Презентація проєкту «Третя симфонія Борис Лятошинського. Історична прем’єра» відбудеться 30 вересня о 15:15 у приміщенні Великої концертної зали Чернівецького фахового коледжу культури і мистецтв ім. С. Воробкевича.

Проєкт має за мету промоцію та актуалізацію постаті визначного класика української музики Бориса Лятошинського.

Його Третя симфонія, створена по завершенню Другої світової війни, належить до найвидатніших творів композитора і вирізняється глибоко національним утіленням споконвічної для європейського мистецтва колізії: протистояння добра зі злом. Прем’єра твору відбулась у жовтні 1951 року та мала шалений успіх у слухачів, утім провладна верхівка Союзу радянських композиторів брутально розкритикувала Третю симфонію Лятошинського як антинародну і формалістичну, прирекши першу редакцію твору на забуття.

Молодий композитор Гліб Фаренюк нещодавно віднайшов втрачені фрагменти партитури Третьої симфонії, здійснив реконструкцію оригінальної версії твору і переклав його для двох фортепіано у вісім рук.

У межах всеукраїнського гастрольного туру відбудеться презентація відновленої першої редакції Третьої симфонії, музика якої буде виконана вперше після 1951 року. Передуватиме концерту зустріч, під час якої Гліб Фаренюк представить найновіші знахідки і розповість про історію й значення цього твору для української музичної спадщини.

Музика Бориса Лятошинського має несамовиту мистецьку цінність, втім до сьогодні залишається маловідомою. І це неймовірно прикро, бо саме Лятошинському ми завдячуємо абсолютно самобутньому втіленню музичного модерну в Україні й без нього неможливо уявити національного музичного Пантеону. Не можу натішитись, що в межах нашої поїздки ми матимемо можливість як говорити про Лятошинського, так і почути відроджену версію Третьої симфонії, — зазначає автор проєкту.

Симфонія прозвучить у виконанні чотирьох молодих піаністів: Гліба Фаренюка, Олександра Олійника, Максима Шадька та Богдана Волошина.

Подія відбудеться у партнерстві з Національним будинком музики в межах Гранту Президента України для молодих митців в рамках реалізації проєкту «Третя симфонія Бориса Лятошинського: деміфологізація першої редакції».

Запис Третя симфонія Бориса Лятошинського: історична прем’єра і деміфологізація першої редакції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Урочисте відкриття 70-го концертного сезону в Чернівецькій обласній філармонії  відбудеться 27 вересня о 18.30 за участі Чернівецького академічного симфонічного оркестру (художній керівник та диригент – Заслужений діяч мистецтв України Йосип Созанський), Академічного камерного  хору «Чернівці» (художній керівник – Надія Селезньова) та хору Академічного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю (художній керівник – Народний артист України Ярослав Солтис). Партії солістів прозвучать у виконанні Олени Урсуляк (сопрано), Світлани Дейбук (мецо-сопрано), лауреата міжнародних конкурсів Віталія Соболєва (тенор) і Народного артиста України Ярослава Солтиса (баритон).

Дев’ята симфонія Людвіга ван Бетховена – унікальний симфонічний твір з грандіозним хоровим фіналом на слова оди «На радість» Ф. Шіллера. Симфонія вражає не лише своїми масштабами, але й особливим, «вселенським» звучанням. Не випадково музика її останньої частини лягла  в основу гімну Європейського Союзу.

Про підготовку до концерту та музичне життя філармонії поцікавилися у Йосипа Созанського:

– Уже традиційно концертний сезон розпочинається спільним оркестрово-хоровим проектом. Чому нинішнього року обрали саме Дев’яту симфонію?

– Це – вершина симфонічної музики Бетховена, твір глибинний, філософський, написаний композитором  наприкінці життя. В цій симфонії є багато такого, чого немає в інших…

– Наприклад, монументальний хоровий фінал?

– Так. Це – геніальний винахід Бетховена. Загалом, у його творах немає жодного «зайвого» звуку… Хтось сказав, що у Бетховена – кожна нота свята… Його музику рекомендують грати якнайбільше, адже це – величезна школа для оркестру.

– 9-та симфонія – твір складний і масштабний. Чи  вдається досягнути збалансованого звучання оркестру, хору та солістів?

– Це важко, але головне, що в нас є бажання виконувати такі складні твори. Проводимо окремо репетиції хору, оркестру і лише потім все поєднуємо. Я відчуваю, що зараз ця симфонія буде звучати набагато краще, ніж перший раз (2011 р.). Всі виконавці значно впевненіші в собі.

– Цього літа ви побували з оркестром в Італії.  Як сприймала чернівецький оркестр закордонна  публіка?

– Цього року відзначається 200 років від дня народження Дж. Верді, тому на концертах ми грали його найвідоміші твори –з  опер «Аїда» й «Травіата». Публіка дуже добре нас сприймала. Безперечно, найяскравіше враження – виступ в місті Барі. Там ми грали в оперному театрі Петруцеллі – одному з найбільших в Італії. В кінці грудня, на Новорічні свята, планується ще одна поїздка. До нас також приїдуть італійські диригенти. Дж. Піччініно диригуватиме твором, який у Чернівцях ніколи не виконувався – це «Симфонічні танці» Л. Бернстайна з мюзиклу «Вестсайдська історія».

– Оркестр, як правило,виконує твори класиків, романтиків; значно рідше можна почути «сучасну музику» ХХ-ХХІ ст. Чи плануєте розширювати репертуар?

– Ми плануємо поступово знайомити чернівецьку публіку із сучасною музикою. Приміром, в лютому наступного року виконуватимемо Концерт для скрипки з оркестром №1 А. Шнітке. Такі твори я включав би до кожного концерту. Головне – давати слухачам стільки, скільки вони можуть сприйняти, грубо кажучи, «перетравити»… А загалом є ще багато музики, яку треба зіграти, перш ніж перейти до сучасної.  У найближчих планах – симфонічні твори Р. Штрауса та Г. Малера.

До цьогорічного репертуару ми включили твори, які вже виконували. Окрім Дев’ятої симфонії Бетховена, «Реквієм» Дж. Верді, «Carmina Burana» К. Орфа. З нового – «Кавказ» С. Людкевича до 200-ї річниці від дня народження Т. Шевченка.

Валентина МАРУНЯК, Любов ФЕДОРЧУК, студентки теоретичного відділу училища мистецтв ім. С. Воробкевича

Запис «У Бетховена – кожна нота свята» спершу з'явиться на Медіа-Версії.