Парк Федьковича став головним астрономічним майданчиком спостереження за сонячним затемненням.

21:01 | Епілог. Сутінки над Резиденцією

Космічне шоу завершилося, а Чернівці остаточно поринули у фазу навігаційних сутінків. На згадку про цей вечір залишається фантастичний графічний силует Резиденції митрополитів, що завмерла на тлі ніжно-рожевого згасаючого неба.

На виході з університетського парку о 21:01:05 об’єктив фіксує останній кадр цієї дивовижної ночі — підсвічений знизу пам’ятник Сидору Воробкевичу…

Багато хто уявляє сонячне затемнення виключно як чіткий контур Місяця на білому диску Сонця. Проте на заході світила, коли наша зірка перебуває гранично низько над обрієм, пряме спостереження чистого диска часто стає неможливим через колосальну товщу повітря й особливості міського ландшафту. Те, що зафіксувала камера в парку імені Федьковича — раптове коливання яскравості світла, зміну його інтенсивності та глибоке теракотове забарвлення — і є реальним, чистим проявом часткового затемнення в умовах земної атмосфери. Місяць фізично зменшив кількість сонячних фотонів, що долітали до Землі, а густе листя дерев спрацювало як природний фотометр. Це фіксація космічного процесу через динаміку світлового потоку.

ШІ-візуалізація динаміки затемнення у парку ім. Ю. Федьковича (створено в Gemini Canvas на основі 7 авторських знімків).

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s.

Краєзнавець Леся Щербанюк у своєму дослідженні «Школа з благословення митрополита Євгена Гакмана», зазначає, що в 1956 році середній школі № 2 було присвоєно ім’я Юрія Федьковича. Існує припущення, що саме десь впродовж 1879–1888 років, коли він відійшов від громадської-культурної діяльності і захопився астрологією, то відвідував обсерваторію в приміщенні вищої реальної школи.

У 1892  на цей дах перенесли оновлену метеорологічну та астрономічну станцію, перетворивши купольну вежу  на розі тогочасних вулиць Гауптштрассе та Арманієргассе (сучасних Головної та Вірменської)  на справжній науковий магніт.  Керувати нею доручили директору закладу, доктору Францу Байєру.

Запис Хроніка затемнення в Чернівцях: похвилинний аналіз світла… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З погляду астрофізики, затемнення 12 серпня 2026 року унікальне ефектом «Золотої години». Через низьку висоту над землею (всього 2 градуси), сонячне світло пройде крізь найтовстіший шар атмосфери. Блакитний спектр розсіється, і ми побачимо не сірий, а насичено-червоний або криваво-помаранчевий серп, що тоне в пагорбах Хотинської височини. Бонусом вечора (завдяки повному оновленню Місяця і темному небу) стане пік метеорного потоку Персеїди — до 100 «падаючих зірок» на годину одразу після затемнення!

Свій погляд на подію мають і представники символічних систем, зокрема, в астрології вважається, що затемнення у знаку Лева, який традиційно пов’язують із лідерством, волею та творчим проявом особистості, акцентує увагу на внутрішніх змінах. Оскільки явище збігається із заходом сонця, цей час розглядають не як період зовнішньої активності, а як момент для аналізу, переосмислення старих програм та внутрішнього налаштування на новий тривалий етап — адже затемнення повторюються через певні астрономічні цикли (Сарос), що тривають понад 18 років.

[ С О Н Ц Е ]   =======>  [ МІСЯЦЬ]  =======>  [ ЗЕМЛЯ] (Чернівці в напівтіні)

Поки планетарію немає, нашим куполом стає відкрите небо над річкою Прут. Три небесні тіла — Земля, Місяць та Сонце — вишикувалися в ідеальну лінію (сизигію). Місяць у фазі молодика наздоганяє Землю і перетинає площину екліптики, кидаючи напівтінь (penumbra) на Західну Україну.

