Україна входить до десятки країн із найбільшим обсягом сміття на одного жителя країни. Щороку в Україні продукується 3,474 млрд тонн сміття, з яких переробляється лише менш ніж 4%, повідомляють на порталі для малого й середнього фермерства SEEDS.org.ua  

94% сміття вивозиться комунальними підприємствами на сміттєві полігони, та попри те  щороку виникає понад 27 тис. стихійних звалищ. Хоча в Національній стратегії управління твердими побутовими відходами передбачено, що до 2023-го переробка зросте до 15%, а до 2030 року – до 30%. І починаючи від 2023 року 23% населення вже мають сортувати сміття, а до 2030 року цей показник (за планом!) становитиме майже половину мешканців країни.

Запис Щороку в Україні виникає понад 27 тисяч стихійних звалищ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Аби маленькому українському селу у переддень Нового року потрапити в сюжет телеканалу «Інтер» – погодьтеся, треба постаратися. Та село Атаки, що на Хотинщині,  таки спромоглося: обридлі його людям сміттєзвалище й незаконні кар’єри з видобутку будівельного каміння побачила ціла Україна…

Телевізійників запросили до села представники громадської організації «Нове суспільство», яким на сміттєзвалище й незаконні кар’єри поскаржилися мешканці Атак. Звісно, спочатку активісти самі дослідили предмет скарги. І виявили смердюче звалище площею близько 300 кв.м і 3 кар’єри десь до 6 метрів завглибшки. Мешканці села зовсім небезпідставно остерігаються екологічної катастрофи, в якій сморід – це просто маленька неприємність, порівняно з тим, що може трапитися далі.  А йдеться ж про розлив ріки, підтоплення (усі об’єкти людських скарг розташовані на березі Дністра), а далі – зсув через «розкопки» у недозволених місцях. І на завершення – потрапляння органічних та неорганічних відходів туди, де їм зовсім не місце – з усіма наслідками…

У телевізійному сюжеті наших колег зацікавив один красномовний пасаж. Чиновники начебто можуть реагувати на проблему перевіркою тільки за наявності письмової заяви від мешканців. «На жаль, наші мешканці звикли, аби хтось приїхав і їм щось зробив. На жаль, це біда нашого суспільства», – пояснює на камеру начальник держекоінспекції. І до цього твердження ми ще повернемося.

Поки тележурналісти висвітлювали подію на екранах, активісти писали запити у відповідні інстанції, відповіді на які й оприлюднили цими днями на сторінці «Нового суспільства» в мережі Фейсбук.

У відповіді Атацької сільської ради цілком вичерпно роз’яснюється ситуація щодо сміттєзвалища: так, було, мовляв, ліквідоване 2014-го, далі зробили акт вибору земельної ділянки під сміттєзвалище, але виявилося, що там частина ділянки – в зоні орендованої землі і за межами населеного пункту, тому паспорт уже й не виробляли. Заходи вживалися, питання вирішується, несанкціонований видобуток каменю також припинений і вживаються заходи з його (чого? Видобутку чи каменю? Та менше з тим…) ліквідації. Наскільки відповідь правдива – сказати важко, та принаймні, без виляння.  Чого не скажеш про відповіді від екоінспекції.

Екоінспекція надала дві різні відповіді на два однакові запити.. Різниця полягала в тому, що один запит п. Бурдужан надіслав як керівник громадської організації, а другий – як звичайний громадянин.

Отже, у першій відповіді, направленій Голові правління ГО «Нове суспільство» О.Бурдужану, екоінспекція обіцяє «взяти до уваги факти, викладені у запиті». Визнає, що «в Атацькій сільській раді на це сміттєзвалище відсутній паспорт місць видалення відходів». І запевняє, посилаючись на цілий перелік серйозних документів, що «Держекоінспекція не надає дозволи на видобування корисних копалин». А також рекомендує «для більш точної інформації… звернутися до управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації».

У другій відповіді, направленій громадянину О.Бурдужану, стверджується: «…Під час позапланової перевірки встановлено, що сміттєзвалище діюче та знаходиться в межах виділеної земельної ділянки, воно відкрите насипне, видалення відходів відбувається за допомоги ущільнення з поверхневою грунтово-глинистою присипкою, по периметру діючого сміттєзвалища на момент перевірки було частково відсутнє обвалування». Водночас, «за порушення вимог природоохоронного законодавства голову Атацької сільської ради було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 82 КУпАПна суму 850 грн».

Трохи не склалося в інспекції з перевіркою кар’єрів: «Стосовно фактів щодо видобування каменю, то на момент перевірки при натурному обстеженні території за даними координатами, осіб, які б здійснювали дане видобування, не виявлено». Ну, і  фраза з попередньої відповіді про «Держекоінспекція не надає дозволи…».

