 років, студентка:

– Звісно, треба оприлюднювати чорний список підприємців. Щоби ми знали, до кого більше не звертатися. Якщо чесно, то я навіть не знала про існування Інспекції. Та на гачок недобросовісних підприємців потрапляла. Якось у продуктовому купила зіпсований пиріжок. Грошей-то не шкода, а от шлунок після того підірвала. Тож тут і думати нема про що. Треба негайно оприлюднювати так званий «чорний список» недбальців

Василь, 63 роки, пенсіонер:

– Тут і без опитування все зрозуміло: такий список треба друкувати, приміром, у вашій газеті та оголосити по місцевих каналах. Чого ці гади повинні наживатися на наших гаманцях і труїти нас, якщо не їжею то зіпсованими товарами побутової хімії чи побутовою технікою. А про роботу Інспекції знаю, було що й звертався.

Віталій, 25 років, безробітний:

– Я впевнений, що жоден із опитуваних не заперечив потребу у друкуванні «чорного списку» підприємців. Усіх без винятку треба назвати. Щоби ми як споживачі знали їх, як то кажуть, в обличчя. Я не хочу сам труїтися тими продуктами, і звісно не маю бажання труїти свою сім’ю. Тож із радістю почитав би цей «чорний список». Про інспекцію знаю та жодного разу до неї не звертався, хоча потреба виникала неодноразово.

А тепер – про найголовніше

Керівник Інспекції п. Продан про прогалини законодавства, які нівелюють роботу державного органу:

– Перед початком перевірки суб’єктів господарювання ми повинні попередньо повідомити їм про це за 10 днів, – пояснює начальник. – Що це означає? З одного боку, ми даємо час і право суб’єкту господарювання на наведення порядку в його справах. Він навіть може прийти до Інспекції за консультацією. Та з іншого, – працівники Інспекції втрачають в оперативності. Існує ще один складний момент: споживач звертається до нас із заявою про порушення його прав. Але Інспекція не має права йти одразу ж на перевірку, а мусить відправити заяву споживача до Держспоживінспекції України – й уже звідти отримати дозвіл на перевірку. Тільки тоді можемо без офіційного повідомлення йти до суб’єкта господарювання з перевіркою. Та й тут є своє «але». По-перше, минає час і коли працівники приходять до підприємця, вони вже не бачать тих недоліків, на які скаржився споживач. Чому? Бо коли споживач вказав, що купив прострочене масло, то через 10 днів того масла вони там не знайдуть. По-друге, Інспекція не має грошей, тож і відібрати зразки з тієї партії товару, з якої споживачеві було продано неякісний товар, вони теж не мають можливості.

Та, незважаючи на це, варто пам’ятати, що, незалежно від віку, статі, соціального статусу, ми всі є споживачами, бо набуваємо цих прав від моменту народження і до останніх днів свого життя. Тож, якщо ваші споживацькі права були порушені, сміливо звертайтеся до Інспекції.

Адреса та телефони Інспекції:

58002

м. Чернівці, вул. Ватутіна, 6

веб-сайт: http://www.dsi.cv.ua/
E-mail: chuzps@ukr.net
тел./факс: (0372) 55-31-89, 52-72-02
тел. (0372) 52-72-02

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Споживач завжди має рацію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Чернівціводоканал» візьме мільйон гривень кредиту.

Lida — Thu, 27 Feb 2014 14:45:29 +0000

Про це повідомив перший заступник начальника КП «Чернівціводоканал» Тарас Бабух. Кошти спрямують на погашення боргів підприємства за електроенергію. Водоканал сподівається й на зростання надходжень від споживачів. Зокрема, від 1 березня зростуть тарифи на водопостачання для бюджетних установ та інших організацій, крім населення.

Запис «Чернівціводоканал» візьме мільйон гривень кредиту. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Історія двох котів: перший – слухає та їсть, а другий – мишей не ловить

Lida — Thu, 10 Oct 2013 14:25:08 +0000

Обленерго не дотримується законодавства, а регіональне представництво НКРЕ закриває на це очі. Як наслідок, споживачам не повертають незаконно cтягнуті з них штрафи

Чи не найулюбленіша забавка «Чернівціобленерго» – штрафувати. Щоби перетікали грошики з кишені бідаки-споживача до товстосума-монополіста. А ще вони люблять відключати людей і підприємців від електроенергії, а потім брати кошти за підключення. Мені – і як споживачу-пенсіонеру, і як громадянину – нарешті набридло таке свавілля ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» і я поїхала до Києва в НКРЕ.

А там мені передали до рук Постанову НКРЕ від 14 березня 2013 р. №253, яка вказує на те, що наше Обленерго порушує, цитую, «Ліцензійні умови з постачання електроенергії та Ліцензійні умови з передачі електроенергії в частині дотримання законодавства та інших нормативних документів, зокрема, Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабміну України від 26.07.1999 р. № 1357 (із змінами, далі – ПКЕЕН) та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 14.05.2006 р. № 562 (далі – Методика)».

Якщо казати простіше, то це означає, що накласти штраф на споживача «від фонаря» ніхто не має права. Для цього існують відповідні методики, яких Обленерго мусить дотримуватися. Та він їх порушує – так йому вигідно. Тому НКРЕ і зобов’язало керівництво ПАТ переглянути всі складені за останні роки на споживачів акти й у випадку безпідставності накладених штрафів повернути споживачам кошти.

Для цього НКРЕ навело перелік підстав (і список цей чималий!) для скасування акту та нарахувань за ним. А це, зокрема, відсутність експертизи, прострочення терміну держповірки лічильника, відсутність точки самовільного підключення та належним чином оформленої відмови споживача від проведення експертизи тощо.

Однак, на виконання зазначеної постанови, «Чернівціобленерго» дало відповідь регіональному представництву НКРЕ, в якій зазначило лише вісім споживачів, яким були повернені незаконно стягнуті штрафні санкції. Між іншим, підставою для перерахунку було вказано «некоректно оформлений бланк акту». Однак в Методиці така вимога, як «коректно оформлений бланк акту» відсутня… Тому можна лише здогадуватися, чому саме цим споживачам відшкодували кошти, а іншим – ні.

Я неодноразово зверталася від імені Буковинського громадського об’єднання до керівництва Обленерго з проханням роз’яснити, чому не виконана Постанова НКРЕ. Однак воно ухиляється від зустрічі та безпосереднього спілкування зі споживачами, практикує спілкування лише з власною прес-службою. Самі собі задають зручні питання, самі ж на них відповідають.

Як на мене, допомогти у розв’язанні наявних проблем мало би представництво НКРЕ у Чернівецькій області, бо його головним завданням, згідно з Положенням про НКРЕ та його діяльність, є контроль за роботою суб’єктів тепло- та енергопостачання, а також захист прав споживачів у сферах енергетики (підкреслення автора – ред.), теплопостачання та нафтогазовому комплексі. І, відповідно до покладених на неї завдань, НКРЕ повинно співпрацювати з громадськими організаціями в питаннях захисту прав споживачів електроенергії та природного газу. Та начальник Чернівецького регіонального представництва НКРЕ у Чернівецькій області Анатолій Маляр не тільки самоусунувся від виконання своїх безпосередніх обов’язків, а й ухиляється від спілкування з головами та керівниками громадських організацій та депутатами, які представляють широке коло споживачів (а що вже казати про окремих громадян?). Можливо, це тому, що його син працює у структурі Обленерго?

Тамара БОРОВИК, керівник обласної громадської організації із захисту прав і свобод людини «На грані», член БГО

Запис Історія двох котів: перший – слухає та їсть, а другий – мишей не ловить спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Незаконні обмеження у споживанні електроенергії – порушення прав споживачів

Lida — Thu, 03 Oct 2013 16:39:02 +0000

Чим вони обертаються для буковинців, відчувають на собі сільські мешканці. Часті відключення, відсутність потрібної потужності, через що люди не можуть користуватися усіма благами цивілізації. А тут ще й у договорах почали обмежувати споживачів у кіловатах. Навіть 3 кВт не хочуть вписувати. Бо обмеження дозволить енергетикам відключати тих, хто має, приміром, мікрохвильову, електрочайник та електронагрівач… Хоча згідно з законом, кожен споживач повинен отримувати не менше 5 кВт.

Замість епілогу

Висновки напрошуються самі собою: попереду в БГО ще довга і важка робота. І не меншу роль в ній мають відіграти самі споживачі. Адже громадянам давно пора усвідомити, що ніхто, крім них самих, не змінить ситуацію на краще.

