Це питання не вперше постало перед Чернівцями. Та нинішня влада, на жаль, не спроможна адекватно розібратися у ньому, бо професійна думка стосовно проблеми, озвучена ще 2013 року фахівцями бюро Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць, десь… «загубилася». Вчений секретар УНК ІКОМОС тих років Світлана БІЛЕНКОВА намагається надолужити цей пробіл. Їй слово:

– Останнім часом щось дивне коїться довкола пам’яткоохоронних процесів у рідних Чернівцях. Ось і цими днями виникла чергова болюча проблема – здійснення «благоустрою скверу» по вул.Університетській-Коцюбинського. 

А втім, ще не так давно, навесні 2013 року, це питання активно обговорювалося на одному з чергових засідань УНК ІКОМОС (Український національний комітет Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць ). Його наслідком стало звернення до Чернівецької міської ради з викладеними у ньому фаховими рекомендаціями та науково обгрунтованим баченням вирішення теми. Відтак були пропозиції, публікації тощо і, як кажуть, тему «забалакали». 

Та, як відомо, не вирішена своєчасно проблема обов’язково «вистрелить» зненацька, спотворюючи все ціннісне і важливе, що було зроблено раніше. Нині через відсутність традицій комунікаційного зв’язку між місцевими інституціями результат більш ніж сумний. Псевдомонумент щодо благоустрою скверу по суті відволік усіх від вирішення справді надзвичайно важливих проблем міста. А вкрай корисні рекомендації, висловлені експертами УНК ІКОМОС ще сім років тому, на жаль, десь «загубилися» у провладних кабінетах/коридорах. Отож нинішня влада не спроможна адекватно розібратися у цих питаннях. Тому, як колишній член бюро та вчений секретар цієї незалежної Міжнародної експертної організації в Україні (2010 – 2016 рр.) вважаю за необхідне оприлюднити слушні поради науковців, викладені у листі. Сподіваюсь, може ще вдасться зрушити цю справу та спрямувати її у правильне русло! Час іще є, тож усе можна виправити з гарним результатом. 

Отже, наведу тези зі згаданого листа професіоналів високого гатунку, який став реакцією на оголошений конкурс 2013 року серед студентів університетів щодо благоустрою згаданого скверу. До слова, тодішній конкурс підтвердив надзвичайну актуальність питань озеленення міст в Україні. Багато про цю ситуацію писали тоді журналісти газети «Версії», і саме вони звернулися по коментар до УНК ІКОМОС: 

«…Сквер, на розі вул.Університетської–Коцюбинського, 7 у Чернівцях – памятка садово-паркового мистецтва від 23.03.1994 р., розміщена в межах прилеглої території пам’ятки архітектури місцевого значення (житлового будинку 1930-х рр. «Попівського дому»)… …Враховуючи той факт, що сквер розташований у межах буферної зони об’єкта ЮНЕСКО і в перспективі набиратиме основне навантаження туристичних відвідин, було би доречним розглянути питання реконструкції скверу в контексті актуальних проблем РЕВІТАЛІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН МІСТА. (В урбаністиці поняття «ревіталізація” означає відновлення міського середовища, за якого воно стає більш придатним для проживання – ред.) Питання благоустрою скверу варто розглядати як початковий етап першочергових заходів не тільки по відродженню філософії дендрологічного образу скверу, а й з точки зору пристосування його до сучасних потреб розвитку міжнародної туристичної інфраструктури. У багатьох проєктах цілком справедливо увага зосереджувалася на організації озеленення скверу. Але досить низький рівень історичних і натурних досліджень засвідчує, що цей аспект реконструкції скверу потребує подальшого і глибшого рівня. Цілком зрозуміло, що архівних матеріалів по скверу досить мало, так як місто знаходиться у прикордонній зоні і має досить складну історію – перебувало під владою різних державних утворень:

