Околиця Чернівців, «ворота» до обласного центру, місце відпочинку багатьох городян – так званий «Кемпінг». Кінцева зупинка тролейбусного маршруту № 4. Довкола ошатні приватні садиби, територія Музею народної архітектури і побуту, поруч монастир із церквою, яка приваблює туристів своєю архітектурою й історією. А у центрі цього всього – смітник!  Сміття зосереджене на зупинці, біля маленької будівлі  – навісу для тих,  хто очікує тролейбус. І створювалася ця купа сміття, мабуть, не менш  як кілька місяців. Довкола – жодного контейнера для сміття. На жаль, чернівчани та гості перетворюють наше місто на великий смітник. А все таки варто запитати:  чи є  двірник, який повинен прибирати цю територію? Чи знає про це «дике» сміттєзвалище екологічна інспекція і чому вона бездіяльна? Де служба благоустрою Чернівців, чому байдужі самі городяни, які щодня користуються цією зупинкою тролейбуса?

Ярема ТЕВТУЛЬ,  голова ГЕО «АкваБук»

Запис ЧЕРНІВЦІ: «Маленький Відень» чи «Великий смітник»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Наскільки підготовлені зони відпочинку до літнього періоду? Чи прибрані вони?

– Берег Прута прибрали. Але, на жаль, люди продовжують вивозити і викидати мішки зі сміттям. Багато відпочивальників залишають після себе захаращене довкілля. Але відповідні рятувальні служби вже працюють і слідкують за порядком та чистотою.
Ми ж з порушниками боротимемося виховними методами – фотографуватимемо і показуватимемо їх усім. Такі заходи проводитимуться і на вулицях міста й, у житловій зоні, біля під’їздів будинків. Нехай мешканці знають, хто саме із сусідів смітить і порушує благоустрій міста.

– Дачні зони потребують додаткових смітників. Як з цим бути?

– На прохання мешканців міста ми плануємо встановити додаткові баки для сміття. Кошти для цього вже маємо. Можливо, сміття звідти вивозитимуть не так інтенсивно, але навіть його забиратимуть раз на три дні. Таким чином багато проблем вирішиться. Люди із задоволенням викидатимуть непотріб в обладнані місця, ніж засмічуватимуть свої території.

На жаль, існує і така проблема, як будівельне сміття. Люди залишають його біля смітників, а підрядник не зобов’язаний його вивозити. Тож коли вже накидано, мешканці кидають ще більше – от і накопичуються груди сміття, собаки розтягують його вулицями, створюється антисанітарний стан.

– У Чернівцях у багатьох місцях стоять контейнери для сортування сміття – пластикових, і навіть скляних пляшок. А заводу й досі немає…

– Установлені контейнери для збору пластикових і скляних пляшок – це лише перший етап. Другий етап розпочнеться невдовзі, коли розпочнеться боротьба за сміття. Адже невдовзі діятиме сміттєпереробний завод. Сортувати почнуть навіть продукти харчування, відходи промислового виробництва та будівельні відходи. За пластикові пляшки даватимуть гроші, адже пластикові гранули надзвичайно задіяні – з них роблять металочерепицю, каналізаційні труби тощо. У нас, як і за кордоном, за сміття будуть боротися. Нині сміттєпереробний завод будується – вже закінчено проект та зроблено каркас.

Запис Буде боротьба… за сміття спершу з'явиться на Медіа-Версії.

• Уникайте індивідуально упакованих продуктів (сир скибочками, соки тощо).

• Беріть власні пластикові контейнери чи целофанові пакети у магазин, щоби пересипати в них сипучі продукти.

• Купуйте заморожені продукти в поліетиленових пакетах, а не коробках.

• При покупці невеликої кількості продуктів не купуйте для них пакет.

• Виберіть акумулятори та економні лампи.

• Не користуйтеся одноразовими бритвами, ручками, олівцями і запальничками.

• Замість паперових, користуйтеся серветками із тканини.

• Використовуйте свій власний багаторазовий полотняний мішечок або сітку, здійснюючи покупки.

• Купуйте якісну і довготривалу продукцію. Може вона трохи дорожча, але прослужить набагато довше.

• Використовуйте багаторазові контейнери для обіду.

• Використовуйте старі зубні щітки та інші щітки для чищення ванної плитки, взуття тощо.