Запис Незаконні обмеження у споживанні електроенергії – порушення прав споживачів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Право на світло

Lida — Thu, 26 Sep 2013 15:56:58 +0000

Людина у своєму щоденному житті стикається з безліччю товарів і послуг. Серед них є такі, що майже нікому не потрібні, як от земельні ділянки на Місяці чи тури в космос. Але маємо й ті, без яких людина просто не зможе існувати. Це, зокрема, забезпечення громадян доступом до електроенергії. Бо саме від споживання електрики залежить якість життя громадян, громади, країни. Чи світять лампочки в оселях людей та чи є вода у кранах? Чи працюють телевізор, холодильник, комп’ютер? Чи освітлені вулиці, чи їздять тролейбуси? А медичне обладнання в лікарнях, від якого залежить ЖИТТЯ людей? Та й праця верстатів і різного обладнання на підприємствах, які обслуговують громадяни (наймані працівники) і наслідком яких є заробітна плата, що забезпечує гідний рівень життя їхнім родинам – усе це напряму пов’язане з електроенергією.

Споживання електроенергії – це суспільно важливий фактор існування громади, краю, держави!

Електроенергія – суспільне благо

Та хто нам її надає? Донедавна цю функцію виконувала держава. Електростанції – теплові, атомні та гідро-, тисячі кілометрів електромереж будувалися кількома поколіннями – нашими дідами, батьками й нами також. Мільйони людей вкладали свою працю, здоров’я та життя в загальнодержавну справу. Та час змінює все, диктуючи свої умови. І державні електропостачальні компанії стали приватними.

На початку створення Приватбанку пан Тігіпко влучно зауважив, що для банку «дорожче за золото є тільки клієнт».

Це усвідомили тисячі підприємств і підприємців незалежної України, які, створюючи її нову економіку, конкурували й щодня змагалися за клієнта, споживача, покупця, пропонуючи кращі умови, якість, ціни, відстрочку платежу, зручність в отриманні послуг… Але певні галузі економіки «законсервувалися», залишилися, так би мовити, у минулому, принаймні, у ставленні до клієнтів-споживачів. Перш за все це стосується підприємств з числа так званих ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІСТІВ.

Можна стверджувати, що найбільшим і тотальним монополістом є енергопостачальні компанії. Адже ви можете вибрати чим їхати – машиною, потягом, літаком або йти пішки, розмовляти по мобільному чи стаціонарному телефону, пити воду з крану чи з колодязя, опалюватися централізовано чи електронагрівачем, пічкою, чи, може, й грітися під ковдрою. Але точно ніхто не погодиться жити без електрики, без СВІТЛА. Відтак це питання життя не тільки кожної окремої людини, а й суспільства і країни загалом.

На цьому тлі виглядають безглуздо чи загрозливо білборди ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», розміщені наприкінці минулого року в Чернівцях: «ПЛАТИШ – СВІТИШ, НЕ ПЛАТИШ – СЛІПНЕШ!» Що це? Пряма погроза громадянам від нових власників дротів чи дискримінаційні, принизливі висловлювання щодо людей з вадами зору?

Найімовірніше, «креативні» посадовці Обленерго не зрозуміли, що перестали бути частиною тоталітарної державної системи, а стали ЗВИЧАЙНИМ СУБ’ЄКТОМ ГОСПОДАРЮВАННЯ, який не стоїть над Законом! Утім, можливо, це бажання монополіста – закарбуватися в суспільній свідомості як власник та розпорядник рубильника – вмикача-вимикача?

Принаймні, про таке свідчить манера спілкування працівників Обленерго зі споживачами, для яких клієнт – це той, хто «платить за все». Складається враження, що залишилися ще місця, де «Сталін та його справа живі!». Адже від самого початку потенційному споживачу електроенергії відводиться роль своєрідної жертви, яка проходить через велику кількість перешкод, випробувань, навіть принижень за окремо вигаданою енергомонстром непрозорою, незрозумілою процедурою, перш ніж в оселі, офісі, цеху загориться лампочка.

Виключно «електрики» визначають, чи правий споживач, чи вірно та вчасно він заплатив кошти, чи правильно вчинив. І відповідь на ці запитання однозначна: тільки споживач завжди винен в усьому, це він на 100% програє в судах, сплачуючи величезні штрафи, збагачуючи монополіста.

А вони – «володарі світла» – карають споживачів на свій розсуд, відрізаючи дріт від оселі, офісу, виробництва, медичного закладу. І не зважають на те, що це може призвести до серйозних наслідків для життєдіяльності громадян, до нанесення фактичних матеріальних і моральних збитків, позбавлення громадян звичайної можливості покликати на допомогу, в т.ч. медичну. В їхніх діях присутня загроза нанесення економічних збитків іншим суб’єктам господарювання: зупиняються виробництва, підприємці несуть додаткові збитки, скорочуючи працівників і сплачуючи компенсації, люди втрачають робочі місця й заробітки, а держава – податки.

Уявіть наслідки відключення лікарні від електропостачання, коли лікарі борються за життя людини! Наслідки можуть бути непоправні. А чого варті стовпи, що ледь тримаються на прогнилих опорах, відкриті двері трансформаторних будок, які постійно створюють загрозу життю, особливо дітей.

Натомість Обленерго стверджує: мільйони гривень нам винні комунальні та бюджетні установи, є люди, які роками не платять за світло. Так, але для цього потрібна співпраця з споживачами, щоби зрозуміти причини ситуацій та знайти вихід з них. Чи замислювались над цим керівники та співробітники підприємства, яке надає громаді ЖИТТЄВО-НЕОБХІДНІ ПОСЛУГИ?

Ще один аспект «особливого» становища монополіста – фінансовий. Як можна зрозуміти й пояснити громадянам, суспільству «перехід» на баланс «Чернівціобленерго» – тобто у власність приватника – устаткування та обладнання, мереж, лічильників, трансформаторів, які належали сільським чи міським громадам, чи які придбані за власні кошти споживачів? Це як в мультику: «безвоздмездно, т.е. даром». Громадськість зазначила, що поведінка ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» нагадує продавця магазину, який від покупця, що платить гроші за товар, вимагає принести з собою власну вагу, яку потім забирає у нього собі… Цікавий бізнес, шановне панство, чи не так?

«А судді хто?»

Виникає ще й таке питання: хто контролює таку «законослухняну» діяльність монополіста? Це – державні контрольні органи, установи, перш за все, Антимонопольний комітет, представництво НКРЕ, інспекції Держенергонагляду, захисту прав споживачів, яким ми – громада, платимо досить пристойні зарплати і діяльність яких ПОВИННА БУТИ прозорою, відкритою та спрямованою на НАШ захист – споживачів електропостачання.

З досвіду 9 місяців діяльності Буковинського громадського об’єднання складається враження, що керівництва представництва НКРЕ та інспекції енергонагляду в Чернівецькій області «забули», по-перше, що «Чернівціобленерго» перестало бути державним підприємством, а є звичайним підприємством із статусом МОНОПОЛІСТА, а, по-друге, що самі вони утримуються вони за кошти тих, кого чомусь не хочуть захищати.

Споживачі електроенергії – вся наша буковинська громада.

На 900 тисяч мешканців Буковини – 350 тисяч абонентів Обленерго, тобто кожна родина, підприємство, установа. При цьому до Буковинського громадського об’єднання надходять численні нарікання на систему та якість обслуговування. Більшість з них усно, приватно і часто з острахом… Контролера РЕМу люди бояться більше за чужоземного загарбника! Бо, хоча ви нічого й не порушували, та контролер може скласти на вас акт і «відрізати від світла». Та й підприємець не йде скаржитися в «Обленерго», його вже привчили «домовлятися». Контролери ж від держави мовчать. Бо працюють не на благо людини та громади, а сумлінно й віддано слугують монополісту.

Вихід є: права споживача й особлива відповідальність підприємства

Тож як бути всім нам? Що робити? Що треба негайно міняти? І як зробити так, аби енергопостачальна компанія – монополіст надавала послуги чесно, прозоро й відкрито. Адже громада потребує якісних послуг за зрозумілими цінами, які повністю задовольняли б усіх споживачів і були би прийнятними для обох сторін.

На наш погляд, споживачі повинні усвідомити СВОЇ ПРАВА, які вони мають відстоювати, знати, як це робити, підтримувати один одного, діяти спільно з громадськими організаціями.

ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» слід усвідомити, що підприємство надає СУСПІЛЬНО – ВАЖЛИВІ послуги громадянам, підприємствам, підприємцям, установам. Але при цьому є звичайним суб’єктом господарювання, як і всі інші підприємства, тож не має права ставити власний бізнес в особливі, привілейовані умови відносно інших суб’єктів господарювання, не має права перешкоджати діяльності інших суб’єктів господарювання.

Статус монополіста покладає на нього ОСОБЛИВУ відповідальність перед громадянами та Законом. Підприємство, що надає суспільно необхідні послуги зобов’язано співпрацювати з громадськістю краю, працювати відкрито, чесно, прозоро, чути сигнали суспільства і своєчасно на них реагувати, долаючи проблеми, змінюючи ситуацію на краще.