У Чернівцях усе відбудеться в ультракороткому часовому вікні на самому обрії:

• 20:19 (Перший контакт): Місяць торкається правого верхнього краю Сонця.
• 20:32 (Максимальна фаза): Пік затемнення! Місяць закриє ~15% сонячного диска.
• 20:35–20:38 (Космічний захід): Сонце заходить за обрій Чернівців, залишаючись вогняним серпом. Ми побачимо рідкісний фінал — захід уже затемненого світила.

Чернівецький хронограф: Як ми ловили сонце раніше…

Гортаючи архіви, можна згадати, як це було:

Жовтень 2022 року: осіннє сонце, закрите майже наполовину, яке ми знімали просто посеред навчального дня, ділячись емоціями з усім містом.

Авторський ракурс: Де зустрінемося?

Натомість парк імені Федьковича розташований на значно вищій географічній точці поруч із резиденцією, що й забезпечить чудовий відкритий огляд прямо на лінію обрію.

І не забудьте сертифіковані захисні окуляри стандарту ISO 12312-2 — бережіть очі для нових відкриттів!

• Верхній блок (E, C): Кільцеподібне затемнення. Місяць перебуває на максимальній відстані від Землі (в апогеї) і через менший видимий розмір не може повністю перекрити Сонце, залишаючи яскраве «кільце вогню».
• Середній блок (L, I): Глибока часткова фаза. Момент, коли місячний диск закриває більшу частину нашої зірки.
• Нижній блок (P, S, E): Тонкий сонячний серп. Саме такий вигляд матиме Сонце на вечірньому обрії Чернівців у момент максимальної фази.

Всім, хто буде спостерігати за затемненням, бажаємо чистого неба!

Парк Федьковича став головним астрономічним майданчиком спостереження за сонячним затемненням. Репортаж спостереження можна подивитися за посиланням – Хроніка затемнення в Чернівцях: похвилинний аналіз світла…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Зустріч світил та закриті горизонти: Чернівці зустрічають величне затемнення і чекають на власні планетарій та обсерваторію… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні сонячне затемнення відбулося о 6:40 за Грінвічем (о 9:40 за літнім київським часом).

Перше сонячне затемнення 2020 року — кільцеподібне, яке ледве не «дотягує» до повного затемненням. (Видимий діаметр Місяця становить 99,4% від видимого діаметра Сонця.) Отже, смуга кільцеподібної фази є найвужчою (всього 21 км) в точці максимуму затемнення і найширшою (85 км) біля її західного краю в центральній Африці, де спостерігачі можуть спостерігати Сонце, окреслений місячний силует, на світанку тривалістю до 82 секунд. Потім шлях кільцеподібної фази перетинає Аравійський півострів, Пакистан та північну Індію, Тибет, південний Китай і Тайвань, перш ніж вийти в Тихий океан. (В Україні буде видно часткові фази (не більше 0,2) цього затемнення — інформація з сайту науково-популярного астрономічного інтернет-журналу «Наше небо» )

Сонячне затемнення 21 червня 2020

Нажаль, цього року  у зазначений час небо на Чернівцями було хмарним.
Тим не менш, щось і я побачила.

Це затемнення є повторенням через сарос кільцеподібного сонячного затемнення 10 червня 2002 року (в районі Тихого океану). Наступне затемнення даного саросу відбудеться 13 липня 2037 року.

Більше інформації про сонячне затемнення за посиланням – КІЛЬЦЕПОДІБНЕ ЗАТЕМНЕННЯ СОНЦЯ 21 ЧЕРВНЯ 2020 У ЧЕРНІВЦЯХ

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис 21 червня: кільцеподібне сонячне затемнення спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пообіцяв нам Андрій Волков, любитель-астроном, дипломант Всеукраїнського конкурсу «Мирний космос» у Києві ( жовтень 2010), Міжнародної конференції «Зоряний шлях» у Дніпропетровську ( квітень 2010).

4 січня 2011 року ми маємо можливість спостерігати часткове сонячне затемнення.
Початок затемнення за київським часом: 9 г. 12хв. 50с.
Найбільше затемнення: 10 г. 39 хв.
Кінець затемнення: 12г. 11 хв.
Частина сонячного диску, яка покрита Місяцем: 79% .

