– Пані Маріє, уже 18 років Ви продюсуєте Павла Дворського. Як звела вас доля? Чи пам’ятаєте перший виступ цього музиканта, який ви організували?
– З Павлом Дворським мипознайомилися 1993 року на концерті тріо Мареничів. А вже у жовтні 1994 відбувся перший сольний концерт Павла у палаці “Україна” в Києві “Горнусь до тебе, Україно”. Так розпочалася спільна робота, яка триваєвже роки…
А перші гастролібули на моїй батьківщині в Івано-Франківську.
Я теж думаю, що це – доля. Від шкільних років я захоплювалась ансамблем “Смерічка”. І донині вони для мене – найкращі, найталановитіші і найгарніші. І всі пісні “Смерічки” досі пам’ятаю…

– Павло Дворський у роботі безперестанку: гастролі, проекти, концерти, нові програми… Для успіху дуже важливо мати добру команду. Певно, були якісь пригоди, незвичайні події під час створення концертних програм?
– Пригоди? У Павла таке колосальне почуття гумору, що про пригоди треба говорити в його присутності.
Чернівці – моє улюблене місто. Вважаю його пісенною столицею України. Сподіваюся, що сюди повернеться серйозний естрадний фестиваль. Не конкурс, бо конкурси нині перетворилися подекуди на посміховисько. Можливо, це міг би бути телевізійний міжнародний фестиваль. Почати можна з найближчих: Румунія, Польща, Болгарія тощо.
А команда? Кістяк команди постійний: звукорежисери Олександр Федоренко і Антон Киричук, аранжування – прекрасний музикант Олександр Чернега і той же Антон Киричук. Ми часто працюємо з балетом «А-6». У костюмах орієнтуємось на роботи італійських дизайнерів, а втілюються ідеї на чернівецькій «Трембіті». Стелла Омелянівна Станкевич – давній і вірний наш друг.
Дуже допомагає і те, що сини Павла і моя донька цікавляться сучасною музикою – підказують, орієнтують, радять.

– Як удається бути завжди цікавими, навіть дещо і несподіваними для глядачів?
– Напевно, найголовніше, що Павло Дворський – не відстає від часу: він його відчуває, розуміє потреби сьогодення, любить спілкуватися з молоддю, не заграваючи й не пристосовуючись до новомодних форматів.

– Чи легко працювати з Павлом Дворським?
– З народним артистом України Павлом Дворським, скажу відверто, працювати складно й відповідально, однак дуже цікаво. Він уважний до людей, із повагою ставитися до справи, вимогливий до себе і до інших,бо треба постійно бути в формі. Павло не терпить пліток і всього, що лізе на жовті сторінки. Його родина – це його фортеця і надія. В спілкуванні, роботі абсолютно незірковий. І всі ці моменти до дрібниць я повинна враховувати…

– 27 лютого фронтон Філармонії прикрасили яскравою й привабливою рекламою. Я встигла зазнімкувати цей момент. Не пам’ятаю такого гарного білборда для очікуваного в Чернівцях концерту… Переконлива реклама – це теж важлива частина організації виступу?
– Як на мене, реклама могла би бути набагато кращою і ефективнішою, але все впирається в кошти. Та ми вдячні землякам Павла – журналістам, керівникам засобів масової інформації, які щиро відгукнулися на прохання про допомогу. Думаю, що не в кожному місті України вчинили би так. Але це – Буковина. І вона віддячує Павлові такою ж любов’ю, з якою сам він ставиться до неї!

Тетяна Стрільчик, “Версії”

Інтерв’ю з Павлом Дворським за посиланням –
http://versii.cv.ua/pohlyad/shhaslivij-svit-vid-pavla-dvors-kogo/21195.html

Фотозвіт з концерту Павла Дворського 17 березня у Чернівцях за посиланням –
http://versii.cv.ua/pohlyad/zberimos-razom-yak-na-svyato-i-ob-yednajmo-pochuttya/21273.html

Запис Павло Дворський не терпить пліток…(За лаштунками сцени…) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

30 листопада Назарію Яремчуку виповнилося б 61 рік.
Пісні, які виконував Назарій Яремчук, знали всюди і всі: «Червона рута», «Водограй», «Смерекова хата», «Стожари», «Родина», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас», «Я тебе не забуду ніколи», «Я ще не все тобі сказав», «Гай, зелений гай», «Незрівняний світ краси»…

Про фантастичну популярність співака і його скромність, щирість, порядність, про відданість пісні та музиці Назарія Яремчука ми говорили з фотохудожником Михайлом Михалатюком, почесним членом спілки фотохудожників України. На нашу зустріч Михайло Іларіонович приніс велику теку із світлинами, вирізками газетних публікацій і з програмами концертів та виставок.

Михайло Михалатюк познайомився з Назарієм Яремчуком зовсім випадково у сімдесятих роках в Чернівцях в магазині фототоварів та допоміг молодому співаку виготовити кольорові слайди. Потім їздив з ним, вже як товариш, у гастрольні поїздки, фотографував концерти і має великий архів фотодокументів про Назарія Яремчука. Також М. Михалатюк пригадує (це напевно наслідки виборів, що щойно пройшли), як кандидати в депутати, щоб на зустріч прийшло багато виборців, запрошували на зустріч і видатного співака. Про це писали в оголошенні і клуб, де відбувалася зустріч, був вщент заповнений глядачами, які прийшли послухати свого улюбленого співака Назарія Яремчука.

А світлини, які зараз представив М. Михалатюк – це фотографії з останнього концерту Назарія Яремчука на Буковині. Цей концерт відбувся у вересні 1992 року в День працівників лісу трохи більше, ніж 20 років назад. Концерт проходив у Берегометі. На імпровізованій сцені стадіону виступали популярні буковинські співаки Назарій Яремчук і Павло Двірський. Квіти, точніше оберемки квітів, оплески, автографи, віншування співаків, улюблені пісні, дотепні жарти – так динамічно і майже реально відображають чорно-білі світлини Михайла Михалатюка буковинський концерт Назарія Яремчука.

«Його пісні мають зміст. Вони наповнені філософією, лірикою, естетикою…, – розмірковує М.Михалатюк, – Тому, напевно, вони мають силу та цілеспрямованість, актуальні і зараз. Я і по сьогодні відчуваю святкову енергетику того далекого концерту, його піднесену родинну атмосферу. Все це ніби вібувалося учора, я бачу радісні очі земляків, дорослих, дітей, їх захоплення, радість та щастя…  Думаю, що це і є справжнє мистецтво».

Наша доля, наче вільний птах,
Поринає у шалений світ 
І летить собі, немов лелека,
Та й зриває яблуневий цвіт. 
Наша доля, наче вільний птах,
Поринає у шалену мить
І завжди вона мені дарує 
Цвіт кохання, яблуневий цвіт…
Назарій Яремчук

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото з архіву Михайла Михалатюка
та автора

Запис Пісні Назарія Яремчука наповнені філософією, лірикою, естетикою… спершу з'явиться на Медіа-Версії.