•Для миття поверхонь зробіть власний миючий засіб: 0,5 л води, 1\4 чашки оцту і 1 ст. л. соди. Така суміш безпечна для більшості поверхонь і швидко змивається водою.

• Цвяхи, шурупи, канцелярські товари та інші дрібні предмети можна зберігати у скляних банках замість недовготривалих картонних упаковок.

• Мийте вікна і дзеркала простим засобом: у розпилювач налийте 3 ст. л. оцту і 2 склянки теплої води.

• Не викидайте непотрібні речі на смітник – віддавайте на благочинність.

Запис Аби сміття стало менше спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чистота – чи не найбільш вражаюча прикмета Європи. Щоправда, деінде – брудніше, як от в італійському Римі, деінде взагалі стерильно – як у містах і селах Данії. Але те, що сміття там прибирається миттєво, то це однозначно. Бо людина не взмозі жити, не залишаючи по собі відходи.

Та різниця між європейцями й українцями полягає в тому, що ми, по-перше, любимо смітити, але не любимо прибирати. А, по-друге, не вміємо використовувати відходи та перетворювати їх на доходи. У шведському місті Гетеборг, скажімо, завод з переробки сміття обігріває взимку дві третини півмільйонного міста. І подібна ситуація в усіх країнах шенгенської зони.

У Данії, приміром, біля смітників настільки чисто, що там могли би гратися діти, щоправда, у них для цього є відповідні майданчики. Довкола місць для відходів не смердить і там не рояться мухи. А спеціальні ящики та баки стоять не на брудній та просяклій відходами землі, як у нас. Тож, коли не знаєш, що то і для чого, то й не здогадаєшся. Однак, підійшовши ближче, можна прочитати про їхнє призначення. Так окремо стоять збирачі для паперових відходів, скла, техніки, але все це розташовується поруч. А на стінці цілого будиночка для сміття з багатьма віконцями, куди й кидають відходи, є ще й окремий проріз з відповідним написом і малюнком – для утилізації відпрацьованих батарейок. Для збору одягу, яким уже не користуються, теж існує окремий контейнер з написом-проханням про те, що бажано приносити майбутній секонд хенд випраним і в поліетиленових мішечках.

А ось плластикові пляшки та бляшанки від пива можна здати у магазинах. Там для цього стоять спеціальні апарати-утилізатори, всередину яких данці й закладають цю тару. Натомість автомат видає чек на 3 крони (4 гривні) за одну пляшку чи бляшанку. А касир на цю суму зменшує вартість покупки. Як бачимо, це спонукає людей до утилізації непотрібних їм пляшок.

Тоді як у нас, приміром, здати використану люміністцентну лампу є великою проблемою. Тому найлегше – викинути її у смітник, бо, наразі, за утилізацію енергозберігаючих ламп споживач має ще й платити.

Тож чи не переставлена з ніг на голову логіка змушує пересічного українця смітити? Зрештою, не просто загаджувати довкілля, а ще й робити його небезпечним для проживанння! Складається враження, що нас, громадян держави Україна, намагаються поставити в такі умови, щоби ми самі себе знищували. І з допомогою відходів – також. А ми ж і не проти, судячи з того, як поводимо себе з природою і на природі. Погляньмо лише на береги річок та лісосмуги… Мені і соромно, і лячно

Запис У Європі є сміття, але воно не присутнє на вулицях і в дворах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На підході криза. Гірша за фінансову

Економічна криза зле струснула світом. Але це ще тільки початок, пророкують економісти. Та за песимізмом їх перевершили експерти з екології, на думку яких екологічна криза, що чекає на людство найближчим часом, матиме значно серйозніші наслідки.

У черговій дововіді «Жива планета», подготовленій всесвітньовідомими екологічними організаціями, стверджується, що екосистеми не встигають відновлюватися через надзвичайно високий рівень споживання ресурсів.

Експерти провідних організацій, які переймаються захистом довкілля, вважають, що за нинішніх темпів споживання до 2030 року людству потрібна буде ще одна планета, оскільки попит на природні ресурси на 30% перевищує пропозицію. До речі, в попередньому звіті, який був оприлюднений три роки тому, за цей умовний рубіж приймався 2050 рік.