Сподіваємось також на те, що державні контрольні органи усвідомлять, по-перше, що їхнє призначення – захист інтересів і прав громадян, споживачів енергопостачання у відносинах з монополістами – постачальниками суспільно та життєво необхідних послуг. По-друге, що вони утримуються за рахунок державного бюджету, який наповнюється заробленими коштами споживачів. По-третє, що ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» – це звичайнісінький суб’єкт господарювання зі статусом монополіста, а не «священна корова». І, нарешті, що представництва державних інституцій зобов’язані взаємодіяти з громадськістю на забезпечення прав громадян.

Одночасно спільнота краю в особі інституцій громадянського суспільства має стати суб’єктом представлення інтересів усіх громадян краю у відносинах з енергопостачальником, іншими монополістами, стороною суспільного діалогу з надавачем суспільно та життєво необхідних послуг, здійснювати постійний контроль за діяльністю підприємств – монополістів.

Особливу роль «вартових демократії» відіграють засоби масової інформації, які, на нашу думку, крім «великої політики», криміналу та сенсацій повинні постійно тримати руку на пульсі гострих проблем громади.

Наше прагнення до європейських стандартів та європейської інтеграції не може обійти системи побудови цивілізованих відносин громади з монополістами – надавачами послуг, є життєво важливих для громади й економіки. Від того, як кожний громадянин, підприємець, керівник підприємства чи установи усвідомлює та захищає свої законні права, залежить якість та рівень життя співгромадян.

Зусилля ж Буковинського громадського об’єднання слугують інтересам громадян, громади, країни. Для цього воно і було створене

Лідія АНЦИПЕРОВА, голова обласної ради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області, координатор Буковинського громадського об’єднання

Контакти:

(0372)57-30-34, (099) 204-28-24.

e–mail: kpnse_cv@bigmir.net

Запис Право на світло спершу з'явиться на Медіа-Версії.

РУХ ТВЕРЕЗОСТІ НА БУКОВИНІ

Lida — Thu, 25 Jul 2013 09:26:30 +0000

…Священики закликали селян давати у церкві клятву покінчити з пияцтвом. Навіть проводили ритуал «похоронів пияцтва»: священик виводив селян у центр села, там біля криниці закопували пляшку горілки і встановлювали «хрест тверезості». Перед ним пияки повинні були ставати на коліна, каятися і обіцяти покінчити з пияцтвом.

Відомий краєзнавець і колекціонер, Заслужений майстер народної творчості Іван Назарович Снігур далі розповідає про Буковину сторічної давнини.

У чарці шукали розради від тяжкого життя

– У наш час розповсюдженим негативним явищем є пияцтво. Воно завдавало чималої шкоди людям і сто років тому, недарма буковинці називали його «сільською чумою»… Іване Назаровичу, чому селяни на Буковині масово спивалися?

– Серед них було дуже багато бідних, які у чарці шукали розради від тяжкого життя. Селянське життя було важким і одноманітним, кожний працював у власному господарстві. Люди збиралися разом або в церкві, або в корчмі. Чимало селян ходило до корчми, щоб розважитися і дізнатися новини. Там співали, танцювали, та на п’яну голову. Виникали бійки, скандали. Недарма існувало прислів’я: «Церква – дім Божий, а корчма – дім сатани».

А шинки і корчми існували тоді повсюдно: у деяких буковинських селах було й по кілька таких закладів. Горілку там продавали низької якості, із сивушними маслами, та за високою ціною. Шинкар наживався на споюванні селян. Буковинці казали: «Пияцтво – це збитки для одних і нажива для інших». Свій зиск від селянського пияцтва мали і поміщики, яким було вигідно платити за роботу не грошима, а горілкою. У корчмі, коли бракувало грошей, селяни розплачувалися майном. Закладали й одяг, і навіть землю. Через пияцтво глави сім’ї занепало чимало господарств, а тисячі дітей пішли світами. Алкоголіки нерідко допивалися до білої гарячки, деякі з них закінчували життя самогубством. Таких навіть ховали без священика і за межами кладовища.

Деякі селяни самотужки самі виготовляли алкогольні напої, але не горілку – ту мали право гнати лише поміщики. А шинкарі це право в них купували. Селяни ж могли готувати собі різні вина. Натуральне виноградне вино на Буковині можна було вільно купити в багатьох селах. А ще робили вино з гіркої черешні, вишень, сливок, яблук, дикої груші. Його споживали вдома, пригощали ним гостей. Проте траплялося, що міри у споживанні цього продукту люди не знали і ставали гіркими пияками, навіть не відвідуючи корчми. Домашніми винами навіть торгували: на храмові свята із сусідніх сіл приїжджали гості, які привозили власні вина й продавали їх.

Рух тверезості – проти масового пияцтва

Уже наприкінці ХІХ століття пияцтво набуло загрозливих масштабів. Наймити не хотіли працювати на тих господарів, які не пригощали їх випивкою. А робітники із пияків погані, тож багатії почали бити на сполох: виникла загроза їхнім інтересам…

– Іване Назаровичу, тож коли на Буковині виник рух тверезості?

– Проти масового пияцтва в нашому краї у другій половині ХІХ ст. почали активно виступати священики і вчителі. По селах створювалися читальні й товариства тверезості при них. У цій діяльності брали участь і активісти громадських організацій, які приїжджали з міста. Вони розповідали про страшні лиха, які несе пияцтво селянам, і закликали люд утримуватися від споживання алкогольних напоїв. Селяни й самі бачили, що господарства непитущих були кращими – і цей довід засвідчив свою дієвість. Багатіли тверезі, а пияки втрачали майно. «Жоден пияк не став багатим, лише нещасним посміховиськом», – казали буковинці.

Необхідно було відволікати людей від такого дозвілля. Читальні ж пропонували значно цікавіші заняття: селяни тут читали і обговорювали книги і газети, дивилися виступи артистів, що приїжджали з міста. Активно почала боротися з пияцтвом і церква. Священики закликали селян давати у церкві клятву покінчити з пияцтвом. Навіть проводили ритуал «похоронів пияцтва»: священик виводив селян у центр села, там біля криниці закопували пляшку горілки і встановлювали «хрест тверезості». Перед ним пияки повинні були ставати на коліна, каятися і обіцяти покінчити з пияцтвом. Щоправда, нерідко навіть таке каяття не давало позитивних результатів.

А боротьба була нелегкою

До боротьби за тверезість долучалися українські громадські організації. Скажімо, «Руська Бесіда» почала видавати антиалкогольну літературу. 1890 року світ побачила книга Омеляна Поповича «Чума горілчана», в якій зрозумілою простим селянам мовою розповідалося про шкоду пияцтва. А 1910 року «Руська Бесіда» випустила книгу Андрія Чайковського «Алкогольні образки». Виходила й інша література антиалкогольної тематики, яка допомагала селянам краще зрозуміти необхідність боротьби із цим соціальним злом.

А боротьба була нелегкою. Виробники алкоголю та шинкарі все робили для того, щоби не втрачати свої прибутки. Вони відчули, що можуть програти: цілі села вимагали зменшення кількості шинків. З деяких сіл під тиском селян шинкарям навіть довелося виїжджати: їхні заклади ніхто не відвідував. До того ж в державі приймалися нові закони, які встановлювали відповідальність за появу у п’яному вигляді у громадському місці або за те, що шинкар забирав майно у пияка, який заборгував йому за горілку.

Серед народу поширювалися антиалкогольні прислів’я. Наприклад: «Пияцтво навіть розумного робить дурним». Або «Не шкода випитої горілки, а шкода пропитого розуму». Рух тверезості почав приносити позитивні результати. Але насувалася Велика війна, яка перекреслила багато надбань цього широкого громадського руху.

Ігор БУРКУТ, історик

Запис РУХ ТВЕРЕЗОСТІ НА БУКОВИНІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Я щойно з’їв мишу! Або щура…»

Lida — Thu, 20 Jun 2013 14:36:57 +0000

Волохата солянка: рецепт від «Бджілки»

…До редакції буквально забіг молодий чоловік, очі якого від здивування і жаху здавалися скляними: «Я щойно з’їв мишу! Або щура…», – розпачливо повідомив він. Коли ж трохи заспокоївся, розповів свою… обідню історію, яка могла, до речі, бути й вашою.

Усю редакцію нудило до кінця дня: у вівторок ми навіть відмовилися від обіду. Бо знімок з виплюнутим із рота шматком мишачої чи щурячої повіки – не для слабких нервів.

Протягом 4-х останніх місяців він харчувався у їдальні «Нектар». Між собою відвідувачі називають її «Бджілкою», бо на вивісці намальоване це сонячне створіннячко. Їдальня розташована у підвалі Шевченківської райради.