Про перебіг затемнення, про «портативний» телескоп,  про умови спостереження Андрій Волков розповість вже після цього очікуваного небесного явища.

Застереження! Нагадуємо, що спостерігати сонячне затемнення слід із темними світлофільтрами що блокують >99.99% шкідливого видимого та УФ-випромінювання.  Якщо не виконати цю вимогу, то можна травмувати очі. Використання закопченого скла, нашарованої фотоплівки, дискет та CD/DVD-дисків є так само небезпечним і може призвести до безболісної втрати зору.

Для довідки

Сонячне затемнення  4 січня  2011 року – часткове сонячне затемнення 151 сароса. Максимум затемнення досягне в точці з координатами 64.7° північної широти, 20.8° східної довготи і не матиме центральної смуги повної фази. В момент і в точці найбільшого затемнення  направлення на Сонце (азимут) складатиме 155°. Таким чином, тривалість покриття Сонця Місяцем на цей раз складе майже 3 години (2:59).
Щоб відбулося сонячне або місячне затемнення, необхідно, щоб Місяць був у фазі нового місяця або ж у повні знаходився поблизу одного з вузлів своєї орбіти, тобто недалеко від екліптики.

Кожного року обов’язково буває два сонячних затемнення; за доброго збігу обставин їх може відбутись навіть п’ять. Що стосується місячних затемнень, то, згідно з розрахунками, їх може бути на рік два чи три, а може і зовсім не бути. Отже, мінімальна кількість затемнень на рік – два (обидва сонячні), максимальна – сім (п’ять сонячних і два місячних, або чотири сонячних і три місячних).

Послідовність затемнень повторюється майже точно у тому ж порядку через деякий проміжок часу, що називається саросом (з єгипетської – “повторення”). Сарос, відомий задовго до початку нашої ери, складає 18 років і 10,3 чи 11,3 доби (залежно від того, скільки високосних років було в періоді). Земля і Місяць, освітлюючись Сонцем, відкидають тіні у вигляді конусів у бік, протилежний від Сонця. Конус земної тіні довший за місячний, а його діаметр на відстані Місяця перевершує діаметр Місяця більш ніж у 2,5 рази. Рухаючись навколо Землі, Місяць двічі на місяць опиняється на лінії Земля-Сонце. У такі моменти і може настати сонячне чи місячне затемнення.

Сонячне затемнення відбувається тоді, коли тінь від Місяця потрапляє на поверхню Землі. Воно спостерігається по-різному в різних точках земної поверхні. Диск Сонця буде повністю закритим тільки для спостерігача, який знаходиться всередині місячної тіні, середнє значення діаметра якої на поверхні Землі -100 км. У цій вузькій зоні буде спостерігатись повне сонячне затемнення.

На ділянках земної поверхні, куди падає півтінь від Місяця, всередині так званого конуса місячної півтіні, буде спостерігатись часткове сонячне затемнення.

Оскільки відстань Місяця від Землі внаслідок еліптичності його орбіти змінюється від 405 500 км до 363 300 км, а довжина конуса його повної тіні становить 374 000 км, то іноді вершина цього конуса не досягає поверхні Землі. У такому випадку краї сонячного диска залишаться відкритими і будуть утворювати тонке блискуче кільце навколо темного диска Місяця. Таке затемнення називається кільцевим.

Інформація з джерел:

Головна астрономічна обсерваторія НАН України – http://www.mao.kiev.ua
The Zooniverse Community – http://www.zooniverse.org/home
Solar System Exploration – http://solarsystem.nasa.gov/
Сонячне затемнення у Полтаві – 4 СІЧНЯ 2011 – http://www.poltavaforum.com/astronomiya-443/15191-sonyachne-zatemnennya-u-poltavi-4-sichnya-2011-a.html ( тут є детальна інформація про рекомендації для очей під час спостереження)
Проект “Астрогалактика” –  http://www.astrogalaxy.ru/831.html

Тетяна СПОРИНІНА

Візуальне спостереження  часткового сонячного затемнення 4.01.2011 у Чернівцях

Фото Тетяни Спориніної

Запис «Буде небо – будуть фото затемнення!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.