Відхід у дохід – це в них

Однак медаль споживання має й зворотний бік, не менш небезпечний – глобальну проблему утилізації побутових відходів. Утім, на Заході це питання давно практично вирішене. Ще 2000-го року, коли я була у Швеції в інституті FOYO на підвищенні кваліфікації, нас, українских журналістів, возили в Гетеборг на завод з переробки сміття. Так ось, оцим сміттям – вторинною сировиною – гетеборгці вже тоді опалювали понад половину майже півмільйонного міста.

Загальна маса відходів промислової та побутової сфер в Україні – майже 35 млрд. т, з них 2,6 млрд. т – високотоксичні.

Щороку обсяг побутових відходів зростає майже на 50 млн. кубів, а промислових – на 175 млн. Однак не більше 10-15% від них використовуються як вторинна сировина, а решта надходить до сховищ, шлаконакопичувачів, териконів, звалищ, полігонів тощо.

Що маємо на сьогодні ми, буковинці? Про це, до речі, йшлося на спільній колегії держуправління з охорони навколишнього природного середовища та державної екологічної інспекції в Чернівецькій області «Про роботу природоохоронних органів, органів місцевого самоврядування і місцевої виконавчої влади та суб’єктів господарювання у сфері поводження з відходами». В її роботі взяли участь заступники голів районних держадміністрацій, які на місцевому рівні опікуються цими питанням.

Хворіють і від поганої екології

Про надмірне накопичення різноманітних відходів промисловості і побуту та їхній згубний вплив на людей і довкілля серйозно заговорили на Буковині в другій половині 1988-го, після спалаху у Чернівцях алопеції. А точніше – невідомої хвороби, від токсичної дії якої діти лисіли. Та найбільше в маленьких потерпілих страждали нервова система й печінка.

Тоді громадськість і, зокрема, преса, й почали прискіпливо відстежувати дії природоохоронних органів. Хоча згодом важкі часи та соціальні потрясіння перевели рейки громадського інтересу на іншу колію.

Минуло 22 роки. Із сумом доводиться констатувати: основні проблеми, які призводять до забруднення навколишнього середовища, залишилися невирішеними дотепер. Нинішня колегія – тому підтвердження.

Проблема з… бородою

Ще два десятиліття тому профі з охорони природи визнали: недостатньо збирати сміття та вивозити його до певних місць. Тим паче, що Буковина має високу щільність населення, густу річкову сітку та високий рівень ґрунтових вод. Тому знайти місце для розміщення сміттєзвалищ дуже скаладно.

Та, як наголосив начальник екологічного управління Іван РИБАК, відведення земельних ділянок під розміщення сміттєзвалищ та розширення їхніх площ не вирішує проблему утилізації відходів і зменшення кількості несанкціонованих смітників.

Тим паче, що, за його словами, відсутня «чітка система організації збору і захоронення відходів, не дотримуються вимог екологічної безпеки і санітарних правил при облаштуванні й експлуатації полігонів і сміттєзвалищ (обваловка, огорожа, несвоєчасне компостування, незручні під’їзні шляхи, тощо)».

Більше того, «низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю сільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки засмічує й забруднює землі та водні ресурси».

Тільки кожний 11-ий – у законі

– Та все ж найбільшою проблемою нині є промислові відходи першого-третього класів небезпеки, – сказав посадовець, відповідаючи на запитання про пріоритети очолюваного ним управління. – Непокоїть відсутність в більшості виробників офіційних дозволів на розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Нині з майже 9 тис. суб’єктів господарювання, зареєстрованих в області, дозволи на розміщення відходів мають лише 395 (!). Усі інші працюють з порушенням закону України «Про відходи». Причина – у райдержадміністраціях, які не надають вичерпного переліку підприємств.

За словами п.Рибака, держ-управління вже опрацювало інформацію про першу тисячу підприємств – порушників екологічного законодавства. Матеріали передані до правоохоронних органів і екологічної інспекції для реагування.

За словами екологічних очільників, утилізація відходів 1-2 класу небезпеки здійснюється шляхом передачі їх спеціалізованим організаціям, які мають відповідні потужності й ліцензію на такий вид діяльності. Вони розташовані в основному за межами області. Скажімо, люмінесцентні лампи мають відправлятися для демеркуризації (вилучення ртуті) на Нікітський ртутний комбінат. Але ж їх практично ніхто й ніде не збирає. Принаймні, в населення.

