Вперше з  «Богомолом», Миколою Бауером  зустрілися  3 листопада 2015 року на Чернівецькому автовокзалі.  Тоді  знала його тільки за фото, з фільмів  про «Карпатську січ» в Інтернеті і, звичайно, з розповідей його побратимів: Вікторії Полійовської, Віталія Кадука, Руслана Ломінського, Андрія Рудька… Микола якраз приїхав додому на ротацію на 10 днів.
У той час він був бійцем окремої зведеної штурмової добровольчої чоти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр. Пішов захищати Україну добровольцем. Це була його перша відпустка після 7 місяців на фронті.  Автобус з Дніпра не запізнився, прибув о 6-ій годині ранку, Микола тепер чекав  автобус на Глибоку.  

Пам’ятаю, як до буфетниці почав чіплятися чоловік напідпитку, голосно сварився. Хтось зробив йому зауваження, він ще більше почав лаятися. Микола повернувся до того чолов’яги, не встиг навіть привстати, як той побачив очі солдата і втік стрімголов… 

Це був 2015 рік. Тоді було дивне “перемир’я”, люди гинули і гинули…

І я пам’ятаю, як Микола сказав: «Перемир’я несправедливе. Тиші там нема. Досі там гинуть люди. Тому хочу подякувати волонтерам «Козацької варти», ГО «Буковинське об’єднання волонтерів», взагалі усім волонтерським організаціям, доброчинцям, що допомагають бійцям».

Глибоцька волонтерська організація «Козацька варта» –  волонтерська організація, яка займається допомогою військовим на передовій в зоні АТО з травня 2014 року.

– Зараз дуже складні часи. І вирішується доля України, її свобода, соборність. Що треба робити для змін?

Микола Бауер пояснив:  «Україну можуть змінити тільки українці. Але ми не змінимо її тільки криками біля Верховної Ради. Зміни треба починати від самого себе. Не бігти до когось і кричати, що хтось нічого не робить чи погано робить. Починай сам зміни з себе. Ми, патріоти, повинні всі разом працювати, змінювати державу. Щоб наші діти жили краще.»

Перший вишкіл Микола проходив на базі в Курахово…  Потім проходив вишкіл на «Камікадзе», це друга лінія оборони. Там я навчався. Серед іншого – як звикати до вибухів снарядів, мін… Пам’ятаю свій день народження, це було саме на Пасху, 12 квітня. Тоді я ще не звик до війни і було реально страшно. Обстріл почався десь о третій годині ночі і тривав до обіду. Піски всі горіли. Було дуже, дуже страшно. Ми були у Первомайську. Снаряди туди не долітали. Але Піски горіли…
Та з часом до всього звикаєш. Людина – це таке унікальне створіння, що може звикнути, пристосуватися до всього. І вже потім я пішов на саму передову, у Піски. Довелося ходити на позиції під обстрілами мін, «градів», всього. І кулі літають. Звикаєш…

 Та 7 листопада 2015-го відпустка Миколи прервалася. Він знову повертався на фронт, на передову…

Потім іноді ми зустрічалися на різних заходах в Чернівцях. День Прапора, 23 серпня 2017 року… Микола Бауер завжди якось несподівано з’являвся … Потім так само тихо зникав з поля зору.  Він не любив галасливість, надмірну до себе увагу…

20 травня 2018-го у Чернівцях відбулася Хресна хода за Єдину Помісну Православну церкву в Україні.
Священики разом з прихожанами від храму преподобної Параскеви Сербської пройшли центральними вулицями міста, а на Соборній площі провели молебень за Єдину Помісну Православну церкву.

Нехай єдина Помісна Українська Православна Церква буде основою міцною для неподільності держави Української та єдності народу нашого – нехай розвіються вороги його і нехай запанують в нас мир, злагода і єдність.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі Свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!

В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця. Останній раз ми з  Миколою і іншими добровольцями бачилися на День добровольця 14 березня 2020 року…

На Центральній площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулися урочистості «Сила Нескорених» з відзначенням Героїв-добровольців.

Миколу Бауера також відзначили. Я зараз виставлю всі ці фото. Вони не зовсім доброї якості, але це немає значення… Є пам’ять про Миколу…

Багато спогадів та сумні тепер ці фото … Ще раніше, 6 квітня 2022-го ми прощалися із  Євгеном Проніним, стрільцем військової частини А3715…

25 травня 2022… Глибока

Глибока зустріла синім небом, запахом акації, весняною зеленню і великим смутком…

Жителі громади, односельці, друзі,  бойові побратими, родина зійшлися віддати останню шану Миколі Бауеру, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю.