Отже, вмикаємо диктофон:

Владислав ГНАТЮК, дизайнер:

– За весь період, що я харчувався у цій їдальні, нічого подібного не було. Мене тут все влаштовувало – і ціна, і асортимент. Лише раз харчі були кислуваті. А сьогодні (це було у вівторок 18 червня – ред.), стоячи в черзі, я побачив, як чоловік підійшов до касира і сказав: «Замість того, щоби продавати прокислі продукти, вже краще продавайте гнилі!». І, матюкаючись, вийшов з їдальні. Тоді я ще й подумав: і треба так кричати й кидатися на людей, вони ж не винні…

Я взяв солянку, овочеве рагу, картоплю із сосисками, салат і хліб. Почав їсти солянку і коли вже майже її доїдав побачив щось схоже на повіку з віями. Я не надав тому значення, бо подумав, що це опеньок і від нього відслоївся шматочок. Тому й кинув його до рота. Коли ж почав жувати, зрозумів: у мене в роті… шмат волосся і я не можу його проковтнути. М’якоть я з’їв, зумів прожувати, бо м’ясо миші чи, може, й щура відійшло від шкіри, а решту – не зміг. Я виплюнув усе те на теку, вибіг до туалету, бо у мене почалася блювота.

Люди в залі перестали їсти, вся увага зосередилася на мені. Відвідувачі чекали, вагаючись, чи їсти далі, ніби сподіваючись на мою команду. Я ж підійшов до касира і тихо попросив повернути мої 30 грн. Вона запитала: «На якій підставі?». І побігла, певно, до адміністратора чи господаря. Повернулися за 2 хвилини. Я сказав, що з’їв мишу. Жінка відповідно відреагувала: «Та що ви мені розповідаєте?!.». Я підійшов до теці та показав їй залишки того, що виплюнув. Гроші мені повернули й вибачилися…

Щоби не травмувати психіку читача, ми не поставили знімок шерсті зі шкірою, яку чоловік прожував, до газети.

На глибоке переконання відвідувача їдальні, щуряча шкірка було у солянці, куди потрапила поміж ковбас, язиків і шлуночків.

Оксана БРУС, керівник закладу «Нектар» заперечує цю версію:

– Споживач підозрює, що це могло бути або в ковбасі, або чомусь, що нарізали кухарі. Але ж хіба може таке статися, щоби кухар знайшов цілу мишу і вирішив її пошматувати?!

Власниця закладу запевняє, що цю шкірку знайшли у хлібі. Мабуть, дівчата-практикантки нарізали його і не звернули уваги. Коли ж клієнт звернувся, то почали шукати, де це могло бути. І тоді побачили, що це у хлібові, який доставляє їм ПП Мочарний М. В.

При кореспонденті п. Оксана зателефонувала до цього підприємця і повідомила йому про неприємну історію. Сказала, що віднесе хліб до санепідемслужби. На це чоловік сказав, що такого не може бути. Жінка відповіла, що припинятиме їхню співпрацю.

– Цей хліб я й додому брала, а у мене трирічна дитина. Чим же я її годувала? – бідкалася вона. До слова, Оксана Брус виглядала не краще за переляканого відвідувача їдальні. Навіть поділилася, що колись давно у них був такий випадок: у солянці знайшли камінець. Як з’ясувалося, туди він потрапив випадково, затримавшись у шлуночку. А якби нез’ясований шматок неїстівного предмету був у ковбасі, то він був би, мовляв, перерізаним, а не довгим…

Жінка твердила, що протягом року їх двічі планово перевіряють, а ще безліч разів – непланово.

Владислав Гнатюк не вірить, що «те» було у хлібові і стверджує: у хлібі була пліснява, а не шкірка щура. А те, що він їв, а потім виплюнув, стовідсотково було в солянці!

Потерпілий клієнт написав скаргу до Держінспекції з захисту прав споживачів, а власниця «Нектару» здала хліб на аналізи до лабораторії санепідслужби.

Редакція відстежуватиме перебіг подій та повідомлятиме про них читачів.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис «Я щойно з’їв мишу! Або щура…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

FAQ* банкам або Правила кредитування для «чайників»

Lida — Thu, 13 Jun 2013 12:23:35 +0000

Захід живе у борг. Уже й в Україні не бере кредитів хіба що лінивий. На жаль, люди рідко замислюються над тим, на що кредит може обернутися.

Консультанти ж банків-кредитодавців, як правило, не завжди можуть дати вичерпну відповідь на запитання клієнта. Тому й пропонуємо кваліфіковану консультацію заступника начальника відділу банківського нагляду Управління НБУ у Чернівецькій області Наталії ЯНІШЕНОЇ.

– Де можна отримати повну інформацію про умови кредитування?

– Усю вичерпну інформацію про умови кредитування вам повинні надати співробітники банку. Кожний позичальник має право на отримання своєчасної (до укладення кредитного договору), повної, необхідної, доступної та достовірної інформації. Це закріплене Законом України «Про захист прав споживачів» (ст. 11) і Законом України «Про банки і банківську діяльність» (ст.ст. 55 і 56).

В кожному банку повинна бути Пам’ятка позичальника, в якій зазначається, на що клієнту слід звертати увагу при оформленні кредиту.

– Чи має право банк вимагати від клієнта обов’язкового придбання додаткових послуг при оформленні кредиту?

– Звичайно ж, що ні! На це є пряма заборона ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Таким чином, якщо банк пов’язує можливість видачі вам кредиту з вашим обов’язком укласти відповідні договори страхування і виключно зі страховими компаніями, або вказує нотаріусів для посвідчення договору, усупереч вашій згоді, радимо обрати інший банк.

– Чи може банк в односторонньому порядку змінити ставку за кредитом?

– Жодним чином, бо такі дії банку порушують ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

– Як мені визначити суми, які потрібно погасити протягом усього строку кредитування?

– При підписанні кредитного договору вам повинні надати графік погашення кредиту, де прописані сума кредиту, порядок нарахування відсотків, комісії, сума щомісячного платежу, супутні послуги (страхування, нотаріальне посвідчення застави тощо). Таким чином, можна розрахувати ваші платежі.

На сайтах багатьох банків є калькулятор: з його допомогою ви можете самостійно вирахувати підсумкову суму, яку вам доведеться заплатити за річ, придбану в кредит. До цієї суми будуть включені процентна ставка, щомісячні платежі за кредитом і різні комісії.

– Чи можна проігнорувати умови кредиту?

– Отримавши кредит, Ви як позичальник зобов’язані повернути банку основну суму боргу, сплатити проценти за користування ним у розмірах і в строки, установлені умовами кредитного договору. В разі його невиконання, а також в разі втрати або суттєвого погіршення стану наданого в заставу майна, банк має право вимагати від вас дострокового повернення кредиту та сплати фактично нарахованих процентів.

Крім того, банки накопичують інформацію про сплачування кредитів позичальником, формуючи його кредитну історію. Наявність у клієнта негативної кредитної історії у майбутньому стає підставою для надання наступного кредиту за більш високою процентною ставкою або взагалі для відмови в кредиті.

– Як банк чинить з позичальником, який опинився у фінансовій скруті?

– Коли немає впевненості в поверненні кредиту, вимушеним заходом стає реалізація майна, наданого в заставу за кредитом. Відповідно до Постанови НБУ №461, банк зобов’язаний повідомити клієнта про загальний розмір його заборгованості, з усіма платежами, передбаченими умовами кредитного договору, та проінформувати про заходи, які можуть бути застосовані в разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

– Як забезпечується повернення кредиту?

– Банк може здійснити реструктуризацію кредиту та продовжити строк кредитування, змінити графік платежів, відсоткову ставку тощо. Крім того, банк може погодити з клієнтом продаж кредиту іншому банку, змінити валюту кредиту, передати право вимоги за кредитним договором, звернутися до третіх осіб за послугами з повернення кредиту, стягнути через суд і виконавчу службу майно позичальника для продажу й погашення кредиту.

– Як я можу підтвердити, що погасив усі зобов’язання за кредитом?

– Обов’язково зберігайте усі платіжні документи про сплату відсотків і комісійних протягом 5-6 років. Коли ви повністю розрахувалися за кредит, можете звернутися до банку з усіма платіжними документами за довідкою про це. Щоправда, така довідка зазвичай не безкоштовна.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

* FAQ (від англ. Frequently Asked Questions, вимовляється «фак»,«фек», «фекс», «еф-ей-к’ю») – добірка поширених запитань, які часто ставляться на певну тему, й відповідей на них

Запис FAQ* банкам або Правила кредитування для «чайників» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Капітальний ремонт замість латання труб

Lida — Thu, 13 Jun 2013 11:52:28 +0000

Пуск другої гілки газогону в Чернівцях дозволить надавати населенню якісні послуги з безперебійного та безаварійного постачання блакитного палива та обслуговування газових мереж, – переконаний Віктор Горда, в.о. голови правління «Чернівцігазу».

ПАТ «Чернівцігаз» підбили підсумки складного опалювального сезону: тривалого, з аномальними температурами та опадами.