Одна розбита люмінесцентна лампа забруднює 60 квадратних метрів площі.

Заборонені й непридатні до використання пестициди в кількості 20,2 тонн торік відвезли до Польщі на утилізацію. Але, – треба ж таке! – знайдені нові склади пестицидів – а це ще 14 т. Та, попри це, Чернівецька область має шанс стати першим чистим регіоном в Україні, позбавленим небезпечних для людини хімічних засобів захисту рослин. Бо в сусідів такого добра в рази більше.

Виробничі відходи IV класу небезпеки переробляються в основному за місцем їхнього утворення. Цьогоріч в області вже перероблено 853 т поліетилену, 128 т текстильних відходів, 21,8 тис. т тирси, яка використовується переважно на цегельних заводах області, тощо.

Позитивним прикладом слугує Кіцмань, де з приходом нового міського голови розпочалося впровадження роздільного збору сміття, а також Глибоцьке житлово-комунальне господарство. У перспективі тут навіть бачать сміттєпереробний завод.

Хоч сортуй, хоч переробляй – грошей все одно нема

Натомість будівництво та розширення потужностей підприємств з утилізації відходів, зокрема, й заводу на полігоні в Чорнівці, куди вивозять сміття з Чернівців, з відомих кризових причин загальмувалося. Попередня вартість його будівництва, нагадав Іван Рибак, два роки тому становила 30 млн. 493 тис. грн. Нині вона значно вища. Але відповідна інвестиційна програма поступово реанімується. «Swedbank», який певний час фінансував будівництво, обіцяє відновити кредитну лінію. Для пуску в дію заводу потрібно ще 8 мільйонів гривень.

Як журналіст, що понад 25 років пише на теми екології, не можу вловити одного нюансу: після сумнозвісної алопеції влада постійно вела мову про завод з утилізації сміття. Та, як з’ясувалося, 2008 року розпочали будівництво сміттєсортувального заводу. Це, до речі, стало несподіванкою і для професора Яреми Тевтуля, голови громадської екологічної ради при управлінні екології.

І ще одна зовсім не другорядна деталь: приходить до влади інша партія – змінюється міністр з екології. І вся робота починається «з чистого аркуша» не тільки нагорі, а на місцях. «Нова мітла» змушує мести хату по-новому. Тож недарма нині важко знайти переліки місць захоронень токсичних та інших шкідливих відходів…

Хоча, за словами начальника держекоінспекції Василя Дутчака, «екологічний вимір присутній на усіх рівнях національної безпеки, починаючи від окремої людської особи і закінчуючи державою». А катастрофічні наслідки надзвичайних подій свідчать про їхню масштабність і тенденцію до збільшення.

Чи є вихід? Стосовно відходів – так. Бо колесо в цій галузі винайшли до нас. Роздільний збір, сортування та переробка відходів – ось головний шлях у досягненні необхідного результату.

Яблуневі сади, які шкодять здоров’ю

Начальник держекоінспекції чи не вперше, але дуже слушно зупинився на проблемі сучасних яблуневих садів. Цитую: «На території області розташована велика кількість садів, які обробляються отрутохімікатами – до 20 разів на рік. Проте чіткого обліку придбаних і використаних для цього отрутохімікатів немає, як і невідомі умови їхнього зберігання: як, скільки, в кого й де залишилися невикористані пестициди.

Крім того, значні площі, зайняті під такими садами, перебувають у межах густонаселених пунктів, тож інтенсивне використання отрутохімікатів негативно впливає не тільки на навколишнє середовище, а й, першочергово, на здоров’я людей. Вважаю доцільним створити спеціальну комісію з науковців і відповідних фахівців-практиків для детального вивчення питання і вироблення пропозицій, як бути далі».

Чистота хати залежить від господаря

Новоселицький район: 33 населених пункти, 28 сміттєзвалищ, усі паспортизовані. Сміттєзвалище райцентру переповнене, ще й розташоване в зоні підтоплення річки Прут.

Заставнівський район: 36 населених пунктів і 32 сміттєзвалища. Паспортизоване лише Погорілівське. Сміттєзвалище Заставни переповнене, потребує нового полігону ТПВ. Як повідомив очільник із Заставни, у них уже готові 32 паспорти.

