Про це голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук повідомив Надзвичайному і Повноважному послу Швеції в Україні Мартіну Хагстрьому під час зустрічі з ним, відповідаючи на запитання гостя.

Амбасадор Швеції висловив зацікавленість у співпраці з Чернівецькою областю, особливо з об’єднаними територіальними громадами в рамках пілотного проекту з облаштування центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів) за фінансової підтримки Шведського Уряду та при координації посольством Швеції в Україні. Мартін Хагстрьом повідомив також, що він має 20 заявок від громад Буковини на облаштування ЦНАПів, але в роботі наразі поки що 12 громад, із якими він і зустрінеться. Натомість голова ОДА зауважив, що в минулому сільські ради надавали всі послуги селянам, але потім ці послуги забрали, так би мовити, «нагору». Нині ж усе повертається до простішої схеми, та для стабілізації потрібен час.

Олександр Фищук звернув також увагу Надзвичайного і Повноважного посла Швеції в Україні на те, що Чернівецька область є прикордонною і в контексті  євроінтеграційних процесів в Україні для області є нагальними питання будівництва сучасної дорожньої інфраструктури та розбудови інфраструктури кордону, які є підґрунтям для розвитку економіки та міжнародної торгівлі. Натомість Мартін Хагстрьом проінформував про напрямки діяльності посольства та намір у майбутньому провести більше зустрічей з керівництвом області в рамках співпраці в економічних та гуманітарних сферах.

Прес-служба ОДА

Запис На Буковині, згідно з перспективним планом, буде 47 громад – ФИЩУК спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Результатом ямкового ремонту селяни не задоволені. У них склалося враження, що дорогу не ремонтували, а просто пересунули ями, аби водії не могли запам’ятати їхнього розташування. Та всім зрозуміло, що скаржитися нікому: замовником робіт виступає Служба автомобільних доріг, її ж інспекція контролює якість. Виконує облавтодор. І замовник-контролер, і виконавець – ланки однієї структури: Державного агентства автомобільних доріг України «Укравтодор». Прислів’я про ворона, який не виклює око такому ж воронові, загальновідоме… Відтак на зустріч з селянами знову прийшов заступник голови Сторожинецької РДА Сергій Глядченко, якому жодна з цих структур не підпорядковується.

Посадовець визнав низьку якість бітумних латок. Адже не мав заперечень на зауваження селян, що ями латали, не дотримуючись технології: не розбиралося старе асфальтове покриття, бітумною емульсією поверхня не оброблялася, не укладалися шари щебеню та асфальту (подекуди свіжий асфальт був не більше сантиметра завтовшки й легко відколупувався пальцем), шар асфальту не вирівнювали за допомоги машин, а шви не заливали бітумом… Сергій Глядченко особисто проїхав відремонтованою трасою і визнавав,що є ділянки, де можна просто вбитися. Наприклад, на Головній, 67, де поруч з латкою просто з дороги стримлять арматурні прути. Або за Годилівською школою, де вже понад два роки зростає провалля на узбіччі і всі зусилля тих, хто мешкає при дорозі, залишаються марними: прокопування шанця нічого не дає, у дощ вода ллється потоком і далі вимиває яму. Усе, чим можуть зарадити люди – вивісити червону шмату на колик, встромлений в яму, аби водії здалеку бачили небезпеку і не втрапили в халепу. Тільки дорожники, які виконували ямковий ремонт цього місяця, її чомусь не помітили…

Тим часом селяни на сходці жартували, що варто переходити на екологічно чистий вид транспорту – запряжених биків. Навіть не на коней, бо тим буде важко пробиратися гравійною дорогою до Сторожинця. А бики – саме те, що треба.  Ще й дорогу зволожуватимуть.