Вічна пам’ять! Вічна слава Герою! Світла пам’ять про патріотів, Героїв, які віддали своє життя за незалежність нашої держави.

©Тетяна Спориніна,
фото автора і з архівів друзів

Запис Вічна пам’ять і слава Герою Миколі Бауеру! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Євген Миколайович Пронін (25.03.1972 – 20.03.2022)

Євген Пронін – боєць-майданівець, який пішов добровольцем на фронт одразу після Революції Гідності і був у Пісках у першому складі “Карпатської січі” на Донбасі. Євген Пронін (позивний “Лєший”) був добровольцем-бійцем Штурмової роти 93 ОМБр “Карпатська січ”.  Женя із побратимами захищали кордони України на сході, в Пісках.

Євген Пронін жив із родиною у Рідківцях.

Запис Вічна слава та світла пам’ять воїну Євгену Проніну! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні 20 лютого відзначають День пам’яті Героїв Небесної сотні, який покликаний вшанувати учасників подій на Революції гідности. Саме в цей день 2014 року під час сутичок між учасниками Євромайдану та силовиками у центрі Києва загинуло найбільше людей.  Всього за день було до ста жертв, яких назвали “Небесною Сотнею”.

Герої не вмирають! У Чернівцях сьогодні вшановували полеглих Героїв Небесної Сотні – Василя Аксенина та Олександра Щербанюка…

Герой України Олександр Щербанюк їздив на Майдан тричі. З останньої поїздки не повернувся. 20 лютого він загинув від кулі снайпера. Олександру тоді було 46…

4 лютого, Герой України Василь Аксенин міг відзначити своє 60-річчя. Під час Революції Гідності він обрав шлях боротьби за майбутнє нашої держави. Його життя трагічно обірвалося 12 березня 2014 року внаслідок кульового поранення, яке він отримав 20 лютого під снайперським обстрілом.

Присутні висловили шану  історику, громадському та політичному діячу Юрію Скорейку. В листопаді 2013 року став одним з координаторів Чернівецького Євромайдану, а також був його постійним ведучим.

Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені.
Мамко моя, не лай мені.

Залаєш ми в злу годину,
Ой, залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю, де погину. Погину я в чужім краю,
Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму? Виберут ми чужі люде,
Ой виберут ми чужі люде,
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой як мені, синку, не жаль?
Як же мені, синку, не жаль?
Ти на моїм серцю лежав. Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені.

Вічна слава Героям! Вічна пам’ять Героям!

Більше фото з Центральної площі Чернівців за посиланням – 20 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. Символікою цього дня є квітка соняшника, адже в серпні 2014 року на полях саме із цією рослиною полягло багато українських воїнів.

Буковинці, що загинули у пеклі Іловайська: Олексій БУРАВЧИКОВ, Леонід ПЕТИХАЧНИЙ, Сергій ТКАЧУК …

29 серпня 2021-го на Центральній площі Чернівців відбувся подзвін за полеглим Героями. Біля Стіни пам’яті загиблих Героїв зібралися чернівчани, родичі загиблих, волонтери, ветерани АТО/ООС…

Тож у цей день висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих захисників, які втратили у війні своїх синів, дочок, чоловіків, братів, сестер. Вічна пам’ять загиблим, слава і честь живим захисникам!

МИ ПАМ’ЯТАЄМО… СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Вічна слава і пам’ять всім Героям, які загинули за Україну!

Більше фото з урочистостей за посиланням – 29 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ. ПОДЗВІН ЗА ГЕРОЯМИ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора /вибачайте, що іноді на фото є струменя води від фонтану. Фонтан працював/

Запис 29 серпня – День пам’яті захисників України! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Донецькій області 31 березня внаслідок бойових дій загинув офіцер Олександр Маланчук – командир взводу 3-го взводу 1-ї гірсько-штурмової роти 8 огшб 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ.
На честь загиблого в зоні ООС лейтенанта Збройних сил України Олександра Маланчука 2 квітня було оголошено Днем жалоби на Буковині.
3 квітня о 10:00 в церкві Різдва Пресвятої Богородиці та Святого Антонія на вулиці Капеланській пройшла панахида за загибоим Героєм.

ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ ОЛЕКСАНДРОМ МАЛАНЧУКОМ

Вічна слава Герою!
Велика втрата… Великий біль…
Вічна пам’ять Герою, честь, шана, слава!
Герої не вмирають!
Пробачте нас…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Прощання з Героєм Олександром Маланчуком у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.