…МОЖНА БУЛО БИ ДОМОГТИСЯ МАКСИМАЛЬНОГО ВІДТВОРЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ  ІДЕЇ СКВЕРУ, повернувшись до  наукових напрацювань членів професорсько-наукового складу ЧНУ ім. Ю. Федьковича, які володіють унікальним досвідом з місцевої  дендрології. У перспективі можна було би визначитися з основними композиційними осями скверу, які, безумовно пересікаються з філософією митрополичого парку, з системою прогулянкових доріжок, полян, композиційних рослинних куліс, архітектурних конструкцій (із врахуванням запитів туристів похилого віку та з маленькими дітьми, спортивної молоді тощо), основними рослинними акцентами, збагаченими екзотичною  флорою (букові та хвойні породи дерев, кущі магнолії, трояндові «перголи»,  екзотичні  платани та ін. (їх  досить  часто  висаджують біля  об’єктів  ЮНЕСКО, бо в  літній  період  їхні  крони та листя створюють не  тільки  своєрідний  тіньовий  затишок,  але  й  активно  очищають кисень). 

Головною сигнатурою архітектурного образу міста є ансамбль колишньої Резиденції і 

звісно – митрополичий парк з головною домінантою архітектурно-ландшафтної композиції (ансамбль розміщено на вершині пагорба «Домінік»). А сквер біля  колишньої  резиденції виконує функцію композиційних «передпокоїв» для  гостей, своєрідної  композиційної ландшафтної інтриги. Тому в цьому контексті доречно звернути увагу на формування композиційних образів клумб; розташування  невеличких  бельведерів питної води – сучасна вимога, пов’язана з  глобальними  кліматичними змінами. 

Цікавим моментом у формуванні образу скверу було би розміщення бронзової моделі  резиденції, що дало би можливість відвідувачам із проблемами зору максимально відчути образний характер пам’ятки.  Виконання і розміщення моделей об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Чернівцях міг би отримати загальноукраїнське значення за підтримки місцевої влади у  контексті популяризації пам’яток та задоволенні соціальних потреб категорії населення з обмеженими можливостями. 

На світовому просторі тема озеленення рекреаційних зон – чи  не  одна  із  головних.  Тому ідея благоустрою скверу могла би стати початком подальшої  реалізації більш серйозних проблем в озелененні не тільки Чернівців, а й  інших міст України. У разі прийняття Чернівецькою міською владою рішення щодо подальшої реалізації результатів конкурсу (йдеться про 2013 рік – ред.) з реконструкції скверу по вул.Коцюбинського, 7,  бюро УНК ІКОМОС  рекомендує винести ці питання на розгляд громадської консультативної ради з питань охорони 

культурної спадщини у Чернівцях та Науково-методичної ради при Міністерстві культури  України». 

(Схвалено на засіданні бюро УНК ІКОМОС 29.03.2013 року).

Запис Рекреаційні зони озеленення об’єктів культурної спадщини: відтворюємо чи знищуємо спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А на №9 – охоронна плита пам’ятки історії. Мешканці кажуть, що тут зупинявся, приїжджаючи до Чернівців з концертами, композитор Микола Лисенко. А під забором між цими двома будинками – смітник. Контейнери завжди переповнені, вчасно не вивозяться, навколо них сміттєві еверести, адже цим смітником користуються і мешканці гуртожитку медуніверситету на площі Філармонії. І це звалище розташоване не на занедбаній околиці, а в сотні метрів від обласної філармонії. Та й до «Регіон-центру» (вул.Заньковецької 16), який опікується довколишніми вулицями, – теж рукою дістати.

Мало того, що все це «чудово» пахне й вабить мух, бродячих псів і котів, смітником «цікавляться» й безхатченки, які постійно «тусуються» у скверику на площі Філармонії. Фото зроблене 2 вересня вдень, а вже о пів десятої вечора вміст кількох сміттєвих мішків був розкиданий на площі.

Запис Смітник у серці європейського міста спершу з'явиться на Медіа-Версії.