Глибоцький район: 36 населених пунктів і 37 сміттєзвалищ, усі паспортизовані. В незадовільному стані полігони сіл Тереблече та Молодія (останнє закрили).

Сторожинецький район: 22 населених пункти і 27 сміттєзвалищ, 13 не паспортизовані. Належним чином експлуатується лише сміттєзвалище Сторожинця.

Вижницький район: 15 населених пунктів і 15 сміттєзвалищ, усі паспортизовані. Необхідно провести відновне обвалування сміттєзвалищ селища Берегомет, сіл Лукавці, Мілієво, Банилів і м. Вашківці.

Кельменецький район: 24 населених пункти і 25 сміттєзвалищ, усі паспортизовані. Регулярні роботи з експлуатації звалища ТПВ проводяться лише в Кельменцях. Не облаштовані належним чином під’їзні шляхи сміттєзвалищ сіл Зелена, Вартиківці, Ленківці.

Путильський район: 16 населених пунктів і 13 сміттєзвалищ, усі паспортизовані, крім Путильського. Не вибране місце під звалище ТПВ у с. Сергії.

Кіцманський район: 29 населених пунктів і 31 сміттєзвалище, всі паспортизовані. РДА затвердила реєстр сміттєзвалищ. У районі створено 7 комунальних підприємств, які забезпечують збір ТПВ від населення. Кіцманське сміттєзвалище переповнене й потребує облаштування нового.

Хотинський район: 39 населених пунктів і 39 сміттєзвалищ, усі паспортизовані. Незадовільний стан смітників у селах Долиняни, Недобоївці, Грозинці, Шилівці, Ярівка, Владична.

Сокирянський район: 21 населений пункт і 21 полігон. Паспортизовані 20. Сміттєзвалище Сокирян переповнене, потрібний вибір нового місця.

Герцаївський район: 25 населених пунктів і 24 сміттєзвалища. Всі, крім полігону ТПВ Герци, не паспортизовані. Значна частина стихійних сміттєзвалищ розташована в заплавних зонах річки Прут, її приток і струмків.

А ще, за словами начальника держекоінспекції, 1 січня 2011 року завершується мораторій на перевірки діяльності сільських та селищних рад, їхніх виконавчих органів і посадових осіб. А більша частина сміттєзвалищ області перебуває на балансі сільських і міських рад.

Тож місцевій владі буде непереливки. А поки що непереливки було екологам. Бо Марина Коняк, голова екологічнї ради при держекоінспекції, поставила питання руба: чому в державі вже 6 років існує Національна програма поводження з ТПВ (твердими побутовими відходами), а відповідної крайової програми немає досі?!

До речі, відповідь на це «чому» я знайшла у висновках посадовців від екології. Ось вона: «Ми здебільшого намагаємось ліквідувати вже наслідки, і мало приділяємо уваги причинам, які породжують ці негативні явища. Безумовно, багато залежить від нормативно-правової бази у сфері поводження з відходами. Але наявні важелі впливу на ситуацію не використовуються у повному обсязі. Тим, хто працюють на місцях, не вистачає ініціативи і наполегливості».

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Сізіфова праця: Сортуємо сміття без переробки? або Про те, чому Україна по вуха у… відходах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тільки одну помилочку зробив дідусь Альтфатер: не завіз нам… німецьких працівників. Бо наші, інфіковані безладом попередніх років, як працювали, так і працюють.

Обладнали, наприклад, у дворі на вул. Худякова, 3 майданчик: поклали асфальт і огорожу з сітки поставили. Але треба ж контейнери звідти викочувати і потім назад ставити. Простіше поставити їх просто на доріжку. А майданчик так і стоїть порожній, хіба що пси на сонечку гріються час від часу.

На вул. Шептицького після виступу читача «Версій» безліч автівок відсунули від повороту на Головну – недалеко, метрів на 50. А ще ближче, під вікнами ошатного приватного готелю стоять… правильно, контейнери для сміття. Кілька днів тому хтось із мешканців сусідніх будинків вивалив просто на тротуарі біля смітника рештки старого дивану.

Тротуаром пройти стало неможливо. Тож кмітливі двірники зсунули усе це просто на дорогу. Летить з вул. Головної іномарка, а біля смітника чергова бабуся порпається, з боку дороги, звичайно, бо з тротуару не дотягнешся: диван заважає… І так майже тиждень.