Як би там не було, старання влади великокучурівці оцінили і втілювати погрозу не стали. Принаймні, поки що. Обмежилися емоційними зауваженнями до представника влади. Казали, що ямковий ремонт від Чернівців до середини Тисівців – це «замилювання очей». Казали, що обіцяний грейдер за місяць у селі не був жодного разу. Хоча потім таки пригадали: був! Їхав! З піднятою лопатою! Тож солярка була витрачена ним саме на те, щоби продемонструвати своє існування. Ось так «освоюються» державні кошти на буковинські дороги. А коштів цих, як повідомив заступник начальника управління економіки – начальник відділу інфраструктури Сторожинецької РДА Віталій Кирчу, з передбачених на  ремонт доріг 74 млн. грн. в область надійшло наразі 56 млн.

Сергій Глядченко наголосив, що на ямковий ремонт дороги «Чернівці-Глибока» було витрачено навіть більше передбачених на це коштів й матеріалів – 200 тис. грн., 130 тонн асфальту. Ямковий ремонт здійснили тільки наприкінці липня, бо діяли за планом. А зима, мовляв, була складна, і дорожнє полотно зношене на 70%.

(До речі, на сайті однієї з українських асфальтоукладних фірм зазначаться таке: «У середньому ямковий ремонт асфальту щорічно може становити до 2-3% від загальної площі асфальтованого дорожнього покриття. Якщо вибоїни, ями, тріщини та інші дефекти асфальту сягають 12-15% від загальної площі асфальтного покриття, треба припиняти рух і робити капітальний ремонт траси»). 

Ще чиновник пообіцяв виконати до 1 вересня гравіювання дороги на Сторожинець. І додав, що цього тижня тисівський сільський голова зустрінеться з начальником Служби автомобільних доріг краю, що дозволяє сподіватися на ремонт 1,8 км дороги в Тисівцях. Пообіцяв чиновник і вирішити питання з проваллям, позначеним червоною шматою на трасі. Щоправда, дат не називав.

Тож червона ганчірка пломеніє наразі на трасі як символ буковинського ямкового бездоріжжя. А також як підтвердження народної мудрості про те, що «кепські дороги вимагають лепських пройдисвітів».

Дороги в гривнях:

1 тонна бітуму – 8200 грн.

1 тонна дьогтю – 4-5 тис. грн., але він токсичний і не рекомендується до використання. 1 км асфальтування дороги 8 м завширшки без бордюрів коштує не менше 1 млн. грн.,

500 м найгіршого відрізку дороги «Чернівці – Глибока» вартує 2 млн. 870 тис. грн. (Проект у грудні уже пройшов експертизу і виграв конкурс, але не виконується через відсутність коштів)

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Дорога на Великий Кучурів: червона ганчірка для влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У селі Новоселиця на Кельменеччині швидка навпаки не доїхала до жінки, що народжувала. Пологи в неї приймав лікар місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини, консультуючись телефоном із районним акушером-гінекологом. В результаті «переговорів» з’явився на світ здоровий малюк. До слова, у другій половині минулого століття пологи в селах Буковини приймали фельдшериці.

Наразі, за словами пана Шкробанця, усі лікарні області працюють без ускладнень. Навіть ті заклади, які нині залишаються без світла, – а це Заставнівська, Хотинська та Кельменецька лікарні – працюють на системі резервного живлення. У деяких із цих установ навіть при відключенні електропостачання тривали операції.

Не обійшлося і без трагедій…

– Від початку морозів і численних снігопадів почастішали випадки переохолоджень, обморожень та, і є навіть загиблі, – продовжує Ігор Шкробанець. Перший випадок, підтверджений висновком судово-медичної експертизи, зафіксували на Кельменеччині. Саме тут, у селі Бузовиця, від переохолодження померла жінка.

Пан Ігор наголошує також, що почастішали випадки обмороження кінцівок. Особливо після вживання алкоголю. Спиртне не рятує від холоду та обмороження, слід шукати тепла, а не пити на морозі.

Наразі судмедексперти вивчають смерть чоловіка, що замерз у полі між двома селами на Заставнівщині. Причини його смерті з’ясовуються.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Народилися в сніги – два сільські богатирі спершу з'явиться на Медіа-Версії.