Завдання споживачів – контролювати власні газові прилади. Адже котли, газові колонки, плити потребують обслуговування фахівцями. Відтак споживачі мають укласти угоди з «Чернівцігазом» або іншими підприємствами, які мають ліцензії, і раз на рік з їхньою допомогою перевіряти газові прилади.

Від початку року на номер аварійної газової служби 104 надійшло 7 тисяч викликів від населення, що дало змогу уникнути понад 5 тисяч аварійних ситуацій.

Окрім споживачів, за безпеку постачання газу, звісно, несе відповідальність і ПАТ «Чернівцігаз». Саме тому цього року, замість звичного латання труб, яке тривало в області від 1957-го року – від початку газифікації краю – взялися за капремонти.

– Наша компанія від 2011р. виконує всі свої зобов’язання, – повідомив Віктор Горда. – Обслуговуємо мережі, які перебувають у державній власності. Торік вклали в них понад 18 млн. грн. Це нова техніка, відновлювальні, аварійні, ремонтні роботи. За заподіяні незручності просимо вибачення

Чернівчани нарікали на перекриття через ремонтні роботи вулиці Заньковецької, пізніше – Університетської. Бо місто, з його вузькими вулицями та складним рельєфом не пристосоване до серйозних ремонтів. Та заміна мереж на цих вулицях здійснена за новими технологіями, тож її вистачить на кілька десятиліть. А загазованість підвалів на Університетській була така, що довелося навіть евакуювати людей, аби розпочати ремонтні роботи!

У планах «Чернівцігазу» – і заміна мереж на вул. Б.Хмельницького. Адже нерозумно зробити серйозний ремонт дорожного покриття, а за рік-два його знімати, аби замінювати труби. Вартість цих робіт складе 2,3 млн. грн. Місцеві газовики замахнулися ще й на повну заміну газорозподільних систем у Чернівцях. І звертатимуться до НАК «Нафтогаз» і до профільного міністерства з пропозицією фінансування цих робіт.

Ще 5-6 мільйонів гривень вкладуть у ремонт газових мереж Кіцманського району.

Попри всі зусилля газовиків, аварії час від часу таки трапляються. На щастя, у Чернівецькій області їх не так уже й багато: – Нас Бог милує, – зауважує головний інженер господарства Василь Гончар. Найчастіше аварії виникають через використання неліцензованих або контрафактних газових приладів і спроби «ремонту» котлів, плит і колонок нефахівцями. Щоби запобігти цьому, купуючи прилад, споживач має поцікавитися наявністю в техпаспорті на нього відомостей про офіційного постачальника цих приладів в Україну. А для ремонту – запрошувати фахівців.

Саме з безпекою споживачів пов’язаний і намір заборонити використання газових колонок у кількох «хрущовках» на Проспекті Незалежності. Після зникнення в обласному центрі централізованого гарячого водопостачання, городяни знайшли різні способи забезпечити себе гарячою водою. А вентиляційні канали в цих будинках до нових приладів не пристосовані, і це становить загрозу життю мешканців. Тож газовики або знайдуть можливість вдосконалити димовентиляційні системи, або заборонять використовувати колонки у цих будинках і працюватимуть над дотаційною програмою забезпечення їх електробойлерами.

У краї триває втілення Державної програми з безкоштовного встановлення газових лічильників. Загалом їх буде встановлено 3,5 тисячі, наразі 1,5 тисячі уже рахують використані споживачами кубометри газу.

Повірки лічильників здійснюються один раз на 8 років, вартість цієї процедури входить у цінову складову вартості газу, тож планово проводиться безкоштовно. Якщо є інші приписи до повірки (підозра у споживача чи фахівця-газовика щодо несправності лічильника чи стороннього втручання в його роботу), то повірка здійснюється за рахунок ініціатора і коштує 136 грн.

Цього року за рахунок компанії відремонтують також вулиці Гагаріна, Ватутіна в Чернівцях, встановлять нове обладнання на ГРП №34 і №20 (газорозподільчий пункт) і замінять 14 різних ГРП та ШРП по всьому місту. Ремонти обіцяють здійснювати в максимально короткі терміни – впродовж п’яти днів.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Капітальний ремонт замість латання труб спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Упосліджені клієнти РЕМу

Lida — Fri, 07 Jun 2013 11:24:47 +0000

або Чому Обленерго працює так, як зручно йому, а не людям

Щоби люди вчасно та справно розраховувалися за комунальні платежі, їм треба створити для цього зручні умови. Коли ж таких немає, то, як казав класик Незалежності, «маємо те, що маємо». Але те, що маємо, дуже ускладнює людям життя. Тому й виникла ситуація, про яку хочу розповісти та звернутися до Буковинського громадського об’єднання, яке нині реалізує соціальний проект «Право на світло» із проханням допомогти у вирішенні проблеми, що виникла, як на мене, буквально на рівному місці.

Особисто моє завдання – організувати від членів – мешканців ОСБ «Яблунівка» та працівників Придністровської дослідної станції сплату комунальних платежів: за експлуатаційні витрати по найму житла – це так звана квартплата, водопостачання та водовідведення і за вивіз сміття. Та зауважу, що до сплати за електроенергію я – як керівник ОСБ – не маю жодного стосунку.

До вересня минулого року до нас один раз на місяць приїжджала працівниця Сторожинецького РЕМу Домка Василівна Сафроній. За півдня всі сплачували їй за електроенергію. Потім цю послугу, мабуть, скоротили. Відтоді у мешканців мікрорайону й з’явилися заборгованості з оплати за електрику. Саме тому люди неодноразово зверталися до мене по допомогу у вирішенні питання своєчасної сплати за спожиту електроенергію.

Мені ж не байдуже до людей, які мешкають на території ОСБ, розташованого на межі Чернівців і Сторожинецького району, біля Годилова, а ще точніше – на землях Великокучурівської сільської ради. Там у кількаповерхових старих будинках живуть переважно колишні працівники Придністровської дослідної станції садівництва. Серед них – діти війни (32 особи, яким уже за 70), 9 учасників бойових дій, 3 чорнобильці та численні багатодітні матері. Решта – за невеликим винятком – пенсіонери. Скажіть, чи може вчасно і регулярно сплатити за спожиту електроенергію Євфрозина Воробець, яка вже три роки не піднімається з ліжка, або самотній Микола Пудла, якому 86 років, чи хворі пенсіонери Марія Левкун, Гарафіна Горох, Ганна Бойтель, Світлана Яковець, Микола Тужиков та багато інших. Усі ці люди, до слова, й ті, що працюють нині на дослідній станіції, яким протягом робочого дня складно кудись вибратися, постійно й слізно звертаються до мене. Їм дуже важко їздити щомісяця до Сторожинецького РЕМу, щоби заплатити за світло. Не дійдуть вони самотужки, себто пішки і до поштового відділення в Годилові. Найближче розташований до нас Ощадний банк, з яким Обленерго уклало угоду. Але й туди менше ніж за годину старій людині не дістатися. Тим паче, там на клієнта чекає малоприємний сюрприз – шалені черги. Якщо поталанить, простоїш години дві, якщо ні – витратиш півдня. Люди, що працюють, дозволити собі такого не можуть.

– А ми, пенсіонери, діти війни хоч і маємо час, та не маємо здоров’я, щоби простояти півдня у черзі. Хворі ноги не дозволяють, а ціпок, на який спираєшся, не рятує, – скаржилася мені Світлана Яковець.

Отож, скажіть, хіба це нормально: терпіти такі незручності, щоби віддати свої власні кошти?!

На прохання людей ще торік я звернулася до тодішнього керівника РЕМу і запропонувала йому змінити ситуацію на краще. Коли я веду прийом, а це двічі на тиждень, призначена людина, якій самі члени ОСБ заплатять за роботу по гривні-дві, збере платню за електроенергію й відвезе до РЕМу. Та, на жаль, монополіст нікого не чує, крім себе. Як йому вигідно, так він і робить. Хіба це нормально? Хто для нього, хотілося б знати, клієнт? Людина, яка дає йому заробити, – чи сміття під ногами, з яким ніхто не рахується?

Здається, що останнє. Тому маю пропозицію до влади, яка покликана створювати людям комфортні умови для життя. Бо саме за це вона отримує з наших податків зарплату. Так ось чому б не поділити «Чернівціобленерго» на кілька підприємств і виставити їх на продаж, залишивши нинішньому керівництву лише один район? І тоді люди самі одразу ж визначать, у кого їм краще обслуговуватися. Інакше зрушень не буде. Для прикладу, у Берліні, де я знайомилася з організацією комунального обслуговування населення, діють 5-6 енергообслуговуючих команій. Саме тому й клієнт їхній у дуже великій пошані.

