Кліматичні зміни відбуваються на всій Земній кулі, тож стосуються кожного. Погода все частіше б’є рекорди. Екстремальні температури реєструють як у теплу, так і у холодну пору року. Експерти вважають, що це може призвести до зростання кількості стихійних явищ.

Топ-темою останніх днів став активний циклон з Балкан, що зчинив в Україні справжні природні «непорозуміння». За календарем – на порозі квітень, а засніжені вулиці та морозне повітря навіюють враження, ніби ми назавжди затримаємося у лютому.

У місті тільки й розмов, що такої погоди наприкінці березня ніхто не пам’ятає.

Справжня зимова заметіль почалася 22 березня. Синоптики погоджуються із тим, що ситуація нетипова і досягла критеріїв стихійного явища. Як розповіла начальник Чернівецького гідрометеорологічного центру Тетяна Негадайлова, лише за першу добу у місті випало близько 40 мм опадів, що перевищує місячну норму (32 мм), а морози протягом цих днів подолали температурний рекорд – до мінус 13,3 градусів.

Перший весняний місяць цього року, здається, взагалі можна викреслити з календарів. Негода накрила всю державу. Впоратися із її наслідками безсилі були всі служби разом узяті. Скасовані рейси, паралізований транспорт, а понеділок 25 березня у столиці навіть оголосили «стихійним вихідним» (його кияни відпрацьовуватимуть у квітні, коли негода мине). Таких потужних весняних снігопадів у Києві не було протягом століття.

Що ж насправді відбувається з кліматом України і яких «жартів природи» ми можемо чекати надалі?

Експерти зазначають, що за температурними показниками Україна стає ближчою до екватора. Натомість пересічні чернівчани дивуються: «Яке ж тут глобальне потепління, коли серед весни лютує хурделиця?»

Досліджуючи періоди сильного похолодання та аномальної літньої спеки, доцент кафедри гідроекології, водопосточання та водовідведення географічного факультету ЧНУ Андрій Ніколаєв пояснює, що такі парадокси ще періодично повторюватимуться.

– Те, що середні річні температури зростають, ще не означає, що у нас не буде сильного холоду, – каже вчений. – Загалом зими стали теплішими, проте ймовірні періоди дуже низьких температур – до 25-30 градусів морозу, які можуть тривати від 10 до 15 діб, – згадаймо хоча б зиму 2010-го. Таку погоду приносять нам повітряні маси з Північно-Льодовитого океану та Карського моря.

Проте на загал кліматичні зміни у нашому краї все ж таки під знаком «+». Як зауважує вчений, глобальне потепління впливає на нашу область ще з минулого століття. Середня річна температура зросла приблизно на 1,5 градуси. Особливо це помітно у зимовий час. Сніговий покрив утворюється пізніше на місяць, і триває менше в середньому на 12 днів. Можливі зміни напрямків вітрів. Дещо зросла кількість опадів, проте незначно, а при помітному зростанні температур це призвело до більш посушливого клімату.

За деякими дослідженнями, кліматичні зміни в Україні можуть призвести до стихійних проявів. На думку провідних метеорологів України, радикальна зміна циркуляції повітряних мас не обходиться без природних катаклізмів.

Один з тривожних сигналів – таке нетипове та рідкісне явище для нашого краю як смерч, що пронісся у Садгорі 2010-го року.

Як зауважує начальник відділу метеопрогнозів Чернівецького гідрометеоцентру Євгенія Прохоренко, на Буковині справді більшає екстремальних погодних явищ. Відбувається так званий меридіональний процес, тобто вторгнення північного холодного повітря на південь, де повітряні маси значно тепліші, а субтропічних повітряних мас – далеко на північ. Через перепади температур та тиску можуть виникати буревії, урагани та навіть смерчі.

Утім є і хороші новини – весна все ж таки настане. З 30-го березня морози відступатимуть. Хоча різкого потепління чекати не варто і наступний тиждень буде переважно хмарним та дощовим, повітря поступово прогріватиметься до 3-9 градусів тепла.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версії»

Запис Приморожений березень, або 56-ий день лютого спершу з'явиться на Медіа-Версії.