Нещодавно на Фейсбуці з’явилася своєрідна і навіть емоційна експертна оцінка такого поняття  як «середня зарплата» – від генерального директора Асоціації постачальників торгівельних мереж Олексія Дорошенка. «Версії» доволі часто посилаються на твердження цього незаангажованого (як нам здається!) експерта торговельного попиту. Наразі нас зацікавило твердження: «На середню заробітну плату можна купити свинини в середньому в Україні на 9 кг менше, ніж торік». Чому свинину взяли як показник, цілком зрозуміло: американський «Біг Мак» все ж таки не є загальновживаним харчем в Україні.

Що ж таке середня зарплата?

Це, як стверджує всюдисуща Вікіпедія, макроекономічний показник, що обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується, виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, надвишок, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень.

Робота ця, мабуть, більш складна, ніж підрахунки результатів виборів, навіть за комп’ютерної оснащеності: у липні оприлюднені цифри травня.

За даними Держстату, середня зарплата в Україні у травні 2018 склала 8725 грн. Найвища у Києві – 13 286 грн. Вище середнього показника 10166 грн у Донецькій, 8783 грн у Київській областях.  Трійка «лідерів» з кінця – Чернігівська (6997 грн), Тернопільська  (6870 грн) і, традиційно, наша Чернівецька (6775 грн).

Багатії живуть у Києві. Дехто в Донецьку.

Прогнозовано за рівнем середньої зарплати передує столиця, хоча вже в столичній області цифра значно скромніша. Це й зрозуміло: вище керівництво всіх галузей зі 100-мільйонними й вище зарплатами сидіть саме у Києві. Трохи дивує друге місце Донецької області, все ж таки там точиться війна. Де саме наразі мешкають враховані статистикою донеччани, у повідомленні не зазначається. Низькі цифри двох західноукраїнських і однієї північної області, на наш погляд, свыдчить лише про те, що в офіційно зареєстрованих працівників у цих областях офіційні зарплати низькі й відповідно високий рівень незареєстрованих доходів, себто так званих «тіньових». Та й насправді: хто наразі залишився на Буковині? Або непогано влаштовані, або з різних причин неспроможні виїхати на заробітки.

Аби пенсія медом не здавалася?

Для чого вираховують середню зарплату сьогодні? Можна навести лише одне практичне застосування: для обчислення пенсій, розмір яких прив’язаний до середньої зарплати. Причому прив’язаний маніпулятивно: щойно мінімальну зарплату підняли до 2 тисяч, як пенсіонерам автоматично зменшили облікову вартість року стажу. Наведу конкретний приклад: моя знайома пенсіонерка, яка все життя отримувала більше, ніж мінімальну зарплату, при 40 роках стажу  до перерахунку отримувала  трохи більше за 1500 грн пенсії, після перерахунку – 1777 грн, хоча мінімальна зарплата зросла удвічі. За нинішнього широко розрекламованого підвищення їй додали до 1777… аж 3 грн 15 коп.

«Статистика не терпить приблизності», – казала героїня Аліси Фрейндліх з рязанівського «Службового роману»

Тема середньої зарплати обговорюється доволі часто. Поважні експерти одностайно назвали методику її обчислення хибною й такою, що залишилася від радянського минулого. Більше за цією методикою розрахунків не роблять ніде в розвинених країнах. А якими методами формувалася статистика радянська, наведемо найбільш відомий приклад. Коли Сталіну доповіли результат перепису населення 1937 року: цифра не збіглася із вимогливим прогнозом «найкращого статистика всіх часів і народів». Населення СРСР не зросло, та й не могло зрости, адже щонайменше 5 років на той час у Союзі точилися репресії, які лише набирали обертів. Вихід знайшли швидко і в дусі часу: учасників перепису оголосили «шкідниками», апарат Центрального управління народно-господарського обліку був репресований, а його начальника Іван Краваля – розстріляли. Кадрова політика стояла на конкретній висоті. Про це мало хто зараз згадує, тим паче дотично теми про середню зарплату, але страх «неправильної» цифри оселився назавжди в генетичному коді чиновників: нехай дарують мені науковці-генетики, але чиновник – то раса особлива…