І ще до нашої європейськості. Вранці на вул. Кобилянської ідилія: найняті за конкурсом двірники, деревця у діжечках… Але каналізації у магазинах і салонах, мабуть, немає: воду від миття підлог виливають просто на вулицю, мало не під ноги перехожим. А молодик з приватного магазину «Малятко» вийшов з ситуації ще краще: полив тією водичкою деревця.

…Кажуть, колись вулиці Чернівців трояндами підмітали?

Лариса ДМИТРЕНКО

Запис Казочка про сміття спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні триває вступна кампанія. Для Чернівецького Національного університету ім. Федьковича цей процес проходить надто болісно: абітурієнти та їхні родичі перетворили вхід до класичного університету і сквер поруч із ним на суцільне сміттєзвалище. Майбутнє нації, люди, які через кілька років будуть фахівцями в різних галузях, не мають елементарного поняття про те, що пляшки-серветки-папірці треба викидати в смітники а не під браму університету чи просто на газони. Вражаюча картина! Виникає острах: що ж вони зроблять із країною, коли отримають дипломи, якщо у свідомому віці дозволяють собі таке свинство?

Зі сміттям у голові і наш «кмітливий» міністр освіти. Якщо вступна кампанія триває лише 2 тижні, а отримати вищу освіту воліють усі, в кого мама може продати корову або заробляє в Італії, і кілька відсотків обдарованих молодих людей, то як обійтися без черг? 2 тижні від 16 по 30 липня – мізерний термін.

Тож, прем’єр Азаров доручив Дмитру Табачнику продовжити термін вступу хоча б на два тижні: та міністр освіти, мабуть, полюбляє чорний гумор. Коли під університетами тисячі абітурієнтів добами стоять у чергах у спеку та під дощем, «добрий» міністр продовжив вступну кампанію аж… на 5 днів! І лише для тих університетів, які самі офіційно підтвердять, що не встигають прийняти всіх охочих.

Одне слово, який народ така і влада.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Навіщо свиням вища освіта? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Офіційно:   

600 тис. т (!) сміття накопичується в Чернівецькій області протягом року. Загалом же населені пункти України продукують щороку понад 35 млн. кубів твердих побутових відходів, які  захоронюються на 770 полігонах загальною площею майже 3 тис. га і лише частково утилізуються на сміттєспалювальних заводах.

У Програмі поводження з твердими побутовими відходами, затвердженій Кабміном у березні 2004-го, визнається, що у сільських   населених   пунктах   відсутні спеціалізовані переробні підприємства та санкціоновані звалища відходів. Тож відходи скидаються у природних рельєфних утвореннях – балках, ярах, долинах річок – і це становить екологічну  небезпеку, бо забруднені стічні води потрапляють до водних об’єктів.

Чинна система санітарного очищення недосконала, фрагментарна, за повної відсутності взаємодії з органами СЕС та охорони довкілля не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій, збиранням, вивезенням, знешкодженням і захороненням побутових відходів.

На вістрі часу – організація роздільного збирання побутових відходів; застосування високоефективних сміттєвозів; запровадження двоетапного перевезення побутових відходів

(з будівництвом сміттєперевантажувальних станцій); компостування органічної частини побутових відходів, піроліз (розщеплення на складові), спалювання та інші способи утилізації.. Необхідно локалізувати негативний вплив на довкілля закритих полігонів побутових відходів і створювати нові, сучасні зі знешкодженням фільтрату та утилізацією біогазу.

Саме екологічна безпека колишніх захоронень твердих побутових відходів (ТПВ) стояла на порядку денному засідання Громадської ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області. Головуючий, професор хімічного факультету ЧНУ Ярема Тевтуль  наголосив: сучасна практика поводження з твердими побутовими відходами не забезпечує захист населення і навколишнього природного середовища від їхнього шкідливого впливу. Ця ситуація притаманна не тільки Чернівцям, а й більшості міст України. Зрештою, це й світова проблема.

No сoмments: 

Від імені Громадської ради п.Тевтуль звернувся з листами до різних державних структур, щоби дізнатися, в якому стані перебувають і як контролюються звалища, закриті після 1970 року, адже моніторинг їх має тривати 50 років.