Насамкінець усе ж таки ще раз звертаюся до керівництва Сторожинецького РЕМу з проханням від імені не тільки усіх працівників станції садівництва та мешканців ОСБ «Яблунівка», а й від усіх жителів села Годилів, які підтримують прохання «яблунівців», організувати на місці сплату за електроенергію. Бо це буде вигідно не тільки клієнтам, а й надавачам послуг.

Ганна ПІВТОРАН, керівник ОСБ «Яблунівка»

Запис Упосліджені клієнти РЕМу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Пакистані чиновникам заборонили кондиціонери, а в Україні «Чернівціобленерго» обмежує людям споживану потужність

Lida — Fri, 07 Jun 2013 11:18:53 +0000

Прем’єр-міністр Пакистану Мір Хазар Хан Хосо заборонив чиновникам користуватися кондиціонерами в робочих приміщеннях. Бо країна наразі переживає енергетичну кризу,– повідомляє Associated Press. Обмеження ввели для зниження навантаження на пакистанські електромережі.
Ще 2010 року уряд країни оголосив нову енергетичну політику. Та запроваджена низка заходів не допомогла скоротити дефіцит електроенергії, який ще рік тому становив 8500 мегават, тобто 40% від загальних обсягів споживання в країні. Ситуація в Пакистані загострюється виснаженням запасів природних ресурсів. За оцінками фахівців, власних запасів нафти країні вистачить до 2025 року, а природного газу – до 2030 року.

Тож нині голова уряду запровадив також новий літній дрес-код, який передбачає носіння вільного одягу світлих відтінків. Це, на думку прем’єра, допоможе держчиновникам впоратися зі спекою: влітку повітря в Пакистані прогрівається до 40 градусів за Цельсієм.
Енергетична криза в Пакистані пов’язана зі значним зростанням міського населення у 80-ті роки минулого століття, – повідомляє в своїй доповіді американське Національне бюро з азіатських досліджень. Генеруючі потужності, побудовані у другій половині XX століття, уже не можуть задовольнити зростання попиту.

Щоби запобігти подібному, український уряд вирішив провести модернізацію. Та коштів на неї в державному бюджеті не було. А зношеність основних фондів генеруючих компаній сягає 50-80 відсотків. Отож без продажу в приватні руки, за умови масштабного переведення цього виробництва на сучасні технологічні рейки, виходу не було. До того ж, експерти підрахували, що при наявній структурі попиту на електроенергію ТЕС, вкладені в модернізацію кошти швидко окупляться. А відсутність політичних ризиків для приватного капіталу є гарантією, що бізнес за таких умов не буде збитковим. Не зіткнеться зі збитками й держава, бо компанії енергетичної генерації були продані за ринковою ціною, але уряд при цьому зберіг за собою контрольний пакет акцій (25% плюс 1 акція).

Законодавчо приватизацію об’єктів енергетичної галузі (теплові енергогенеруючі компанії та обленерго) розпочали в Україні ще на початку 90-х. Продавати АЕС, ГЕС, магістральні електромережі і теплоелектроцентралі було заборонено. На практиці до торгів приступили аж у 1997 році, кілька разів міняючи стратегію й допускаючи тендер з одним учасником. Але вже влітку 1998-го процес був загальмований. Майже весь 1999 рік керівництво галузі провело у боротьбі з уже приватизованими обленерго, намагаючись реалізувати концепцію повернення їх до монопольної державної енергетичної компанії.

Натомість приватизовані обленерго роблять усе, що хочуть. Принаймні у Чернівецькій області вони вже перебрали на себе функцію прем’єр-міністра, бо підписують договори зі споживачами лише на 3 кіловати. Відтак буковинцям буде не до кондиціонерів. Спробуй тут водночас включити пральну машинку, мікрохвильову та чайник. Тож ми наочно переконуємося, що замість інвестицій у модернізацію обладнання, монополісти обмежують людей у користуванні електрикою!

«А ще вони вимагають гроші в підприємців, – пише Міла НЕДЄЛЬСЬКА у «Закарпатських новинах», CLIP news. info («Закарпаттяобленерго», яке належить до тієї ж групи Бабакова, що й «Чернівціобленерго», почало вимагати від підприємців сплату за електроенергію за 2 місяці наперед – авт.) То ж за чий кошт буде проводитися модернізація? І для чого було проводити приватизацію, якщо вантаж порятунку електромереж області знову ляже на плечі місцевого бізнесу та людей?» – риторично запитує колега, а буковинці до її запитання приєднуються.

Вл. інф.

Запис У Пакистані чиновникам заборонили кондиціонери, а в Україні «Чернівціобленерго» обмежує людям споживану потужність спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Буковинці відстоюють право на світло

Lida — Fri, 05 Apr 2013 07:07:49 +0000

Численні випадки протистояння споживачів електроенергії з її постачальником-монополістом, які набули широкого розголосу завдяки ЗМІ і, зокрема, газеті «Версії», згуртували буковинську спільноту. Громадські організації краю об’єдналися, щоби забезпечити споживачам право на отримання якісних, доступних і прозорих послуг від ПАТ «ЕК Чернівціобленерго». До нового об’єднання увійшли 15 організацій.

Вони планують шляхом громадянського представництва створити засади для побудови рівноправних, відкритих стосунків з «Чернівціобленерго» в інтересах споживачів. Об’єднавшись навколо спільної мети, вони знайшли підтримку Міжнародного фонду «Відродження». За допомоги коштів фонду об’єднання впливатиме на складну ситуацію з електропостачанням у рамках програми «Впливова громада – відповідальна місцева влада», перемігши в конкурсі мікрогрантів, який здійснило Товариство «Український Народний Дім у Чернівцях».

На кошти гранту об’єднання до вересня цього року інформуватиме споживачів про їхні права в стосунках з монополістом, здійснюватиме фахову експертизу угод ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», які монополіст пропонує укладати споживачам, юридичну силу та відповідність рахунків, які виставляє Обленерго, Правилам користування електроенергією. Об’єднання планує підготувати обґрунтовані пропозиції до відповідних органів влади щодо необхідності встановлення окремого тарифу для споживачів, в будинках яких відсутнє централізоване постачання гарячої води.

Завдання Об’єднання – запровадження рівноправного діалогу між споживачами та надавачем послуг.

Вл. інф.

Запис Буковинці відстоюють право на світло спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ціна програшу й перемоги

Lida — Thu, 22 Nov 2012 15:40:28 +0000

або Як способи розрахунків за спожиту електроенергію стали причиною протистояння населення й Обленерго

Договорів між енергетиками та жителями сіл немає, а мали би бути

Електроенергія – це товар, за який треба платити. Це знає нині й першокласник. Але навіть діти хочуть мати справжній товар, а їхні батьки – ще й якісне обслуговування. З останнім поки що у ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» не зовсім склалося. Особливо це стосується сільських населених пунктів, де сплата за платіжками спричинила багато непорозумінь. Найбільше люди обурюються тим, що їм ділять спожиту електроенергію просто навпіл, а не занозою до відповідного тарифу. І буквально вчора вранці до редакції зателефонував Дмитро Якобчук з Тисівців, що на Сторожинеччині, який брав участь і виступав на останньому засіданні постійної депутатської комісії облради з питання «Про інформацію стосовно енергопостачання підприємців та фізичних осіб Чернівецької області». Так ось він повідомив, що практично у більшості платіжокх, які нині доставлені до поштового відділення, суми проплат визначені неправильно. Але на користь енергопостачальника. Скажімо, сім’я використала 200 кВт, а в платіжці зазначаються такі суми: 28 коп. х 100 і 36 коп. х 100. А мало би бути: 28х150 і 75х36. Різницю в оплаті не важко підрахувати. Дмитро Миколайович не пошкодував часу та зняв копії з цих платіжок, щоби передати їх депутату обласної ради Руслану Мельнику.

А ось ця тисівчанка ледь не побила на поштовому відділенні кореспондента «Версій», сплутавши з контролером Сторожинецького РЕМу. Її обурило те, що вона вже вдруге не знайшла на столі, де викладають платіжні документи за світло для мешканців села, свою платіжку. Тому й розхвилювалася, бо вже мала негативний досвід спілкування з цією організацією:

– Протягом кількох місяців не приносили платіжки, а потім відрізали світло, – обурюється. – Довелося викласти 680 гривень за підключення. Тепер знову немає платіжки А в мене двоє маленьких дітей – як дістатися до Сторожинця, щоби все з’ясувати?

Наступний сигнал – від мешканки Веренчанки. Вона поїхала до Заставни, щоби отримати в РЕМі розрахункову книжку, бо почула по телебаченню від голови правління Обленерго, що можна розраховуватися і за платіжками, і по книжках. Там її одразу ж направили до начальника. Оскільки того на місці не було, інший працівник перелічив, які документи потрібні для цього. Від жінки вимагалися ідентифікаційний номер, паспорт, свідоцтво з БТІ на право власності на будинок, усі платіжки за поточний рік. Якщо вона надасть зазначені документи, то з нею погодяться укласти договір і аж тоді видадуть розрахункову книжку. Але тільки на півроку. До речі, таких вимог і близько немає у ПКЕЕН – Правилах, затверджених Кабміном і Верховною Радою. Зате працювати без договорів між постачальником і споживачем дійсно забороняється. А чи мають сільські жителі Буковини угоди з Обленерго – питання суто риторичне.