«Кому вигідно?» – перше запитання до будь-якої дії влади

Цифрами середньої зарплати дуже зручно маніпулювати, скажімо, при оцінці конкретної діяльності тих чи інших керівників. Схоче керівництво вище прибрати якогось чиновника – будь-ласка: у його регіоні (галузі, на підприємстві тощо) низькі зарплати, відповідно пенсії. Звісно, за це вже не розстрілюють, але цифра – інструмент і далі могутній. Складають же при обчисленні рівня інфляції вартість ковбаси з пароплавами й вагонами… З огляду на це, мабуть, і середня температура по лікарні на щось згодиться.

Дмитро ЦАРЕНКО, оглядач «Версій»

Запис Що таке середня зарплата і що за неї їдять спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як вважає офіційне джерело – Держслужба статистики – середня зарплата в Україні набагато випереджає інфляцію. Так, за рік заробітки народу зросли в середньому на 37%, ціни на товари та послуги – на 16,4%, а на харчі – на 18,8%. Хоча при цьому багато продуктів з повсякденного раціону українців за рік встигли подорожчати на 50-80%. Подешевшала, мабуть, лише гречка. Експерти передбачають, що до кінця року інфляція ще прискориться перш за все через подальше зростання цін на харчі.

За відомостями Держстату, середня зарплата у вересні склала 7351 грн, це майже на 2 тис. грн. більше, ніж торік. Утім, експерти вважають це зростання доволі умовним, бо статистика не враховує не лише тіньовий сектор, де реальні заробітки, надто у провінції, у 1,5-2 рази менші від середньостатистичних, але й підприємства із кількістю робітників менше 10. А на них працює  десь 1,5 млн осіб – 15% від загальної кількості зареєстрованих робітників. А от зростання цін, навпаки занижене, адже для розрахунку зростання цін здебільшого береться статистика за харчами, які належать до економ сегменту.

Думка експертів

Аналітики продринку впевнені, що ціни на продукти у нас зростатимуть і далі, причому в деяких випадках перевищать європейські. Уже зараз польська зелень, огірки, помідори часом дешевші за вітчизняні.

За словами директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, головна причина в тому, що відпускні ціни виробників в Україні та в Польщі зрівнялися, а ПДВ на сільгосппродукцію у них 5%, у нас – 20%. «У підсумку це робить наші овочі-фрукти дорожчими від польських на 12%, – роз’яснив Дорошенко. – Ще проблема – наші овочі низької якості через те, що аграрії не можуть через бідність купити якісне насіння, правильно удобрювати рослини. Тому фермери намагаються швидше продати врожай просто з полів за будь-якою ціною: це вигідніше, оскільки половина вирощеного до весни може згнити у сховищах».

Через це Дорошенко прогнозує вже у грудні дефіцит вітчизняних овочів, а від січня – і 30-40% зростання ціни на імпортний борщнабір. Все це може збільшити річну інфляцію ще на 3-5%. А ось м’ясо, молочні продукти, бакалія, за його словами, найближчими місяцями навряд чи дорожчатимуть. Особливо гречка, ціна якої, як і говорили фахівці, була торік спекулятивно завищена. Ціну на м’ясо стримає низький споживчий попит, на сири – імпорт, насамперед з Польщі, де вони дешевші за наші вже зараз.

Хоча Президент Украналітцентру Олександр Охріменко, навпаки, говорить, що до кінця року ще буде дорожчати і м’ясо, і молоко: «Йдеться про свинину, яка вирощується переважно в приватному секторі і залежить від вартості кормів. Впадуть і попит, і пропозиція, а ціни зростуть. Тому меню багатьох зміниться: люди стануть купувати більше курятини, яка поки що дорожчати не має, яєць, молока, а також дешевших за гречку круп –перловки, пшона, гороху».

ukr.media

Запис Що можна купити на середню зарплату в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.