Отже, мовою документів:

Від департаменту житлово-комунального господарства: «На ваш лист повідомляємо, що у Чернівцях до 1986 року існувало сміттєзвалище на вул. Димківській-Путильській. Його було закрито 1986 року. Від 1986 року побутове сміття завозилося на вул. Південно-Кільцева, 47. Складування здійснювалося в ями глибиною до 6 м, які після наповнення присипалися землею та утрамбовувалися.

Від 1995 року всі ТПВ завозяться на територію міського сміттєзвалища, розташованого на вул. Чорнівській».

Головний лікар Чернівецької МіськСЕС С. Торський повідомив:

«У Чернівцях після 1970 року були закриті такі звалища:

1.1988 року – міське звалище на вул. Димківській-Путильській, яке функціонувало з кінця 60-х років. Туди вивозилися ТПВ та промислові відходи ІІІ-ІV класів небезпеки. Після закриття на звалищі виконано рекультивацію та озеленення. Звалище перебуває у віданні департаменту житлово-комунального господарства (ЖКГ).

2. 1992 року закрите тимчасове звалище ТПВ по вул. П.-Кільцевій, що навпроти тресту зеленого господарства. Воно функціонувало з 1988 року замість закритого звалища на вул. Димківській-Путильській (у віданні комунальних органів).

3. 1993 року закрито полігон для поховання промислових відходів, який функціонував у Садгірському районі на вул Слобідська. Він перебував у віданні ВАТ «Розма», а потім хімзаводу. Від 2004 року під опікою департаменту ЖКГ. 

Перший заступник начальника Держекоінспекції в Чернівецькій області С. Робулець:  

«На Ваше звернення щодо сміттєзвалищ у м. Чернівців повідомляємо, що Держекоінспекція створена 2007 року. За період роботи інспекції в Чернівцях за даними департаменту ЖКГ ліквідовано в 2007 році 388 смітників, у 2008 – 476, у 2009 – 535.

Водночас повідомляємо, що ліквідацією несанкціонованих сміттєзвалищ згідно зі ст. 20,21 Закону України «Про відходи» займаються органи місцевого самоврядування. Тобто, райради Чернівців ті підвідомчі їм підрозділи»

Директор департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин А. Юрчук:

«…інформацією про місця знаходження звалищ сміття у Чернівцях, які були закриті чи ліквідовані після 1970 року, департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради не володіє».

Тепер залишається лише запитати: а як же безпека чернівчан? Це ж департамент містобудівного комплексу дає дозволи на будівництво!

Гарячі точки

Про них також говорили члени Громадської ради. Скажімо, у Заволоці розпочався витік фільтрату з колишнього сміттєзвалища. 2005 року викопали озеро для збирання цього фільтрату. Але вода в ньому, завдяки хімії, була настільки «прозоро-стерильною», що люди почали в ньому купатися. Аби від гріха подалі, влада розпорядилася спустити озеро.

– Нині ніхто не знає, чим «дихає» колишнє сміттєзвалище, що там у нього діється всередині, – зауважив професор Тевтуль.

Ще один не вельми радісний приклад – скотомогильник на вул. Бережанський, куди і понині везуть здохлих тварин.

На думку голови Громадської ради при Держекоінспекції Марини Коняк, подібне триватиме, доки в області не приймуть регіональну програму поводження з твердими побутовими відходами.

Оптимістичний погляд!?.

– Не все так погано, – заперечує з членам Громадської ради представник держуправління Георгій Жаріков. Як з’ясувалося, з ініціативи його управління екоінспекція розробила відповідні екологічні паспорти для ТПВ, які затверджені департаментом ЖКГ. Існує також реєстр полігонів побутових відходів. Скажімо, на Роша-Стинка (вул Деменська, 17) на 25 га колишнього сміттєзвалища вже садять дерева.

Присутніх зацікавило, чому цю інформацію не надав департамент житлово-комунального господарства. Може, йому про це просто не відомо?

– Одне слово, – підсумував професор Тевтуль, – ми знаємо про захоронення побутових відходів доти, доки про них пам’ятає… хтось із чиновників. І це попри те, що ТПВ нібито опікуються чимало організацій, органів і владних структур…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», член Громадської ради       

Запис Міна уповільненої дії закладена владою та побутовими відходами спершу з'явиться на Медіа-Версії.