Депутатів облради не цікавлять проблеми пересічних буковинців

Практично всі, з ким спілкувалися журналісти «Версій», нарікали на платіжки та згадували, як було прозоро й зручно з розрахунковими книжками. Нарікань не було тільки у Великому Кучурові, бо там, з’ясувалося, мешканці платять за світло по книжках. Не будемо наразі перелічувати всі «за» і «проти» різних способів розрахунку, про що йшлося у попередніх публікаціях «Версій» (№№ 45,46). Тим паче, що кожен буковинець має лічильник – а саме він є головним арбітром у будь-яких суперечках. Утім, як ми вже повідомляли, відповідна постійна комісія облради зацікавилася цією проблемою і спрямувала до керівництва Обленерго низку запитань. Після чого вже депутати обласної ради більшістю голосів вирішили не давати слова ініціатору боротьби з порушеннями з боку Обленерго Геннадію Гекову, який зробив спробу виступити перед ними, щоби донести до представників територіальних громад Чернівецької області інформацію про це. А шкода. Бо навіть попри те, що голова обласної ради Михайло Гайничеру на післясесійному брифінгу нинішнього понеділка, відповідаючи на запитання журналістів, наголосив, що зміна форми оплати – це вимога часу (і з ним важко не погодитися, бо весь світ відмовляється від паперових носіїв), стосунки населення й Обленерго мають стільки больових точок, що депутатам, делегованим територіальними громадами, варто було би не тільки знати про них, а ще й долучитися до їхнього вирішення.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Ціна програшу й перемоги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Власнику – доходи, людям – зашморг?

Lida — Thu, 08 Nov 2012 15:41:22 +0000

або Чому Обленерго боїться розрахункових книжок і нав’язує новий, незаконний Договір

Останніми роками, починаючи від приватизації Обленерго, в його стосунках зі споживачами весь час відбуваються рухи та зміни, ініційовані енергетиками. Причина зрозуміла: власник хоче мати від свого підприємства максимум зиску. Тож під шапкою оптимізації виробництва вводить нові, зручні для себе, правила. Та чи законні вони?

Щоби упередити бажання Обленерго подати на газету до суду за цю публікацію, повідомляємо, що всі факти, про які йдеться, мають документальне підтвердження. Більше того, на запит НКРЕ (Національної комісії з регулювання енергетики) п. Геков відправив копії документів до Києва, а ще раніше подав їх до прокуратури. Суспільна значимість цієї теми змушує нас ознайомити з нею і своїх читачів.

З менеджерами – все о’кей: головне не плутати кишені

Власники «Чернівціобленерго» вміють рахувати гроші. Тому наймають високопрофесійних менеджерів, які володіють усіма тонкощами управління та знаходять суперходи для підвищення доходів. Недарма ж, придбавши на аукціоні з двома учасниками «за копійки» – лише за 70 мільйонів гривень – компанію, вони вже отримали у першому півріччі цього року 26,1 млн. грн. чистого прибутку при піврічному обороті у 397,4 млн. грн. Тож за який час «відіб’ється» сума купівлі, підрахує й першокласник.

Але, поклавши руку на серце, треба зізнатися, що коли Обленерго було державною компанією, електрику – безкоштовно! – користали всі кому не ліньки. Тобто, крали, панове, крали. Ніде правду діти.

Нині ситуація змінилася кардинально. Власник дав нахабам по руках і не дозволяє залізати до його кишені. Натомість, сам не проти скористатися кишенею свого візаві, себто споживача.

Бажаєш поміняти постачальника? Бажай далі!

Про численні порушення в розрахунках «Чернівціобленерго» зі споживачами та боротьбу з ними рядового чернівчанина-пенсіонера Геннадія Гекова газета вже писала (див. «Версії» №34). Ця людина має не тільки гостре чуття будь-якої неправди, а й снагу до безупинної боротьби з нею. Додамо ще прекрасне володіння законодавчою базою. Тож просто відмахнутися від Гекова нікому не вдається. Ні ЗМІ, ні монополісту, яким є Обленерго, ні контрольним органам.

Геннадій Геков не належить до тих, хто просто «качає права». Своє обурення з будь-якого приводу він укладає в рамки законів – здебільшого, не таких уже й поганих, до того ж чинних на сьогодні.

Діяльність компаній, що виробляють електроенергію, та користування споживачів нею регулюються Законами України «Про ЖКГ», «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів і НКРЕ від 26.07.1999 року, № 1357, зі змінами та доповненнями від 2011 року (далі – Правила).

Найбільш блюзнірська норма в цих Правилах – та, що споживач має право на вибір електропостачальника (п.41 Правил). Чому блюзнірська? Та тому, що упорядники цього документу добре знали, що обирати нема з кого: електроенергетичний ринок в Україні є монопольним. Альтернативи немає і не буде, бо тим, хто виробляє електроенергію і торгує нею, так вигідніше!

Добро пожаловать на сайт курортного жилья Феодосии! Ласковое теплое море сделает ваш летний отдых в Феодосии незабываемым! Жилье в феодосии , роскошные золотые пески своей мягкостью избавят от бремени и забот, а свежие фрукты – это визитная карточка Крыма.

Про що розповіла платіжка простому пенсіонеру

Відносини постачальника й споживача оформлюються Типовим договором. У його 22-му пункті зазначено, що оплата за спожиту електрику «може здійснюватися: за розрахунковими книжками, за платіжними документами, які виписуються і надсилаються постачальником, та за карткою попередньої оплати».

Десятками років використовувалася перша із зазначених форм розрахунків: споживач дивився на цифри у віконечку лічильника, вираховував різницю та за належним тарифом – суму до сплати. Отриманий за сплату чек підклеювався до розрахункової книжки. Це забезпечувало можливість перевірити правильність сплати й довести свою правоту, якщо виникали непорозуміння. Зміна ж цієї форми розрахунку вимагає письмової двосторонньої домовленості, яка буде додатком до Типового договору.

Тепер, шановний читачу, увага! Типовий договір укладається на три роки, по закінченню яких, якщо постачальник або споживач не внесли змін до Договору, документ автоматично пролонгується. Все решта, як сказано в Святому Письмі – від лукавого, тобто незаконне!

Дуже хотілося б, щоби ті споживачі, до яких приходили з пропозиціями про зміну в Договорі, озвалися до редакції. Бо, наскільки нам відомо, таких немає. А зміна договору в односторонньому порядку є незаконною – це правило чинне в усьому світі, інакше в бізнесових стосунках панував би цілковитий хаос.

Безкоштовні розрахункові книжки стали коштовними

Наш енергетичний – і доволі енергійний – монополіст в односторонньому порядку й тотально змінив форму нарахування та оплати своїх послуг. Якщо змінити тарифи йому не під силу – це прерогатива Національної комісії з регулювання енергетики (НКРЕ) – в рахунках робить за нас масові «помилки».

Керівництво Обленерго не переймається такими тонкощами, як відповідність законодавству, бо знає: подітися нам, споживачам, просто нікуди. Поскрипимо, погаласуємо на кухні й здамося! Підемо, так би мовити, «назустріч труднощам» електропостачальника. А труднощів, виявляється чимало! Серед іншого, монополіст виправдовується великою кількістю типів розрахунків:

1) різні тарифи залежно від рівня споживання;

2) різні рівні пільг – 25%, 50%, 75%;

3) різні тарифи для зональних лічильників.

Хоча усім зрозуміло, що усі ці аргументи – замилювання очей. Бо кожний споживач чудово знає, який тариф він повинен використовувати – і контролювати слід лише правильність їхнього застосування та підрахунок суми, бо, як побачимо далі, працівники «Обленерго» самотужки впоратися з нарахуваннями не здатні. А розрахункові книжки, які незаконно перестали надавати споживачам постачальники, бо їх, мовляв, немає, будь-хто може придбати просто в магазині за 2,75 грн. Оскільки Обленерго має 332 тисячі споживачів, то «навар» енергетиків на книжках за останні 2 роки складе щонайменше 700 тис. грн.

Маніпуляції з незаконними папірцями

Що робить пересічний споживач, коли йому надходить платіжний документ за електроенергію? Оплачує та знову ж таки кладе на зберігання.

Зауважимо одразу: Геннадій Геков за електроенергію, спожиту ним, платить регулярно (по книжці!). Так само регулярно й ретельно аналізує надіслані рахунки, щоразу знаходячи в них дуже багато «але» – з точки зору як законодавства, так і елементарної математики.

