А наскільки ми злодійська нація, я вкотре переконалася нинішньої суботи, коли зайшла до магазину «Свіже домашнє м’ясо», який розташувався у підвальчику будинку №83, що на проспекті Незалежності. Бігучий рядок на вході символічно обіцяв: «Завітайте до нас і будете приємно здивовані». Це чиста правда, бо моєму здивуванню після того, як отримала пакунок в руки, не було меж.

Купила шматочок свинини та яловичини на фарш і попросила змолоти. Раніше цю процедуру виконували в залі на очах у покупця, а тепер електрична м’ясорубка переїхала до підсобного приміщеня. Для чого це зробили, переконалася через хвилин 8-10, коли мені винесли пакунок. Він видався підозріло маленьким і я його переважила. Замість куплених 1,6 кг м’яса там було 1,2 кг. Продавці в один голос переконували, що майже півкіло м’яса лишилося у м’ясорубці, бо до того її вимили. Та, попри цю дурню, одразу ж повернули гроші. Бо знала ж кицька, чиє м’ясо з’їла.

Коли розповіла про цей неприємний інцидент колезі, почула її випадок в цьому ж магазині: замість м’яса їй змололи переважно кістки, та виявила це вона вже вдома. Відтоді до того магазину ні ногою. Зрештою, покупці оцінюють торгові точки ногами: недарма останнім часом цей магазин, де попервах до прилавку було недоступитися, майже порожній.

Натомість у Європі таке просто неможливе. Там діють правила, за якими дурити одне одного невигідно. І вони, себто ці правила, виховують звичку, що є другою натурою. А в нас ця друга натура така: «не вкрадеш – не проживеш». І цим просочене все згори до низу…

Навести б лад, але як? Управління у справах захисту споживачів на такі речі реагувати не спроможне. Йому треба спочатку отримати дозвіл на перевірку з Києва, а потім ще й попередити тих, кого перевіряють, за 10 днів… Одне слово, живемо в лайні та обираємо лайно.

Однак крапку на цьому ставити не хочеться. Бо саме зараз з’явилося світло в кінці тунелю. Ним стало молоде покоління, яке виросло в атмосфері свободи й волі без затхлості й страху. Саме студентсво й створило в усій країні мирні євромайдани. На них – надія! Тільки тепер я зрозуміла пушкінське: «Здравствуй, племя, младое, незнакомое!».

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Революція революцією, а красти хочеться завжди спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Той нібито впав з постаменту за десять секунд. Люди зраділи – і ще шість годин трощили його кувалдами на «сувеніри». І поки в СБУ уважно вдивляються у понеділкові фотографії, півкіло Ілліча наразі можна вторгувати за двадцятку. Від таких цін, зізнаюся чесно, я впадаю в прострацію. Це ж так само якби вам запропонували за двадцятку купити півкіло героїну! Поділіть Ілліча на півтораграмові дози, розфасуйте у гарненькі пакетики… Туристи хапатимуть вашого Леніна – як жовтенятка гарячі пончики! Німці і досі продають свою Берлінську стіну: по кілька євро за мацюпусінький шматочок. Мені подруга з Німеччини привозила, на день народження. Це ж скільки тієї стіни – і скільки Леніна! Ілліч продасться дорожче, будьте певні, – хапатимуть з рук «без базару». Грам київського – по 20 євро, одеського – по десятці… Прибутки шалені! Щоправда, і конкуренція. Про свою монополію на Ілліча нагадають комуністи. Цей бізнес швидко впорядкує «сім’я». Іллічі з усієї України потягнуться до Києва затуляти собою бюджетні діри. Він піде на серйозний експорт. Ми гнатимемо Леніна до самого Гондурасу! Адже, кому як не «пролетарському баті» рятувати нашу бідолашну економіку…

Ні, це не безглузде самогубство, товариші, це героїчний вчинок!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

«У вас унікальна можливість придбати шматочок історії – частинку Леніна, поваленого 8.12.13… Вартість частинок Леніна залежить від частини тіла і ваги. Долоня коштує 1000 грн, шматочок руки – 750 грн. Шматки ніг і тулуба продаємо на вагу – 50 грн за кіло. Голова – безцінна. За неї пропонуйте свою ціну».

Запис Продам Леніна півкіло спершу з'явиться на Медіа-Версії.