Інша в цьому листі й рекомендація. Тут інспекція вже радить «повідомляти правоохоронні органи та Державну екологічну інспекцію у Чернівецькій області (негайно) з відповідними фотоматеріалами при виявленні Вами осіб, які здійснюють самовільне добування надр для притягнення винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності за самовільне користування надрами».

Чудово, чи не так? Спочатку представник екоінспекції скаржиться на людей, які  «звикли, аби хтось приїхав і їм щось зробив» (у телесюжеті, до якого ми обіцяли повернутися на початку матеріалу). Потім радить звернутися зі своїми бідами до іншої структури. І зрештою, рекомендує самим виявляти і фіксувати на фото (!) порушників, сигналізувати куди лише можна. І то негайно! Причому, так і не визначившись: то сміттєзвалище – діюче, чи на нього все-таки відсутній паспорт? І якщо воно діюче, то за що оштрафували сільського голову на 850 грн?

І насамкінець, от просто цікаво: а навіщо нам тоді ці всі інспекції, управління, органи і структури, якщо вони посилають нас робити їхню роботу самим?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

P.S. Ситуацію зі сміттєзвалищем і незаконними кар’єрами в Атаках на Хотинщині (реальну, а не за документами екоінспеції) редакція бере під інформаційний приціл.

Запис Чиновницьке хамелеонство, або Дві відписки –  дві великі різниці. У цьому переконалися мешканці Атак на Хотинщині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Буковинці, які побували на з’їзді, засвідчили, що спілкуванням з лідеркою «Батьківщини» дуже задоволені. Неодноразово зауважували, що тільки ця політична діячка звертає увагу на проблеми села загалом і місцевого самоврядування зокрема, і тільки вона організувала такі зустрічі для сільських, селищних голів і депутатів рад як 2009-го року, так і зараз.

У Меморандумі описані цілі й напрямки співпраці, спільні завдання сторін, шляхи вдосконалення земельного законодавства, вдосконалення у сфері Бюджетного та Податкового законодавства, – усе, що в комплексі зможе поліпшити критичний стан, у якому перебуває українське село, сільські територіальні громади та сільське населення України, а це – понад 14,2 млн. населення і понад 11 тис. сільських та селищних рад. Цей документ стане підґрунтям для подальшої законодавчої роботи. Бо, на думку лідера «Батьківщини», без суттєвої реформи місцевого самоврядування ми не можемо будувати сильну, заможну країну.

На з’їзді його ініціаторка наголошувала на необхідності центральної влади повернутися до сходу обличчям – задля забезпечення проведення демократичних виборів і визнання їх світом. Багато уваги приділила децентралізації влади, наданню регіонам більшої самостійності, в тому числі, фінансової. Про це говорять багато років, але жоден президент, включаючи Ющенка й, особливо, Януковича, так і не спромігся надати реальні важелі впливу місцевому самоврядуванню. Тепер час виправляти помилки, вносити законодавчі зміни, щоби реформа місцевого самоврядування стала реальною, а не примарною.

«Вона чудово орієнтується в ситуації, а наші проблеми, які озвучила на з’їзді, – наче з нами перед цим обговорила, – відзначає сільський голова Комарівців на Сторожинеччині Світлана БІЖУРА. – І наші овації під час виступу Юлії Володимирівни свідчили про нашу підтримку». Пані Світлана знову нагадала про проблеми сільських голів – несамостійність у розпорядженні коштами, недосконалість земельної реформи, засилля скупщиків-монополістів і багато дрібніших, але не менш болючих проблем.

Керівник фракції «За Батьківщину» у Вижницькій районній раді Дмитро НИКИФОРЯК наголосив на необхідності підпорядкування сільському голові важливих структур у селі – ФАПів та дільничних міліціонерів. Лукавецький сільський голова з Вижниччини Микола ВИШИНСЬКИЙ підкреслив, що проблеми в сільському господарстві чи місцевому самоврядуванні що на Донеччині, що на Вижниччині – однакові: «Яке може бути самоврядування, коли немає коштів. Це не самоврядування, це лише натяк на нього, який загальмувався на рівні 60-х років. Маємо питання земельні, питання користування казначейськими рахунками. Неоднозначною є ідея укрупнення сільських рад. У нашій сільраді – 5 населених пунктів, їхнім мешканцям потрібна безліч довідок, яких вимагають соціальні служби на кожну надану допомогу, а з чотирьох сіл немає прямого транспортного сполучення з районом. Для нас укрупнення недоцільне».

Своєю чергою Берегометський селищний голова Сергій БОДНАРЮК (також Вижниччина) підкреслив: якби податки, сплачені підприємцями селища, а таких тут налічується 800, залишалися на місці, то й дотацій Берегометові не треба було б. А тим часом, гроші в села наче є, осіли на казначейських рахунках, а купити звичайної фарби для косметичного ремонту приміщень комунальної власності – зась.