Почнімо з регулярності платежів. Правилами визначено, що розрахунковим періодом для оплати за спожиту електроенергію є календарний місяць. Тобто від 1-го до 1-го (як у всьому цивілізованому світі). А сплатити можна протягом 10 днів наступного за оплачуваним місяця (п.п.20,27 Правил). Та зауважте: в жодному представницькому пункті Обленерго на наочних стендах про п.27 Правил не згадується! А в пункті на вул. Глінки взагалі відсутня будь-яка інформація, що є грубим порушенням Закону.

Аналізуємо далі. Пункт 21 Правил визначає, що знімання показань приладів обліку здійснюється споживачем щомісяця. Електропостачальник має право лише контролювати правильність знімання показань приладів і нарахування оплати споживачами в розрахунковій книжці.

Насправді ж споживач залежить тепер не від власного лічильника, а від того, коли до нього прийде контролер, аби зняти покази лічильника. Дива починаються саме з цього. Бо контролери, посилаючись на «відсутність споживачів удома», знімають покази, не дотримуючись не лише періоду в місяць, але й просто здорового глузду.

Хоча у п. Гекова лічильник розташований за межами помешкання, але й до нього контролер приходить так само нерегулярно! Тож рахунки надходять то за 10 днів, а то за 1,5 місяця. Так, мабуть, зручніше заплутувати споживача. Приміром, пан Геннадій виявив у цифрах, зазначених у Рахунку, розриви в датах, а значить, і розриви в оплаті! Коли він звернувся з цим до бухгалтерії Обленерго, його «заспокоїли», що плата, мовляв, нараховується «в середньому» і вже там усе враховується. Та задурити Гекова підрахунками – справа марна: як не як, а він випускник фізфаку Московського державного університету ім. Ломоносова.

Та навіть не-технар зауважить маніпуляції, що відбуваються з платіжками. Якщо Ви, споживачу, знаєте, що до 150 кВТ ви оплачуєте за тарифом 28 коп., а вже далі – по 36 коп, то отримавши рахунок, скажімо, на 181 кВт, ви, цілком справедливо, сподіваєтеся, що заплатити повинні 150х28 коп. і 31х36 коп. Але ж ні! У рахунку на таку кількість кіловат Геннадію Гекову «запропонували» заплатити по 28 коп. за 101 кВТ і по 36 коп. – ще за 80 кВт. Більше того, навіть коли у платіжці стояло 127 кВт, заплатити за все по 28 коп. теж не вдалося, бо сума була так само довільно поділена на два тарифи. Усі платіжки п. Геков, звичайно, зберігає.

Бухгалтерія «Обленерго», приперта до стінки пенсіонером, таку картину пояснила «збоєм комп’ютера». Зручний цап-відбувайло! Та коли збої такі часті, що їх знаходиш чи не в кожній платіжці, може, треба міняти не комп’ютер? Але річ у тім, що так звані «збої» вигідні компанії.

А захищати людей нікому?!.

Пан Геков неодноразово закликав Олексія Шекету, нинішнього Голову правління ПАТ ЕК «Чернівціобленерго», та його заступників провести прес-конференцію із зазначених питань і пояснити все людям, якщо ті щось неправильно розуміють. Але саме публічності керівники Публічного акціонерного товариства (так розшифровуються літери ПАК у назві компанії) уникають.

Тут мала би сказати вагоме слово регіональна влада – вона ж бо мусить захищати своїх громадян! Та чиновники об’єктивно стоять на боці енергомонополістів, а не споживачів.

– Я зібрав достатньо фактів, які доводять не тільки неприховане бажання окремих представників буковинської влади «зам’яти» проблему з Обленерго, але і те, що конкретні чиновники – я не боюся назвати їхні прізвища (це – керівник територіального представництва НКРЕ в Чернівецькій області А. С. Маляр і начальник управління інфраструктури та туризму ОДА Д.Д. Павел) пішли навіть на змову з монополістом, – стверджує п. Геков. – Бо чим іще пояснити, що відповіді, отримані мною з ОДА та сектору НКРЕ, слово в слово повторюють ту, що надіслало мені Обленерго?

Та особливо прикре інше: аби допомогти ошукати споживача, чиновники пішли на службовий злочин. Факти на поверхні. Скажімо, чернівецький варіант Договору містить у п.10 «Права та обов’язки споживача» цікавий 5-ий абзац, якого загалом не існує в Правилах: у ньому наші енергетики вимагають від споживача письмових звітів про наявні пільги й субсидії, підтверджені документами. Якщо у нас на Буковині третина населення має пільги і субсидії, то уявляєте, які черги очікують на людей? А звітувати перед монополістами треба тепер щосезону.

Та на цьому витівки не закінчуються. Службову підробку зустрічаємо і в п.17 глави «Умови та порядок оплати» місцевого Договору, який доповнили реченням, відсутнім у Правилах і в Типовому договорі. А говориться там про те, що «платіжний документ надає Споживачу Електропопостачальник». Ці кілька слів узаконюють горезвісні «платіжки» і зводять нанівець чинний договір.

– Як бачимо, задля вигоди й прибутку, керівництво Обленерго разом з п. Маляром цілком свідомо перекручують положення п.п.16, 22 законно прийнятого документу, а також п.п.1,1.2 постанови НКРЕ про Правила користування електоренергією (поширення дії договору, розрахунковий період) і навіть Закону України «Про податок на додану вартість» (податковий період). Хіба це не службовий злочин? На жаль, монополістів підтримали в цьому і чиновники, які сидять у державних кабінетах, – наголошує Геннадій Геков.

…А кіт ковбаску уминає, неначе не про нього річ

– Тим часом комерційний директор ПАТ п. Ахромкін, швидше за все, не без відома голови правління п. Шекети, ґрунтуючись на незаконних документах, наданих А. Маляром, і далі дає вказівки начальнику абонентного відділу п. Рошко надсилати споживачам платіжки від електропостачальника, – обурюється борець за правду. – Але й це ще не все. Вже кілька місяців контролери та інші технічні робітники абонентного відділу Чернівецького РЕМ методом «батога й пряника» – шантажуючи людей відключенням електрики або ж обіцяючи встановити безкоштовно і без черги новий лічильник – змушують споживачів переукладати чинний договір на новий, який зобов’язує людей сплачувати за спожиту електрику саме за надісланою платіжкою (п.12). Проте, цей новий договір теж є незаконним. Чому? Бо вносити зміни й доповнення до договорів не є прерогативою ні енергопостачальників, ні представників місцевого НКРЕ. Тому, на моє глибоке переконання, погодження без законних повноважень на це нового договору п. Маляром є службовим злочином! – наголошує Геннадій Геков.

Завдяки Закону «Про доступ до публічної інформації», п. Геков отримав копії документів зі службового листування між Обленерго, Павелом та Маляром. Вони й викривають як службову недбалість, так і службове підроблення названими чиновниками. А як інакше можна назвати, приміром, такий «хід конем» п. Маляра, коли він у відповіді Геннадію Гекову на підтвердження своїх слів посилається на закони, які насправді звучать зовсім по-іншому?

Редакція сподівається, що з цим є кому розібратися. Маємо доволі контрольних органів. Утім, п.Геков звертався й до них. Скажімо, у першій відповіді Держспоживінспекції на його запит ця установа, створена нібито на захист споживачів, спочатку виправдовувала енергетиків. І лише після того, як Геков передав їхнє письмове рішення про підсумки перевірки Обленерго до обласної прокуратуру і документально, ледь не на пальцях розтлумачив, що до чого, вже у наступній відповіді зазначено: платіжки мають лише інформативний характер і не є розрахунковими документами! Отже, споживач не зобов’язаний сплачувати за ними. А ще, за чинним законодавством, ця інформація про – даруйте за тавтологію – виключну інформативність платіжок повинна бути відображена в кожній з них! Крім того, перед тим як надсилати платіжні папірці споживачам, керівники установи зобов’язані були протягом 5 днів оприлюднити своє рішення в ЗМІ, на інформаційних стендах і на своєму сайті. Але аж ніяк не скасовувати розрахункові книжки та, як раніше, надавати їх безкоштовно споживачам – читайте п.п.40, 41, 46 Правил!

І, насамкінець, ще одне, доволі пікантне, запитання: чому територіальне представництво державного органу, яким є ТП НКРЕ, стоїть на боці приватної структури, а не громадян?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лариса ХОМИЧ, «Версії»

P.S.: Із притаманним журналістам скепсисом передбачаємо, що найближчим результатом нашого розслідування буде якнайшвидше приведення норм Законів і Правил у відповідність до потреб олігархів.

Однак крапку на цій історії не ставимо. Вчора на засіданні постійної комісії облради з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, ЖКГ та надзвичайних ситуацій відбулася дуже серйозна розмова з керівництвом Обленерго. Та про це – у наступному числі «Версій».

Запис Власнику – доходи, людям – зашморг? спершу з'явиться на Медіа-Версії.