Долучилися до розмови і представники районних в м. Чернівці рад. Голова Першотравневої райради Тарас БАБУХ нагадав присутнім, що в.о. голови Київської міськдержадміністрації Володимир Бондаренко планує відновити в столиці поділ на райони і збільшити повноваження райрад, надавши їм додаткові функції – ремонт і асфальтування доріг і прибудинкових територій, ремонт фасадів, акумулювання коштів, щоби ними можна було вільно розпоряджатися, а не просити в міста, як-от на ліквідацію сміттєзвалищ. «Якщо буде справжня реалізація цього Меморандуму – то районні ради набудуть зовсім іншого рівня і це дасть змогу жителям комфортніше почуватися», – резюмував п. Бабух. Його підтримала депутат Шевченківської райради Галина Виноградова, голова фракції «За Батьківщину» . На її переконання, районні в місті ради мають бути самостійними і щодо розпорядження коштами, і стосовно призначення, наприклад, керівників ЖРЕПів.

Заступник голови Кіцманської райради Василь ГРЕКУЛ міркував категорично: «Радянська влада закінчилася, маємо перейти на нормальний світовий досвід. Жити як досі не будемо. Настав такий час, коли більшість населених пунктів уже не можуть бути дотаційними. Треба жити по можливостях, по коштах, які маємо, а не заводити свої громади, райони і ненароджених дітей у борги. Припало на нашу долю вирішити це питання – то вирішимо його так, як воно вирішується в цілому світі».

Модератор «круглого столу», голова облпарторганізації ВО «Батьківщина» Іван Мунтян зауважив очевидну істину : підставою й можливістю для виконання Меморандуму стане отримання його підписанткою Ю.Тимошенко важелів впливу на непросту ситуацію, а значить, – перемоги. Він нагадав ситуацію, коли лідерка «Батьківщини» керувала урядом, а Буковину спіткало стихійне лихо. Саме Тимошенко тоді приймала блискавичні рішення, кожне з яких було спрямоване на користь людям.

Вл.інф.

Запис У Чернівцях обговорили проблеми місцевого самоврядування та шляхи їх вирішення спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мандруючи Карпатами у серпні 2013 року я був приємно вражений змінами на краще. Бо, як з’ясувалося, невдовзі після публікації під керівництвом Михайла Бучковського, якому належить ресторанно-готельний заклад на перевалі, проведена масштабна акція зі збирання сміття. Вона охопила територію від околиці с. Виженка через перевал Німчич до Протятого каміння. Хто мандрував цією дорогою, може належно оцінити проведену роботу. До акції залучили працівників туристично-відпочинкового комплексу «Німчич», школярів сіл Підзахаричі й Виженка. Прикметно, що сміття зібрали й з узбіч дороги та стихійних звалищ у гірських урвищах. Жителі ближніх сіл, зокрема Межиброд, із задоволенням зауважували, що стало значно чистіше й приємніше відпочивати поблизу перевалу Німчич.

Особливо тішить, що це була не одноразова акція. Вздовж дороги на перевал встановлені чималі скрині для сміття, на території відпочинкового комплексу розташовані ємності для відходів. А зібране регулярно вивозиться транспортом відпочинкового комплексу на сміттєзвалище поблизу м. Вижниця.

Справжніми воротами до гірських стежок Вижниччини є Виженка. Голова сільської ради Василь Савчукевич докладає чимало зусиль для облаштування дороги до перевалу Німчич – гарно оформлені й заквітчані зупинки для автобуса, інформаційні стенди з туристичними маршрутами по околицях Виженки.

У селі визначені місця для збирання побутових відходів, які регулярно вивозять на сміттєзвалище. У декого може майнути думка: хіба це новина – збирання сміття. Та важливо інше: змінюється культура громадян, їхня психологія. У горян з’являється переконання, що треба змінювати своє ставлення до чистоти вод гірських потоків. Століттями селяни скидали сміття у потоки з думкою – прийде велика вода й усе забере. Та коли кількість сучасних полімерних побутових відходів суттєво збільшилась – а вони не розкладаються десятками років – виникла реальна загроза не тільки довкіллю, але й здоров’ю людини. Саме тому великої уваги екологічно-просвітній роботі зі школярами надають у ЗОШ І-ІІ ступеней с. Виженка. За керівництва вчительки географії Надії Клим активно працює туристично-краєзнавчий гурток. Діти беруть активну участь в акціях «Екологічно чисті узбіччя», «Екологічно чисті джерела». Юне покоління виховується з новим, сучасним, світоглядом – і переконанням, що кожний із нас відповідає за чистоту води, лісу, збереження різноманіття рослинного й тваринного світу.

Ярема ТЕВТУЛЬ, професор ЧНУ, член НСЖ України

Запис НА НІМЧИЧІ СТАЛО ЧИСТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.